Люди, що померли 11-го червня

89 Тит Дідій — політичний та військовий діяч Римської республіки.
978 Ярополк I Святославич — Великий князь київський , старший син Святослава I Хороброго. Ім'я Ярополк, на відміну від імен предків, без сумніву словянського походження. Яро і нині у багатьох словянських народів означає весну, а одне з старословянсьих імен сонця — Ярило. Частина імені полк є ідентичною до назви частини княжої дружини полку, що означало половину війська, або вірнійше його частину. І сьогодні у нас можна зустріти вираз — більша або менша половина, що означає теж частку. Так військо могло ділитись на передній полк, полк лівої або правої руки і тому подібне, де значення слово полк — одна з частин. Отже Ярополк відповідно — частина сонця або весни, швидше і'мя надане тому, що він народився у весняний період
1183 Генріх Молодий — співкороль Англії у 1170–1183 роках.
1294 Роджер Бекон — англійський філософ, учений, викладач Оксфордського університету, францисканець. У 1266 за пропозицією свого друга, папи Климента IV, він почав свою «Велику працю» — конспект всіх галузей знання. У 1268 він послав свою працю разом з «Малою працею» і іншими статтями папі
1488 Яків III (король Шотландії) — король Шотландії у 1460–1488 роках.
1557 Жуан III — 15-й король Португалії, походив з Авіської династії. Син Мануеля Король з 1521 року
1664 Йоганн Янсоніус — нідерландський картограф, який жив і працював в Амстердамі в XVII столітті.
1672 Юн Сон-до — корейський поет, державний діяч та конфуціанець. Літературні імена - Косан та Хьоон
1712 Луї Жозеф де Вандом — французький аристократ, військовий діяч часів короля Людовика XIV. Мав прізвисько «Великий Вандом»
1727 Георг I (король Великої Британії) — король Великої Британі та Ірландії , перший представник Ганноверської династії.
1796 Горем Натанієл — 8-й Президент Континентального конгресу, згідно зі Статтями Конфедерації. На цій посаді він перебував з червня по листопад 1786 Відіграв важливу роль на Філадельфійському конвенті, де часто промовляв і працював у численних комісіях
1825 Деніел Томпкінс — американський політик, юрист, конгресмен, 4-й губернатор штату Нью-Йорк і 6-й віце-президент США.
1847 Джон Франклін — Сер Джон Франклін – британський полярний дослідник, офіцер Королівського військово-морського флоту Великобританії. Протягом кількох експедицій він зробив значний внесок до картографування північного узбережжя Північної Америки. Загинув під час експедиції, метою якої було відкриття Північно-Західного проходу
1849 Еусебіо Гіларте Вера — болівійський політик, який у 1847–1848 роках займав пост президента країни.
1856 Білецький-Носенко Павло Павлович — український письменник, педагог і лексикограф.
1856 Фрідріх Гайнріх фон дер Гаґен — німецький філолог.
1856 Рідигер Федір Васильович — російський військовий діяч, граф, генерал-ад'ютант.
1866 Карл Георг Теодор Кочі — австрійський ботанік.
1885 Амедей Курбе — французький адмірал, учасник війн з Китаєм.
1885 Джон Стокс — воєнно-морський офіцер Британського флоту, адмірал, штурман на бризі "Бігль" протягом експедиції з Чарлзом Дарвіном.
1895 Деніел Кірквуд — американський астроном.
1900 Деркач Георгій Йосипович — український актор, антрепренер.
1903 Олександр І Обренович — король Сербії з 1889 по 1903 рік, останній представник династії Обреновичів. Вбитий групою офіцерів-заколотників разом з дружиною, королевою Драгою, під час так званого Травневого переворотуукр
1909 Гордін Яків — відомий єврейський драматург, псевдоніми Яків Михайлович, Ян, Іван Колючий.
1917 Ярошенко Семен Петрович — український математик, доктор наук, одеський міський голова з 2 по 11 травня 1905 року.
1921 Ауґустс Бєрце — латиський письменник, більшовицк, діяч короткочасно існуючої Латвійської Соціалістичної Радянської Республіки.
1925 Хосе Іґнасіо Ґармендія — аргентинський військовик, художник, письменник та дипломат. Він був автором багатьох картин, хронік та технічних описів битв Війни Потрійного Альянсу. крім того, він залишив велику кількість робіт з історії та нумізматики, більшість з яких так і не була видана
1926 Палантай Іван Степанович — марійський композитор.
1928 Август фон Гайєк — австрійський ботанік та лікар.
1934 Виготський Лев Семенович — білоруський і радянський психолог, засновник культурно-історичної школи в психології, на якій базується психологічна теорія діяльності.
1936 Роберт Говард — американський письменник та поет.
1937 Якір Йона Еммануїлович — радянський військовий діяч, командарм 1-го рангу, один з головних військових керівників у боротьбі за встановлення радянської влади в Україні, батько відомого дисидента Петра Якіра.
1947 Джеймс Віллард Шульц — видатний американських письменник та етнограф. Жив разом з племенами «чорноногих»
1949 Кочі Дзодзе — албанський політик, один з лідерів Албанської партії праці.
1949 Отон Жупанчич — словенський поет, драматург, публіцист, перекладач.
1951 Новрузалієв Когнабек Мевланович — сержант, командир відділення автоматчиків.
1956 Френк Бренгвін — валійський графік і живописець. У своїй творчості приділяв велику увагу сучасному індустріальному місту та темі праці, відобразив життя народів багатьох країн
1959 Ветухів Михайло Олексійович — біолог, генетик, громадсько-політичний діяч.
1964 Адельгейда Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзька — принцеса Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзька з династії Глюксбургів, донька герцога Фрідріха Фердинанда Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзького та принцеси Ауґустенбурзької Кароліни Матильди, дружина князя Сольмс-Барутського Фрідріха III.
1964 Куликов Дмитро Кузьмович — радянський астроном.
1964 Плек Пібунсонграм — військовий та політичний діяч, прем'єр-міністр Таїланду , фельдмаршал.
1965 Жозе Мендеш Кабесадаш — португальський адмірал, масон і політик-республіканець, 9-й президент Португалії з 31 травня 1926 по 17 червня 1926 року. Відіграв вирішальну роль у підготовці революційних рухів, що призвели до утворення і зникнення Першої Португальської Республіки, а саме: революція 5 жовтня 1910 року і військовий переворот 28 травня 1926 року. Виконував також функції голови Ради міністрів у період з 31 травня по 16 червня 1926 року. Після усунення від влади салазарістами, перетворився на сильного опозитора автократичному режиму Ошкара Кармони і Салазара, керував як мінімум двома спробами державного перевороту. Його кінцевим політичним жестом було приєднання до так званої Програми з демократизації Республіки
1966 Альфред Бергер — австрійський фігурист, олімпійський чемпіон.
1967 Вольфганг Келер — німецько-американський психолог, один із засновників гештальтпсихології спільно з Максом Вертгеймером і Куртом Коффкою. Доктор філософії
1970 Керенський Олександр Федорович — російський політичний діяч, голова Тимчасового Уряду.
1972 Бабич Євген Макарович — радянський хокеїст, правий нападник.
1973 Красильников Микола Олександрович — російський мікробіолог і грунтознавець, що вніс істотний внесок до вивчення актиноміцетів. Займався також міжвидовими взаємодіями бактерій та рослин, був одним з перших дослідників мікробного антагонізму
1974 Еуріку Гаспар Дутра — бразильський державний та військовий діяч, маршал армії, шістнадцятий президент країни.
1974 Юліус Евола — італійський філософ та езотерик, також вважається представником інтегрального традиціоналізму.
1975 Рагімов Садиг Гаджияр Алі огли — радянський та азербайджанський політичний і державний діяч, голова Ради міністрів Азербайджанської РСР у 1954-1958 роках.