Люди, що померли 30-го березня

365 Сима Пі — 10-й імператор династії Цзінь й 6-й володар епохи Східна Цзінь у 361–365 роках.
806 Імператор Камму — 50-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 30 квітня 781 — 30 березня 806
1202 Йоахим Флорський — італійський богослов, містик, езотерик, засновник ордену флоренсів, один із засновників середньовічного хіліазму.
1407 Конрад фон Юнгінген — 25-й великий магістр Тевтонського ордену з 1393 по 1407. Наступним великим магістром став молодший брат Конрада Ульріх фон Юнгінген
1654 Александр Людвик Радзивілл — князь, державний діяч Великого Князівства Литовського, Речі Посполитої, ординат Несвіжу.
1659 Конецпольський Олександр — князь , державний діяч Речі Посполитої, за походженням — польський шляхтич, магнат. Богдан Хмельницький вважав його за «лютого ворога козаччини» разом з Яремою Вишневецьким: «ці два пани до всього лихого є причиною — своєю пожадливістю і запальністю всю землю нінащо перевернули»
1689 Казимир Лищинський — український, білоруський, польський філософ-атеїст автор трактату «Про неіснування бога». Певний час жив і працював у Львові. Був звинувачений в атеїзмі і за вироком суду страчений. Рукопис трактату був спалений: на сьогоднішній день відомо лише п'ять невеликих фрагментів, знайдених у 1957 році польським філософом і істориком атеїзму Анджеєм Новицьким
1706 Миклашевський Михайло Андрійович — український військовий і державний діяч кінця XVII, початку XVIII століть. Стародубський полковник. Соратник гетьмана Мазепи
1707 Себаст'єн ле Претр де Вобан — французький військовий інженер ; маршал Франції.
1767 Йоган-Кристоф Глаубіц — польський архітектор німецького походження, творець віленського бароко.
1796 Августа Вільгельміна Гессен-Дармштадтська — принцеса Гессен-Дармштадтська, донька ландграфа Георга Вільгельма Гессен-Дармштадтського та Марії Луїзи Лейнінгенської, дружина герцога Цвайбрюкенського Максиміліана.
1804 Віктор-Франсуа де Брольі — французький військовий та політичний діяч, маршал Франції, генерал-фельдмаршал Російської імперії.
1821 Гавриїл (Бенулеску-Бодоні) — молдавський та український церковний діяч, митрополит Київський та Галицький у 1799–1803 роках, митрополит Кишиневський та Хотинський у 1812–1821 роках.
1842 Елізабет Віже-Лебрен — відома французька художниця, майстер світського портрету. Створила 662 портрета, 16 сюжетних картин, близько 200 пейзажів. Автор книги «Спогади»
1855 Шарлотта Прусська (1831—1855) — прусська принцеса з династії Гогенцоллернів, кронпринцеса Саксен-Мейнінгену у 1850—1855, донька принца Пруссії Альбрехта та нідерландської принцеси Маріанни, дружина кронпринца Саксен-Мейнінгену Георга.
1863 Огюст Браве — французький фізик і один із засновників кристалографії.
1865 Духнович Олександр Васильович — греко-католицький священик, україноруський письменник, педагог, поет, культурний діяч. Писав язичієм; низка творів написана народною мовою
1876 Антуан-Жером Балар — Жером Балар - французький хімік, член Паризької Академії Наук. Відкрив хімічний елемент Бром
1886 Хотовицький Степан Хомич — лікар, один з основоположників педіатрії. Дослідник холери
1896 Харілаос Трикупіс — грецький політик, 7 разів обирався на пост прем'єр-міністра країни у період з 1875 по 1895 рр.
1910 Жан Мореас — грецький та французький поет-символіст. Писав французкью та в юності переважно грецькою мовами
1912 Карл Май — німецький письменник, автор численних широковідомих пригодницьких романів для юнацтва і молоді, переважно т.зв. вестернів , які перекладені більш як 30 мовами, а загальний наклад давно перевершив 80-мільйонну позначку.
1914 Джон Генрі Пойнтінг — англійський фізик, член Лондонською королівського товариства , віце-президент в 1910-11.
1929 Михаїл (Єрмаков) — церковний діяч. Світське ім'я — Василій Федорович Єрмаков
1934 Деґен Арпад — 30 березня 1934 — угорський ботанік, лікар, педагог.
1936 М'якінін Олександр Петрович — дійсний статський радник, останній подільський губернатор.
1945 Грель Ілля Михайлович — радянський офіцер-артилерист, Герой Радянського Союзу.
1945 Петриченко Андрій Архипович — радянський солдат. У роки Великої Вітчизняної війни командир гармати мотострілкового батальйону 17-ї гвардійської механізованої бригади , Герой Радянського Союзу
1946 Фенцик Степан — закарпатський культурний і політичний діяч москвофільського і проугорського напряму, священик.Борець за Свободу і Незалежність карпаторусів. Колишній міністр Карпатської автономії в складі Чехословаччини та депутат угорського парламенту. Прекрансий знавець теології, 5 мов. Був засновником патріотичних профашистських, чорносотенних організацій Закарпаття
1949 Джеймс Серл Доулі — американський кінорежисер і сценарист. Був режисером 149 фільмів
1950 Леон Блюм — французький політик, лідер Соціалістичної партії. Очолював уряд Франції в 1936–1937 та 1938. В грудні 1946 — січні 1947 — голова Тимчасового уряду Франції. Редактор газети «Попюлер» , секретар відомого часопису «Ревю Бланш»
1952 Джігме Вангчук — другий король Бутану. 21 серпня 1926 року він прийняв трон після свого батька, першого короля Уг'єн Вангчука
1954 Йоахим Лемелсен — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал танкових військ Вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям
1954 Фріц Лондон — німецький та американський фізик-теоретик, відомий своїм внеском в теорію ковалентного зв'язку, дисперсійних сил міжмолекулярної взаємодії та теорію надпровідності.
1963 Гаук Олександр Васильович — радянський диригент та композитор, народний артист РРФСР.
1965 Харкевич Олександр Олександрович — російський фізик-кібернетик, учений у галузі електрозв'язку та електроакустики. Член-кореспондент Академії наук УРСР. Дійсний член Академії наук СРСР
1965 Філіп Генч — американський лікар, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини в 1950 році «за відкриття, що стосуються гормонів кори надниркових залоз, їх структури і біологічних ефектів». Успішно застосував гормон кори надниркових залоз , отриманий Едуардом Кендаллом незалежно від Тадеуша Рейхштейна, в лікуванні ревматоїдного артриту в клініці Майо в Рочестері
1967 Ріхард Руофф — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-полковник Вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста
1970 Генріх Брюнінг — німецький юрист, економіст, історик, філолог і політичний діяч, міністр закордонних справ і канцлер Рейху у період Веймарської республіки.
1973 Донцов Дмитро Іванович — український літературний критик, публіцист, філософ, політичний діяч, засновник теорії інтегрального націоналізму.
1973 Сідні Фарбер — американський онколог, патолог і педіатр, основоположник сучасної хіміотерапії. Його іменем названо Онкологічний інститут Дейни — Фарбера
1974 Віллем Гендрік ван ден Бос — нідерландський астроном.
1977 Вінярський Михайло Борисович — український радянський кінорежисер, лауреат премії імені Ломоносова.
1977 Ревуцький Лев Миколайович — український композитор, педагог, музичний і громадський діяч. Доктор мистецтвознавства , академік АН УРСР , заслужений діяч мистецтв УРСР , народний артист СРСР , Герой Соціалістичної Праці , лауреат Державної премії СРСР , Державної премії УРСР ім. Г. Шевченка
1978 Лещенко В'ячеслав Сергійович — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу , в роки німецько-радянської війни заступник командира ескадрильї 4-го винищувального авіаційного полку 287-ї винищувальної авіаційної дивізії 4-ї повітряної армії Північно-Кавказького фронту.
1980 Тон Дик Тханг — другий та останній президент Північного В'єтнаму, а також перший президент Соціалістичної Республіки В'єтнам. Голова Національного комітету Вітчизняного фронту В'єтнаму. Лауреат Міжнародної Сталінської премії «За зміцнення миру між народами» 1955 року
1986 Джеймс Кегні — один з найбільш затребуваних акторів класичного Голлівуду, удостоєний в 1942 році «Оскара» за кращу чоловічу роль. За підсумками XX століття Американський інститут кіномистецтва включив Кегні в десятку найвидатніших акторів в голлівудській історії. Саме йому дана установа в 1974 році присудила першу в своїй історії премію за видатний внесок у розвиток кіномистецтва
1987 Мейєн Сергій Вікторович — геолог, еволюционіст, палеоботанік, доктор геолого-мінералогічних наук. В 1958–1987 роках співробітник Геологічного інституту АН СРСР
1988 Едгар Фор — французький політик, і державний діяч, який двічі, з 20 січня 1952 року по 29 лютого 1952 року і з 23 лютого 1955 року по 24 січня 1956 року був прем'єр-міністром та очолював кабінет міністрів Четвертої республіки.
1992 Гаврилов Володимир Якович — учасник Великої Вітчизняної війни, Герой Радянського Союзу.