Події липня в історії

18 липня 64 р. В Римі здійнялась «Велика пожежа», яка не вщухала протягом тижня й знищила практично весь (10 з 14 кварталів) Рим (згорів навіть імператорський палац)
19 липня 64 р. В часи правління Нерона спалахнула Велика пожежа в Римі: з 14 кварталів Риму вогонь цілковито знищив 4 і значно пошкодив 7 кварталів
29 липня 238 р. Преторіанською гвардією штурмом опанований палац імператорів Риму Пупієна і Бальбіна. Обидва правителі були волоком протягнуті вулицями Риму, та після тортур і знущань страчені. Того ж дня 13-річний Гордіан III оголошений імператором Римської імперії
25 липня 326 р. Римський імператор Константин (Flavius Valerius Constantinus) вперше під час святкових урочистостей відмовився від виносу ідолів дохристиянських богів
21 липня 365 р. Землетрусом частково зруйновано одне з семи чудес світу — Олександрійський маяк. Остаточно маяк був зруйнований в результаті чергового землетрусу 1375 року
29 липня 615 р. Пакаль Великий у віці 12 років у місті Паленке успадкував трон правителя Баакульского царства майя
16 липня 622 р. Початок ісламського календаря
29 липня 626 р. Розпочалася десятиденна облога столиці Візантійської імперії Константинополя аварами і союзними їм племенами слов'ян, булгар і гепідов під час ірансько-візантійської війни
26 липня 657 р. Перша Фітна (перша ісламська громадянська війна): Сіффінська битва — війська під проводом халіфа Алі ібн Абі Таліба зійшлись у битві з повстанською армією сирійського губернатора Муавійї I
19 липня 711 р. Між вестготами і армією Омейядів відбулася битва при Гвадалете, що закінчилася повною перемогою арабів. Наслідком битви стало падіння держави вестготів, завоювання арабами Піренейського півострова і подальші майже 800 років Реконкісти
31 липня 781 р. Вперше зареєстровано виверження гори Фудзі в Японії
26 липня 811 р. У битві з болгарами (болгарський хан Крум) загинув візантійський імператор Нікіфор I Фока (Νικηφόρος Α' Φωκάς)
31 липня 904 р. Араби захоплюють Салоніки, друге за величиною місто Візантійської імперії
3 липня 964 р. Перемога київского князя Святослава Хороброго над військом Хазарського каганату
23 липня 971 р. Русь і Візантія уклали мирний договір
27 липня 971 р. Мирний договір між князем Святославом та візантійським імператором Цимісхієм
31 липня 1009 р. Сергій IV стає сто сорок третим римським папою після зречення папи Іоанна XVIII — за підтримки фактичного правителя Риму та військового аристократа Іоанна Кресченція III
29 липня 1014 р. Битва біля Біласиці під час візантійсько-болгарських війн — візантійський імператор Василій II Болгаробійця завдав нищівної поразки болгарському війську. Імператор наказав осліпити 15 тисяч болгарських полонених. Кожному 101-му викололи лише одне око — їм довелось виступати в ролі поводирів решти сліпих. Побачивши це, болгарський цар Самуїл помер від горя
24 липня 1015 р. У боротьбі за київський престол князь Святополк убив брата Бориса
23 липня 1018 р. Військо польського короля Болеслава I Хороброго у битві над Бугом вщент розгромило військо київського князя Ярослава Володимировича
29 липня 1018 р. Граф Західної Фрісландії Дірк III завдав поразки армії імператора Священної Римської Імперії Генріха II у битві біля Влардінгена
14 липня 1021 р. Митрополит Київський Іоанн І урочисто відкрив і прославив мощі святих руських князів Бориса та Гліба і встановив день вшанування їхньої пам'яті
29 липня 1030 р. Битва біля Стікластадира, в якій норвезький король Олаф II бився та загинув, намагаючись відвоювати норвезький трон з-під правління данського короля Канута Великого
17 липня 1048 р. Німецький король Генріх III (Heinrich III.) вигнав із Риму папу Бенедикта IX (Benedictus PP. IX) і замінив його Дамасієм II (Damasus PP. II)
5 липня 1054 р. В сузір'ї Тільця вибухнула зірка, створивши величезну супернову, видиму на Землі протягом 23 діб вдень і 633 діб вночі. Явище викликало величезну паніку в різних країнах
16 липня 1054 р. Невдачею завершилися в Константинополі переговори між Римом і Візантією про сфери впливу в Південній Італії і з низки теологічних питань. Посланник папи Льва IX кардинал Гумберт поклав на вівтар собору св. Софії папську буллу з анафемою в адресу патріарха Михайла Кіруларія. Патріарх, у свою чергу, прокляв посланника і всіх членів його делегації. Християнська церква розділилася на дві гілки: католицьку і православну
27 липня 1054 р. Сівард окупує Шотландію, щоб допомогти Малкольму ІІІ в боротьбі проти Макбета, який узурпував владу, що належала батькові Малкольма — королю Дункану І
1 липня 1097 р. Хрестоносці під час першого хрестового походу розбили військо турків-сельджуків в Дорилейській долині
14 липня 1099 р. Учасники Першого хрестового походу взяли штурмом Єрусалим і вирізали майже всіх мусульман і євреїв (близько 40 тисяч чоловік), спалили мечеті та синагоги
22 липня 1099 р. Хрестоносцями створено Єрусалимське королівство, першим главою держави («захисником Гроба Господня») вибраний Готфрід Бульйонський
29 липня 1108 р. Людовик VI став королем Франції
25 липня 1139 р. Граф Португалії Альфонс І Великий проголосив себе королем. Португалія стала королівством
27 липня 1147 р. Климентія Смолятича обрано митрополитом руської (української) церкви
29 липня 1148 р. Завершена невдала 4-денна облога Дамаску хрестоносцями, що призвела до краху Другого хрестового походу
27 липня 1214 р. Битва під Бувіном
6 липня 1253 р. Відбулася коронація Міндовга, першого та єдиного в історії Литви короля
13 липня 1260 р. Відбулася битва біля озера Дурбе. Армія Тевтонського Ордена зазнала найбільшої поразки в XIII столітті (150 лицарів загинули) від військ жемайтів
25 липня 1261 р. Імператор Михаїл VIII Палеолог (Μιχαήλ Η΄ Παλαιολόγος) без бою зайняв Константинополь. Перестала існувати Латинська імперія, утворена після IV хрестового походу
26 липня 1309 р. Генріх VII визнаний папою Климентом V королем Священної Римської імперії
9 липня 1357 р. Король Карл IV заклав в Празі Карлов міст через Влтаву
15 липня 1410 р. Відбулася Грюнвальдська битва між військами Тевтонського ордену та об'єднаною польсько-литовсько-українською армією під командуванням князя Вітовта і короля Ягайла
6 липня 1415 р. Спалений на багатті лідер чеських протестантів Ян Гус
30 липня 1419 р. Празька дефенестрація, вбивство гуситами членів міської ради Праги. Розпочався Гуситський рух — багаторічна боротьба народу Чехії проти феодальної експлуатації, німецького засилля та католицької церкви
29 липня 1423 р. Великим князем Литовським, королем Польським Владиславом II Ягайло в містечку Пшедбуж на річці Пилиця надані права міста Лодзі, в тому числі право проводити ярмарки по середах і дві великі ярмарки на рік
31 липня 1423 р. Столітня війна: Битва при Кравані — французька армія зазнала поразки від англійців на березі річкі Йонна
17 липня 1429 р. У відбитому в англійців Реймсі коронувався на французький престол Карл VII (Charles VII, le Victorieux) (стяг над його головою під час церемонії тримала Жанна д'Арк) (Jeanne d’Arc)
31 липня 1431 р. Битвою на переправі під Луцьком почалася громадянська війна Великого князя Литовського Свидригайла і короля Польського Владислава-Ягайла
7 липня 1438 р. Французький король Карл VII проголосив Прагматичну санкцію, за якою затвердився пріоритет королівської влади над владою Папи Римського
5 липня 1439 р. На Флорентійському соборі митрополит Київський Ісидор разом з грецьким архієпископом Василієм Бессаріоном підписали церковну унію про об'єднання Православної та Католицької Церков під владою Римського Папи
6 липня 1439 р. На Флорентійському соборі Папа Римський Євгеній IV і візантійський імператор Іоанн VIII підписали Флорентійську унію, що заклала основи створення греко-католицької церкви