Люди, що померли 26-го жовтня

1451 Богдан II — молдавський господар, батько Штефана III.
1613 Йоганн Баугін — швейцарський ботанік, міколог, лікар та професор риторики.
1693 Кипріян (Жоховський) — єпископ Української греко-католицької церкви; з 11 лютого 1674 року Митрополит Київський, Галицький та всієї Руси — предстоятель Української греко-католицької церкви. Один з найкращих українських митрополитів
1694 Самуель (Самуїл) фон Пуфендорф — німецький юрист, політичний мислитель, державний діяч та історик; за декілька місяців до смерті удостоєний титулу барона. Вважається засновником світської юридичної науки та доктрини природного права в Німеччині
1706 Андреас Веркмейстер — німецький теоретик музики, органіст, композитор. Розробив вчення про темперацію, що набули поширення в німецькій музиці епохи бароко. Темперації Веркмейстера застосовуються донині в автентичних інтерпретаціях барокової клавірної музики
1764 Вільям Хогарт — британський художник доби англійського рококо і просвітництва.
1791 Ніколя де Соссюр — швейцарський агроном, засновник наукової династії де Соссюр.
1793 Бланк Карл Іванович — московський зодчий, архітектор-практик і інженер, визнаний майстер архітектури пізнього бароко і раннього класицизму.
1806 Джон Грейвз Сімко — нар. 25 лютого 1752, Соттерсток, Ондель, Англія —†26 жовтня 1806, Ексетер, Англія — офіцер британської армії та перший Лейтенант-губернатор Верхньої Канади. Засновник міста Йорк в Канаді
1817 Ніколаус Йозеф фон Жакен — австрійський ботанік, хімік та металург.
1834 Жозеф-Марі Дессе — французький генерал часів Першої імперії, граф.
1840 Ніколас Вігорс — ірландський зоолог і політик.
1854 Тереза Саксен-Гільдбурггаузенська — повне ім'я Тереза Шарлотта Луїза Фредеріка Амалія Саксен-Гільдбурггаузенська нім. Therese Charlotte Luise Friederike Amalie von Sachsen-Hildburghausen, також Тереза Баварська , — принцеса Саксен-Гільдбурггаузенська з династії Веттінів, донька герцога Фрідріха Саксен-Гільдбурггаузенського та принцеси Шарлотти Мекленбург-Стреліцької, дружина короля Баварії Людвіга I, матір королей Баварії та Греції: Максиміліана II та Оттона I
1854 Трубецька Катерина Іванівна — дружина декабриста Трубецького Сергія. Перша з дружин декабристів, що послідувала за чоловіком у Сибір. В Іркутську, затримана владою, офіційно відреклася від цивільних прав і дворянських привілеїв. Микола Некрасов увічнив ім'я Трубецької у поемі «Російські жінки»
1862 Марія Луїза Мекленбург-Шверінська — принцеса Мекленбург-Шверінська, донька принца Фрідріха Людвіга Мекленбург-Шверінського та російської великої княжни Олени Павлівни, дружина герцога Георга Саксен-Альтебурзького.
1877 Роберт Андерсон — американський військовий діяч часів Громадянської війни.
1881 Радищев Афанасій Олександрович — генерал-майор. Був начальником трьох губерній Російської імперії: Подільської, Вітебської та Ковенської. Наймолодший син російського письменника Олександра Радищева
1886 Хосе Ернандес — аргентинський поет. Обезсмертив образ гаучо в поемі «Мартін Ф'єро» У 1872 брав участь у повстанні гаучо проти центрального уряду, а коли воно зазнало поразки, пішов у вигнання. У 1874 Ернандес повернувся до столиці, заснував федералістську газету «Ревіста дель Ріо де ла Плата» і займав різні урядові пости
1890 Карло Коллоді — італійський письменник та журналіст. Загальне визнання отримав завдяки популярному оповіданню «Пригоди Піноккіо», яке стало класикою дитячої літератури і було перекладено багатьма мовами світу
1903 Віктор де Жонс'єр — французький композитор та музичний критик.
1906 Спасович Володимир — російський і польський літературознавець, публіцист, юрист, громадський діяч.
1908 Еномото Такеакі — японський політичний і державний діяч, дипломат кінця періоду Едо — початку період Мейдзі. Один із співзасновників Імперського флоту Японії. Урядник і віце-голова флоту сьоґунату Едо , учасник війни Босін 1868—1869 року на боці анти-Імперторських сил, президент республіки Едзо. Після війни брав активну участь у реставрації Мейдзі. Генерал-лейтенант Імперського флоту Японії , віконт. Голова наукового електричного товариства. Прозваний «найкращим бюрократом періоду Мейдзі». Підписав Санкт-Петербурзький договір. Псевдонім — Рьосен
1909 Іто Хіробумі — японський політичний діяч, учасник реставрації Мейдзі, князь, перший прем'єр-міністр Японії, перший генерал-губернатор Кореї, перший голова Таємної Ради, автор проекту Конституції Великої Японської Імперії. Почесний доктор Єльського університету
1923 Чарльз Протеус Штейнмец — американський інженер-електрик німецького походження.
1929 Абі Варбург — німецький історик мистецтва.
1930 Хавкін Володимир Аронович — бактеріолог.
1932 Марґарет Браун — американська світська левиця, філантроп і активістка. Стала широко відомою після її історії врятування з потопленого лайнера Титанік, після якого отримала прізвисько «непотоплювана Моллі». Під такою назвою про неї був поставлений бродвейський мюзикл у 1960 році
1941 Гайдар Аркадій Петрович — колишній чекіст, потім російський радянський дитячий письменник-прозаїк, в жанрі оповідань та повістей; автор широковідомої повісті «Тимур та його команда», оповідання «Чук і Гек» тощо.
1946 Іоанніс Ралліс — грецький політик, глава лялькового уряду часів німецької окупації Греції.
1950 Дорошенко Олександр Михайлович — російський та український актор театру та кіно. Народний артист РРФСР. Герой Праці
1951 Шварц Ісаак Ізраїлевич — учасник революційного руху, більшовицький діяч. 1-й керівник органів державної безпеки Радянської України
1952 Гетті МакДеніел — американська акторка, перша афроамериканка, котра здобула премію «Оскар». У фільмі Звіяні вітром вона зіграла няньку Скарлетт О'Гари, яку всі кличуть Маммі. До речі, це прізвисько закріпилося за актрисою і поза екраном. Гетті Макденіел була вшанована голлівудською спільнотою. Вона товаришувала з багатьма знаменитостями, зокрема, із Кларком Ґейблом. Автори анімаційного серіалу «Том і Джеррі» увіковічили актрису в образі господині кота Тома
1956 Кравченко Сергій Тимофійович — автоматник 117-го гвардійського стрілецького полку 39-ї гвардійської стрілецької дивізії 8-ї гвардійської армії 1-го Білоруського фронту, гвардії рядовий, Герой Радянського Союзу.
1957 Нікос Казандзакіс — грецький письменник, класик новогрецької літератури. За свій найвідоміший твір — роман «Остання спокуса Христа» — засуджений грецькою православною церквою і Ватиканом, а роман був включений у список забороненої літератури. Помер у вигнанні
1957 Герті Тереза Корі — американський біохімік, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1947 року «за відкриття каталітичного перетворення глікогену». Вони розділили премію з аргентинським фізіологом Бернардо Усаєм, який відкрив роль гормонів передньої частки гіпофізу в метаболізмі глюкози
1959 Ернст Фаст — шведський легкоатлет, бронзовий призер олімпійських ігор в марафоні.
1959 Людвіг Гайльман — німецький воєначальник, генерал-майор повітряно-десантних військ Німеччини в роки Другої Світової війни 1939–1945. Один зі 160 кавалерів Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами
1965 Убивство Сильвії Лайкенс — американська дівчина, вбита у віці шістнадцяти років після тривалих катувань. Батьки Сільвії Лестер і Бетті Лайкенс залишили її на піклування домогосподарці Гертруді Банішевські, котрій платили 20 доларів на тиждень. Сільвія піддавалася жорстокому поводженню з боку Банішевські, її дітей Поли і Джона та сусідських підлітків Річарда Хоббса і Коя Хаббарда. Через три місяці Лайкенс померла від внутрішньомозкового крововиливу, шоку та недоїдання. Даний випадок отримав широкий резонанс у США. Він був названий «найгіршим злочином проти людини в історії Індіани». На основі історії Лайкенс були написані кілька біографічних і художніх творів, а також зняті два кінофільми
1968 Бернштейн Сергій Натанович — радянський математик; член АН УРСР, АН СРСР, Паризької АН, професор Харківського університету, творець наукової школи, засновник і директор Українського інституту математичних наук у Харкові; понад 250 праць українською, німецькою, французькою мовами про диференціальні рівняння, теорію наближення функцій та теорію ймовірностей.
1970 Марсел Міннарт — бельгійський і голландський астроном, член Нідерландської , Бельгійської і багатьох інших академій наук.
1972 Сікорський Ігор Іванович — інженер і підприємець, тривалий час мешкав і працював на території США. Ідею гелікоптера йому навіяли малюнки повітряного ґвинта Леонардо да Вінчі. 1918 року емігрував до США, де 1923 року заснував компанію Sicorski Air Engineering. Автор літаків-велетнів «Ілля Муромець» , S-29А. Конструктор першого в США літака-амфібії
1973 Будьонний Семен Михайлович — воєначальник СРСР. Один з перших Маршалів Радянського Союзу , повний Георгіївський кавалер. Учасник збройної інтервенції в Україну 1917-1921. Голова Товариства радянсько-монгольської дружби
1978 Александер Ґершенкрон — народжений в Одесі, американський історик економіки єврейського походження. Професор Гарвардського університету, вишкіл отримав в Австрійській школі економіки
1979 Пак Чон Хі — голова Республіки Корея. Виконувач обов'язки прем'єр-міністра Кореї
1980 Марселу Каетану — португальський політик, прем'єр-міністр Португалії у 1968—1974 роках.
1983 Альфред Тарський — видатний польсько-американський логік, математик, засновник формальної теорії істинності. Йому належить вагомий внесок у теорію моделей, у теорію понять, у розвиток алгебраїчних методів вивчення предикатів, у багатозначну логіку та інші розділи математичної логіки й основ математики. Він став засновником формальної семантики. У роботі «Поняття істини у формалізованих мовах» Тарський дав класичне визначення поняття істини для великої групи формалізованих мов. Йому належить ряд досліджень в галузі методології дедуктивних наук. Роботи Тарського з семантики й металогіки помітно вплинули на розвиток семіотики й слугували зразком застосування формальних методів для аналізу змістовних проблем і теорій. З 1939 — професор Гарвардського і Каліфорнійського університетів. Створив теорію семантичних моделей, сформулював дефініції ряду понять, в тому числі семантичну дефініцію істини для дедуктивних наук. Разом зі Стефаном Банахом розвивав дослідження з теорії ансамблів. Опублікував понад 150 робіт, включно з 9 книгами. Член Польської Академії наук і Національної Академії наук США
1984 Марк Кац — відомий польський та американський математик єврейського походження, який народився в Кременці, а почав свою професійну діяльність у Львові, піонер сучасної теорії ймовірностей.
1987 Альдо Боффі — італійський футболіст, що грав на позиції нападника. Виступав, зокрема, за клуб «Мілан», а також національну збірну Італії
1987 Адам Воланін — американський футболіст польського походження, нападник.
1989 Чарлз Педерсен — американський хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії 1987, розділив її з Дональдом Крамом і Жан-Марі Леном «за розробку і застосування молекул із структурно-специфічними взаємодіями з високою селективністю». Відомий своїми розробками методів синтезу краун-етерів, циклічних поліефірів, здатних утворювати стабільні комплекси з лужними металами. Його роботи також стали основою для подальших досліджень Олена і Крама, що поклали початок супрамолекулярної хімії