Люди, що померли 29-го травня

1259 Хрістофер I (король Данії) — король Данії у 1252–1259 роках.
1425 Чжу Гаочи — 4-й імператор династії Мін у 1424–1425 роках, девіз Хунлі.
1453 Костянтин XI Драгаш — візантійський імператор греко-слов'янського походження, який правив між 1448 та 1453 роками, останній з династії Палеологів. Загинув під час захоплення Константинополя турками
1500 Бартоломеу Діаш — один з найславетніших португальських мореплавців-першовідкривачів, що покоряв води Атлантики в XV столітті.
1691 Корнеліс Тромп — відомий голландський адмірал.
1695 Джузеппе Рекко — італійський художник Неаполітанської школи живопису, що малював натюрморти.
1716 Карл Піпер — шведський державний діяч, граф.
1829 Гемфрі Деві — британський фізик і хімік, президент Лондонського королівського наукового товариства, один із засновників електрохімії, винахідник гірничої лампи.
1833 Пауль Йоганн Ансельм фон Фейєрбах — знаний німецький правознавець-криміналіст, реформатор кримінального законодавства, спеціаліст з порівняльного кримінального права; доктор філософії та доктор права. Вважається родоначальником німецької науки кримінального права, одним з засновників класичної школи в науці кримінального права. Батько філософа Людвіга Фейєрбаха
1845 Пивницький Михайло — – релігійний діяч РКЦ. Другий з ряду Луцько-Житомирських єпископів
1862 Генрі Томас Бокль — англійський історик і соціолог. Автор незакінченої книги «Історія цивілізації в Англії»
1866 Вінфілд Скотт — генерал-лейтенант армії США, дипломат і кандидат у президенти від Партії вігів. Він служив у армії в ранзі генерала довше, ніж будь-яка інша людина в американській історії, та був одним з найвідоміших командирів свого часу. Протягом своєї п'ятдесятирічної кар'єри, він командував військами у Наполеонівських війнах, Американо-мексиканській війні, Війні Чорного Яструба, Семінолівських війнах і Громадянській війні, відомий своєю стратегією План Анаконди, яка допомогла нанести поразку Конфедерації
1868 Михайло Обренович — сербський князь в 1839—1842 і 1860—1868 рр. Його перше правління закінчилося поваленням , а інше його вбивством. Молодший син князя Мілоша Обреновича, народився в 1823, обраний сенатом в князі Сербії після смерті його старшого брата, Мілана, який правив всього кілька тижнів. Повалений з престолу і вигнаний з Сербії батько його Мілош погодився і відпустив юного сина до Сербії. Османська імперія теж визнала це обрання, але зажадала, щоб радниками при молодому князі були Вучич і Петронієвич. Підтримуваний сенатом, Михайло відмовився виконати цю вимогу, і на чолі управління поставив свого дядька Єфрема Обреновіча і Георгія Протич. Вучіч і Петронієвич, користуючись послідував підвищенням податей, хвилювали народ. Молодий князь вагався, переносив столицю з Белграда до Крагуєвац і з Крагуєваца у Белград і все-таки нічого не міг вдіяти. У 1842, не бажаючи віддатися під захист турецького гарнізону в Белградській цитаделі, як це радив російська консул, Михайло втік від повсталих прихильників Карагеоргієвичів, що вже зайняли Белград, за кордон. З тих пір він жив ​​переважно в Відні, де багато працював над своїм раніше досить мізерним освітою
1882 Перов Василь Григорович — російський живописець, один із членів-засновників Товариства пересувних художніх виставок.
1892 Багаулла — засновник Віри Бахаї. На думку прихильників — Богоявлення для нашого часу
1898 Айсінгіоро Їсін — китайський аристократ, значний політичний діяч часів династії Цін.
1903 Дурново Іван Миколайович — російський державний діяч українського шляхетського походження.
1904 Тадеуш Романович — визначний польський публіцист, економіст, член національної організації в Галичині, один з керівників Січневого повстання 1863 року, в'язень Оломоуца.
1922 Вахтангов Євген Багратіонович — вірм. Եվգենի Բագրատի Վախթանգով; — радянський актор, театральний режисер, засновник та керівник Студентської студії, яка у 1921 році стала 3-ю Студією МХТ, а з 1926 року — театром імені Євгена Вахтангова. Похований на Новодівочому цвинтарі
1925 Цераський Вітольд Карлович — російський астроном, член-кореспондент Петербурзької АН.
1937 Вітковський Степан — український та польський спортсмен-біатлоніст і футболіст, учасник Олімпійських ігор у Шамоні; перший львівський зимовий олімпієць.
1942 Джон Беррімор — американський актор театру, німого й звукового кіно, що вважається одним із найкращих акторів свого покоління. Спершу здобув славу як виконавець шекспірівських ролей у театрі і продовжив кар'єру в кінематографі. З однаковим успіхом грав ролі героїв-коханців і лиходіїв; його майстерність виявилася у виконанні подвійної ролі інтелігентного й шляхетного доктора Джекілла й злочинця містера Хайда в екранізації оповідання Л. Стівенсона «Доктор Джекілл і містер Хайд» , де йому вдавалося переходити з одного образа в інший практично без гриму. Увійшов в історію, слідом за англійським актором Кіном, ще і як уособлення формули «геній і безпутність». Завдяки аристократичній зовнішності й класичним рисам обличчя, одержав прізвисько «Великий профіль» , що був вибитий у цементному тротуарі перед «Китайським театром» Граумана у Лос-Анджелесі
1942 Васьковський Євген Володимирович — російський і польський цивіліст і процесуаліст, адвокат і суддя.
1942 Йосано Акіко — японська поетеса доби романтизму в японській літературі.
1947 Франц Бьоме — австрійський та німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал гірсько-піхотних військ Вермахту. Кавалер Лицарський хрест Залізного хреста
1951 Ґеза Мароці — угорський шахіст. Один з найкращих шахістів світу на початку XX сторіччя. Міжнародний гросмейстер
1952 Омелянович-Павленко Михайло Володимирович — визначний український діяч, генерал-полковник Армії УНР, український воєначальник, до 1917 року полковник російської армії, за доби УНР — генерал армії УНР, Начальний командант УГА. Командував операціями 1-го зимового походу. Похований у Парижі. Брат Івана Омеляновича-Павленка
1956 Герман Абендрот — німецький диригент.
1958 Хуан Рамон Хіменес — 29 травня 1958, Сантурсе, Пуерто-Ріко — іспанський поет. Лауреат Нобелівської премії з літератури 1956 року за «ліричну поезію, зразок високого духу і художньої чистоти в іспанській поезії»
1967 Георг Вільгельм Пабст — австрійський кінорежисер, який вніс неоціненний вклад у кіномистецтво Німеччини.
1969 Корнієць Леонід Романович — радянський державний і партійний діяч.
1972 Тимошенко Степан Прокопович — вчений у галузі механіки, українець. Основоположник теорії міцності матеріалів, теорії пружності та коливань. Один із організаторів і перших академіків Української академії наук. Автор відомої теорії балок
1974 Андре Гійомен — французький ботанік.
1978 Андріанов Володимир Миколайович — видатний організатор суднобудівної галузі СРСР та УРСР, багаторічний директор заводу ім. 61 Комунара, голова Миколаївського облвиконкому
1978 Домбровський Юрій Йосипович — російський поет, прозаїк, літературний критик.
1978 Гульєльмо Рігіні — італійський астроном.
1979 Мері Пікфорд — відома американська актриса театру та кіно, ірландка за походженням. Виконавиця ролей дівчат-підлітків у мелодраматичних та трагікомічних фільмах. Організтор власної фірми «Пікфорд філм корпорейшен» , співвласник фірми «Юнайтид Артістс» , продюсер, один з організаторів Фонду допомоги похилим кінопрацівникам. Автор книги мемуарів «Сонячне світло та тінь»
1982 Карінян Арташес Баласієвич — радянський вірменський державний діяч, літератор і літературознавець. Академік АН Вірменської РСР , заслужений діяч науки Вірменської РСР
1982 Ромі Шнайдер — відома австро-німецька та французька кіноакторка, німкеня за походженням, виконавиця драматичних ролей у 58 фільмах.
1983 Пельше Арвид Янович — державний діяч СССР, історик, працівник більшовицьких спецслужб ЧК.
1989 Джордж Гоманс — американський соціолог, представник біхевіористської соціології, професор Гарвардського університету, президент Американської соціологічної асоціації, автор соціальної теорії обміну.
1994 Еріх Гонеккер — німецький політичний діяч, багаторічний керівник Німецької Демократичної Республіки, Генеральний секретар СЄПН.
1994 Аскелл Льове — ісландський ботанік, працював в Швеції, Ісландії, Канаді та США.
1995 Бакштаєв Леонід Георгійович — радянський актор театру і кіно, народний артист УРСР.
1997 Джеф Баклі — культовий американський рок-співак та гітарист, який загинув у тридцять років. Син відомого фольк-рок-музиканта 60 - 70-их рр. Тіма Баклі. Мав сильний голос з діапазоном у 4 октави
1998 Баррі Голдвотер — американській політик, кандидат Республіканської партії в президенти країни на виборах 1964 року, сенатор від штату Аризона в 1953–1965 і в 1969–1987 рр.
2002 Німець Олег Федорович — український фізик, доктор фізико-математичних наук, Професор, Академік НАНУ.
2004 Березін Юхим Йосипович — актор, артист розмовного жанру. Народився в Одесі, закінчив Київський театральний інститут, де познайомився з Юрієм Тимошенком. Під час війни обидва виступали в складі ансамблю на Південно-західному фронті. Березін виконував образ кухаря Галкіна, а Тимошенко банщика Мочалкіна. Дует Штепсель і Тарапунька з'явився у 1946, користувався надзвичайною популярністю в СРСР і проіснував 40 років. Після закінчення режисерського факультету був режисером київського Російського драмтеатру імені Лесі Українки, автором і головним режисером української республіканської естради. Народний артист УРСР. Після смерті Тимошенка в 1986 деякий час виступав сам, однак великої популярності вже не мав. Пізніше виїхав на проживання до Ізраїлю. Хворів на хворобу Паркінсона, помер у Тель-Авіві 29 травня 2004 р
2004 Бура Ольга Анатоліївна — українська телеведуча та модель.
2006 Пріцак Омелян Йосипович — українсько-американський історик, мовознавець, філолог-орієнталіст, організатор української науки у світі, засновник і довголітній директор Українського наукового інституту Гарвардського університету, співзасновників Міжнародної асоціації україністів, редактор багатьох наукових часописів.