Люди, що померли 24-го вересня

456 Імператор Анко — 20-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 28 січня 454 — 24 вересня 456
768 Піпін III Короткий — король франків із династії Каролінгів, батько Карла I Великого. У 741 році Піпін із братом Карломаном успадкували від батька Карла Мартела мажордомство, що в ті часи означало фактичне правління франками. Піпін, заручившись згодою папи Захарія, повалив останнього короля з династії Меровінгів, і з 751 року посів на троні
911 Людовик IV Дитя — король Східно-Франкського королівства з 21 січня 900, син імператора Арнульфа Каринтійського і Оди Франконської.
1046 Геллерт Угорський — італійський та угорський церковний діяч, католицький святий, один із заступників Угорщини.
1054 Герман із Райхенау — німецький монах-бенедиктинець, історик, астроном, математик, поет, теоретик і автор музики.
1541 Теофраст Парацельс — лікар епохи Відродження, «перший професор хімії від створення світу». Його псевдонім означає "той, хто наблизився до Цельса, знаменитого римського філософа та лікаря I ст."
1621 Ян-Кароль Ходкевич — визначний польський військовий і політичний діяч литовського походження, Великий гетьман литовський. Граф на Шклові, Миші, Бихові
1685 Густав Отто Стенбок — шведський полководець і рейхсадмірал, граф, фельдмаршал Швеції.
1732 Імператор Рейґен — 112-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 5 березня 1663 — 6 травня 1687
1802 Радищев Олександр Миколайович — російський письменник, просвітитель, дисидент. Виборював ідеї демократії та республіканізму, участі народу в управлінні державою. Прибічник договірної теорії походження держави та природного права. Найвідоміший твір «Подорож із Петербурга до Москви». За цю книгу потрапив під нагляд поліції, а пізніше засланий в Сибір
1813 Андре Ґретрі — французький композитор бельгійського походження.
1834 Педру I (імператор Бразилії) — імператор Бразильської імперії з 12 жовтня 1822 до 7 квітня 1831, регент з 7 вересня до 12 жовтня 1822 року. Він же король Португалії з 10 березня 1826 до 3 березня 1828 як Педру IV , невдовзі після смерті батька Жуана VI передав престол дочці Марії II
1852 Густав Шведський — принц шведський та норвезький, герцог Уппландії, син короля Оскара I та Жозефіни Лейхтенберзької, композитор, музикант та художник.
1873 Васильєв Федір Олександрович — російський живописець-пейзажист.
1877 Сайґо Такаморі — японський політичний і державний діяч кінця періоду Едо — початку періоду Мейдзі. Один із «трьох героїв реставрації Мейдзі»
1898 Новосельський Микола Олександрович — підприємець, державний діяч, дійсний статський радник, одеський міський голова з 1867 року до 1878 року.
1903 Оскар Берже-Левро — французький книготорговець зі Страсбурга, відомий філателіст, автор першого друкованого списку поштових марок , який передував каталогу марок Альфреда Потіке.
1904 Нільс Рюберг Фінзен — Фарерсько-данський вчений і фізіотерапевт. Народився і провів дитинство на Фарерах, де його батько, ісландець за походженням, обіймав посаду амтманна — намісника датської корони. Розробник наукових основ світлолікування. У 1903 році став першим данським лауреатом Нобелівської премії в галузі фізіології і медицини, "на знак визнання його заслуг у справі лікування хвороб — особливо вовчаку — з допомогою концентрованого світлового випромінювання, що відкрило перед медичною наукою нові широкі горизонти "
1910 Мацієвич Левко Макарович — український корабельний інженер, суднобудівник, автор проектів кораблів, підводних човнів, протимінних заслонів, морських аеропланів тощо, перший український авіатор, громадський і політичний діяч. Один із засновників Української революційної партії
1911 Огюст-Мішель Леві — французький петрограф, член французької АН.
1915 Авдаков Микола Степанович — один з найвідоміших і найвпливовіших промисловців Донецького басейну кінця 19 — початку 20 ст. За фахом гірничий інженер, дійсний статський радник. Його річний дохід становив понад 400 тисяч рублів
1919 Никифорова Марія Григорівна — військовий діяч анархістського руху, повстанський отаман.
1920 Карл Фаберже — російський ювелір, засновник сімейної фірми і династії майстрів ювелірного мистецтва.
1920 Інеса Арманд — діячка більшовицької партії та міжнародного комуністичного руху. Ходили чутки, що вона була в близьких стосунках з Володимиром Леніном
1924 Мануель Естрада Кабрера — гватемальський політичний діяч, президент і диктатор Гватемали з 1898 до 1920 року.
1933 Сластіон Опанас Георгійович — маляр і графік романтично-народницького напряму, етнограф і педагог. Батько Юрія Сластіона
1934 Новицький Олексій Петрович — історик мистецтва, академік АН УРСР , автор досліджень про Тараса Шевченка — художника.
1935 Перетц Володимир Миколайович — український філолог, дослідник і видавець численних пам'яток давньої і середньої української літератури і української творчості, був не тільки істориком й видатним теоретиком літератури, але й організатором українського наукового життя й ініціатором багатьох наукових починів. Один з авторів офіційної записки Російської АН до Кабінету міністрів Росії «Об отмене стеснений малорусского слова» з вимогою прав на вільний розвиток української мови і літератури, свободи друку
1936 Лазаревський Борис Олександрович — український та російський письменник. Син історика України Олександра Лазаревського. Після закінчення юридичного факультету Київського університету служив у військово-морському суді в Севастополі, пізніше у Владивостоці. Почав друкуватися в 1894 році в газеті «Киевлянин». З 1920 року — в еміграції; співпрацював в російських емігрантських виданнях. Перша збірка оповідань — «Забуті люди». У 1900-х роках співпрацював у «Журналі для всіх», «Ниві», «Русское богатство» та інших
1938 Шнірельман Лев Генріхович — радянський математик, член-кореспондент АН СРСР.
1940 Александров Павло Олександрович — видатний юрист і державний службовець Російської імперії, статський радник. Розслідував самі сенсаційні злочини кінця XIX — початку XX століття, що отримали широке висвітлення у засобах масової інформації
1944 Вільгельм Вегенер — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал піхоти Вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
1945 Ганс Вільгельм Гейгер — німецький фізик, перший створив детектор альфа-частинок та іншого йонізуючого випромінювання.
1967 Роберт ван Гюлік — нідерландський письменник, сходознавець, дипломат, музикант. Ван Гюлік відомий насамперед як автор циклу детективних творів про суддю Ді. Цього героя він запозичив з китайського детективного роману «Ді Гун Ань» , що, у свою чергу, базується на біографії реальної історичної особистості, яка жила в VII ст
1969 Воррен Маккалох — американський нейропсихолог та нейрофізіолог. Відомий як один із засновників кібернетики, теоретик нейромереж
1971 Московець Семен Микитович — вчений-фітопатолог.
1977 Турсун-заде Мірзо — таджицький радянський поет, класик сучасної таджицької літератури. Народний поет Таджикистану. Лауреат Ленінської і Сталінської 2-го ступеню премій. Член ВКП. Писав російською і таджицькою мовами
1978 Хассо фон Мантойфель — нім. Hasso-Eccard Freiherr von Manteuffel; * 14 січня 1897, Потсдам, Бранденбург — † 24 вересня 1978, Райт — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал танкових військ Вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям, Мечами та Діамантами
1981 Жужома Микола Іванович — Герой Радянського Союзу , у роки німецько-радянської війни командир вогневого взводу 130-го окремого винищувального протитанкового дивізіону 254-ої стрілецької дивізії армії Другого Українського фронту, старший сержант.
1982 Оканенко Аркадій Семенович — український фізіолог рослин, член-кореспондент АН Українською РСР , доктор біологічних наук, професор.
1983 Сарвешвар Даял Саксена — індійський поет, письменник, журналіст, драматург.
1984 Франц Грісбах — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-майор Вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
1987 Ведніков Василь Спиридонович — український радянський державний, партійний і політичний діяч. Депутат Верховної Ради Української РСР 6-го скликання
1987 Карпов Володимир Федорович — український радянський господарчий і громадський діяч, директор виробничого об'єднання «Ждановтяжмаш», Герой Соціалістичної Праці.
1988 Дучимінська Ольга Василівна — українська письменниця, поетеса, літературний критик, перекладачка , журналістка, народна вчителька, культурно-освітня діячка, одна з активних організаторок жіночого руху в Галичині, дослідниця фольклору, етнографії та мистецтва Гуцульщини й Бойківщини. Співробітниця журналу «Жіноча Доля»
1989 Леонідов Юрій Леонідович — російський радянський актор, Народний артист РРФСР.
1992 Лучук Володимир Іванович — український письменник. Чоловік письменниці Оксани Сенатович, батько письменника Івана Лучука, шумеролога Тараса Лучука
1993 Ян Стюарт Дональдсон — британський музикант і відомий прихильник неонацизму. Засновник рок-групи «Skrewdriver», що вплинула на виникнення руху НС-скінхедів
1993 Мілютін Борис Семенович — український, російський та молдавський диригент й педагог радянських часів, 1947 — заслужений діяч мистецтв Молдавської РСР, 1985 — народний артист Молдавської РСР. Нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденами «Знак пошани», Вітчизняної війни 2 ступеню, медалями
1996 Судоплатов Павло Анатолійович — співробітник радянських спецслужб, брав безпосередню участь у замовних вбивтвах відомих людей немилих радянській владі. Ініціатор поєднання легальної дії Об'єднаного державного політичного управління при Раді Народних Комісарів СРСР та НКВС з РПЦ Московської Патріархії, причетний до «Декларації» патріарха московського Сергія Страгородського. Крім російської мови навмисно вивчив тільки українську мову для вузької спеціалізації антиукраїнської політики Росії з історичною тяглістю від Російської імперії та СРСР з Росією: дослідження україномовних матеріалів, агентурний вхід у довір'я в україномовному середовищі, проведення допитів над українцями, винищення українських націоналістів та нейтралізація впливу українських священиків тощо