Люди, що народилися 19-го жовтня

1433 Марсіліо Фічіно — італійський філософ, гуманіст, астролог, засновник та керівник флорентійської Платонівської академії. Один з провідних мислителів раннього Відродження, найзначніший представник флорентійського платонізму — напрямку, пов'язаним з відновленням інтересу до філософії Платона та спрямованим проти схоластики, в особливо проти схоластизованого вчення Аристотеля
1658 Адольф Фрідріх II Мекленбург-Стреліцький — 1-й герцог Мекленбург-Стреліцький с 1701 року. Його князівство було частиною Священної римської імперії
1718 Віктор-Франсуа де Брольі — французький військовий та політичний діяч, маршал Франції, генерал-фельдмаршал Російської імперії.
1726 Луїза Данська (1726–1756) — принцеса Данії та Норвегії з Ольденбурзької династії, донька короля Крістіана VI та принцеси Бранденбург-Кульмбахської Софії Магдалени, дружина герцога Саксен-Хільдбурґхаузену Ернста Фрідріха III.
1781 Хуан Педро Агірре — аргентинський революціонер і політик.
1795 Артюр Морен — французький інженер й механік, член Паризької АН , її президент у 1864 р.; один з тих вчених, котрі заклали наукові основи практичної механіки. Президент Товариства цивільних інженерів Франції
1795 Педро Бланко Сото — болівійський політичний і державний діяч, на межі 1828 та 1829 років упродовж тижня займав пост президента країни. Його правління було перервано убивством, яке сталось у новорічну ніч в монастирі Ла-Реколетта в Сукре. Його було застрелено із гвинтівки, коли Сото намагався залишити монастир. Нині місто його убивства позначено невеликою табличкою. Був відомий своїми про-перуанськими поглядами, що офіційно вважається причиною убивства
1810 Жуль Малу — бельгійський політичний і державний діяч, лідер клерикальної партії.
1810 Ульріх Василій Корнилович — Естонський губернатор, генерал від інфантерії.
1814 Теодорос Врізакіс — грецький художник, представник Мюнхенської школи.
1849 Казбирюк Андрій Федорович — російський та український диригент, композитор та музичний педагог.
1851 Імператриця Мьонсонхванху — перша офіційна дружина Коджона, 26-го вана корейської династії Чосон. З середини 1870-х років до вбивства у 1885 році практично керувала державою, яку офіційно очолював її чоловік. За загальним визнанням, Імператриця Мін вважалась одним із найвпливовіших керівників своєї династії
1853 Кибальчич Микола Іванович — винахідник і революціонер-народник українського походження. Автор схеми першого у світі реактивного літального апарата. Страчений за замах на імператора Олександра II
1861 Василь (Богдашевський) — ректор Київської духовної академії, архієпископ, професор, доктор богослов'я, єпископ Канівський, настоятель Києво-Братського Богоявленського першокласного монастиря. Нагороджений орденами святого Володимира 4-го ступеню — 1910 та 3-го ступеню — 1913, святої Ганни 3-го ступеню — 1897, 2-го ступеню — 1906 та 1-го ступеню — 1916, святого Станіслава 3-го ступеню — 1894 та 2-го ступеню — 1902 року
1862 Огюст Люм'єр — винахідник кінематографу, брат Луї Жана Люм'єра.
1866 Еміль Огюст Жозеф де Вільдеман — бельгійський ботанік.
1868 Рутковський Тадей Вікторович — український актор-комік, драматург, театральний діяч.
1876 Загайкевич Володимир — український галицький громадсько-політичний діяч Перемишльського краю. Брат Богдана Загайкевича
1879 Порш Микола Володимирович — політичний і громадський діяч УНР, член Установчих зборів, економіст.
1889 Адельгейда Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзька — принцеса Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзька з династії Глюксбургів, донька герцога Фрідріха Фердинанда Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзького та принцеси Ауґустенбурзької Кароліни Матильди, дружина князя Сольмс-Барутського Фрідріха III.
1889 Шульга Іван Миколайович — український художник, заслужений діяч мистецтв УРСР , почесний громадянин міста Скадовська.
1895 Гузь Петро Іванович — кобзар. Був одним із визначних майстрів бандурної гри 1-ї пол. 20 ст., здібним імпровізатором. Виконував думи Про Олексія поповича, Про трьох братів Самарських, вареники-невільники. Автор пісень
1895 Буйко Петро Михайлович — український лікар, професор , доктор медицинських наук , Герой Радянського Союзу.
1897 Владо Черноземський — болгарський і македонський революціонер, член Внутрішньої македонської революційної організації, виконавець вдалого замаху на короля Югославії Александра I Карагеоргієвича.
1899 Мігель Анхель Астуріас — гватемальський письменник; представник магічного реалізму.
1901 Арлі Берк — адмірал ВМС США, відзначився спочатку у Другій світовій війні, та надалі у Корейській війні. Був керівником військово-морськими операціями ВМС США при президенті Дуайті Ейзенхауері
1902 Сухацький Тихін Кіндратович — радянський військовик часів Другої світової війни, Герой Радянського Союзу.
1904 Братусь Сергій Микитович — вчений-юрист, доктор юридичних наук , професор, спеціаліст у галузі цивільного права. Член КПРС з 1954. Заслужений діяч науки РРФСР
1906 Лосєв Анатолій Іванович — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни командир 72-ї гвардійської Красноградської Червонопрапорної стрілецької дивізії 25-го гвардійського стрілецького корпусу 7-ї гвардійської армії Степового фронту, гвардії генерал-майор.
1907 Шкуд Моїсей Абрамович — радянський інженер, архітектор, організатор будівництва.
1910 Манайло Федір Федорович — український живописець, народний художник України. Член Національної Спілки художників України з 1946 року. Батько художника Івана Манайла
1910 Субрахманьян Чандрасекар — індійський астрофізик, лауреат Нобелівської премії з фізики.
1912 Флоря Микола Федорович — радянський астроном.
1913 Хаджі Леші — діяч Албанської партії праці, формальний керівник Албанії у часи диктатури Енвера Ходжі.
1913 Мезенцев Володимир Андрійович — радянський письменник, заслужений діяч культури, кандидат філософських наук, популяризатор атеїзму. Народився на Уралі. Працював головним редактором журналів «Знание — сила», «Наука и религия», «РТ-программы». Автор багатьох книг , в тому числі таких, «Можно ли предвидеть будущее?», «Загадки неба и земли», «В лабиринтах живой природы», «Когда появляются призраки», «Энциклопедия чудес». В передмові до останньої книги описаний так :
1915 Свєшніков Ігор Кирилович — український історик, археолог, дослідник Берестецької битви 1651 року, доктор історичних наук.
1915 Лєскіна Ульяна Григорівна — птахівниця колгоспу «Світлий шлях» Октябрського району Волгоградської області, Герой Соціалістичної Праці.
1916 Жан Доссе — французький імунолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини 1980 року за відкриття головного комплексу гістосумісності — групи генів, що відповідають за розпізнавання чужорідних речовин і розвиток імунної відповіді. Розділив премію з Барухом Бенасеррафом і Джорджем Снеллом
1917 Радайкін Іван Йосипович — офіцер, Герой Радянського Союзу, у роки радянсько-німецької війни командир гармати 145-го окремого винищувально-протитанкового дивізіону 30-ї стрілецької дивізії 47-ї армії Воронезького фронту, старший сержант. За національністю - ерзя
1917 Сидоренко Олександр Васильович — геолог радянських часів, державний діяч, член-кореспондент АН СРСР — 1953, академік АН СРСР — 1966, віце-президент АН СРСР — з 1975, Герой Соціалістичної Праці.
1918 Галич Олександр Аркадійович — радянський поет, сценарист, драматург, автор і виконавець власних пісень. Єврей
1918 Рассел Кірк — американський політолог, історик, соціальний критик і літературознавець.
1919 Шемседінов Ірфан Гафарович — український радянський архітектор, педагог кримськотатарського походження. Член Спілки архітекторів України , професор
1921 Догаєв Володимир Іванович — учасник Другої Світової війни, Герой Радянського Союзу.
1921 Гуннар Нордаль — колишній шведський футболіст, нападник, знаменитий бомбардир, найбільш відомий своїми виступами за італійський клуб «Мілан» в 1949–1956 роках.
1923 Шевченко Тарас Іванович — Герой Соціалістичної Праці.
1924 Дробаха Анатолій Іванович — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
1925 Еміліо Едуардо Массера — аргентинський військовий та політичний діяч.
1926 Джон Вікерс — канадський героїчний тенор, почесний доктор низки університетів, член Зала слави великих американських співаків Академії вокалу , компаньйон Ордена Канади.
1926 Пеца Ганна Дмитрівна — новатор сільськогосподарського виробництва, Герой Соціалістичної Праці.