Люди, що народилися 2-го вересня

1548 Вінченцо Скамоцці — відомий італійський архітектор доби Пізнього Відродження і маньєризму кінця XVI — початку XVII століть. Прихильник позачасових, класицистичних форм архітектури. Автор трактату «Ідея універсальної архітектури» , який було багаторазово перевидано та перекладено на багато мов. У 1612 році Скамоцці на замовлення князя Кшиштофа Збаразького створив проект замку у Збаражі
1642 Мехмед IV — турецький султан.
1648 Магдалена Сибілла Саксен-Вайссенфельська — принцеса Саксен-Вайссенфельська та Кверфуртська з альбертинської гілки династії Веттінів, донька герцога Саксен-Вайссенфельського та Кверфуртського Августа й принцеси Мекленбург-Шверінської Анни Марії, дружина герцога Саксен-Гота-Альтенбургу Фрідріха I.
1778 Людовик I Бонапарт — італ. Luigi Buonaparte, фр. Louis Bonaparte; — один з братів Наполеона I, батько Наполеона III
1811 Вагилевич Іван Миколайович — священик УГКЦ, український поет, філолог, фольклорист, етнограф, громадський діяч.
1835 Єфименко Петро Савич — український етнограф та історик, статистик за професією, учасник революційного руху.
1838 Бгактівінода Тгакур — крішнаїтський святий, богослов, письменник і проповідник.
1840 Джованні Верга — італійський письменник-реаліст, широко відомий романами, що описують життя на Сицилії, передусім романом «Малаволья» та збіркою оповідань «Життя серед полів». Автор творів «У лагунах» , «Недда» , «Родина маловолля» , «Сільська честь» , «Майстер дон Джезуальдо» та ін
1842 Ганкевич Климентій Миколайович — український мовознавець, філософ, педагог, психолог. Доктор філософії і вільних наук
1852 Поль Бурже — французький критик та романіст, відомий насамперед своїми психологічними романам. Похований на цвинтарі Монпарнас
1853 Вільгельм Оствальд — балтійський німець, фізико-хімік і філософ-ідеаліст, лауреат Нобелівської премії з хімії 1909 року. Закінчив у 1875 Дерптський університет. Професор Ризького політехнічного училища , Лейпцігського університету. Член-кореспондент Петербурзької АН
1862 Гайнріх Кнір — німецький художник.
1876 Франсеск Камбо-і-Батле — каталонський політик-консерватор, засновник і лідер автонамістської партії Lliga Regionalista. Був міністром при кількох іспанських урядах , а також підтримував ряд художніх і культурних починань, пов'язаних з Каталонії, особливо переклад грецьких і латинських класичних текстів на каталонську мову
1877 Фредерік Содді — англійський вчений-радіохімік. Член Лондонського королівського товариства
1878 Моріс Рене Фреше — французький математик, есперантист.
1878 Вернер фон Бломберг — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-фельдмаршал Вермахту. Кавалер Pour le Mérite. У 1933–1938 роках міністр імперської оборони Німеччини
1878 Іон Драгуміс — грецький дипломат, політичний діяч, революціонер та письменник.
1881 Грігол Лордкіпанідзе — грузинський політичний діяч, письменник.
1883 Рудольф Вайгль — біолог, медик.
1890 Еллсворт Пейн Кілліп — американський ботанік.
1891 Филипович Павло Петрович — український поет і літературознавець, діяч українського національного відродження 1920-1930-тих років. Також перекладач з французької та латинської мов, педагог
1894 Йозеф Рот — відомий австрійський письменник та журналіст єврейського походження. Твори писав німецькою, найвідомішими стали романи «Йов. Роман простого чоловіка» та «Марш Радецького». Більшість його творів екранізовано
1905 Вільгельміна Івановська — польський астроном, член Польської АН.
1907 Герасимов Михайло Михайлович — російський антрополог, історик-археолог та скульптор. Розробник методики відновлення зовнішнього вигляду людини на основі скелетних залишків
1908 Глушко Валентин Петрович — академік АН УРСР та АН СРСР, інженер, видатний радянський вчений в галузі ракетно-космічної техніки, основоположник радянського рідинного ракетного двигунобудування. Творець багаторазового ракетно-космічного комплексу «Енергія» — «Буран». 1994 року його ім'я отримав кратер на видимому боці Місяця. Також на його честь названо астероїд 6357 Глушко
1910 Дональд Вотсон — англ. Donald Watson — британський громадський діяч, засновник першого веганського товариства і співавтор терміну веган
1912 Кузьменко Іван Семенович — радянський футболіст, півзахисник. Майстер спорту. Батько радянської тенісистки Валерії Титової-Кузьменко
1913 Біл Шенклі — шотландський футболіст і тренер, вважається легендою «Ліверпуля». Офіцер Ордену Британської імперії
1913 Авдєєв Михайло Васильович — радянський військовий льотчик 1-го класу, генерал-майор авіації , Герой Радянського Союзу.
1915 Соболєв Віктор Вікторович — радянський астрофізик, академік АН СРСР.
1920 Михайличенко Іван Харлампійович — учасник Великої Вітчизняної війни, старший льотчик 667-го штурмового авіаційного полку 292-ї штурмової авіаційної дивізії 1-го штурмового авіаційного корпусу 5-ї повітряної армії 2-го Українського фронту; командир ескардільї 141-го гвардійського штурмового авіаційного полку 9-ї гвардійської авіаційної дивізії 1-го гвардійського штурмового авіаційного курпусу 2-ї повітряної армії 1-го Українського фронту, двічі Герой Радянського Союзу.
1922 Тонунц Гурген Оганесович — російський актор. Народний артист Якутії і Вірменії
1923 Грипич Володимир Григорович — український театральний, режисер, народний артист УРСР , народний артист СРСР.
1923 Рене Том — французький математик.
1925 Разін Віктор Юхимович — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
1926 Леонов Євген Павлович — відомий російський і радянський актор театра і кіно. Народний артист СРСР , лауреат премії Ленінського комсомолу , Премії Росії бр. Васильєвих , Державної премії СРСР і Державної премії Росії. Один з найвидатніших акторів в історії радянського кінематографу
1929 Гел Ешбі — американський діяч кіно, монтажер і режисер.ref>Glenn Collins. «Hal Ashby, 59, an Oscar Winner Whose Films Included 'Shampoo'». The New York Times. </ref>
1930 Гусейн Гусейнов — азербайджанський художник, член спілки художників СРСР.
1930 Петров Андрій Павлович — російський композитор. Народний артист СРСР
1931 Штільмарк Фелікс Робертович — радянський і російський еколог, мисливствознавець, один з головних учасників становлення заповідної справи в СРСР, письменник. Популяризатор заповідної справи
1933 Матьє Кереку — бенінський військовий та політичний діяч, двічі займав пост президента країни.
1934 Аллен Карр — борець з курінням, засновник міжнародної мережі клінік «Легкий спосіб», що допомагає кинути палити застосовуючи методику, описану в його книгах, серед яких найвідоміша «Легкий спосіб кинути палити». Методика Аллена Карра багато в чому заснована на самонавіянні і його особистому досвіді курця зі стажем понад 30 років
1935 Гафт Валентин Йосипович — радянський і російський актор театру і кіно, Народний артист РРФСР , письменник, автор епіграм.
1936 Ендрю Стівен Гроув — засновник корпорації Intel.
1938 Агафангел (Саввін) — український релігійний та політичний діяч російського походження. Архієрей Української православної церкви з 1975 року, митрополит Одеський та Ізмаїльський. З 1992 року — постійний член Священного Синоду Української православної церкви. З 2009 року — член Міжсоборної присутності Російської православної церкви. З 1995 по 2008 роки — голова Навчального комітету при Священному Синоді УПЦ
1938 Торез Кулумбегов — грузинський проросійський політик, сепаратист, державний діяч Південної Осетії.
1938 Бочкарьов Юрій Георгійович — генеральний директор ВАТ «Дніпроенерго», заслужений енергетик України, почесний громадянин міста Запоріжжя, міністр енергетики і електрифікації України та Міністр енергетики України в 1996—1997 роках.
1939 Генрі Мінцберг — професор менеджменту МакГілльского університету в Монреалі – відомий канадський дослідник структури організацій і організаційної поведінки. Упродовж багатьох років незмінно обіймає перші місця в списках провідних фахівців світу в галузі менеджменту
1940 Режіс Дебре — французький лівий філософ, політик, медіазнавець. Чоловік Елісабет Бургос. Засновник медіологіі — вчення про роль медіа в ідеологічній, політичній та релігійної боротьби. Ввів поняття медіакратії
1944 Алікберов Віталій Мурсалович — художник-живописець, педагог, поет, Народний Художник України, член Національної Спілки Художників України , лауреат премії імені Вернадського. Праці Алікберова експонувалися в Москві, Санкт-Петербурзі, Харкові, Києві й Одесі