Люди, що померли 10-го вересня

954 Людовик IV Заморський — король Франції з 936 по 954 з династії Каролінгів. Син Карла III Простуватого та Огіви Вессекської, сестри Етельстана, короля Англії. Після того, як Карл потрапив у полон до графа Герберта II де Вермандуа , дружина його втекла з маленьким сином до брата, в Англію. Оскільки Людовик жив та виховувався в Англії його прозвали "Заморським"
1122 Аль-Харірі — Абу Мухаммед аль-Касім ібн Алі аль-Басрі аль-Харірі араб. محمد القاسم بن علي بن محمد بن عثمان الحريري‎‎‎ — арабський письменник, поет і філолог. Син багатого торговця шовком, землевласника. Отримав гарну освіту, рано почав писати
1167 Матильда (королева Англії) — була дочкою Генріха Вона вийшла заміж за імператора Генріха V, а потім за Ґодфріда IV від кого вона народила короля Англії Генріха II.
1308 Імператор Ґо-Нідзьо — 94-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 3 березня 1301 — 10 вересня 1308
1419 Жан Безстрашний — герцог Бургундії у 1404–1419 роках.
1578 П'єр Леско — архітектор Франції, представник епохи Відродження. Розпочав перебудову замку у Луврський палац
1607 Луццаско Луццаскі — італійський композитор, органіст, клавесиніст, педагог. Один з найзначніших мадригалістів і органістів в Італії XVI століття
1676 Джерард Вінстенлі — англійський соціаліст-утопіст XVII століття, один з керівників руху дігерів.
1791 Григорович-Барський Іван Григорович — архітектор українського бароко.
1821 Францішек Заблоцький — польський комедіограф, журналіст та письменник часів занепаду Речі Посполитої.
1845 Земан-шах — нащадок Ахмед-шаха Дуррані, засновника Дурранійської держави, син Тимур-шаха.
1862 Карлос Антоніо Лопес — парагвайський політик, займав піст президента та фактично був диктатором Парагваю з 1844 до 1862 року. Він дещо ослабив ізоляцію країни, прагнув модернізувати Парагвай і втянув Парагвай у кілька міжнародних суперечок
1867 Георги Стойков Раковски — болгарський революціонер, політик, письменник, поет, публіцист, журналіст, один з «чотирьох великих» організаторів Болгарського руху звільнення від турків , куди відносять ще Васила Левски, Христо Ботева й Любена Каравелова. Його небіж — більшовицький партійний діяч УРСР Християн Раковський
1883 Кнорре Карл Христофорович — астроном, директор Миколаївської астрономічної обсерваторії, член-кореспондент Петербурзької академії наук, віце-адмірал.
1884 Джордж Бентам — англійський ботанік.
1889 Карл III (князь Монако) — князь Монако з династії Грімальді з 20 червня 1856 року до своєї смерті. Засновник славетного казино у Монте-Карло. Князь Карл III був сином Флорестана I та Марії Кароліни Жібер де Ламец. Одружився 28 вересня 1846 року на Антуанетті Гіслене де Мерод-Вестерло. За підтримки матері Карл активно розпочав реформи економіки князівства. Через втрату значної частини території та позбавлення ресурсів, князівство знаходилось у вкрай важкому фінансовому та економічному становищі. Ще у 1850-х роках було прийнято рішення влаштувати у Монако казино та з його допомогою залучити кошти у князівство, але через погану інфраструктуру та відсутність доброго транспортного сполучення ці спроби виявились невдалими. Карл III та його мати Кароліна створюють ігровий будинок «Товариство Морських Ванн та Коло Іноземців» для управління казино та готелями у селищі Спелюж, якому надали статус міста та нову назву, яка зараз є всесвітньо відомою, як Монте-Карло. 2 січня 1861 року з Наполеоном III було укладено угоду, відповідно до якої Монако офіційно передавало Франції Ментону та Рокбрюн, а Франція визнавала суверенітет Монако та сплачувала князівству компенсацію у розмірі 4 мільйонів франків. У 1865 році між Монако та Францією був укладений митний союз та офіційно встановлений кордон. Також була досягнута домовленість про будівництво через територію Монако залізничної гилки Ніцца — Генуя. У 1863 року на чолі казино стає директор Гамбургського ігорного дому Франсуа Блан, який отримав привілей керувати цією монополією протягом 50-ти років. Блан спромігся організувати казино та розгорнути діяльність, обсяги якої невдовзі перевищили всі очікування. За часів Карла III було здійснено благоустрій узбережжя, відкриті залізничні вокзали у Монако та Монте-Карло, відділення пошти та телеграфу. Він відновив чеканку золотих монет та друкування перших поштових марок Монако. Також Карл забезпечив релігійну незалежність князівства, досягнувши створення власної єпархії
1898 Єлизавета Баварська (імператриця Австрії) — дружина імператора Франца Йосифа I, уроджена принцеса Баварії. Імператриця Австрії з 24 квітня 1854 , королева-консорт Угорщини з 8 травня 1867. У Австрії відома під зменшувально-пестливим ім'ям Сісі, яким її нарекли рідні та друзі
1935 Х'юї Лонг — американський політичний діяч, сенатор від штату Луїзіана, на прізвисько «Морський цар». Радикальний демократ, губернатор Луїзіани в 1928—1932 рр., сенатор в 1932—1935. На президентських виборах 1932 підтримав Франкліна Делано Рузвельта, а в липні 1933 заявив про намір взяти учать у президентських виборах 1936 р
1937 Осепян Гаїк Олександрович — радянський військовик, армійський комісар 2-го рангу. Заступник начальника Головного політичного управління Червоної Армії. Перший секретар ЦК КП Вірменської РСР у 1927–1928 роках. Розстріляний під час «Сталінської чистки». Посмертно реабілітований 1955 року
1937 Сирцов Сергій Іванович — радянський державний діяч, третій голова РНК РРФСР.
1941 Донець Михайло Іванович — український співак , народний артист УРСР. У 1913 — 1941 роках був одним із провідних солістів Київського театру опери та балету. Сучасники називали його українським Шаляпіним. Убитий в енкаведистській катівні
1941 Джордж Гілсдон — англійський футболіст, найбільш відомий як перший з дев'яти футболістів, який забив за «Челсі» більше ста голів.
1942 Владислав Гумплович — польський політичний діяч, публіцист, географ і економіст, професор Вільного польського університету. Використовував псевдоніми Петро Гурковський і Владислав Краківський
1946 Пфейффер Георгій Васильович — український математик. Академік АН УРСР
1948 Фердинанд I Кобург — І Кобург нім. Ferdinand Maximilian Karl Leopold Maria von Sachsen-Coburg und Gotha; болг. Фердинанд I — князь і цар Болгарії. Офіцер королівської угорської армії
1951 Барков Микола Федорович — радянський офіцер-артилерист, Герой Радянського Союзу , в роки німецько-радянської війни командир вогневого взводу артилерійської батареї 1050-го стрілецького полку 301-ї стрілецької Сталінської ордена Суворова 2-го ступеня дивізії 9-го Червонопрапорного стрілецького корпусу 5-ї ударної армії 1-го Білоруського фронту, старший лейтенант.
1955 Поярков Володимир Олександрович — Герой Радянського Союзу , командир батареї, гвардії старший лейтенант.
1956 Роберт Джуліус Трюмплер — астроном, член Національної АН США.
1960 Карташов Антон Володимирович — російський журналіст та історик Церкви. Обер-прокурор Священного синоду Російської православної церкви; міністр сповідань Тимчасового уряду Росії; церковний діяч Російського екзархату Константинопольського патріархату у Франції
1970 Крижанівський Сава Полікарпович — Герой Радянського Союзу.
1970 Мельник Володимир Кононович — письменник, член Спілки письменників України з 1953 року. Народився в селі Курашівці, Мурованокуриловецького району Вінницьку області. Писати почав у 1944 році, а друкуватися з 1947. Одержав першу премію за одноактну драму «Поле моє», присвячену хліборобському роду. Славу принесла психологічна повість «Винищувачі» про хоробрість і патріотизм воєнних льотчиків, яка вийшла величезним тиражем у 1950 році, потім щороку перевидавалася і була перекладена в Болгарії, Польщі, Чехії, Румунії, Словаччині. Тираж в Україні становить біля 500 000. Пізніше автор зосередив свою увагу на новелах, у яких йшлося про студентів, інтелігенцію, труднощі буднів перших повоєнних днів, про демобілізованих льотчиків, які не змогли віднайти себе у мирні дні. У повісті «Судимі совістю» 1966 рік вперше заговорив про голод 1933 року. У творі митець розкрив тривоги і дні однієї сім'ї на Поділлі, показав, як старий хлібороб Григорій Черкашин через наклепництво потрапив у біду і ледь не став в'язнем Воркути. Повість вперше була перекладена в ФРН, а згодом вийшла в перекладі англійською в США. Писав російською мовою
1971 П'єр Анджелі — італійська акторка.
1973 Бабський Євген Борисович — радянський фізіолог, академік АН УРСР.
1975 Джордж Паджет Томсон — англійський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1937 року. Премія присуджена «за експериментальне відкриття дифракції електронів на кристалах»
1979 Агоштінью Нету — ангольський поет, державний і політичний діяч, перший президент Анголи.
1979 Людкевич Станіслав Пилипович — український композитор, музикознавець, фольклорист, педагог. Доктор музикознавства. Дійсний член НТШ
1981 Мацієвич Василь Антонович — радянський військовий льотчик часів Другої світової війни, командир ескадрильї 26-го винищувального авіаційного полку , капітан. Герой Радянського Союзу
1981 Панженський Олексій Опанасович — учасник Радянсько-німецької війни, стрілець 6-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії 30-го стрілецького корпусу 60-ї Армії Центрального фронту, Герой Радянського Союзу , гвардії червоноармієць.
1983 Фелікс Блох — американський фізик швейцарського походження.
1985 Джок Стейн — шотландський футболіст, захисник. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер
1985 Ернст Юліус Епік — естонський астроном.
1986 Зазроєв Андрій Іванович — колишній радянський футболіст, що виступав на позиції нападника. Найбільш відомий завдяки виступам у складі київського «Динамо». Після завершення кар'єри футболіста розпочав трудову діяльність тренера. Заслужений майстер спорту. Заслужений тренер РРФСР
1990 Зноба Іван Степанович — український художник, скульптор. Член спілки художників СРСР, засновник Дніпропетровського відділення Спілки художників України. Засновник династії українських скульпторів: батько та вчитель народного художника України Зноби Валентина Івановича; дід відомого українського скульптора Миколи Зноби
1990 Золтан Рожняї — угорсько- американський диригент.
1994 Долматовський Євген Аронович — російський поет. Лауреат Державної премії СРСР , член Спілки письменників Росії
1995 Латюк Марія Андріївна — доярка. Герой Соціалістичної Праці. Депутат Верховної Ради СРСР п'ятого скликання
2000 Крупський Віктор Йосипович — радянський військовий льотчик-ас, Герой Радянського Союзу. На бойовому рахунку триста тридцять бойових вильотів, десять особисто знищених ворожих літаків і дев'ять — у групі
2001 Драгунов Євген Іванович — радянський та український футболіст, що виступав на позиції захисника. Найбільше відомий завдяки виступам у складі збірної України, донецького «Шахтаря» та низки інших українських, російських та німецьких клубів. Майстер спорту СРСР
2001 Суетін Олексій Степанович — радянський шаховий гросмейстер , тренер Тиграна Петросяна в змаганнях на першість світу , шаховий теоретик і літератор.
2007 Джейн Вайман — американська актриса, співачка та танцівниця, лауреат премії «Оскар» за кращу жіночу роль у фільмі «Джонні Белінда». Її кар'єра почалась у 1930-х роках та успішно продовжувалась протягом двох десятиліть. Згодом почала зніматися на телебаченні