Люди, що померли 25-го жовтня

1047 Магнус I Норвезький — король Норвегії у 1035-1047 роках та король Данії у 1042-1047. Він був побічним сином короля Олафа II Норвезького. Коли у 1028 році Олафа було позбавлено влади Канутом Великим, то мати Магнуса відвезла його з іншими дітьми до Новгорода. У 1035 році Магнус повернувся до Норвегії, де його було короновано, а у 1042 він став королем Данії. У 1047 Магнус чи то помер, чи то загинув за загадкових обставин
1154 Стефан (король Англії) — король Англії в 1135-1154 роках. Узурпація Стефаном престолу Англо-Нормандскої монархії після смерті Генріха I Боклерка привела до громадянської війни між прихильниками Стефана і імператриці Матильди. У 1141 році, врезультаті поразки в битві під Лінкольном король був полонений прихильниками Матильди, проте в кінці 1141 року отримав свободу і був відновлений на престолі. Практично за весь період правління Стефана в Англії продовжувалася феодальна анархія, що завершилася 1153 року визнанням спадкоємцем Стефана Генріха II Плантагенета, сина імператриці Матильди
1400 Джеффрі Чосер — англійський поет Середньовіччя, визначна постать у англійській літературі. Автор «Кентерберійських оповідань». Чосер відіграв значну роль у становленні розмовної англійської мови в літературі в часи домінування латини та французької. Окрім свого поетичного доробку Чосер відомий також як філософ, алхімік, астроном, урядовець, придворний та дипломат
1653 Теофраст Ренодо — французький лікар і видавець, засновник першої французької газети у сучасному розумінні цього слова.
1760 Георг II (король Великої Британії) — король Великої Британії та Ірландії з 11 червня 1727 до смерті у 1760 р.
1826 Філіпп Пінель — психіатр, відомий своїми гуманістичними реформами у сфері лікування психічно хворих. «Батько сучасної психіатрії»
1833 Аббас-Мірза — державний і воєнний діяч Ірану. Намісник шаха в Іранському Азербайджані. Командував військом під час російсько—перської війн 1804—13 рр. і 1826—28 рр., та ірано—турецької війни 1821—23 рр
1855 Давидов Василь Львович — військовик, поміщик, декабрист, учасник Вітчизняної війни 1812 року, полковник у відставці. Поет. Масон
1857 Тізенгаузен Василь Карлович — полковник, командир Полтавського піхотного полку. Учасник російсько-шведської війни 1808—1809, російсько-турецької війни в 1810—1811 роках, Вітчизняної війни 1812 і закордонних походів російської армії
1861 Фрідріх Карл фон Савіньї — німецький правознавець і державний діяч. Один з найвідоміших представників історичної школи права та найвидатніших юристів свого часу. Знаний у Німеччині та Європі романіст і цивіліст
1891 Корсун Олександр Олексійович — український письменник, поет-романтик і видавець, реформатор українського правопису. Уродженець Донщини. В історію української літератури він увійшов передовсім як видавець альманаху «Сніп» і біограф Костомарова
1893 Чайковський Петро Ілліч — російський композитор, диригент, педагог.
1906 Тодор Стоянов Бурмов — діяч болгарського Національного відродження. Перший голова Ради міністрів Болгарії
1916 Папюс — 13 липня 1865 — 25 жовтня 1916 — французький містик, письменник та лікар. Справжнє ім'я — Жерар Анаклєт Вінсент Анкосс. Відомий, перш за все, як автор близько 425 робіт з магії, кабали і таро. Був, очевидно, найпопулярнішим автором з цих тем наприкінці XIX — початку XX століть. Актуальність його книг пояснюється перш за все компіляторським талантом. Папюс викладав традиційні західні окультні ідеї у дуже спрощеному, конспективному вигляді, зрозумілому «невтаємниченим». Це, з одного боку, викликало критику в адресу Папюса за «примітивізацію сакральних знань», а з іншого — робило його твори цікавими навіть з суто літературної точки зору
1919 Вільгельм Фельдман — польський публіцист жидівського походження, літературний критик та історик літератури, в тому числі автор «Współczesnej literatury polskiej»; також драматург та прозаїк.
1919 Вільям Мерріт Чейз — викладач і художник зі Сполучених Штатів, представник імпресіонізму.
1920 Олександр I (король Греції) — четвертий король Греції з династії Ґлюксбурґів. Старший син короля Костянтина І та Софії Гогенцолерн
1920 Одоардо Беккарі — італійський ботанік та мандрівник.
1926 Марія Летиція Бонапарт — французька принцеса з родини Бонапартов, дочка принца Наполеона Жозефа Бонапарта та його дружини Клотільди Савойської, після шлюбу стала герцогинею Аостською, дружиною Амедео, герцога Аостського, колишнього короля Іспанії.
1926 Антоніус ван ден Брук — нідерландський юрист і фізик, відомий за уточненням закону розташування елементів у періодичній системі, за яким місце перебування хімічних елементів у періодичній системі залежить від значень зарядів ядер атомів, а не від відносної атомної маси.
1935 Анрі Піренн — бельгійський історик. Фахівець з економічної історії західноєвропейського середньовіччя та особливо міської історії. Член Бельгійської королівської академії наук, літератури та образотворчих мистецтв. Його вчителями в Льєзькому університеті були Готфрід Курт і Поль Фредерік. У 1886—1930 роках професор і в 1918—1921 роках був ректором Гентського університету
1943 Назімов Микола Гнатович — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу , в роки радянсько-німецької війни заступник командира батальйону з політичної частини 687-го стрілецького полку 141-ї стрілецької дивізії 60-ї армії Центрального фронту, старший лейтенант.
1950 Лі Квансу — корейський письменник, поет.
1953 Гольгер Педерсен — данський мовознавець, що зробив значний внесок у розвиток історичної лінгвістики, автор близько 30 робіт, присвячених різним мовам. Автор ностратичної, греко-вірменської та низки інших гіпотез
1955 Сасакі Садако — японська дівчинка, мешканка Хіросіми, що стала жертвою ядерного бомбардування 1945 року. Один із символів Хіросімської трагедії. Померла від лейкозу у 12 річному віці. Перед смертю склала з паперу понад тисячу журавликів, сподіваючись одужати. Прожила 4675 днів
1956 Рісто Рюті — 5-ий Президент Фінляндії. Очолював фінську державу під час війни з СССР
1967 Вайда Арпад — угорський шахіст. Багаторазовий переможець угорських національних турнірів. У складі збірної Угорщини перемагав на шахових олімпіадах 1927 і 1928, був другим призером на трьох олімпіадах. Міжнародний майстер
1970 Юло Соостер — художник 20 століття, естонець за походженням.
1971 Янгель Михайло Кузьмич — радянський вчений-механік, конструктор у галузі ракетно-космічної техніки.
1973 Абебе Бікіла — ефіопський легкоатлет, марафонець, дворазовий олімпійський чемпіон.
1973 Парусинов Пилип Олексійович — радянський воєначальник, учасник 1-ой і 2-ой світових воєн, генерал-лейтенант.
1973 Шиловський Віктор Костянтинович — радянський футболіст і тренер. Правий напівсередній нападник, відомий виступами за «Динамо». Один з найрезультативніших нападників Радянського Союзу другої половини 1930-х років, найкращий бомбардир «Динамо» довоєнних років. Грав за збірну Радянського Союзу. Срібний призер чемпіонату СРСР 1936. Майстер спорту СРСР. Головний тренер «Динамо» у 1957—1958 роках
1974 Горобець Павло Матвійович — український живописець-пейзажист, член Асоціації художників Червоної України, член Спілки художників СРСР.
1974 Фурцева Катерина Олексіївна — радянський державний і партійний діяч, міністр культури СРСР у 1960-1974 рр., депутат Верховної Ради СРСР 3,4,5,7,8 скликань.
1975 Димитар Іванов Попов — болгарський хімік.
1976 Ремон Кено — французький прозаїк, поет, есеїст, перекладач, діалогіст кіно, співзасновник експериментальної групи УЛІПО , багаторічний співробітник провідного французького видавництва «Ґаллімар» , член Ґонкурівської академії.
1977 Перфецький Леонід — сотник Армії УНР, художник-баталіст, графік.
1981 Аріель Дюран — американська письменниця.
1987 Фінланд Максвелл — інфекціолог. Піонер дослідження застосування антибіотиків для лікування туберкульозу
1992 Світличний Іван Олексійович — літературознавець, мовознавець, літературний критик, поет, перекладач, діяч українського руху опору 1960—1970-их років, репресований. Лауреат Державної премії України імені Г. Шевченка. Брат Світличної Надії Олексіївни
1993 Капніст Марія Ростиславівна — українська актриса.
1993 Вінсент Прайс — американський актор, відомий своїм незвичайним голосом та напівсерйозною-напівжартівливою манерою, що була притаманна його персонажам у фільмах жанру хоррор, яким він і завдячує своєю популярністю. Протягом кар'єри, що тривала майже 60 років, він знявся більше ніж у сотні кінострічок та в численних телевізійних і радіо постановках
2000 Кямран Багіров — радянський партійний і державний діяч. Член Комуністичної партії
2002 Рене Том — французький математик.
2002 Річард Гарріс — Сент-Джон Харріс, англ. Richard St. John Harris — ірландський актор і музикант. Володар призів Каннського кінофестивалю, ММКФ, лауреат премій «Греммі», «Європейського кінопризу» і «Золотого глобуса»
2004 Биков Ернест Миколайович — None
2008 Магомаєв Муслім Магометович — популярний радянський азербайджанський і російський оперний та естрадний співак , композитор. Народний артист СРСР
2009 Сеник Ірина Михайлівна — українська поетеса, дисидент, член Української Гельсінської групи з 1979.
2009 П'ятигорський Олександр Мойсейович — російський і англійський філософ, філолог, перекладач і письменник. Один із засновників Тартусько-московської семіотичної школи
2010 Весна Парун — хорватська поетеса, одна з найвизначніших у повоєнній хорватській літературі.