Люди, що померли 14-го травня

964 Іван XII — сто тридцять перший папа Римський , за походженням римлянин. Через свою матір Альду нащадок Карла Великого у сьомому поколінні. Був обраний папою у вісімнадцятирічному віці, тому правив за вказівками батька
1470 Карл VIII Кнутсон — король Швеції у 1448–1457, 1464–1465, 1467–1470 роках, Норвегії з 1449 до 1450 року як Карл Походив з аристократичної родини Бонде.
1576 Тахмасп I — шах Персії з династії Сефевідів, син Ісмаїла I.
1610 Генріх IV (король Франції) — король Франції. Засновник французької королівської династії Бурбонів. Французи пов'язували з його ім'ям кінець релігійних воєн 1562-1594 років і набуття права на свободу віросповідання завдяки підписаного ним Нантського едикта
1643 Людовик XIII — Справедливий —король Франції та Наварри з 1610 до 1643 р.р. Титули: Дофін В'єнський, губернатор Нормандії
1734 Георг Ернст Шталь — німецький лікар і хімік.
1818 Барклай-де-Толлі Михайло Богданович — російський полководець, учасник російсько-французької війни 1812 року, генерал-фельдмаршал. Відзначився в російсько-турецькій війні 1787—91 років при штурмі Очакова, де був ад'ютантом відомого генерала А. фон Ангальт-Бернбург-Шаумбург-Хоймського
1818 Шарлотта Георгіна Мекленбург-Стреліцька — принцеса Мекленбург-Стреліцька, донька великого герцога Мекленбург-Стреліцького Карла II та принцеси Фредеріки Гессен-Дармштадтської, дружина герцога Саксен-Хільдбурґхаузену Фрідріха.
1831 Вацлав «Емір» Жевуський — Северин «Емір» Жевуський гербу Кривда пол. Wacław Rzewuski, фр. Wenceslas Seweryn Rzewuski, нім. Graf Wenzelslaus Rzewuski, «Емір Золота Борода», «Отаман Ревуха», — граф, шляхтич, організатор та учасник листопадового повстання , мандрівник, орієнталіст, верхівець і знавець коней. Псевдоніми, криптоніми, зокрема: Abu Assad, Arsian Emir, Tadz el-Faher, Tadż ul Fehr, Abd el-Niszan, le Comte S. hrabia WSW, R
1840 Карл Людвіг Енгель — фінський архітектор німецького походження, що додав місту Гельсінкі його характерний вигляд у стилі класицизму.
1847 Фанні Мендельсон — німецька співачка, піаністка і композиторка, сестра композитора Фелікса Мендельсона.
1851 Мануель Гомес Педраса — мексиканський генерал і політик, який займав посаду президента Республіки у 1832—1833 роках.
1860 Людвіг Бехштайн — нім. Ludwig Bechstein ; 24 листопада 1801, Ваймар — 14 травня 1860, Майнінген — німецьки письменник, бібліотекар, архіваріус і аптекар, більше відомий як казкар
1866 Антон Коципинський — український і польський композитор, етнограф і педагог.
1878 Окубо Тошімічі — японський політичний і державний діяч кінця періоду Едо — початку періоду Мейджі. Один із «трьох героїв реставрації Мейджі»
1879 Епамінондас Делієоріс — грецький правник, журналіст і політик.
1881 Марія Мадзарелло — свята Католицької церкви, канонізована 13 травня 1951 року, засновниця конгрегації «Дочки Марії Помічниці Християн».
1893 Ернст Едуард Куммер — німецький математик, найбільші праці відносяться до алгебри і теорії чисел. Член Берлінської академії наук , іноземний член Паризької Академії наук , Лондонського Королівського товариства і Петербурзької Академії наук
1899 Ларс Фредрік Нільсон — шведський хімік.
1912 Август Стріндберг — шведський письменник-прозаїк, драматург і живописець, основоположник сучасної шведської літератури і сучасного театру. За 40 років активної діяльності написав більше 60 п’єс та більше 30-ти інших творів, включно з автобіографією
1912 Фредерік VIII (король Данії) — король Данії з 29 січня 1906 року. Старший син короля Кристіана IX та Луїзи Гессен-Кассельської. З династії Глюксбургів. За 43 роки у статусі спадкоємця престолу отримав прізвисько «Вічний кронпринц»
1922 Павловський Іван Францевич — дослідник історії Полтавщини, архівознавець, педагог.
1922 Кароль Скібінський — польський вчений, ректор Львівського політехнічного інституту, професор, доктор Honoris Causa, інженер-залізничник.
1925 Генрі Райдер Гаґард — англійський письменник, юрист, агроном і ґрунтознавець; класик світової пригодницької літератури, творець літературного жанру «загублений світ», один із фундаторів жанру фентезі. Брав участь у реформуванні системи сільського господарства Британської імперії
1933 Шемет Володимир Михайлович — український громадський і політичний діяч. Активний член Братства тарасівців, співзасновник УНП. Гласний Лубенської міської думи, член Української Центральної Ради
1935 Магнус Хіршфельд — відомий німецький лікар єврейського походження, сексолог, дослідник людської сексуальності, зокрема гомосексуальності і захисник прав сексуальних меншин.
1940 Менно тер Браак — нідерландський письменник-модерніст і літературний критик.
1940 Ло Чженьюй — китайський вчений, філолог, лінгвіст, антиквар, каліграф, видний реформатор традиційної системи освіти, один з лідерів монархічного руху.
1941 Волинець Ананій Гаврилович — один з керівників протибільшовицького збройного опору на Гайсинщині, командир 61-го і 13-го полків Армії УНР, командир Гайсинсько-Брацлавської бригади.
1943 Анрі Лафонтен — бельгійський юрист, голова Міжнародного бюро миру з 1907 по 1943 рік, лауреат Нобелівської премії миру 1913 року.
1944 Гіль Володимир Володимирович — підполковник Червоної Армії, під час Другої світової війни оберштурмбанфюрер СС, засновник і керівник Бойового союзу російських націоналістів і командир 1-ої Російської національної бригади СС. У 1943 році перейшов на бік СРСР, був нагороджений Орденом Червоної Зірки, очолив створену ним 1-шу антифашистську партизанську бригаду. Загинув у травні 1944 року
1945 Вольфганг Лют — німецький офіцер-підводник часів Третього Рейху, капітан-цур-зее Кригсмарине. Другий за результативністю командир підводного човна U-Boot, на рахунку якого 46 затоплених транспортних суден противника та французький підводний човен «Доріс», загальним тоннажем 230 781 реєстрових тон. Кавалер Лицарського хреста з Дубовим листям і Мечами та діамантами
1953 Абакелія Тамара Григорівна — грузинський скульптор, графік і театральний художник. Заслужений діяч мистецтв Грузинської РСР, з 1942 року
1954 Гайнц Вільгельм Гудеріан — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-полковник німецької армії , військовий теоретик.
1955 Яковлів Андрій Іванович — учений правник, громадський і політичний діяч, родом з Чигирина ; дійсний член УНТК, НТШ, керівник Правничої Секції УВАН в Нью-Йорку. Один із засновників Музею визвольної боротьби України у Празі
1967 Думанський Антон Володимирович — вчений-хімік, один з засновників колоїдної хімії в Російській Імперії. Академік НАН України , член-кореспондент АН СРСР , заслужений діяч науки і техніки Казахської РСР , заслужений діяч науки УРСР
1972 Ромас Каланта — 17-річний литовський націоналіст, відомий після політичного акту самоспалення. Символ литовського руху опору 1970-тих років, національний герой. Католик
1972 Корнійчук Олександр Євдокимович — український радянський компартійний письменник, драматург, публіцист, державний та громадський діяч; член Призидії ЦК Компартії України. Голова Верховної Ради УРСР, голова Урядового комітету з присудження премій ім. Шевченка; академік АН СРСР , Герой Соціалістичної Праці , п'ятикратний лауреат Сталінської премії. Голова Спілки письменників УРСР у 1938–1941 та в 1946–1953 роках
1973 Левицький Леопольд Іванович — український графік і живописець. Заслужений діяч мистецтв УРСР
1974 Любо Бабич — видатний хорватський живописець, графік, театральний оформлювач і художник-костюмер, педагог, мистецтвознавець і критик, теоретик та історик мистецтва, музейник; дійсний член Хорватської академії наук і мистецтв. Як митець, працював у різних техніках — олійними фарбами, темперою, аквареллю, створював малююнки, гравюри та літографії. У міжвоєнний період у 1-й половині ХХ століття Любо Бабич був найвпливовішою фігурою культурно-мистецького життя Загреба
1974 Якоб Леві Морено — видатний австрійсько-американський психіатр, соціальний психолог, психотерапевт, соціолог, філософ, засновник психодрами, соціометрії та групової психотерапії.
1980 Г'ю Гріффіт — британський актор, володарь премії «Оскар» за найкращу чоловічу роль другого плану у 1960 році.
1981 Зуєв Михайло Олександрович — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу , у роки німецько-радянської війни командир ескадрильї 73 гвардійського винищувального авіаційного Сталінградського полку 6-ї гвардійської винищувальної авіаційної дивізії 8-ї повітряної армії Південного фронту.
1983 Отто Гекман — німецький астроном, член Геттінгенської АН.
1985 Ладислав Женишек — чехословацький футболіст, захисник. Срібний призер чемпіонату світу 1934. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер
1986 Ващук Микола Васильович — ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС, командир відд. 6-ї самостійної воєнізованої пожежної частини з охорони міста Прип'ять. Герой України
1987 Ріта Гейворт — Маргарита Кармен Кансіно — американська акторка й танцюристка, секс-символ 1940-х років.
1988 Віллем Дрес — нідерландський політик, перший лідер Партії праці з 1948 по 1958 рік. Прем'єр-міністр Нідерландів з 24 червня 1948 до 22 грудня 1958 року
1988 Макаров Микола Федорович — радянський конструктор зброї, Герой Соціалістичної Праці.
1989 Кальченко Никифор Тимофійович — український радянський партійний і державний діяч, Герой Соціалістичної Праці.