Люди, що померли 12-го березня

1289 Деметре II — цар Східної Грузії з династії Багратіоні.
1507 Чезаре Борджіа — політичний діяч, герцог Валанський і романьольський, принц Андрії і Венафро, граф дійосський, правитель Пйомбіно, Камеріно й Урбіно, гонфалоньєр і генерал-капітан Святої церкви. Син Родріго Борджіа, майбутнього Папи Олександра VI і Ваноцци де Каттані. Старший брат Лукреції Борджіа. Чезаре є однією з найбільш неоднозначних особистостей в історії. Спочатку батько Чезаре готував його до отримання духовного сану, оскільки в той час молодші з хлопчиків традиційно продовжували династію
1534 Отто Ходецький — польський шляхтич, державний діяч Королівства Ягеллонів.
1605 Олександр II (цар Кахетії) — цар Кахетії з 1574. Син царя Левана
1648 Тірсо де Моліна — іспанський драматург, доктор богослов'я, монах та офіційний історіограф ордену мерседаріїв. Справжнє ім'я — Габріель Тельєс. Автор більш ніж 400 віршованих п'єс, з яких до наших часів дійшло лише 84 комедії і 5 «ауто». Також звертався до різних прозаїчних жанрів
1681 Франс ван Міріс Старший — нідерландський художник-портретист часів Золотого віку голландського живопису.
1723 Анна Крістіна Зульцбахська — пфальцграфиня Зульцбахська, донька пфальцграфа Зульцбахського Теодора Есташа та Марії Елеонори Гессен-Ротенбурзької, дружина принца Карла Емануїла Савойського. Померла при народженні сина
1872 Цзен Гуофан — політичний та військовий діяч часів династії Цін, придушив повстання тайпінів і «факельників», очолював політико-ідеологічне «рух за засвоєння заморських справ» і «самопосилення» , мислитель, вчений та письменник.
1875 Іоанн Пастелій — 1891, Ужгород — Мукачівський єпископ.
1879 Євсевій (Ільїнський) — Архієпископ Євсевій - єпископ Російської православної церкви, архієпископ Тверський і Кашинський.
1886 Лавровський Петро Олексійович — російський та український філолог-славіст. 1856 — член-кореспондент Імператорської академії наук, академік Південнослов'янської академії наук і мистецтв. Автор праць з давньоруської мови та палеографії; досліджував питання історії українського народу та його мови у стосунках з іншими слов'янськими мовами, обстоював думку про існування давньоруської літературної мови, відмінної від церковнослов'янської
1898 Йоганн Якоб Бальмер — швейцарський математик і фізик.
1898 Захаріас Топеліус — видатний фінський письменник і поет.
1905 Рудольф фон Альт — австрійський аквареліст і художник 19 ст.
1906 Мануель Кінтана — аргентинський адвокат і політик, займав посаду президента Аргентини з 1904 року і до смерті. 11 серпня 1905 року на нього було здійснено замах, але він та його дружина, яка перебувала в автомобілі поруч з ним, не постраждали. Похований на кладовищі Реколета
1906 Жозеф Моньє — один з винахідників залізобетону.
1914 Джордж Вестінгауз — американський промисловець, інженер та підприємець, засновник компанії «Вестінгауз Електрик».
1923 Шохор-Троцький Семен Ілліч — російський математик-педагог, професор.
1925 Аверченко Аркадій Тимофійович — російський письменник-сатирик і гуморист.
1925 Сунь Ятсен — китайський лікар, революціонер та політичний діяч. Як найвизначнішого засновника Китайської Республіки, Сунь Ятсена часто називають «Батьком нації» , в чому сходяться як Китайська Народна Республіка так і Республіка Китай. Він відіграв важливу роль у поваленні династії Цін під час Синьхайської революції. Сунь Ятсен був першим тимчасовим президентом Республіки Китай, після її заснування у 1912 році, а згодом став одним із засновників та лідером партії Гоміньдан.Сунь Ятсен був об’єднуючою фігурою в постімперському Китаї і залишається унікальним серед китайських політиків 20 століття, оскільки є популярним в народі по обидві сторони Тайваньської протоки
1943 Ґустав Віґеланд — норвезький скульптор.
1945 Фрідріх Фромм — німецький військовий діяч, генерал-полковник. Командувач резервною армією
1948 Антуан Лакруа — французький мінералог та геолог, іноземний член Лондонського королівського товариства. Народився у Маконі, Сона і Луара, Франція
1955 Чарлі Паркер — американський джазовий саксофоніст і композитор. На початку кар'єри в нього було прізвисько Yardbird, що потім скоротилося до Bird. Це прізвисько часто використалося в назві його творів, наприклад «Yardbird Suite» і «Bird Feathers». На честь його названий нью-йоркський клуб Birdland, а також твори інших композиторів
1956 Болеслав Берут — польський політичний і державний діяч прорадянського спрямування. Перший і єдиний президент ПНР. Офіцер НКВД. Переконаний сталініст
1957 Джозефін Галл — американська актриса, володарка премій «Оскар» та «Золотий глобус».
1960 Богданов Семен Ілліч — радянський військовий діяч, маршал бронетанкових військ , двічі Герой Радянського Союзу. У Червоній армії з 1918 року
1962 Свєчніков Анатолій Григорович — український радянський композитор, заслужений діяч мистецтв Української РСР , лауреат Сталінської премії.
1963 Орест Михайло — український поет, перекладач, педагог, брат літературознавця, поета, перекладача Миколи Зерова та ботаніка Дмитра Зерова. Справжнє ім'я поета Михайло Костьович Зеров
1966 Віктор Браунер — румунський та французький живописець і графік, містик і езотерик, помітний учасник групи сюрреалістів. В творчості Браунера поєднуються європейський авангард з езотеричними архетипами корінних народів Північної та Південної Америки. Похований на паризькому цвинтарі Монмартр
1972 Фесенков Василь Григорович — радянський астроном, академік АН СРСР , академік АН Казахської РСР.
1977 Долгополов Олександр Федорович — російський військовий і громадський діяч, капітан, учасник Громадянської війни в Росії, діяч Білого руху на Півдні Росії, первопоходник, корніловець. Розвідник і учасник білого підпілля в Харківі в 1919 році
1977 Сохор Арнольд Наумович — радянський музикознавець та музичний соціолог, доктор наук , професор Ленінградської консерваторії.
1978 Джон Казале — американський актор кіно та театру. За шість років кіно-кар'єри знявся у 5 фільмах, кожен з яких номінувався на Оскар, як найкращий фільм
1983 Бортко Володимир Володимирович (старший) — російський режисер українського походження. Заслужений діяч мистецтв УРСР. Батько режисера, сценариста, актора Володимира Бортка
1983 Борис Тен — поет і перекладач; православний священик. Член Спілки письменників України. Лауреат премії імені Максима Рильського за досягнення в галузі художнього перекладу , заслужений діяч польської культури. За переклади з Словацького, Міцкевича, Є. Жулавського дістав нагороду Міністерства культури і мистецтва Польщі. Літературний псевдонім походить від стародавньої грецької назви річки Дніпро — Борисфен
1985 Юджин Орманді — американський диригент угорського походження.
1989 Моріс Еванс — англійський актор театру, кіно та телебачення.
1991 Рагнар Граніт — шведський фізіолог фінського походження, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини в 1967 році «за відкриття, пов'язані з первинними фізіологічними і хімічними зоровими процесами, що відбуваються в очах».
1994 Лисенко Юрій Семенович — радянський i український кінорежисер, сценарист.
1995 Абдул Алі Мазарі — лідер афганських моджахедів-хазарейців. В 1990 заснував проіранську партію афганських шиїтів Хезб-і-Вахдат. Вбитий талібами
1999 Ієгуді Менухін — скрипаль, диригент, педагог та письменник. Попри те, що він народився у США, у 1970 отримав громадянство у Швейцарії, а пізніше — у Великобританії, де, власне, і зробив більшу частину своєї кар'єри
2000 Мисько Еммануїл Петрович — український скульптор.
2000 Ігнатій Кун Пін Мей — кардинал Римо-Католицької Церкви, апостольський адміністратор Сучу та Нанкіну, єпископ Шанхайський в КНР. За національністю — китаєць. Відомий дисидент, який боровся проти намагань комуністичного уряду КНР одержавити католицьку церкву
2001 Роберт Ладлам — американський письменник, автор 23 пригодницьких та шпигунських романів-бестселерів. Найвідомішим твором автора є три романа про пригоди Джейсона Борна, кожний з котрих був екранізований. Романи Ладлама перекладалися більш ніж 30 мовами світу, кількість друкованих копій налічувала близько 500 млн примірників
2002 Пітер Блау — американський соціолог. Народився у Відні, Австрія, імігрував до США в 1939. Здобув ступінь доктора філософії у Колумбійському університеті в 1952 році, викладав в університеті Вейна в Детройт, штат Мічіган в 1949–1951 рр. до того, як став викладати в університеті Чикаго з 1953 до 1970. В 1970 він повернувся до Колумбійського університету, де продовжував працювати до 1988 року. З 1988 до 2000 він викладав вже як заслужений професор у відставці в університеті Північної Кароліни в одному відділі зі своєю дружиною Джудіс Блау. Його соціологічною спеціальністю були організаційні і соціальні структури, зокрема бюрократія. Блау створив теорії, використовуючи соціальні явища вертикальної мобільності, виробничих можливостей, гетерогенності і впливу структури населення на поведінку людини. Він також був першим, хто сформував інформацію про широку різноманітність соціальних сил, роботу над якою закінчив Міллер МакФірсон. В 1974 році Пітер Блау служив президентом Американської соціологічної асоціації
2002 Ганс-Георг Гадамер — німецький філософ, один із найзначніших мислителів другої половини ХХ ст., відомий перед усім як засновник «філософської герменевтики».
2002 Спірос Кіпріану — президент Кіпру з 3 вересня 1977 по 28 лютого 1988 року.
2003 Стецько Ярослава Йосипівна — українська політична діячка, журналістка, співорганізатор Червоного Хреста УПА, жіночої мережі і юнацтва ОУН, Антибільшовицького блоку народів. Дружина Ярослава Стецька. Голова ОУН. Перший лідер партії Конгрес Український Націоналістів. Депутат Верховної Ради України другого, третього і четвертого скликань
2006 Юрій Брізан — – видатний серболужицький письменник, який писав верхньолужицькою та німецькою мовою.