Люди, що народилися 29-го вересня

1276 Хрістофер II (король Данії) — король Данії у 1320–1326 та 1329–1332 роках.
1511 Мігель Сервет — іспанський теолог, лікар і науковець.
1518 Якопо Тінторетто — італійський художник з міста Венеція, представник пізнього венеціанського Відродження і маньєризму. Малював портрети, релігійні і алегорочні композиції
1547 Мігель де Сервантес — іспанський новеліст, драматург і поет, класик світової літератури. Повсюдно відомий, передусім, написанням твору «Дон Кіхот», який багато критиків називають першим сучасним романом та одним із найкращих творів світу
1571 Мікеланджело да Караваджо — італійський живописець періоду раннього бароко, засновник європейського реалістичного живопису 17 століття, що працював у Римі 1592—1606, потім у Неаполі і на Мальті. Його життя було настільки ж драматичним, як і його мистецтво. Він створив могутній стиль, використовуючи контрасти світла й тіні і точно фокусуючись на предметах, іноді використовував драматичне наближення. Він писав з моделей, часто в образах святих і мадонн зображуючи простих римлян, людей з вулиць і ринків. Прикладами можуть слугувати «Євангеліст Матвій», товстий, далекий від класичних ідеалів «Вакх з келихом вина», «Навернення Савла в апостола Павла» , персонажі «Відсічі голови Івана Хрестителя»
1618 Міхель Свертс — None
1640 Антуан Куазевокс — None
1670 Іван Дзиковський — острогозький полковник. Час та місце народження до 1652, у джерелах не зафіксовані. Єдине, що можливо сказати, що на 1652 рок, він був наказним полковником Чернігівського козачого полку. На початку 1650-х років на чолі великого загону переселенців з Чернігівщини Дзиковський прибув на Слобідську Україну, де 21 березня 1652 на річці Тиха Сосна , неподалік від урочища Рибний Плес, заснував місто Острогозьк — згодом адміністративний центр Острогозького полку. Козаки на чолі з полковником зробили вагомий внесок у господарче освоєння та оборону Слобожанщини від татарських набігів. Від 1667 Дзиковський підтримував контакти з керівником селянської війни в Московському царстві Степаном Разіним. 1670 очолив виступ козаків і мешканців Острогозька, які в ніч на 9 вересня, об'єднавшись із прибулим до міста передовим загоном разінців, захопили й стратили московського воєводу Мезенцева, приказного Горєлкова і митних відкупщиків. Повстання Острогозького полку, підтримане робітниками Торських соляних промислів, стало першим у ланцюгу збройних виступів проти царських воєвод, що прокотилися Слобідською Україною 1670-71. 11 вересня в результаті змови частини острогозької козацької старшини, духовенства і московських поміщиків, яких підтримали московські урядові військові підрозділи, Дзиковського і групу його прибічників заарештовано. Полковника стратили, а його майно конфіскували. До катувань і страти було засуджено його дружину, а четверо дітей та племінницю відправлено на довічне заслання до Сибіру
1678 Адрієн де Ноайль — французький аристократ, 3-й герцог Ноайль, державний та політичний діяч.
1703 Франсуа Буше — французький художник і гравер доби рококо.
1747 Юзеф Вибіцький — польський письменник і політик. Здобувши освіту юриста почав політичну діяльність як посол сейму І Речі Посполітої у віці 20 років. Його протест проти будь-яких актів «репнінського» сейму І Речі Посполітої вважається однією з небагатьох успішних спроб застосувати право Liberum veto. Учасник Барської конфедерації. З дорученнями керівництва їздив європейськими країнами. Реформатор права в дороздільній Польщі. Приєднався до Торговицької конфедерації, учасник повстання Костюшка, багато років співпрацював з генералом Яном Генриком Домбровським, який взяв участь в експедиції на допомогу повстанцям у Великопольщі в 1794 році, а пізніше діяв у польських легіонах в Італії. Учасник наполеонівських воєн, в 1807 році вніс свій вклад у створення герцогства Варшавського, де був одним з провідних політиків. Під час польсько-австрійської війни в 1809 році організував оборону Великопольщі проти сил противника. Після Віденського конгресу став одним із засновників Царства Польського. Сенатор-воевода герцогства Варшавського з 1807, сенатор-воевода Царства Польського з 1815 року, голова Верховного суду Царства Польського в роки 1817–1820. Нагороджений орденом Святого Станіслава ,орденом Білого Орла , орденом Почесного легіону. Автор багатьох політичних творів і забутих тепер вже драм, опер, комедій і поезій, в популярній історичній свідомості поляків відомий насамперед як автор слів польського національного гімну
1765 Карл Людвіг Гардінг — німецький астроном, який відкрив астероїд Юнона.
1795 Хосе Мігель де Веласко Франко — болівійський політичний діяч, чотири рази займав пост президента країни , більше ніж будь-хто інший, окрім Віктора Паса Естенсоро. Під час третього, найдовшого, із зазначених термінів перебування на посаді він затвердив конституцію Болівії
1803 Гельмерсен Григорій Петрович — російський геолог, географ та картограф, засновник російської школи геологічної картографії, генерал-лейтенант інженерного корпусу, гірський інженер, директор Гірського університету , академік Петербурзької АН.
1804 Чайковський Михайло Станіславович — або Садик-паша пол. Michał Czajkowski Jastrzębiec , польський та український політичний діяч, письменник. Брав участь у польському повстанні 1830 — 31, згодом в еміграції — Париж і Константинополь, там 1850 перейшов на турецьку службу та прийняв іслам. Нащадок гетьмана Івана Брюховецького. Народився недалеко від «святої» Кодні, про що сам зазначає у своїх спогадах
1810 Елізабет Гаскелл — англійська письменниця вікторіанської епохи.
1820 Генріх V (король Франції) — останній представник старшої лінії французьких Бурбонів, онук Карла X; претендент на французький престол як Генріх V і голова легітимістської партії. З 2 по 9 серпня 1830 року де-юре вважався королем, але корона була передана Луї-Філіппу I
1827 Ерміна цу Вальдек-Пірмонт — принцеса цу Вальдек-Пірмонт, донька князя Вальдек-Пірмонту Георга II та принцеси Емми Анхальт-Бернбург-Шаумбург-Хоймської, дружина князя Шаумбург-Ліппе Адольфа I.
1833 Анрі Шапу — французький скульптор 19 ст., представник академізму. Викладач, професор академії Жульєна
1843 Скобелев Михайло Дмитрович — російський воєначальник, генерал від інфантерії , генерал-ад'ютант , «білий генерал».
1844 Мігель Анхель Хуарес Сельман — аргентинський адвокат і політик. Президент Аргентини у 1886–1890 роках. Один з ініціаторів відокремлення церкви від держави в Аргентині
1844 Барвінський Осип Григорович — український священик і письменник.
1864 Мігель де Унамуно — іспанський філософ, письменник, громадський діяч, найбільша постать «покоління 1898 року». Професор і ректор Університету Саламанки
1869 Густав Мі — німецький фізик-теоретик, відомий передусім розв'язком задачі про розсіювання світла сферичною частинкою.
1871 Передерій Григорій Петрович — російський та радянський інженер, мостобудівник.
1881 Людвіг фон Мізес — австрійський економіст, основоположник неолібералізму, засновник австрійської школи економіки. Послідовний критик економічної бази соціалізму, глибокий аналіз культури ринкових відносин якого став основою класичної ліберальної перспективи політичної економії та правової держави. Брат математика і механіка Ріхарда фон Мізеса
1885 Палладін Олександр Володимирович — український біохімік. Президент Академії наук Української РСР, академік АН УРСР і АН СРСР. Засновник української школи біохіміків
1888 Пальмов Віктор Никандрович — російський і український авангардний живописець-футурист.
1890 Алоїз Еліаш — чеський воєнний і державний діяч, генерал, прем'єр-міністр у 1939—1941.
1894 Джолі Габор — відоміша як «Мама Джолі», мати акторок і світських дам Жа Жи Габор, Еви Габор та Магди Габор.
1895 Гарольд Готелінґ — американський математичний статистик та економіст. Він був доцентом математики Стенфордського університету з 1927 року, з 1931 по 1946 рік працював в Колумбійському університеті, професор математичної статистики університету Північної Кароліни в Чапел Хілі з 1946 аж до смерті. У Чапел Хілі є вулиця названа його іменем. У 1972 році отримав Нагороду Північної Кароліни за внесок в науку. Президент Економетричного товариства
1899 Ласло Біро — До цього у чоловіка було вельми бурхливе життя. Був він і гіпнотизером, і нафтовиком, і брав участь в автоперегонах. Останнє захоплення дозволило йому разом з товаришем сконструювати автоматичну коробку швидкостей. Американці швидко зорієнтувалися в її перспективності і викупили у Ласло патент на цей винахід. Це дало їм монополію на виробництво таких коробок та й усунуло конкурентів. До того ж вони ще й добре на цьому заробили
1900 Ернульф Тіґерстедт — шведсько-фінський поет, прозаїк, перекладач і журналіст.
1901 Енріко Фермі — італійський фізик, відомий своїми роботами в області ядерної, квантової і статистичної фізики.
1901 Вільям Палей — медіаолігарх. Засновник Сі-Бі-Ес-радіо і телебачення Networks
1904 Голуб Лев Володимирович — білоруський радянський режисер і сценарист, народний артист Білоруської РСР.
1904 Грір Гарсон — британська актриса, одна з зірок «MGM» 1940-х років.
1908 Олійник Михайло Іванович — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни старшина 339-го гвардійського мінометного дивізіону 100-го гвардійського мінометного полку 3-ї гвардійської армії Південно-Західного фронту, гвардії старшина.
1910 Альдо Донаті — італійський футболіст, півзахисник.
1912 Мікеланджело Антоніоні — італійський кінорежисер, представник течії неореалізму.
1912 Кравченко Григорій Пантелійович — радянський військовий льотчик-винищувач, генерал-лейтенант авіації. Перший у СРСР двічі Герой Радянського Союзу
1913 Сільвіо Піола — колишній італійський футболіст, нападник, один з найкращих бомбардирів в історії італійського футболу. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер
1913 Стенлі Крамер — американський кінорежисер та продюсер.
1915 Дейнеженко Михайло Ничипорович — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
1916 Антоніо Буеро Вальєхо — ісп. Antonio Buero Vallejo — іспанський драматург, вважається найважливішим іспанським драматургом іспанської громадянської війни
1919 Хоменко Іван Євтихійович — український поет. Член Спілки письменників України
1919 Зворикіна Кіра Олексіївна — радянська шахістка. Онучата племінниця винахідника К. Зворикіна
1920 Пітер Денніс Мітчелл — британський біохімік, лауреат Нобелівської премії з хімії.
1924 Маріна Берті — італійська акторка.
1931 Джеймс Вотсон Кронін — американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики за 1980 рік, спільно з Валом Логсденом Фітчем, «за відкриття порушень фундаментальних принципів симетрії у розпаді нейтральних K-мезонів».