Люди, що померли 11-го вересня

1146 Імад ад-Дін Зенгі — емір Халеба та Мосула.
1161 Мелісенда I — королева Єрусалиму 1131–1153 роках, регент королівства у 1153–1161 роках.
1279 Роберт Кілвордбі — архієпископ Кентерберійський, теолог.
1382 Людвік I Великий — угорський король з 1342 року, польський король з 1370 року, титулярний «король Галичини та Володимирії». Син Карла I Роберта і Єлизавети Локетек. Представник Анжуйської династії Капетинґів
1530 Острозький Костянтин Іванович — воєначальник, державний діяч Великого Князівства Литовського. Волинський князь , світський глава православного населення. Правнук Федора Даниловича Острозького. Тесть Предслава Лянцкоронського
1661 Ян Фейт — фламандський художник, гравер, представник Антверпенської школи.
1680 Імператор Ґо-Мідзуноо — 108-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 9 травня 1611 — 22 грудня 1629
1733 Франсуа Куперен — французький композитор, органіст і клавісиніст, представник родини, що дали Франції кілька поколінь музикантів.
1768 Жозеф-Нікола Деліль — французький астроном і картограф, член Паризької АН.
1769 Аокі Конйо — японський науковець, конфуціанець, агроном, піонер в галузі «голландських наук» ранґаку середини періоду Едо.
1793 Ніколас Лауренс Бурман — голандський ботанік, професор ботаніки.
1795 Бецькой Іван Іванович — російський педагог і діяч в галузі освіти другої половини XVIII ст. Був яскравим представником дворянства, яке, перебуваючи під впливом просвітительської філософії Заходу, прагнуло застосувати її в умовах кріпосницької Росії
1823 Давид Рікардо — англійський економіст, класик політичної економії, послідовник і одночасно опонент Адама Сміта, виявив закономірність в умовах вільної конкуренції тенденцію норми прибутку до пониження, розробив теорію про форми земельної ренти. Стверджував, що цінність продуктів визначається кількістю праці, необхідної для їх виробництва, і розробив теорію розподілу, що пояснює, як ця цінність розділяється між різними класами суспільства
1836 Розумовський Андрій Кирилович — граф, пізніше князь, дипломат, дійсний таємний радник 1-го класу Російської імперії українського походження, син останнього гетьмана України Кирила Розумовського, приятель і меценат Бетховена.
1865 Крістоф Леон Луї Жюшо де Ламорісьєр — 11 вересня 1865, Прузель, Друга Французька імперія — французький генерал і політик бретонського походження.
1888 Домінго Фаустіно Сарм'єнто — аргентинський політик, педагог, письменник, журналіст і військовик. Президент Аргентини у 1868–1874 роках. У річницю його смерті в Аргентині відзначається День вчителя
1899 Філіппо Паліцци — None
1908 Гедеонов Дмитро Данилович — російський геодезист і астроном.
1910 Луї Буссенар — Анрі Буссенар фр. Louis-Henri Boussenard — французький письменник, автор пригодницьких романів та мандрівник
1914 Ісмаїл Гаспринський — нар. 8 березня 1851, Улу-Сала — † 11 вересня 1914, Бахчисарай — кримськотатарський просвітитель, письменник, педагог, культурний та громадсько-політичний діяч. Ісмаїл Гаспринський був відомий як пропагандист сучасних ідей серед кримських татар, модернізатор їх традиційної ісламської культури
1924 Мухаммад Джамалуль Алам II — 27-й султан Брунею з 10 травня 1906 до 11 вересня 1924 року.
1926 Мацуносуке Оное — японський актор театру та кіно. Його справжнє ім'я Цурузо Накамура. У кіно знімався під псевдонімами Юкіо Кокі, Таміяку Оное, чи Цунусабуру Оное, а в театрі кабукі під ім'ям Цурусабуру Оное. Мав надзвичайну популярність, з'явився у понад 1000 кінострічок та був першою суперзіркою японського кінематографу
1930 Коровін Костянтин Олексійович — російський художник, колорист. Малював портрети, натюрморти, відоміший як пейзажист і театральний художник, сценограф
1934 Франсуа Барро — швейцарський художник першої половини XX століття.
1941 Раковський Християн Георгійович — більшовицький політичний діяч болгарського походження.
1947 Плотников Володимир Олександрович — учений-електрохімік, член-кореспондент АН СРСР, академік АН УРСР , директор Інституту хімії АН УРСР.
1949 Гайворонський Михайло Орест — головний капельмейстер Армії УНР , композитор, музикант, диригент, педагог, скрипаль, критик, громадський діяч.
1949 Хаустов Павло Прокопович — український радянський архітектор, педагог, один з перших професорів з містобудівництва.
1950 Ян Смутс — державний діяч Південної Африки та Британської Співдружності, воєначальник і філософ.
1956 Норман Леві Боуен — американський петрограф.
1961 Кричевський Микола Васильович — український художник-постімпресіоніст, живописець, графік, театральний декоратор.
1963 Ріхард Освальд — австрійський продюсер, режисер, сценарист.
1967 Пирський Іван Михайлович — радянський військовик, учасник Другої світової війни, генерал-полковник артилерії.
1971 Хрущов Микита Сергійович — перший секретар КПРС , Голова Ради Міністрів СРСР , Герой Радянського Союзу , тричі Герой Соціалістичної Праці , генерал-лейтенант.
1973 Сальвадор Альєнде — чилійський політик і президент Чилі з 1970 року до своєї смерті під час перевороту 11 вересня 1973 року.
1974 Яковченко Микола Федорович — український актор театру й кіно на характерних ролях. Народний артист УРСР
1974 Савицький Роман Януарійович — український самодіяльний композитор, педагог.
1978 Рибак Натан Самійлович — український письменник єврейського походження.
1979 Каплер Олексій Якович — радянський кінодіяч, кінорежисер, сценарист, актор, телеведучий програми «Кінопанорама».
1981 Грегорі Брейт — американський вчений-фізик, один із піонерів прискорювальної техніки.
1986 Ганькевич Анатолій Борисович — директор Суднобудівного заводу імені 61 комунара , а потім Чорноморського суднобудівного заводу.
1986 Панайотіс Канеллопулос — грецький науковець, філософ, член Афінської академії; політик, двічі обіймав посаду прем'єр-міністра Греції , одна з ключових постатей періоду Метаполітефсі.
1987 Водяной Михайло Григорович — Вассерман — артист оперети, конферансьє, театральний режисер, актор кіно, керівник Одеського театру музичної комедії, що тепер має його ім'я, 1957 — заслужений, 1964 — народний артист УРСР, народний артист СРСР — 1976. Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора — 1962 та «Знак Пошани» — 1969, ювілейною медаллю ім. Георгія Димитрова. Лауреат Всесоюзного кінофестивалю 1968 року в номінації «Премії за акторську роботу»
1987 Магадеві Варма — індійська письменниця та поетеса.
1987 Пітер Тош — справжн'є ім'я Уінстон Хюбер Макінтош- музикант,виконавець Реґі, який був новатором Растафарського руху.
1988 Вільгельм Батц — німецький військовий льотчик-ас за часів Третього Рейху. Шостий за результативністю німецький ас Другої світової війни, здобув 237 перемог у повітряних боях, у тому числі 234 на Східному фронті, зокрема збив 46 штурмовиків Іл-2. Майор Люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами. Після створення Бундесверу — продовжив службу в лавах військово-повітряних сил Західної Німеччини, де пройшов шлях до оберста Люфтваффе
1988 Раппопорт Павло Олександрович — радянський археолог, історик, мистецтвознавець, доктор історичних наук.
1993 Еріх Ляйнсдорф — австрійсько-американський диригент. Виступав і робив записи з провідними оркестрами та операми в Сполучених Штатах та Європі, здобув визнання завдяки високим стандартам, а також виразній індивідуальності. Написав декілька книг на музичні теми
1994 Упеник Микола Олександрович — поет і публіцист.
1995 Стржельчик Владислав Гнатович — російський актор. Народний артист СРСР. Лауреат Державної премії РРФСР імені братів Васильєвих