Люди, що померли 4-го травня

1406 Колюччо Салютаті — італійський філософ, письменник і політичний діяч епохи Відродження, один із зачинателів італійського гуманізму, поряд з Леонардо да Вінчі та Франческо Петраркою.
1410 Олександр V (антипапа) — антипапа з 26 червня 1409 по 3 травня 1410 року. Петро Філарго народився на Криті. В юнацькі роки вступив до ордену францисканців. Петро ріс здібним хлопчиком і був відправлений на навчання в Оксфорд і Париж. Після початку церковного розколу він оселився в Ломбардії. У той час йому протегував міланський герцог Джангалеаццо Вісконті. У 1386 році Петро став єпископом П'яченци, в 1387 році - Віченци, в 1389 році - Новари. У 1402 був призначений архієпископом Мілана. У 1405 Інокентій VII зробив Петра кардиналом. Петро Філарго намагався подолати Західну схизму. Але марне втручання Філарго в політику призвело до того, що Інокентій VII позбавив його сану
1436 Енгельбрект Енгельбректсон — регент Швеції з 1435 до 1436 року.
1556 Лука Гіні — італійський ботанік та лікар, засновник та перший директор Пизанського ботаничного саду, його вважають першим упорядником гербарію.
1604 Клаудіо Меруло — італійський композитор пізнього Відродження, представник Венеціанської школи, органіст, нотний видавець.
1605 Уліссе Альдрованді — італійський науковець доби маньєризму, ботанік, ентомолог, зоолог. Засновник природничих колекцій Болонського університету, для якого відвели зали палаццо Поджи
1616 Магдалена Бранденбурзька (ландграфиня Гессен-Дармштадтська) — принцеса Бранденбурзька з династії Гогенцеллернів, донька курфюрста Бранденбургу Йоганна Георга та Єлизавети Анхальт-Цербстької, дружина ландграфа Гессен-Дармштадту Людвіга V.
1648 Ілляш Караїмович — козацький отаман, військовик Речі Посполитої. Полковник Переяславського полку реєстрових козаків, старший Війська Запорозького реєстрового. Брав участь у придушенні повстання Павлюка 1637 року, повстання Острянина 1638 року. У джерелах відомий також як Іван Ілляш і Ілляш Ормянчик
1722 Клод Жилло — французький художник і гравер, представник французького предрококо і рококо.
1737 Фердинанд Кеттлер — герцог Курляндії і Семигалії. Останній голова герцогства з німецької династії Кеттлерів. Імперський князь Священної Римської імперії. Син Якова Кеттлера. Помер у Данцигу, Пруссія
1774 Антон-Ульріх Брауншвейг-Вольфенбюттельський — герцог Брауншвейзький, Бевернський та Люнебурзький, що походив з династії Вельфів; батько російського імператора Івана VI Антоновича, генералісимус російських війск , другий син герцога Фердінанда Альбрехта Брауншвейг-Вольфенбюттельського і Антуанетти Амалії Брауншвейг-Вольфенбюттельської, брат знаменитого прусського полководця герцога Фердінанда Брауншвейзького і Юліани Марії, другої дружини данського короля Фредеріка V.
1799 Тіпу Султан — падишах Майсура у 1782–1799 роках, визначний державний діяч, поет.
1811 Каменський Микола Михайлович — російський військовий діяч, генерал від інфантерії, молодший син фельдмаршала Михайла Каменського.
1827 Георгіос Караїскакіс — відомий клефт, арматол, герой Грецької революції.
1834 Ксенофонт (Троєпольський) — Архієпископ Ксенофонт - єпископ Російської православної церкви, архієпископ Подільський і Брацлавський, раніше - Володимирський і Суздальський.
1879 Вільям Фруд — британський інженер, гідромеханік та військово-морський архітектор. Він першим сформулював закони подібності для визначення опору, який чинить вода при русі корабля та для прогнозування його стійкості. Найбільшим його досягненням була методика перерахунку результатів модельних випробувань на повномасштабні кораблі
1884 Марія Анна Савойська — дружина австрійського імператора Фердинанда I.
1900 Юліан (Сас-Куїловський) — єпископ Української Греко-Католицької Церкви; з 30 серпня 1899 року Митрополит Галицький та Архиєпископ Львівський — предстоятель Української Греко-Католицької Церкви.
1903 Гоце Делчев — болгарський революціонер, учасник антиосманського національно-визвольного руху балканських народів на території історичної Македонії, визначний діяч Внутрішньої македонсько-одринської революційної організації. Національний герой Болгарії та Республіки Македонії
1912 Нетті Стівенс — американський біолог, яка першою встановила залежність статі від набору хромосом.
1924 Едіт Несбіт — англійська письменниця та поетеса, автор численних творів для дітей.
1928 Джозеф Нельсон Роуз — американський ботанік.
1938 Кано Дзіґоро — засновник дзюдо, школи Кодокан.
1938 Карл фон Осецький — радикальний німецький пацифіст, антифашист і лауреат Нобелівської премії миру 1935 року.
1945 Федор фон Бок — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-фельдмаршал Вермахту. Кавалер Pour le Mérite та Лицарського хреста Залізного хреста. Командувач групи армій «Північ» у 1939 році під час завоювання Польщі, групи армій «В» у 1940 році Французької кампанії, групи армій «Центр» у 1941 році й групи армій «Південь» у 1942 році в ході війни проти СРСР
1949 Діно Балларін — італійський футболіст, воротар.
1949 Гульєльмо Габетто — колишній італійський футболіст, нападник.
1949 Валентино Маццола — колишній італійський футболіст, півзахисник, нападник.
1953 Холодний Микола Григорович — український ботанік, фізіолог, мікробіолог, еколог. Член-кореспондент , дійсний член АН УРСР. Заслужений діяч науки УРСР. Засновник вітчизняної школи фізіології рослин
1962 Меллер Вадим Георгійович — український художник-авангардист , сценічний художник, дизайнер театральних костюмів, ілюстратор та архітектор. Заслужений діяч мистецтв УРСР
1966 Локар Едмон — – французький судовий медик, криміналіст. Один з впроважувачів техніко-криміналістичних методів у практику розслідування злочинів. Засновник першої криміналістичної лабораторії
1966 Амеде Озанфан — французький художник і теоретик мистецтва, один з головних представників пуризму.
1972 Едуард Кендалл — американський хімік, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицині в 1950 році «за відкриття, що стосуються гормонів кори надниркових залоз, їх структури і біологічних ефектів». Відкрив кортизон незалежно від Тадеуша Рейхштейна
1972 Хосеп Самітьєр — іспанський футболіст, що грав на позиції півзахисника, нападника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер
1977 Кісельов Кузьма Венедиктович — білоруський радянський діяч і дипломат.
1980 Йосип Броз Тіто — хорв. Josip Broz, партійний псевдонім Тіто ; — лідер Югославії з кінця Другої світової війни до своєї смерті , маршал
1984 Віллі Ормонд — шотландський футболіст, нападник. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер
1988 Жаков Олег Петрович — російський кіноактор, народний артист СРСР , лауреат Державної премії СРСР.
1991 Лисик Євген Микитович — український театральний художник.
1994 Абрамов Андрій Васильович — один із найсильніших боксерів-важковаговиків 1950-60-их років.
1998 Маранц Берта Соломонівна — українська та російська піаністка й педагог; 1972 — заслужений діяч мистецтв РСФСР, професорка.
1998 Теодор Оберлендер — німецькій політик, військовик. Під час Другої світової війни був політичним керівником у батальйоні «Нахтігаль». Після війни, у 1953 — 1960 рр. обіймав міністерську посаду в уряді Федеративної республіки Німеччини
2000 Ахієзер Олександр Ілліч — український фізик - теоретик, Батько І. Ахієзера, брат Ахієзера. Доктор фізико-математичних наук , професор , академік НАНУ. Заслужений діяч наук УРСР. Премія імені Мандельштама АН СРСР , Державна премія УРСР в галузі науки і техніки , премія імені І. Померанчука та премія імені С. Давидова. Державні нагороди СРСР, України — орден «За заслуги» 3-го ступеня , 2-го ступеня
2006 Борщаговський Олександр Михайлович — український та російський письменник і театрознавець.
2009 Влох Орест-Степан Григорович — український фізик і громадсько-політичний діяч, професор.
2010 Проваторов Геннадій Пантелеймонович — диригент. Заслужений діяч мистецтв УРСР — 1965, народний артист РСФСР — 1981, лауреат Державної премії Республіки Білорусь, професор
2012 Рашиді Єкіні — колишній нігерійський футболіст, нападник, найкращий бомбардир збірної Нігерії. У складі національної збірної він брав участь у чемпіонаті світу 1994 і 1998 років; на Кубку африканських націй 1994 року зробив вирішальний внесок у здобуття Нігерією титулу чемпіона Африки , забивши п'ять м'ячів і ставши найкращім бомбардиром турніру
2013 Крістіан де Дюв — бельгійський цитолог та біохімік, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицині в 1974 у «за відкриття, що стосуються структурної і функціональної організації клітини», першовідкривач лізосом і пероксисом. Пішов з життя шляхом евтаназії
2014 Балтача Олена Сергіївна — професіональна тенісистка, виступала за Шотландію.
2014 Самойлова Тетяна Євгенівна — російська радянська акторка, володарка головного призу Каннського кінофестивалю, після чого західні ЗМІ назвали її «російською Одрі Гепберн».