Люди, що померли 11-го березня

222 Геліогабал — римський імператор з династії Северів з червня 218 по березень 222 р.
222 Юлія Соемія — впливова матрона та політик часів Римської імперії.
618 Імператор Ян — другий імператор китайської династії Суй, другий син імператора Веня. Роки правління:604 — 617. В історчиній літературі найчастіше вживається ім'я Суй Янді — Суйський імператор Ян
1381 Теодорік Празький — чеський середньовічний живописець, вважається першим чеським художником.
1486 Альбрехт III Ахілл — маркграф князівств Ансбах та Кульмбах під ім'ям Альбрехт I та пізніше курфюрст Бранденбургу під ім'ям Альбрехт III.
1514 Донато Браманте — справжнє ім'я Донато Лаццарі, італійський архітектор епохи Відродження. Спочатку успішно працював як маляр. Справжній талант Браманте проявився в архітектурі, особливо в спорудах римського періоду творчості — в будівлях Ватиканського палацу, в каплиці Темп'єтто монастиря Сан П'єтро ін Монторіо, палаццо делла Канчеллерія, а також у проекті відомого Собору святого Петра в Римі. Ці архітектурні твори відзначаються виразністю композиції та гармонією витончених пропорцій. Видатне мистецтво Браманте мало вплив на подальший розвиток архітектури Італії та інших європейських країн
1607 Джованні Марія Наніно — італійський композитор пізнього відродження, видатний представник римської школи, кантор, викладач музики; старший брат композитора та викладача музики та співу Джованні Бернардіно Наніно.
1646 Станіслав Конецпольський — державний діяч Речі Посполитої. Представник шляхетського роду Конецпольських гербу Побуг. Краківський каштелян. Великий канцлер коронний , сенатор. Польний гетьман коронний. воєвода сандомирський з 1625, староста жарновецький з 1611, вєлюньський з 1607. Один з найкращих полководців Речі Посполитої. Переможець у битвах під Мартиновим , Хамерштином , Тшцяною , Охматовим. У старіших українських публікаціях — Конєцпольский, Конєцпольський
1689 Самбхаджі — 2-й чхатрапаті держави маратхів у 1680–1689 роках.
1722 Джон Толанд — ірландський філософ.
1820 Бенджамін Вест — англо-американський художник доби класицизму.
1878 Петров Йосип Опанасович — російський співак , один з основоположників російської вокально-сценічної школи.
1881 Рубінштейн Микола Григорович — 11 березня 1881, Париж — російський піаніст, диригент та композитор, засновник московської консерваторії. Молодший брат Антона Рубінштейна
1886 Франц Антуан — австрійський ботанік, художник та фотограф.
1889 Карел Дежман — словен. Karel Dežman — словенський і австрійський політик, історик, археолог, ботанік і літератор. Був активним політиком, спочатку підтримував словенський національний рух, але розчарувавшись у ньому через його консерватизм, з 1862 став активним прихильником австрійського централізму і пронімецького культуртрегерства. Через це у Словенії його ім'я часто розглядається в негативному контексті
1898 Чухаджян Тигран Геворгович — вірменський композитор, диригент, піаніст, музично-громадський діяч, педагог, засновник вірменського оперного мистецтва, вірменського музичного театру, один з засновників вірменської національної професійної школи. Автор першої опери і оперети в музичній історії Сходу, засновник музичного театру на Близькому Сході
1903 Сухово-Кобилін Олександр Васильович — російський філософ, драматург, перекладач. Почесний академік Петербурзької академії наук
1907 Димитр Петков — болгарський громадський та політичний діяч, лідер Народно-ліберальної партії, прем'єр-міністр країни з 5 листопада 1906 до свого убивства в Софії наступного року.
1908 Йозеф Главка — чеський архітектор і меценат-засновник Фундації Главки, один із засновників Празької Академії мистецтв.
1921 Шерберн Веслі Бернгем — американський астроном.
1924 Іван Гешов — болгарський політик, прем'єр-міністр країни.
1924 Гельґе фон Кох — шведський математик, фахівець переважно з теорії чисел.
1930 Сильвіо Гезель — німецький економіст, підприємець, автор вчення про «вільну економіку».
1931 Фрідріх-Вільгельм Мурнау — німецький кінорежисер періоду німого кіно.
1938 Крістен Раункер — данський ботанік.
1944 Пушкін Юхим Григорович — радянський воєначальник, генерал-лейтенант танкових військ. Член компартії з 1920 року. Герой Радянського Союзу
1947 Віктор Люстиг — знаменитий шахрай і аферист. Світову славу здобув як «людина, що продала Ейфелеву вежу. Двічі»
1949 Анастасіос Хараламбіс — грецький генерал-лейтенант і тимчасовий прем'єр-міністр Греції упродовж одного дня у вересні 1922 року.
1950 Генріх Манн — німецький письменник , есеїст, драматург; старший брат письменника Томаса Манна.
1955 Александер Флемінг — британський біолог, що публікував статті в галузі бактеріології, імунології та фармакології. Став відомим завдяки відкриттю лізоциму і виділенню першого відомого антибіотика пеніциліну з плісняви Penicillium notatum
1956 Вахолков Генадій Іванович — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
1967 Річард Берд — американський полярний дослідник, адмірал. Керував кількома експедиціями в Арктику та Антарктику. У 1929 році вперше на літаку досяг Південного полюса. У 1928—1947 роках здійснив 4 великі антарктичні експедиції, під час яких провадив геологічні та геофізичні спостереження, здійснив аерофотознімання значних територій Антарктиди, сейсмологічні спостереження бар'єра Росса, підтвердив наявність покладів кам'яного вугілля в Антарктиді
1969 Курилко Михайло Іванович — російський театральний художник і архітектор. Заслужений діяч мистецтв РРФСР. Професор
1970 Ерл Стенлі Ґарднер — американський письменник, адвокат. Опублікував понад 100 романів. Також відомий під псевдонімами А. Фейр, Калетон Кендрейк, Чарльз Дж. Кенні. Найбільш відомий за серією романів про Перрі Мейсона. За життя став класиком детективного жанру. Загальний тираж його книг перевищує 320 мільйонів екземплярів
1971 Філо Тейлор Фарнсуорт — – американський винахідник.
1973 Бондаренко Василь Омелянович — командир роти 487-го стрілецького полку 143-ї стрілецької дивізії 47-ї армії 1-го Білоруського фронту, Герой Радянського Союзу.
1973 Вавілов Володимир Федорович — російський музикант часів СРСР, майстер музичних інструментів, невизнаний композитор.
1975 Кальченко Галина Никифорівна — український скульптор. заслужений діяч мистецтв УРСР , народний художник УРСР. Дочка Никифора Тимофійовича Кальченка
1975 Чекмарьов Олександр Петрович — український учений у галузі обробки металів тиском. Дійсний член АН УРСР. Герой Соціалістичної Праці. Заслужений діяч науки і техніки УРСР
1977 Давидов Іван Єгорович — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу , льотчик-випробувач ОКБ К. Антонова, полковник
1977 Вальтер Хартманн — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал артилерії Вермахту. Кавалер Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами
1978 Софія Вембо — грецька співачка та актриса, найбільш відома в добу італо-грецької війни виконанням патріотичних пісень, а згодом здобула народне визнання як «співачка Перемоги».
1980 Кауфман Михайло Абрамович — російський кінорежисер, кінооператор. Заслужений діяч мистецтв Росії. Один з основоположників сучасного документального кіно
1980 Петров Борис Миколайович (учений) — російський радянський вчений у галузі автоматичного управління, академік АН СРСР , Віце-президент АН СРСР, Герой Соціалістичної Праці. Один з основоположників радянської космонавтики, який працював у тісному контакті з провідними діячами радянського ракетобудування і космонавтики — С.П.Корольовим , В.П.Глушком, М.К.Янгелем, В.М.Челомеєм, В.Ф.Уткіним, М.Ф.Решетньовим, В.П.Мішиним, М.О.Пілюгіним
1981 Казімєж Кордилевський — польський астроном, ім'ям якого названі хмари Кордилевського.
1982 Каманін Микола Петрович — радянський льотчик і воєначальник, один з перших хто отримав звання Героя Радянського Союзу за порятунок потерпілих челюскінців. Генерал-полковник авіації
1987 Краснолуцький Митрофан Петрович — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу , у роки німецько-радянської війни заступник командира 65-го штурмового авіаційного полку 55-ї змішаної авіаційної дивізії ВПС 7-ї армії Північного фронту, майор.
1987 Санні Террі — американський сліпий блюзовий співак і виконавець на губній гармоніці.
1992 Ласло Бенедек — кінережисер, працював в Угорщині, Німеччині, Франціїї, але найбілше фільмів зняв у США. Відомий за стрічками «Смерть комівояжера» та «Дикун»
1994 Доценко Надія Петрівна — українська актриса театру й кіно. Народна артистка УРСР. Народна артистка СРСР. Лауреат Державної премії України ім. Г. Шевченка