Люди, що народилися 4-го травня

1008 Генріх I (король Франції) — король франків, що правив між 1031 та 1060 роками, представник династії Капетингів, син короля Роберта II Побожного і Констанції Арльської.
1611 Карло Райнальді — один з архітекторів, які внесли найбільший внесок у формування образу Риму епохи бароко.
1622 Хуан де Вальдес Леаль — іспанський художник, графік, скульптор і архітектор епохи бароко.
1654 Сюаньє — маньчжурський державний і політичний діяч. Імператор династії Цін. Представник роду Айсін Ґьоро. Третій син Фуліня, онук Хуан Тайцзі, правнук Нурхаці. Проводив жорстоку централізацію управління. Сприяв розвитку науки та мистецтв, а також частковій вестернізації Китаю. У 1673 — 1681 роках придушив повстання трьох уділів, що було організоване етнічними китайцями. 1683 року завоював Тайвань. 1689 року остаточно вибив московитів з Приамур'я, яке перейшло династії Цін за Нерчинським договором. 1697 року, в результаті війни з Джунгарським ханством, приєднав Халху. 1720 року здійснив військовий похід до Тибету. Правив найдовше з усіх правителів Китаю — 61 рік. Його доба вважається «золотим віком» династії Цін. Посмертне ім'я — Імператор Жень. Храмове ім'я — Шенцзу. Девіз правління — Кансі. Інше ім'я, що походить від девізу правління, — Імператор Кансі
1654 Іньчжень — маньчжурський державний і політичний діяч. Імператор династії Цін. Представник роду Айсін Ґьоро. Четвертий син Сюаньє. Провів реформування державного устрою та податкової системи з метою посилення імператорської влади. Відзначався деспотичними методами управління. Вів боротьбу проти християнства. 1729 року заснував Відомство військових таємниць. У 1723 — 1724 роках підкорив Цінхай та Тибет. Посмертне ім'я — Імператор Сянь. Храмове ім'я — Шіцзун. Девіз правління — Юнчжен. Інше ім'я, що походить від девізу правління, — Імператор Юнчжен
1655 Бартоломео Крістофорі — італійський музичний майстер, який виготовляв клавесини. Його прийнято вважати винахідником фортепіано
1733 Гордієнко Кость — кошовий отаман Запорозької Січі, видатний військовий і політичний діяч, який попри особисту неприязнь до Івана Мазепи підтримав останнього в боротьбі з Петром До 1728 очолював Олешківську Січ, сподвижник Орлика.
1753 Львов Микола Олександрович — відомий російський діяч мистецтв і російського просвітництва кінця 18 століття.
1762 Йоганн Генріх Абіхт — німецький філософ, кантіанець, професор Віленського університету; батько вченого-медика Адольфа Абіхта.
1764 Лодій Петро Дмитрович — український філософ, письменник, поет, правник, педагог.
1770 Франсуа Жерар — французький художник і графік доби класицизму і ампіру.
1772 Фрідріх Арнольд Брокгауз — німецький видавець, засновник видавничої фірми «Брокгауз» і видавець енциклопедії «Брокгауз».
1777 Луї Жак Тенар — французький хімік, член Паризької АН.
1810 Олександр Колонна-Валевський — французький політик і дипломат, граф, а з 1866 — князь.
1817 Костомаров Микола Іванович — видатний український і російський історик, поет-романтик, мислитель, громадський діяч, етнопсихолог.
1821 Чебишов Пафнутій Львович — російський математик і механік; ад'юнкт , з 1856 екстраординарний, з 1859 — ординарний академік Петербурзької АН, почесний член Навчальної ради Імператорського Московського технічного училища.
1825 Томас Генрі Хакслі — англійський природознавець, зоолог, пропагандист дарвінізму.
1845 Вільям Кліфорд — англійський математик та філософ.
1852 Аліса Ліддел — прототип персонажа Аліси з книги «Аліса в країні чудес».
1855 Лядов Анатолій Костянтинович — російський композитор, диригент і педагог, професор Петербурзької консерваторії.
1870 Антоніус ван ден Брук — нідерландський юрист і фізик, відомий за уточненням закону розташування елементів у періодичній системі, за яким місце перебування хімічних елементів у періодичній системі залежить від значень зарядів ядер атомів, а не від відносної атомної маси.
1876 Діонісій (Валединський) — польський та український православний церковний діяч, єпископ Кременецький, митрополит Православної Церкви в Польщі, один з активних прихильників створення УАПЦ. Весною 1944 року Собором єпископів УАПЦ у Варшаві був проголошений - Патріархом всієї України
1879 Мандельштам Леонід Ісаакович — радянський фізик, академік АН СРСР.
1882 Карел Домін — чеський ботанік і політик.
1883 Малько Микола Андрійович — диригент українського походження.
1887 Оуен О'Меллі — дипломат Великобританії.
1887 Ігор Сєверянин — російський поет «Срібної доби». Народився в сімї офіцера. Через складні взаємини батьків провів дитинство поблизу Череповця Новгородської губернії,де знаходилась садиба його дядька. Навчався в Череповецькому реальному училищі ,потім поїхав на Далекий Схід де його батько отримав місце комерційного агента
1889 Донець-Тессейр Марія Едуардівна — оперна співачка і педагог, заслужений діяч мистецтв УРСР, Народна артистка УРСР.
1895 Рене Маєр — французький політик і державний діяч, двічі, з 20 жовтня по 22 жовтня 1949 року і з 8 січня по 21 травня 1953 року, будучи прем'єр-міністром Франції очолював кабінет міністрів Четвертої республіки. Голова Європейської спільноти з вугілля та сталі
1895 Осьмачка Теодосій Степанович — видатний український письменник, поет, прозаїк, що творив у дусі символізму та неоромантизму. Перекладач. Член Асоціації Письменників та «Ланка»
1900 Антун Августинчич — югославський/хорватський скульптор.
1904 Ум Кульсум — єгипетська співачка, одна з найвідоміших виконавиць в арабському світі.
1908 Первомайський Леонід Соломонович — український письменник, поет.
1909 Лінтур Петро Васильович — український фольклорист і літературознавець.
1917 Йозеф Вурмгеллер — німецький військовий льотчик-ас за часів Третього Рейху. Майор Люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами. У повітряних боях здобув 102 повітряні перемоги. Загинув у бою 22 червня 1944
1918 Танака Какуей — японський державний і політичний діяч, прем'єр-міністр Японії.
1920 Суходолов Микола Макарович — † 27 листопада 2011, Київ — український радянський скульптор, художник, заслужений діяч мистецтв УРСР , член Спілки художників СРСР, член Національної спілки художників України.
1924 Ніколаєва Тетяна Петрівна — рос. Николаева, Татьяна Петровна, - радянська піаністка, викладачка і композиторка. Народна артистка СРСР. Лауреат Сталінської премії першого ступеня
1925 Луїс Еррера Кампінс — венесуельський політичний діяч, президент країни з 1979 до 1984 року.
1928 Хосні Мубарак — четвертий президент Єгипту з 14 жовтня 1981 року по 11 лютого 2011 року.
1929 Одрі Гепберн — американська актриса і фотомодель англійського й нідерландського походження. Здобула «Оскар» за найкращу жіночу роль у 1953 році , а також номінувалася на цю нагороду чотири рази: у 1954, 1959, 1961 і 1967 роках
1929 Рональд Голіаф — бразильський кіноактор.
1930 Милян Милянич — югославський футболіст, футбольний тренер та функціонер.
1934 Самойлова Тетяна Євгенівна — російська радянська акторка, володарка головного призу Каннського кінофестивалю, після чого західні ЗМІ назвали її «російською Одрі Гепберн».
1939 Амос Оз — ізраїльський романіст, новеліст та есеїст, пише мовою іврит. Учасник арабо-ізраїльських воєн 1967, 1973, пізніше діяч антивоєнного руху за примирення між двома народами. Професор університету Бен-Ґуріона в Беєр-Шеві
1948 Георг Тупоу V — король Тонга, син Тауфа’ахау Тупоу IV.
1949 Грем Свіфт — відомий британський письменник. Народився в Лондоні, отримав освіту в Dulwich College, Лондон, Queens' College, Cambridge, і пізніше в University of York. Є другом Ted Hughes
1951 Омельченко Григорій Омелянович — український політик, колишній народний депутат України, Герой України. Кандидат юридичних наук, доцент, генерал-майор. Член Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, голова підкомітету з питань міжнародного співробітництва у сфері боротьби з організованою злочинністю, корупцією і тероризмом, член фракції «Блоку Юлії Тимошенко»
1955 Аврам Грант — футбольний тренер. Зараз уклав контракт з футбольним клубом «Вест Хем Юнайтед». Чемпіон Ізраїлю 1994—1995 з «Маккабі» , 2000—2001 і 2001—2002 з «Маккабі»
1956 Войцехівська Галина Анатоліївна — Директор Державної бібліотеки ім. Заболотного. Дійсний член Академії будівництва України, член-кореспондент Української Академії Архітектури, нагороджена Почесною грамотою Кабінету Міністрів України , а також Почесною грамотою Кабінету Міністрів України в колективі бібліотеки. Галина Анатоліївна є головним редактором та автором низки бібліотечних серій: «Видатні зодчі Україна», «Видатні будівельники Україна», «Особистість». З 2003 року організувала щорічний захід — Заболотновскіе читання «Архітектурна і будівельна книга в Україні». З 1999 року створила бібліотечний клуб «Національні святині». Заслужений працівник культури України