Люди, що померли 31-го березня

310 Імператор Одзін — 15-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 8 лютого 270 — 31 березня 310. За переказами похований в кургані Конда-Ґобьояма
1204 Елеонора Аквітанська — дочка герцога Х Аквітанського Гійома де Пуатьє, онучка першого трубадура Провансу Гійома IX Аквітанського, королева Франції, дружина французького короля Людовіка VII. Після розлучення в 1152 році вийшла заміж за графа Генріха Анжуйського, який в 1154 році став королем Англії Генріхом II Плантагенетом. Завдяки цьому шлюбу, її посаг - аквітанські землі, вчетверо більші за домен Капетингів стали англійськими. Саме це стало причиною кількасторічної ворожнечі між країнами і вилилося врешті в Столітню війну. Від першого шлюбу в Елеонори Аквітанської було кілька дочок, серед них Матильда Плантагенет, саме через відсутність спадкоємця з нею розвівся перший чоловік, від другого ж вона народила чотирьох синів серед яких Річард I Левине Серце. Підтримуючи старших синів, Елеонора Аквітанська підняла разом з ними бунт проти Генріха ІІ. Міжусобиця тривала 2 роки. Переміг король, а королева потрапила в полон і наступні 16 років провела в ув'язненні. В 1189 році Річард звільнив матір. Елеонора Аквітанська поїхала до Франції, де провела останні роки життя в бенедектинському абатстві Фонтерво, де й померла у віці 82 років
1340 Іван I Данилович Калита — князь московський від 1325 до 1340, Великий князь володимирський до 1340, князь новгородський від 1328 до 1337. По лінії своєї матері, Марії Глібівни Білозерської є нащадком Феодори Сартаківни, дочки хана-християнина Сартака, сина Батия і правнука Чингізхана. Засновник династії Калитовичів, правителів Московської держави
1461 Іона Одноушев — Митрополит Київський і всієї Русі, Митрополит Московський. Канонізований Помісним собором Руської православної церкви у 1547 році, дні пам'яті вшановуються тричі на рік — 31 березня, 27 травня, 15 червня
1547 Франциск I (король Франції) — французький король з династії Валуа, син графа Ангулемського Карла, двоюрідного брата короля Людовика XII, і Луїзи Савойської, покровитель мистецтв і наук.
1631 Джон Донн — англійський поет, найбільший представник метафізичного напряму. Автор низки любовних віршів, елегій, сонетів, епіграм, а також релігійних проповідей
1685 Георге Дука — гетьман Правобережної України , господар Молдавського князівства.
1727 Ісаак Ньютон — англійський учений, який заклав основи сучасного природознавства, творець класичної фізики та один із засновників числення нескінченно малих.
1763 Марко Фоскаріні — 117-й венеціанський дож.
1774 Йоганн Петер Фальк — шведський мандрівник та натураліст , дослідник природи Росії, один з «апостолів Ліннея».
1825 Гоголь-Яновський Василь Панасович — батько письменника Миколи Гоголя. Поміщик, власник села Василівка Миргородського повіту на Полтавщині
1828 Іда Анхальт-Бернбург-Шаумбург-Хоймська — принцеса Анхальт-Бернбург-Шаумбург-Хоймська з дому Асканіїв, донька князя Анхальт-Бернбург-Шаумбург-Хойму Віктора II та принцеси Нассау-Вайльбург Амалії, дружина наслідного принца Августа Ольденбурзького.
1837 Джон Констебл — англійський живописець, один з найталановитіших пейзажистів Англії та Західної Європи. Його творчість вплинула на французьких романтиків, художників барбізонської школи й імпресіоністів
1843 Хуан Хосе В'ямонте — аргентинський військовий та політичний діяч початку XIX століття.
1850 Джон Колдвелл Келхун — один з найвпливовіших політиків у історії США, головний ідеолог рабовласницької політики південних штатів і лобіст їхніх інтересів у федеральному уряді. Перший віце-президент США, що народився після проголошення незалежності, і один з двох , що пішли у відставку. Його ідеї використовувалися для обґрунтовування сецесії південних штатів та створення КША
1853 Андрес Нарварте — фактичний президент Венесуели у 1835 та 1836–1837 роках.
1855 Шарлотта Бронте — англійська письменниця. Шарлотта Бронте — автор знаменитих романів «Джейн Ейр», «Вільєтт», «Вчитель». Померла у віці 38 років від швидкоплинних сухот
1869 Аллан Кардек — Іпполіт Леон Денізар-Рівайль, фр. Hippolyte Léon Denisart-Rivail — французький педагог, філософ та дослідник психічних явищ, праці якого в галузі спірітуалізма вважаються фундаментальними. Похований на паризькому цвинтарі Пер-Лашез
1880 Генрик Венявський — польський скрипаль і композитор.
1884 Алфер'єв Сергій Петрович — лікар-терапевт, доктор медицини , ординарний професор Київського університету, дійсний статський радник.
1885 Франц Абт — німецький композитор.
1886 Йосиф Богдан Залеський — польський поет і громадський діяч.
1898 Елеонора Маркс — марксистська політична активістка та теоретик, суфражистка, молодша донька Карла Маркса.
1902 Лазаревський Олександр Матвійович — український історик і генеалог.
1904 Верещагін Василь Васильович — російський художник-баталіст. Брав участь в укладанні альбому «Живописна Україна»
1904 Макаров Степан Осипович — російський флотоводець, океанограф, полярний дослідник, кораблебудівник, віце-адмірал.
1907 Лео Таксіль — французький письменник і журналіст, відомий супротивник католицизму і клерикалізму, автор антирелігійних пародій, що неодноразово видавалися в УРСР. На Заході Таксіль відомий насамперед тривалим, 12 річним, масштабним «антимасонським» розіграшем, жертвами якого стали папа римський та багато французьких священиків
1913 Джон Пірпонт Морган — американський підприємець, банкір та фінансист.
1917 Еміль Адольф фон Берінг — німецький бактеріолог, вважається творцем імунології, перший лауреат Нобелівської премії з медицини та фізіології за 1901 рік.
1918 Корнілов Лавр Георгійович — російський генерал від інфантерії, монархіст, один з керівників «білого» руху в Росії.
1924 Нілу Песанья — бразильський державний діяч, адвокат, сьомий президент Бразилії.
1927 Кан Ювей — китайський мислитель, філософ, вчений, державний та громадський діяч, лідер реформаторського руху в Китаї на межі XIX–XX ст. 'Кан Ювей' - китайський філософ, реформатор епохи Цин, каліграф. Очолював рух за реформи 1898 р., апологет конституційної монархії, один з перших теоретиків китайського націоналізму. Його ідеї лежали в основі реформаторського руху, підтриманого Імператор Гуансюй. У 1917 наполягав на встановленні конституційної монархії після Синьхайська революції, що повалила останню імператорську династію Цин
1939 Губенко Антон Олексійович — радянський військовий льотчик-винищувач Нанчанської винищувальної групи, вперше в історії радянської авіації застосував повітряний таран, Герой Радянського Союзу.
1939 Єфремов Сергій Олександрович — український громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик, історик літератури, академік Української Академії Наук , віце-президент ВУАН , дійсний член Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові, публіцист, один із творців української журналістики
1940 Назарук Осип Тадейович — український громадський і політичний діяч, письменник, журналіст, публіцист.
1942 Кайєв Лев Олексійович — радянський шахіст і шаховий композитор. Чемпіон Челябінська 1938, 1939, 1940 і 1941, чемпіон Челябінської області 1938 і 1939, чемпіон Башкирії 1932 року. Майстер спорту СРСР. За фахом — інженер
1943 Мілюков Павло Миколайович — російський політичний діяч, історик та публіцист. Лідер партії конституційних демократів , депутат Державної думи кількох скликань, міністр закордонних справ Тимчасового уряду
1944 Олійник Вадим Клавдійович — Герой Радянського Союзу.
1945 Ганс Фішер — нім. Hans Fischer, — німецький хімік-органік і біохімік, доктор медицини
1949 Фрідріх Карл Рудольф Бергіус — нім. Friedrich Bergius, — німецький хімік-технолог
1952 Вальтер Шелленберг — начальник політичної розвідки служби безпеки , бригадефюрер СС , пізніше — наступник адмірала Канаріса на посту керівника воєнної розвідки Третього рейху. Член НСДАП з 1933 року
1959 Кржижановський Гліб Максиміліанович — російський вчений, енергетик, академік АН УРСР і АН СРСР , Герой Соціалістичної Праці.
1963 Молчанов Олексій Петрович — залізничник, організатор евакуації по залізниці в роки нацистсько-радянської війни, начальник Південно-Західної залізниці.
1967 Малиновський Родіон Якович — радянський полководець Другої світової війни, державний діяч. Міністр оборони СРСР , маршал Радянського Союзу , двічі Герой Радянського Союзу, Народний герой Югославії, кавалер ордена «Перемога»
1967 Ієронім Фейхт — польський музикознавець, дослідник давньої польської музики.
1970 Тимошенко Семен Костянтинович — †31 березня 1970, Москва, СРСР — радянський воєначальник, Маршал Радянського Союзу , двічі Герой Радянського Союзу , кавалер ордену Перемога.
1975 Вірджиніо Розетта — колишній італійський футболіст, захисник. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер
1976 Пол Стренд — американський фотограф, оператор, режисер, один зі сподвижників фотографії як мистецтва.
1976 Головченко Анатолій Петрович — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни командир батальйону 33-ї гвардійської мотострілецької бригади 9-го гвардійського танкового корпусу 2-ї гвардійської танкової армії 1-го Білоруського фронту, гвардії майор.
1981 Чернявський Георгій Георгійович — маляр-пейзажист, народний художник УРСР , лауреат Державної премії УРСР імені Г. Шевченка