Люди, що померли 4-го жовтня

1052 Володимир Ярославич (князь новгородський) — князь Новгородський, син великого князя Ярослава I Мудрого і дочки короля Швеції Улофа III Шетконунга Інгігерди.
1189 Жерар де Рідфор — великий магістр ордена Храму з жовтня 1184 по 4 жовтня 1189.
1250 Герман (герцог Австрії) — маркграф Бадена з 1243, герцог Австрії і Штирії з 1248 з династії Церінгенів.
1305 Імператор Камеяма — 90-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 9 січня 1259 — 6 березня 1274
1497 Беноццо Гоццолі — італійський художник, скульптор часів Відродження.
1582 Тереза Авільська — католицька свята, відома іспанська монахиня-кармелітка, письменниця-містичка, реформатор кармелітського ордену, засновник орденськой гілки «босоногих кармеліток». Проголошена Католицькою Церквою Вчителем Церкви
1590 Кюжа Жак — – французький правознавець доби Відродження, один з найвідоміших представників історико-філологічної школи вивчення римського права. В літературі отримав почесне прізвисько "князя романістів"
1660 Франческо Альбані — італійський художник болонської школи.
1669 Рембрандт ван Рейн — нідерландський художник, офортист доби бароко.
1688 Філіпс Конінк — нідерландський живописець, учень Рембрандта.
1784 Ухтомський Дмитро Васильович — князь, російський архітектор. Головний архітектор Москви в період правління імператриці Єлизавети Петрівни
1798 Антуан Шезі — французький математик та інженер-гідравлік; автор формули Шезі.
1833 Болотов Андрій Тимофійович — російський учений і письменник, один з основоположників російської агрономічної науки.
1855 Грановський Тимофій Миколайович — російський історик і громадський діяч.
1865 Хосе Марія Перес де Урдінінеа — болівійський державний та політичний діяч, президент Болівії. Незважаючи на те, що він був президентом лише упродовж трьох місяців, Перес у подальшому займав високі пости в уряді
1876 Йоганнес Ребманн — німецький місіонер та дослідник, перший з європейців разом зі своїм колегою Йоганном Людвігом Крапфом висадився на узбережжя Індійського океану Африки. Окрім того, він перший з європейців знайшов гору Кіліманджаро. Новина про відкриття Ребманна була опублікована в журналі «Church Missionary Intelligencer» у травні 1849 року, але протягом дванадцяти років вважалася звичайною фантазією. Географічне товариство Лондона постановило, що снігу не могло бути у таких широтах, тому доповідь Ребманна пояснили галюцинаціями хворого на малярію місіонера. І тільки у 1861 році дослідники розпочали вимірювання Кіліманджаро. Експедиції в Танзанії між 1861 та 1865 роками на чолі з німецьким бароном Карлом Клаусом фон дер Деккеном підтвердили доповідь Ребманна. Разом зі своїм колегою Йоганном Людвігом Крапфом Ребанн також відкрив гору Кенія. Вважається також, що ці відкриття мали вплив на майбутні африканські експедиції європейців, в тому числі експедиції Річарда Френсіса Бертона, Джона Хеннінга Спіка та Девіда Лівінгстона
1879 Соловйов Сергій Михайлович — російський історик, від 1847 професор Московського університету, від 1872 академік Імператорської Санкт-Петербурзької Академії наук.
1899 Поль Жане — французький філософ, учень Кузєна, яскравий супротивник філософского матеріалізму.
1903 Отто Вейнінгер — австрійський філософ. Він став відомий завдяки роботі «Стать і характер», що характеризується екстремальністю теорій, а також із-за його самогубства у колишній резиденції Людвіга ван Бетховена у Відні
1904 Фредерік Бартольді — французький скульптор 19 століття, гучна слава якого значно перевищувала його талант. Автор скульптури «Свободи» в гавані міста Нью-Йорк
1911 Джозеф Белл — відомий професор та хірург при Медичній школі Единбурзького університету, знаменитий як прототип Шерлока Холмса, персонажа творів всесвітньо відомого письменника Артура Конана Дойля.
1918 Берві Василь Васильович — російський соціолог, публіцист, економіст і белетрист, ідеолог народництва, видний учасник суспільного руху 1860 — 1890 років. Псевдонім «Н. Флеровський». Автор праці «Стан робітничего класу в Росії»
1926 Жан Мішель Ґандоґе — французький ботанік, міколог та лікар.
1930 Олена Пчілка — українська письменниця, публіцистка, громадська і культурна діячка, перекладачка, етнограф, член-кореспондент Всеукраїнської академії наук ; мати Лесі Українки, сестра Михайла Драгоманова.
1934 Заньковецька Марія Костянтинівна — українська актриса і театральна діячка, провідна зірка українського театру кінця 19 і початку 20 століть.
1936 Жан Беро — французький салонний живописець, який став популярним завдяки численним жанровим роботам, що зображали життя Парижа і паризького світського суспільства, і картинами на євангельські сюжети.
1936 Гавен Юрій Петрович
1936 Вільгельм Маєр-Любке — швейцарський мовознавець , один з найбільших романістів XIX ст. Праці з порівняльної граматики та генетичної класифікації романських мов, історії румунської мови, албанської мови
1937 Микитенко Іван Кіндратович — український письменник і драматург.
1938 Абдула Кадирі — відомий узбецький радянський письменник і журналіст. Він є культовим письменником у середовищі сучасної узбецької інтелігенції, проте лишається маловідомим поза межами Узбекистану. Жив, працював і помер у Ташкенті
1938 Хосе Луїс Техада Сорсано — болівійський правознавець і політик, якого військовики призначили президентом країни на час Чакської війни.
1943 Богданов Микола Васильович — військовий і державний діяч УРСР.
1943 Кузьмич Володимир Савич — український прозаїк.
1943 Нікітченко Іван Моїсейович — Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни автоматник 985-го стрілецького полку 226-ї стрілецької дивізії, 60-ї армії Центрального фронту, червоноармієць.
1947 Макс Планк — німецький фізик-теоретик, найбільшим досягненням якого вважається теорія випромінювання абсолютно чорного тіла, що стала відправною точкою для побудови квантової механіки. Лауреат Нобелівської премії з фізики
1948 Рене Бенжамен — французький прозаїк, драматург, журналіст і лектор, лауреат Ґонкурівської премії за роман «Ґаспар». У 1938–1948 роках член Ґонкурівської академії
1955 Александрос Папагос — грецький військовий та політичний діяч, прем'єр-міністр Греції.
1963 Алар Котлі — естонський радянський архітектор, заслужений діяч мистецтв Естонської РСР.
1969 Виноградов Віктор Володимирович — російський філолог, академік АН СРСР з 1946, іноземний член багатьох зарубіжних акаде­мій.
1970 Дженіс Джоплін — американська співачка, одна з найвидатніших вокалісток у рок музиці.
1980 Васляєв Володимир Олександрович — радянський державний і партійний діяч, перший секретар Миколаївського обласного комітету КПУ.
1980 Машеров Петро Миронович — радянський білоруський партійний діяч.
1982 Аронін Лев Соломонович — радянський шахіст, міжнародний Майстер.
1982 Гленн Гульд — канадський піаніст, найбільш відомий завдяки своїм інтерпретаціям музики С. Баха
1982 Джерон Крісвелл Коніґ — шоумен, актор.
1982 Стефанос Стефанопулос — грецький політичний діяч, тимчасовий прем'єр-міністр у 1965–1966 роках.
1986 Максимова Антоніна Михайлівна — радянська і російська актриса театру і кіно. Заслужена артистка РРФСР
1989 Грехем Чепмен — британський комедійний актор та сценарист, один з щести учасників комік-групи Монті Пайтон.
1992 Денні Гальм — новозеландський автогонщик. Єдиний гонщик з Нової Зеландії, що отримав титул чемпіона світу з автоперегонів у класі Формула-1. Двократний чемпіон з перегонів спортивних машин серії Can-Am. Учасник Тасманійських серій , Формули-2 та 500 миль Індіанаполісу
1996 Сільвіо Піола — колишній італійський футболіст, нападник, один з найкращих бомбардирів в історії італійського футболу. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер