Люди, що померли 26-го червня

116 Птолемей VIII Фіскон — цар Єгипту у 169 до е.-163 до е. роках, 145 до е.-131 до е. роках, 127 до е.-116 до е. роках.
363 Флавій Клавдій Юліан — римський імператор, правив з 361 по 363, діяльність якого присвячена відродженню язичництва. Християнські письменники, сучасники й вороги Юліана назвали його «відступником» , і це прізвисько, підтримане церквою, тісно злилося з його ім'ям
822 Сайтьо — японський монах, засновник буддистської школи Тендай-сю в Японії. Відомий також за посмертним ім'ям Денґьо Дайсі
1541 Франсиско Пісарро — іспанський конкістадор, завойовник імперії Інків та засновник міста Ліма, сучасної столиці Перу. Пісарро народився в містечку Трухійо в іспанській провінції Естремадура. Різні джерела дають різні дати народження, від 1471 до 1478 року. Він був незаконнонародженим сином Ґонсало Пісарро Родріґеса де Аґілара, полковника інфентерії, що служив протягом Італійської кампанії та отримав багато нагород. Його матір'ю була Франсиска Ґонсалес Матеос — уродженка Трухійо. По батьківській лінії, Франсиско був другим двоюрідним братом Ернана Кортеса, завойовника Мексики
1577 Блез де Монлюк — французький військовий діяч часів Італійських та Релігійних воєн, маршал Франції.
1632 Александру V Коконул — був призначений Портою новим господарем Волощини з 14 серпня 1623, втратив волоський трон 3 листопада 1627 року. Також був господарем Молдавського князівства з літа 1629 по 29 квітня 1630
1778 Тереза Брауншвейг-Вольфенбюттельська — принцеса Брауншвейг-Вольфенбюттельська з роду Вельфів, донька герцога Брауншвейг-Вольфенбюттеля-Бевернського Фердинанда Альбрехта II та принцеси Брауншвейг-Вольфенбюттельської Антуанетти Амалії, абатиса Ґандерсхаймського монастиря у 1767—1778 роках.
1785 Йоганн Герхард Кеніг — балтійсько-німецький ботанік, аптекар та лікар.
1789 Десницький Семен Юхимович — російський юрист, політичний мислитель; вважається першим російським професором в Московському університеті, «патріархом» російської юриспруденції. Походив з ніжинських міщан. Освіту здобув в семінарії Троїце-Сергієвої Лаври, Московському університеті та в Університеті при Російській академії наук в Санкт-Петербурзі. В 1761–1767 рр. стажувався в університеті Глазго , де вивчав право та різні науки, слухав лекції з економічної теорії Адама Сміта. По закінченню навчання захистив дисертацію доктора юриспруденції з римського права. З 1767 по 1787 рр. був ординарним професором римського і російського права в Московському університеті; Десницький першим у Московському університеті розпочав викладання навчальних дисциплін російською мовою. З 1783 Десницького обрали академіком Російської АН
1795 Якоб Фрідріх Ергарт — німецько-швейцарський ботанік, міколог та фармацевт.
1810 Брати Монгольф'є — Жозеф-Мішель Монгольф'є фр. Joseph-Michel Montgolfier та Жак-Етьєнн Монгольф'є фр. Jacques-Étienne Montgolfier вважаються винахідниками "монгольф'єрів"
1830 Георг IV — король Великої Британії і Ганноверу з 29 січня 1820 року, з Ганноверської династії. Фактично очолював країну набагато раніше, з рубежу століть, коли загострилася психічна хвороба його батька, Георга III. 5 лютого 1811 року Георг III був визнаний недієздатним, і з того часу його старший син був проголошений принцом-регентом і залишався ним до смерті батька 29 січня 1820 року
1836 Клод Жозеф Руже де Ліль — None
1861 Павел Йозеф Шафарик — словацький та чеський поет, історик, філолог. Засновник наукової славістики. Свої твори писав переважно чеською та німецькою мовами
1867 Максиміліан Антон Ламорал Турн-унд-Таксіс — принц з династії Турн-унд-Таксіс, син 6-го князя фон Турн-унд-Таксіс Максиміліана Карла та баронеси Вільгельміни Дьорнберг.
1899 Окі Такато — японський політичний і державний діяч, освітянин періоду Мейджі. 1-й і 8-й міністр культури , 2-й міністр релігій , 2-й і 4-й міністр юстиції. Голова Сенату , голова Таємної ради. Граф
1919 Карл Бругман — німецький мовознавець, фахівець в галузі порівняльно-історичного мовознавства та індоєвропеїстики, один з провідних представників школи молодограматиків.
1919 Цвєт Михайло Семенович — російський ботанік та фізіолог рослин, засновник такого методу, як хроматографія. Займався дослідженням фотосинтетичних пігментів листя рослин, у чистому вигляді отримав хлорофіли a, c, b та деякі з ізомерів ксантофілу
1922 Альбер I (князь Монако) — князь Монако з 1889 до 1922 року. Походив з династії Грімальді
1927 Василе Пирван — румунський історик, археолог. Професор Бухарестського університету. Академік Румунської академії
1928 Альберт Теллунг — швейцарский ботанік, професор Цюрихского університету.
1934 Натаніель Лорд Бріттон — американський ботанік і систематик, дослідник флори Карибського басейну. Професор Колумбійського університету. Засновник і перший директор Ботанічного саду Нью-Йорка в Бронксі. Активний учасник найстарішого ботанічного товариства в США «Torrey Botanical Society»
1934 Якоб Юганнес Седергольм — фінський геолог і петрограф. Директор геологічної комісії Фінляндії
1941 Бурденюк Анатолій Акимович — штурман другої авіаційної ескадрильї 207-го далеко-бомбардувального авіаційного полку 42-ї далеко-бомбардувальної авіаційної дивізії 3-го бомбардувального авіаційного корпусу далеко-бомбардувальної авіації, лейтенант.
1941 Гастелло Микола Францович — радянський летун часів Другої світової війни який став легендою в радянській пропаганді після того як спрямував свій підбитий літак-бомбардувальник у механізовану колону німців. Герой Радянського Союзу. Згідно останніх досліджень проведених ізраїльским військово-політичним експертом і істориком Александром Вєкслєром, даний таран німецької колони танків здійснив 27 червня 1941 старший лейтенант летун Ісаак Прісайзен
1941 Андрій (Іщак) — блаженний Української греко-католицької церкви, мученик.
1941 Микола (Конрад) — священик Української Греко-Католицької Церкви, блаженний новомученик, беатифікований Папою римським блаженним Іваном Павлом ІІ.
1941 Ганс Людендорф — німецький астроном, член Берлінської академії наук.
1941 Карл Нойкірх — німецький гімнаст, двічі чемпіон літніх Олімпійських ігор 1896.
1941 Ендрю Джексон Х'юстон — американський політик, сенатор США від штату Техас, член Демократичної партії США, син відомого політичного і військового діяча Сема Х'юстона.
1943 Карл Ландштейнер — австрійський лікар, імунолог, хімік, інфекціоніст; першим відкрив існування сумісності різних типів крові за групами, резус-фактор крові ; Нобелівський лауреат в галузі медицини і фізіології. Перший дослідник в царині імуногематології та імунохімії, автор праць по молекулярній та клітинній фізіології реакції організму на розмиті антигени й виникаючі при цьому специфічні та неспецифічні прояви. Лауреат премії Альберта Ласкера в області клінічних медичних досліджень
1943 Ніколас Спайкмен — американський професор Єльського університету, політолог, геополітик нідерландського походження. Автор теорії Рімленду
1944 Веденко Віктор Антонович — учасник Другої світової війни, командир роти, лейтенант, Герой Радянського Союзу.
1944 Двужильний Юрій Михайлович — Герой Радянського Союзу , в роки німецько-радянської війни командир батальйону 878-го стрілецького полку 290-ї стрілецької дивізії 49-ї армії 2-го Білоруського фронту, капітан.
1945 Еміл Гаха — чеський політик правої орієнтації, юрист, з 1938 — президент Чехословаччини, з 1939 — президент утвореного окупаційною німецькою владою Протекторату Богемії та Моравії.
1948 Серебровський Олександр Сергійович — російський і радянський генетик, член-кореспондент АН СРСР , академік ВАСГНІЛ.
1949 Кім Гу — корейський політик, літературознавець. Останній голова Тимчасового уряду Кореї
1950 Нежданова Антоніна Василівна — російська оперна і камерна співачка , педагог. Народна артистка СРСР , Герой Праці , Доктор мистецтвознавства
1959 Фіхтенгольц Григорій Михайлович — радянський математик німецького походження, автор фундаментального підручника «Курс дифференциального и интегрального исчисления» в трьох томах.
1965 Бертіл Ліндблад — шведський астроном, член Шведської королівської АН , її президент у 1938—1939 і 1960—1961 роках.
1967 Глазунов Василь Опанасович — перший Командувач ПДВ СРСР , двічі Герой Радянського Союзу , генерал-лейтенант.
1971 Йоханес Фріснер — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-полковник Вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям
1973 Безименський Олександр Ілліч — російський поет.
1975 Хосе Марія Ескріва де Балаґер — іспанський священик, засновник католицької організації Опус Деї.
1976 Касіян Василь Ілліч — український радянський художник, графік, народний художник СРСР, професор Київського художнього інституту, Герой Соціалістичної Праці.
1977 Лемешев Сергій Якович — радянський оперний співак, ліричний тенор. Народний артист СРСР , Лауреат Сталінської премії другого ступеня
1979 Фред Акуффо — ганський політичний та військовий діяч, голова урядової Вищої військової ради у 1978–1979 роках. Усунутий в результаті військового перевороту 4 червня 1979 та розстріляний
1979 Аквазі Аманква Афріфа — ганський політичний і військовий діяч, голова урядової Ради національного визволення Республіки Гана 1969 року, глава Президентської комісії Гани у 1969–1970 роках. Страчений після військового перевороту 4 червня 1979 року
1986 Скаба Андрій Данилович — український радянський партійний і державний діяч, історик. Дійсний член АН УРСР
1987 Генк Бадінгс — нідерландський композитор. Член Фламандської королівської академії наук, літератури і витончених мистецтв