Люди, що померли 10-го березня

531 Імператор Кейтай — 26-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 3 березня 507 — 10 березня 531
1207 Сінь Ціцзі — китайський військовий діяч та поет часів династії Південна Сун.
1528 Бальтазар Губмаєр — діяч Реформації у Південно-Східній Німеччині, брав участь у Селянській війні 1524—1526 років, анабаптистський богослов.
1585 Ремберт Додунс — знаменитий нідерландський ботанік, найбільший європейський ботанік свого часу, лікар[11], професор медицини[2][4][9], доктор медичних наук[6], а також географ[12] та астроном[12].
1670 Ґляубер Йоганн Рудольф — німецький алхімік, аптекар і лікар.
1772 Кокорінов Олександр Філіпович — російський архітектор середини 18 століття, представник перехідної доби від бароко до раннього класицизму.
1792 Джон Стюарт 3-й граф Б'ют — шотландський дворянин та британський державний діяч, 7-й прем'єр-міністр Великої Британії , перший шотландець на посту прем'єр-міністра після акту про Союз 1707 року.
1819 Фрідріх Генріх Якобі — німецький філософ, молодший брат поета Йогана Георга Якобі.
1822 Юзеф Вибіцький — польський письменник і політик. Здобувши освіту юриста почав політичну діяльність як посол сейму І Речі Посполітої у віці 20 років. Його протест проти будь-яких актів «репнінського» сейму І Речі Посполітої вважається однією з небагатьох успішних спроб застосувати право Liberum veto. Учасник Барської конфедерації. З дорученнями керівництва їздив європейськими країнами. Реформатор права в дороздільній Польщі. Приєднався до Торговицької конфедерації, учасник повстання Костюшка, багато років співпрацював з генералом Яном Генриком Домбровським, який взяв участь в експедиції на допомогу повстанцям у Великопольщі в 1794 році, а пізніше діяв у польських легіонах в Італії. Учасник наполеонівських воєн, в 1807 році вніс свій вклад у створення герцогства Варшавського, де був одним з провідних політиків. Під час польсько-австрійської війни в 1809 році організував оборону Великопольщі проти сил противника. Після Віденського конгресу став одним із засновників Царства Польського. Сенатор-воевода герцогства Варшавського з 1807, сенатор-воевода Царства Польського з 1815 року, голова Верховного суду Царства Польського в роки 1817–1820. Нагороджений орденом Святого Станіслава ,орденом Білого Орла , орденом Почесного легіону. Автор багатьох політичних творів і забутих тепер вже драм, опер, комедій і поезій, в популярній історичній свідомості поляків відомий насамперед як автор слів польського національного гімну
1836 Удом Євстафій Євстафійович — російський командир епохи наполеонівських воєн, генерал-лейтенант, двоюрідний брат Івана Федоровича Удома.
1847 Чарльз Гатчет — англійський хімік і мінералолог. У 1801 році відкрив хімічний елемент Ніобій
1849 Джордж Гарднер — шотландський ботанік та дослідник.
1864 Максиміліан II (король Баварії) — король Баварії.
1870 Ігнац Мошелес — німецький композитор, педагог, дириґент, піаніст-віртуоз. Концертував із 14-ти років
1872 Джузеппе Мадзіні — діяч національно-визвольного руху Італії, політик, патріот, письменник і філософ, що зіграв важливу роль в ході першого етапу руху за національне звільнення і ліберальні реформи в XIX столітті.
1898 Марія-Євгенія від Ісуса — Свята Марія-Євгенія від Ісуса, уроджена Анна-Євгенія Міллерет де Броу, католицька черниця, що заснувала релігійне згромадження Сестри Успіння у 1839 році.
1907 Побєдоносцев Костянтин Петрович — російський державний діяч, учений-правознавець. Закінчив Училище правознавства. Викладав законознавство і право спадкоємцям престолу. У 1880—1905 обер-прокурор Синоду
1910 Карл Люгер — бургомістр Відня , керівник австрійських християнських соціалістів, які проповідували, крім іншого, антисемітські погляди, що ріднило їх з «великогерманцями».
1913 Гаррієт Табмен — борець проти рабства негрів в США, героїня негритянського народу.
1921 Александер Роше — шотландський художник, представник творчої спілки «Хлопці Глазго».
1937 Агол Ізраїль Йосипович — радянський біолог, генетик, філософ, академік АН УРСР. Досліджував дію іонізуючого випромінювання на мутагенез у тварин. Намагався сформувати філософські основи біології на базі марксизму і діалектичного матеріалізму. Завідував відділом генетики в Інституті біології АН УРСР. Розстріляний у 1937 році за хибним звинуваченням, надалі реабілітований. Батько Вадима Агола , генетика, вірусолога, члена-кореспондента РАН і РАМН
1937 Замятін Євген Іванович — російський письменник.
1938 Челпан Костянтин Федорович — український радянський інженер-механік, етнічний грек; начальник конструкторського бюро Харківського паровозобудівного заводу, головний конструктор двигуна танка Т-34; репресований.
1938 Ан Чан-Хо — відомий корейський активіст руху за незалежність, політик, педагог. Один із ранніх лідерів корейської громади іммігрантів у США. Після повернення до Кореї в 1907 році очолив Нову народну асоціацію, таємне угруповання для боротьби за незалежність Кореї, яка була наймогутнішою організацією корейської боротьби проти японської окупації. Один з ключових членів Тимчасового уряду Республіки Корея в Шанхаї 1919 року. Чан-Хо вважається одним із двох людей, які є авторами тексту Егукки, гімну Кореї. Окрім боротьби за незалежність, він хотів змінити характер корейців і доповнити їхню соціальну систему. Його основними напрямками роботи була реформа освіти та модернізація шкіл
1940 Булгаков Михайло Опанасович — лікар, видатний прозаїк, драматург і лібретист російського походження. Син відомого богослова, Опанаса Булгакова
1942 Вільям Генрі Брегг — британський фізик, основоположник рентгеноструктурного аналізу, лауреат Нобелівської премії з фізики.
1943 Погорєлов Василь Порфирович — радянський льотчик - учасник Другої Світової війни. Герой Радянського Союзу
1944 Лавицький Микола Юхимович — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, у роки радянсько-німецької війни командир ланки 45-го винищувального авіаційного полку 216-ї винищувальної авіаційної дивізії 4-ї повітряної армії Північно-Кавказького фронту, капітан.
1944 Танцоров Григорій Васильович — молодший лейтенант, командир батареї самохідних артилерійських устав. Герой Радянського Союзу. Орден Вітчизняної війни 2-го ступеня. Почесний громадянин міста Тернопіль
1944 Тищик Євген Костянтинович — радянський танкіст, Герой Радянського Союзу.
1945 Клименко Кіндрат Гаврилович — радянський офіцер-кавалерист, Герой Радянського Союзу , у роки німецько-радянської війни заступник командира 54-го кавалерійського полку гвардії майор.
1948 Ян Масарик — чехословацький дипломат і чеський і державний діяч. В 1940—1948 — міністр закордонних справ Чехословаччини. Син першого президента Чехословаччини Томаша Масарика
1951 Сідехара Кідзюро — японський політичний діяч, помітний дипломат міжвоєнного періоду, а також 44-й прем'єр-міністр Японії з 9 жовтня 1945 по 22 травня 1946 року. Він був затятим прихильником пацифізму в Японії, як до так і після Другої світової війни. Крім того він був останнім прем'єр-міністром, який входив до складу кадзоку. Його дружина, Масако, була четвертою дочкою Івасакі Ятаро — засновника дзайбацу «Міцубісі»
1956 Вір Понсонбі — Капітан Вір Брабазон Понсонбі - англійський бізнесмен, політик, 14-й Генерал-губернатор Канади після затвердження федерації.
1964 Сесар Арконада — іспанський письменник і перекладач. Член Комуністичної Партії Іспанії з 1931. Автор романів і поетичних збірок
1966 Фріц Церніке — голландський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1953 року «Премія за обґрунтування фазово-контрастного методу, особливо за винахід фазово-контрастного мікроскопа».
1970 Василіс Авлонітіс — грецький актор, один з найвідоміших представників, так званої, старої грецької школи коміків. Він виступав у численних фільмах і спектаклях в середині 20 століття
1976 Барсамов Микола Степанович — радянський художник та дослідник творчості І. Айвазовського
1981 Лопатинський Ярослав Борисович — український математик, академік АН Української РСР , член-кореспондент.
1985 Черненко Костянтин Устинович — радянський політичний діяч українського походження, з 1984 генеральний секретар ЦК КПРС і голова Президії Верховної Ради СРСР.
1986 Рей Мілланд — американський актор та режисер, володар премії «Оскар» за найкращу чоловічу роль у 1946 році.
1988 Фам Хунг — в'єтнамский державний та політичний діяч, голова Ради міністрів країни з 1987 до 1988 року.
1992 Грибачов Микола Матвійович — російський письменник , громадський діяч.
1994 Хрукалова Зінаїда Семенівна — українська драматична акторка. Народна артистка УРСР
1994 Роберт Ші — американський письменник, співавтор Роберта Антона Вілсона у створенні трилогії «Іллюмінатус!».
1995 Міхал Тучни — чеський співак, легенда чеської кантрі-музики. Освіта продавця. У 1965 році склав випускні іспити в торгівельній школі. Ще в дитинстві грав на фортепіано
1997 Ларс Алін — шведський письменник-прозаїк, лауреат численних премій та нагород.
1997 Курашкевич Владислав — польський мовознавець, член Польської академії мистецтв з 1947, Польської АН з 1967.
1997 Імам Мустафаєв — радянський та азербайджанський партійний і державний діяч, Перший Секретар ЦК Компартії Азербайджанської РСР. Член Комуністичної партії з 1940 року
1999 Освальдо Гуаясамін — живописець і скульптор з Еквадору, відомий майстер з Латинської Америки 20 століття. Малював стінописи, портрети, пейзажі, символічні образи в картинах