Люди, що померли 10-го червня

38 Юлія Друзілла — давньоримська матрона, представниця імператорської родини Юліїв-Клавдіїв.
323 Александр Македонський — дев'ятнадцятий цар Македонії, син царя Філіпа ІІ Македонського, та Олімпіади, царівни Епіру. Був вихованцем Аристотеля. Геніальний полководець, видатний адміністратор і політик. Засновник великої держави, що охоплювала Македонію, Грецію, завойовану Перську імперію та Єгипет. Його походи позитивно вплинули на розвиток античної науки і культури. Після його смерті створену імперію поділили між собою його воєначальники — діадохи
1190 Фрідріх I Барбаросса — правитель Священної Римської імперії , король Німеччини , герцог Швабії з династії Гогенштауфенів. Прізвисько «Барбаросса» він отримав в Італії через свою руду бороду
1424 Ернст (герцог Австрії) — герцог Внутрішньої Австрії у 1402—1424 роках з Леопольдинської лінії династії Габсбургів. Ернст був третім сином австрійського герцога Леопольда III й Вірідіс Вісконті, дочки Бернабо Вісконті, правителя Мілана
1525 Флоріан Гайєр — німецький лицар і дипломат, один з ватажків Селянської війни в Німеччині, діяв в Швабії.
1531 Предслав Лянцкоронський — польський військовик, рицар, державний діяч Королівства Ягеллонів. Шляхтич, згідно з деякими джерелами, перший козацький низовий запорізький гетьман, староста міста Хмільник. Брат Лянцкоронського Станіслава
1654 Алессандро Альґарді — італійський скульптор, поряд з Берніні один з талановитіших представників бароко в італійській скульптурі і скульптури Європи 17 ст.
1715 Іоанн Тобольський — єпископ Руської Православної церкви та Православної російської церкви, з 1697 року — архієпископ Чернігівський, з 1711 року митрополит Тобольський і всія Сибірі. Відомий своєю місіонерською і богословською діяльністю, засновник Чернігівського колегіуму — прообразу духовних семінарій, автор багатьох поетичних творів
1728 Поцей Казимир Олександр — державний діяч Великого князівства Литовського, хорунжий троцький , каштелян вітебський і троцький , воєвода вітебський , староста рогачівський, суразький і жижморський.
1829 Лодій Петро Дмитрович — український філософ, письменник, поет, правник, педагог.
1832 Мануель дель Пополо Вісенте Ґарсія — іспанський співак , гітарист, композитор.
1836 Андре-Марі Ампер — французький фізик і математик, творець основ електродинаміки. Одиниця виміру сили електричного струму СІ ампер названа на його честь
1858 Роберт Браун — шотландський ботанік, що відкрив безладний рух дрібних часток у рідині або газі під впливом ударів молекул навколишнього середовища, що одержав назву «броунівський рух».
1866 Вагилевич Іван Миколайович — священик УГКЦ, український поет, філолог, фольклорист, етнограф, громадський діяч.
1884 Ежен П'єр Ніколя Фурньє — французький ботанік.
1899 Ернест Шоссон — Амеде Шоссон , французький композитор. Народився у Парижі. Музичну освіту отримав в Паризькій консерваторії у Ж.Массне та С.Франка. З 1886 і до самої смерті був секретарем Національного музичного товариства
1902 Жасін Бардаге — Бардаге-і-Сантало – один з найвизначніших каталаномовних поетів періоду романтизму та «Ранашєнси» - національного каталонського відродження XIX - поч. XX ст., «Цар поетів Каталонії»
1905 Мордовець Данило Лукич — український і російський письменник, історик. Уродженець Донщини
1917 Анн Александер Поудер — одна з перших відомих суперсенетатіанців, тобто людей, що прожили понад 110 років.
1918 Арріґо Бойто — італійський композитор і поет, який прославився як автор лібрето до деяких опер Джузеппе Верді.
1919 Вільям Каннінгем — англійський історик, родоначальник економічної історії як самостійної дисципліни.
1920 Ревішин Олександр Петрович — генерал-майор, генеральний хорунжий Армії Української Держави.
1923 П'єр Лоті — французький письменник, офіцер французького флоту. За політичними уподобаннями — тюркофіл
1926 Антоніо Гауді — каталонський архітектор, новатор форми та один з найяскравіших представників стилів арт-нуво та модерн в архітектурному мистецтві. Більшість його робіт зосереджена в Барселоні
1927 Долгоруков Павло Дмитрович — російський князь, земський діяч, літератор, один із засновників «Союза освобождения» і кадетської партії.
1927 Іванов Андрій Васильович — партійний і державний діяч. Член партії більшовиків з 1906 року. У 1917–1918 — один з активних організаторів повстань проти Центральної Ради, учасник встановлення радянської влади в Україні
1937 Роберт Лейрд Борден — †10 червня 1937, Оттава, Онтаріо —восьмий прем'єр-міністр Канади, адвокат, бізнесмен, викладач і ректор університетів Квінз та Макгілла.
1944 Олег Ольжич — † 10 червня 1944, концтабір Заксенгаузен — український поет, археолог і політичний діяч, очолював культурно-освітню референтуру Проводу Українських Націоналістів і Революційний Трибунал ОУН , заступник Голови ПУН та Голова ПУН на українських землях , Голова ПУН ОУН.
1949 Сігрід Унсет — норвезька письменниця, лауреат Нобелівської премії 1928 року за «провідний для неї могутній опис життя Півночі в Середні віки».
1949 Карл Вагуїн — австрійський політичний діяч. Федеральний канцлер Австрії у 1930-31 роках
1950 Теодор Вайссенбергер — німецький льотчик-ас часів Другої світової війни.
1953 Карел Домін — чеський ботанік і політик.
1954 Марія Баварська — баварська принцеса з династії Віттельсбахів, дочка короля Баварії Людвіга III та австрійської принцеси Марії Терезії, дружина принца Фердинанда Пія Бурбон-Сицилійського, титулярного короля Обох Сицилій, що носив титул герцога Калабрії.
1959 Біанкі Віталій Валентинович — російський радянський письменник.
1961 Білокур Катерина Василівна — Українська художниця, майстер народного декоративного живопису, представниця «народного примітиву»
1965 Вайсблат Соломон Наумович — лікар-стоматолог. Доктор медичних наук. Професор. Заслужений діяч науки УРСР
1967 Спенсер Трейсі — американський актор, двічі лауреат премії «Оскар» за кращу чоловічу роль — є одним з двох акторів, що отримали цю премію два роки поспіль, за фільми «Відважні капітани» і «Місто хлопців». У 1967 році був відзначений премією «BAFTA» за фільм «Вгадай, хто прийде на обід». Американський інститут кіномистецтва надав йому 9 місце у списку «100 найвизначніших зірок кіно»
1975 Григор'єв Сергій Вікторович — український радянський і американський архітектор.
1976 Купчинський Роман Григорович — український поет, прозаїк, журналіст, композитор, критик, громадський діяч.
1976 Вільям Джон Паттерсон — Канадський політичний діяч, 6-й прем'єр провінції Саскачевану, 10-й Лейтенант-губернатор Саскачевана.
1977 Алі Шаріяті — †10 червня 1977, Саутгемптон, Велика Британія — іранський публіцист, проповідник, філософ та революціонер, один з теоретиків антиімперіалізму й ідеолоґів Іранської революції. Його твори та проповіді надихали борцов проти шахского режиму в 1970-х, зокрема Моджахедін-е Халк
1980 Новак Григорій Ірмович — Париж, 1946.
1981 Максимович Микола Григорович — український радянський вчений у галузі електротехніки, доктор технічних наук , професор , заслужений діяч науки і техніки УРСР.
1982 Ортинський Микола Гнатович — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, командир 321-го гвардійського винищувально-протитанкового артилерійського полку 7-ї гвардійської винищувально-протитанкової артилерійської бригади 47-ї армії Воронезького фронту, гвардії майор.
1982 Райнер Вернер Фассбіндер — нім. Rainer Werner Fassbinder — німецький театральний та кінорежисер, сценарист, актор, оператор
1983 Дубрівний Петро Савелійович — учасник Німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу.
1983 Попов Андрій Олексійович — російський актор. Народний артист СРСР. Професор. Лауреат Державної премії СРСР
1984 Денисенко Володимир Терентійович — український кінорежисер, сценарист.
1987 Затула Дмитро Григорович — український вчений-фармацевт, доктор біологічних наук, член-кореспондент АН УРСР.
1991 Козирєв Павло Григорович — капітан Робітничо-селянської Червоної Армії, учасник Великої Вітчизняної війни, Герой Радянського Союзу.