Люди, що померли 19-го листопада

1492 Джамі — таджицько-перський письменник, філософ, музикознавець. Джамі вважається завершителем класичного періоду поезії перською мовою. Низку поезій Джамі українською перекладав Василь Мисик
1557 Бона Сфорца — дружина Сиґізмунда I Старого, польська королева, за походженням герцогиня Міланська, Неаполітанська принцеса, дочка міланського герцога Джан Галеаццо Сфорца та Ізабели Арагонської. Мала брата Франціска , сестер Гіполіту , Б'янку
1640 Кшиштоф Радзивілл (молодший) — князь, державний, військовий і політичний діяч Великого князівства Литовського у Речі Посполитій. Представник княжого шляхетського роду Радзивіллів гербу Труби. Польний гетьман литовський , воєвода i каштелян віленський , Великий гетьман литовський. Син Христофора Радзивілла «Перуна» і батько Януша Радзивілла
1665 Нікола Пуссен — французький живописець, найпослідовніший представник класицизму, філософ, мистецтвознавець і теоретик мистецтва, один з найосвіченіших людей свого часу.
1675 Єпіфаній (Славинецький) — український поет, ієромонах, перекладач, філолог, оратор, богослов. Послідовник чеського педагога й ученого Яна Коменського. Про місце народження Єпіфанія Славинецького, як і про його мирське ім'я, достовірних звісток не збереглося
1698 Петро Дорошенко — визначний український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького Правобережної України , очільник Гетьманщини. Козацький полковник, учасник Хмельниччини та козацько-московської війни. Гетьманування, котре припало на добу Руїни, провів в постійних війнах, як з зовнішніми так і внутрішніми супротивниками
1714 Александер Собєський — син короля Яна ІІІ Собєського, державний, політичний і військовий діяч Речі Посполитої. Представник шляхетського роду Собеських гербу Яніна
1783 Жан-Батіст Перроно — французький гравер і художник доби рококо. Відомий майстер портрету в техніці пастель
1789 Ерцгерцоґиня Марія Анна — ерцгерцогиня Австрійська, донька імператора Священної Римської імперії Франца I Стефана та імператриці Марії-Терезії, настоятелька закладу для шляхетних дівчат у Празі, згодом оселилася поблизу монастиря у Клагенфурті. Художниця, нумізмат, письменниця, меценатка. Почесний член Віденьскої Академії образотворчих мистецтв та член Флорентійської Академії мистецтв. Залишила обширне листування, колекції мінералів та комах
1806 Шах Алам II — 16-й падишах з династії Великих Моголів у 1759–1806 роках. Наприкінці життя опинився під владою Британської Ост-Індської компанії
1825 Кульман Єлизавета Борисівна — російська та німецька поетеса, перекладачка.
1828 Франц Петер Шуберт — австрійський композитор, один із основоположників романтизму в музиці, автор понад тисячі музичних творів, серед яких понад 600 пісень, дев'ять симфоній, велика кількість творів камерної та літургійної музики.
1850 Річард Ментор Джонсон — американський політик, з 1837 по 1841 займав пост віце-президента США в адміністрації Мартіна Ван Бюрена.
1855 Арман Жозеф Брюа — фрацузький адмірал, учасник Кримської війни.
1863 Міхал Грабовський — письменник, літературний критик, історик, представник «української школи» в польськомовній літературі.
1910 Вільгельм Рудольф Фіттіг — німецький хімік-органік.
1914 Ламанський Володимир Іванович — російський філолог, етнограф, історик, академік Петербурзької АН з 1900.
1918 Джозеф Філдінг Сміт Старший — шостий президент Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів, племінник Джозефа Сміта.
1922 Чарльз Тіас — американський легкоатлет, бронзовий призер Олімпійських ігор 1904 року з перетягування канату.
1925 Вологодський Петро Васильович — російський державний і громадський діяч.
1935 Суслов Гаврило Костянтинович — Доктор прикладної математики. Професор механіки Київського університету св. Володимира
1938 Шестов Лев Ісаакович — філософ-екзистенціоналіст.
1942 Бруно Шульц — польський письменник та художник єврейського походження із Дрогобича, писав польською та німецькою мовами. Літературні критики ставлять книжки Бруно Шульца на один рівень з творами Марселя Пруста та Франца Кафки. Посмертна слава Бруно Шульца — світового рівня
1943 Ян Середа — громадський і політичний діяч, педагог, публіцист.
1943 Хоменко Гнат Степанович — учасник Другої Світової війни, Герой Радянського Союзу. Проходив службу механіком-водієм самохідки СУ-122 самохідно-артилерійського полку 52-ї армії 2-го Українського фронту
1952 Ломоносов Юрій Володимирович — інженер-залізничник, революціонер, відіграв важливу роль у лютневій революції. Радянський державний діяч, мав ранг Народного комісара. Професор Київського політехнічного інституту
1954 Малозьомов Іван Іванович — український радянський архітектор, педагог, розробник генпланів багатьох міст колишнього СРСР, професор.
1958 Матчак Михайло — український військовий і політичний діяч, публіцист, книговидавець.
1958 Штепа Костянтин Теодосійович — український історик-візантіст, науковий дослідник і викладач історії античної культури, історії церкви й класичної філології.
1967 Жуан Гімараїнш Роза — бразильський письменник.
1968 Марков Олександр Володимирович — радянський астроном.
1970 Єрьоменко Андрій Іванович — радянський воєначальник, Маршал Радянського Союзу , Герой Радянського Союзу , Герой ЧССР , член ВКП/КПРС з 16 грудня 1918 року.
1972 Адамцевич Євген Олександрович — сліпий бандурист, віртуозний виконавець українських народних історичних пісень, автор «Запорозького маршу».
1975 Вишневський Олександр Олександрович — видатний радянський військовий хірург, академік АМН СРСР , генерал-полковник медичної служби. Герой Соціалістичної Праці
1984 Зубанєв Микола Йосипович — 19 листопада 1984 — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу.
1990 Фльоров Георгій Миколайович — радянський фізик-ядерник, засновник Об'єднаного інституту ядерних досліджень в Дубні, академік АН СРСР.
1991 Оболенський Леонід Леонідович — радянський і російський актор, кінорежисер, звукорежисер, художник-декоратор, педагог, журналіст. Народний артист РРФСР
1993 Гайдай Леонід Іович — радянський кінорежисер, кіносценарист, актор, Народний артист РРФСР , народний артист СРСР російсько-українського походження. Автор таких популярних кінокомедій, як «Кавказька полонянка», «Операція И» та ін. Детективна кінокомедія Леоніда Гайдая — «Діамантова рука» з Юрієм Нікуліним посіла перше місце у прокаті. Новела «Вождь червоношкірих» стала шедевром радянської комедії. Три фільми з десятки найкасовіших, знятих кіностудією «Мосфільм», — справа рук Гайдая
1998 Алан Пакула — американський кінорежисер, продюсер та письменник. Тричі номінувався на премію Оскар
2002 Мельников Василь Олександрович — Герой України, молодший сержант; радист-парашутист пошуково-рятувального взводу 95 окремої аеромобільної бригади.
2004 Афанасьєв Анатолій Павлович — російськомовний поет Закарпаття, поет-фронтовик, фольклорист.
2004 Джон Роберт Вейн — британський фармаколог, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1982 року "за відкриття, що стосуються простагландинів і близьких до них біологічно активних речовин ", яку він розділив з Суне Бергстремом та Бенгтом Самуельсоном. Вейн займався вивченням фармакологічних властивостей аспірину і показав, що його лікувальна дія обумовлена інгібуванням активності ферменту циклооксигенази і біосинтезу простагландинів
2004 Гебдовська Наталія Олександрівна — радянська актриса.
2004 Гельмут Грім — нім. Helmut Griem — німецький актор театру і кіно
2007 Сажич Йосип Симонович — білоруський громадсько-політичний діяч, військовик.
2008 Шліфер Леонід Йосипович — український сільськогосподарський діяч, директор ТОВ «Добробут», двічі Герой Соціалістичної Праці.
2009 Безпалків Роман Михайлович — український живописець. Член Національної спілки художників України. Заслужений діяч мистецтв України. Чоловік художниці-керамістки Ольги Безпалків
2012 Стругацький Борис Натанович — російський письменник, сценарист, перекладач, який створив у співавторстві з братом Аркадієм Стругацьким кілька десятків творів, які стали класикою сучасної наукової та соціальної фантастики. Після того, як в 1991 році помер Н. Стругацький, опублікував два самостійних романи
2013 Фредерік Сенгер — британський біохімік, двічі лауреат Нобелівської премії з хімії — в 1958 і 1980 роках.
2013 Ченчик Таїсія Пилипівна — радянська легкоатлетка, стрибунка у висоту, бронзова призерка Олімпійських ігор, призерка чемпіонатів Європи, заслужений майстер спорту СРСР. Кавалер ордену «Знак Пошани»