Люди, що народилися 20-го жовтня

1620 Альберт Якобс Кейп — нідерландський живописець, графік і гравер епохи бароко, насамперед відомий своїми пейзажами.
1632 Крістофер Рен — англійський архітектор, найвидатніший представник англійського класицизму, математик і астроном. Архітектор собору Святого Павла в Лондоні 1675–1710 роках, а також багатьох лондонських церков , включаючи Сент Брайд, Фліт Стріт і Сент Мері-ле-Боу, Чіпсайд; Королівської біржі, будинку Мальборо, театру Шелдоніан, Оксфорд. Його наукові праці високо цінували Ісаак Ньютон і Блез Паскаль. Рен став одним із засновників Лондонського королівського товариства і в 1680–1682 роках був його президентом
1656 Ніколя де Ларжильєр — французький художник зламу 17-18 ст.
1677 Станіслав Лещинський — король Речі Посполитої , а пізніше останній герцог Лотарингії , воєвода познанський. Представник шляхетського роду Лєщинських гербу Венява. Небіж луцького латинського єпископа Богуслава Лєщинського
1719 Готфрід Ахенвалль — німецький філософ, історик, економіст, педагог та юрист епохи Просвітництва. Він вважається основоположником статистики
1733 Суґіта Ґемпаку — японський лікар періоду Едо. Знавець європейської хірургії та анатомії. Представник наукової течії ранґаку. Засновник приватної школи західних наук Тенсінро. Псевдоніми — Ісаї та Кюко
1752 Остен-Сакен Фабіан Вільгельмович — російський командир епохи наполеонівських воєн, генерал-фельдмаршал, князь.
1770 Янко Драшкович — хорватський політик і поет, діяч Хорватського національного відродження.
1784 Генрі Джон Темпл Пальмерстон — видатний британський державний діяч, тривалий час керував обороною, потім зовнішньою політикою держави, а у 1855—1865 очолював уряд.
1806 Джордж Ньюболд Лоуренс — американський бізнесмен та орнітолог-любитель, який першим описав ряд видів птахів.
1819 Баб — пророк і засновник нової релігії бабізму. Він був торговцем з Ширазу, який у віці двадцяти п'яти років оголосив себе довго очікуваним шиїтами Каїмом або Імамом Магді. Після цього він взяв собі титул Баб та став лідером групи прихильників - бабітів. Актуаьність ідей Баба та його високі моральні якості спричинили швидке зростання кола прихильників нової релігії. Але з іншого боку це викликало репресії консервативної влади. У 1847р Баб був заарештований, але рух продовжував набирати силу. Репресії влади виклиали озброєну конфронтацію бабітів з іранським урядом у 1848-1852рр. Сам Баб перебував увесь цей час у в'язниці і був розстріляний 9 червня 1850р у місті Тебріз. Страта пророка сповита легендами про дива, які її супроводжували. Тіло пророка перенесено його вірними до Святої землі і поховане там у Храмі Баба на схилі гори Кармель. Вчення Баба нараховує зараз близько 5 млн прихильників. У тому числі 350 тис. у самому Ірані, хоча вчення Баба переслідується тамтешньою теократичною владою
1821 Кароль Мікулі — композитор, диригент, педагог, музичний фольклорист та музично-громадський діяч. За походженням — вірменин
1823 Бабст Іван Кіндратович — російський історик, економіст, публіцист.
1838 Марин Дринов — болгарський історик і філолог, громадський діяч болгарського національного відродження, працював більшу частину життя в Російській імперії. Один із основоположників болгарської історіографії, перший президент Болгарського літературного товариства
1839 Чернов Дмитро Костянтинович — російський учений в області металургії, металознавства, термічної обробки металів.
1841 Алтинсарін Ібрай — казахський педагог-просвітитель, письменник, етнограф.
1843 Биков Петро Васильович — російський перекладач, письменник, бібліограф, мемуарист. Брат етнографа Миколи Бикова
1847 Оскар Сван — шведський стрілець, триразовий олімпійський чемпіон.
1847 Фрітц Таулов — норвезький живописець-імпресіоніст, засновник школи норвезького пленерного живопису.
1851 Фердинанд Фош — маршал Франції. Учасник франко-прусської війни. Під час І Світової війни командир корпусу, начальник Генерального штабу , голова Військового комітету союзників , голова вищої Військової Ради, фельдмаршал армії , маршал Польщі
1854 Артюр Рембо — французький поет-символіст. Був впливовим представником декадентського руху і попередником сюрреалізму. Всю свою поезію Рембо написав в юності, практично закінчивши літературну діяльність до 20 років
1858 Струве Людвіг Оттович — російський астроном, син В. Струве, із 1894 професор Харківського університету. Основні наукові праці присвячені визначенню положень зірок і вивченню їхніх рухів і сонячної системи
1859 Джон Дьюї — американський філософ, психолог та реформатор освіти. Дьюї був значною постаттю в філософії прагматизму та засновником функціональної психології, пропагандистом прогресивного та прогресивно-популістського напрямку в області навчання
1864 Бранислав Нушич — сербський прозаїк, драматург, есеїст, журналіст і дипломат.
1866 Казимир Твардовський — польський філософ і логік, творець Львівсько-варшавської філософської школи.
1869 Джон Кемпбел Меріам — американський палеонтолог. Відомий своєю таксономією викопних хребетних з Ранчо Ла-Брея в самому центрі Лос-Анджелеса
1871 Спендіаров Олександр Опанасович — вірменський композитор та диригент, народний артист Вірменії.
1874 Чарлз Айвз — американський композитор.
1879 Некрасов Микола Віссаріонович — російський політичний діяч, інженер. Член Державної думи III і IV скликань. Міністр шляхів сполучень і міністр фінансів Тимчасового уряду. Останній генерал-губернатор Фінляндії
1882 Гречнєв Яків Олексійович — український та російський театральний режисер, заслужений артист УРСР.
1884 Баран Михайло Лукич — український громадсько-політичний, військовий та освітній діяч. Учасник революційного руху в Західній Україні
1888 Інаятулла-хан — король Афганістану, увійшов в історію як «триденний падишах».
1891 Джеймс Чедвік — англійський фізик, лауреат Нобелівської премії за відкриття нейтрона.
1893 Джомо Кеніата — перший прем'єр-міністр в 1963–1964 і президент Кенії в 1964–1978. Вважається «батьком кенійської нації»
1894 Жорж Ґурвіч — французький соціолог та соціальний філософ російсько-єврейського походження; правознавець, професор Сорбонського університету, визначний теоретик соціології права.
1894 Олександр III (російський імператор) — російський імператор з 1 березня 1881 року. Другий син Олександра ІІ та Марії Олександрівни. Батько Миколи II, Георгія Олександровича і Михайла Олександровича
1897 Білий Данило Микитович — Герой Радянського Союзу.
1901 Лелюшенко Дмитро Данилович — радянський військовий діяч. Генерал армії. Двічі Герой Радянського Союзу. Герой ЧССР
1902 Яншин Михайло Михайлович — радянський актор театру і кіно, режисер, Народний артист СРСР , один з найяскравіших представників «другого покоління» артистів МХАТу.
1902 Москальчук Микита Андрійович — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни заступник командира 54-ї гвардійської танкової бригади 7-го гвардійського Київського танкового корпусу 3-ї гвардійської танкової армії 1-го Українського фронту, гвардії підполковник.
1903 Курило-Кримчак Іларіон Павлович — радянський еколог і історик, дійсний член Географічного товариства СРСР , директор Мелітопольського краєзнавчого музею, діяч Організації українських націоналістів, бургомістр Мелітополя під час німецької окупації.
1912 Коршунович Сергій Григорович — учасник Другої світової війни, командир дивізіону торпедних катерів, капітан II рангу, Герой Радянського Союзу.
1913 Дорофей (Филип) — православний діяч у Чехословаччині, предстоятель ЧСПЦ.
1916 Аскелл Льове — ісландський ботанік, працював в Швеції, Ісландії, Канаді та США.
1917 Стефан Ессель — французький дипломат, правозахисник, колишній розвідник та боєць французького руху опору. Був одним з розробників Загальної декларації прав людини у 1948 році
1920 Онопрієнко Іван Олексійович — Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни навідник гармати 130-го окремого винищувального протитанкового артилерійського дивізіону 254-ї стрілецької дивізії 52-ї армії 2-го Українського фронту, старший сержант.
1920 Білоусько Іван Васильович — Герой Радянського Союзу.
1920 Дженет Джаган — гаянська політична діячка, прем'єр-міністр та президент країни.
1923 Отфрід Пройслер — німецький дитячий письменник, казкар, за національністю — лужичанин. Найвідоміші твори: «Маленька Відьма», «Маленький Привид», «Маленький Водяник» та «Крабат, або Легенди старого млина»
1925 Роже Анен — французький актор та режисер.