Люди, що народилися 5-го липня

1500 Паріс Бордоне — венеціанський художник 16 століття. Малював релігійні і міфологічні картини, вівтарі, побутові композиції, портрети
1580 Карло Контаріні — 100-й венеціанський дож.
1717 Педру III — король Португалії з 24 лютого 1777 по 5 березня 1786. З династії Браганса
1750 Франсуа П'єр Амі Аргант — видатний швейцарський фізик та хімік, конструктор, винахідник XIX століття.
1802 Нахімов Павло Степанович — російський флотоводець, адмірал , переможець у Синопській битві, один із організаторів та керівників оборони Севастополя у 1854 −1855 р.р., герой Кримської війни.
1805 Роберт Фіцрой — офіцер військово-морського флоту Великої Британії, метеоролог, командир експедиції корабля «Бігль», в якій брав участь Чарлз Дарвін.
1808 Кульман Єлизавета Борисівна — російська та німецька поетеса, перекладачка.
1810 Фінеас Тейлор Барнум — американський шоумен, антрепренер, найбільша фігура американського шоу-бізнесу XIX століття. Здобув широку популярність своїми містифікаціями, організував цирк свого імені
1817 Генріх Шмітт — польський історик, бібліотекар, представник лелевелівської історичної школи.
1820 Вільям Джон Ранкін — британський інженер-будівельник, фізик та математик.
1841 Марія Нідерландська — нідерландська принцеса з династії Оранж-Нассау, донька принца Нідерландів Фредеріка Оранського та пруської принцеси Луїзи, дружина п'ятого князя цу Від Вільгельма.
1846 Миклухо-Маклай Микола Миколайович — мандрівник, антрополог, етнограф, географ, гуманіст Російської імперії; дослідник народів Південно-Східної Азії, Австралії й Океанії; автор близько 160 наукових праць; українського походження з козацького роду Миклух.
1849 Олена Пчілка — українська письменниця, публіцистка, громадська і культурна діячка, перекладачка, етнограф, член-кореспондент Всеукраїнської академії наук ; мати Лесі Українки, сестра Михайла Драгоманова.
1853 Чонтварі Костка Тівадар — угорський художник-самоук.
1853 Сесіль Джон Родс — англійський і південноафриканський політичний діяч, бізнесмен, ініціатор англійської колоніальної експансії в Південній Африці.
1857 Клара Цеткін — діячка німецького та міжнародного робітничого руху.
1857 Левашов Сергій Васильович — терапевт, державний діяч Російської імперії.
1857 Гінцбург Давид Гораційович — сходознавець, письменник, громадський діяч.
1866 Рашевський Сергій Олександрович — російський інженер, полковник.
1872 Едуар Ерріо — французький державний і політичний діяч, лідер партії радикалів і радикал-соціалістів, письменник, історик, публіцист, академік. Тричі займав посаду прем'єр-міністра Третьої республіки і протягом багатьох років був Головою Палати депутатів
1879 Хосе Мільян-Астрай Террерос — іспанський воїн, засновник Іспанського іноземного легіону.
1879 Ванда Ландовська — польска піаністка і клавесинистка, музичний педагог, що відіграла ключову роль у відродженні клавесина в XX столітті.
1880 Ян Кубелик — чеський скрипаль і композитор.
1881 Август Глонд — пол. August Hlond; 5 липня 1881—22 жовтня 1948 — державний і релігійний діяч Польської Республіки, священик, єпископ і кардинал Римо-Католицької Церкви. Архієпископ гнезненський, примас Польщі. Архієпископ варшавський. Народився у Бжековіце, Польща. Навчався у Папському Григоріанському університеті. 23 вересня 1905 року прийняв священство, вступив до Товариства святого Франциска Салезького. Єпископ катовіцький. 20 червня 1927 року отримав пост кардинала, призначений кардиналом-священиком з титулом церкви Санта Марія делла Паче. Виступав за відродження могутньої християнської Польщі, вважаючи це вимогою самого Ісуса Христа. Брав участь у конклаві 1939 року, що обрав Пія XII новим Папою Римським. Того ж року зазнав поранення при нальоті в Седльцах. З початком Другої світової війни виїхав через Румунію до Ватикану, де представляв інтереси окупованої Польщі. 1944 року заарештований німецьким гестапо у Франції. 1946 року звільнився, повернувся до соціалістичної Польщі. Після розв'язання унії Познанської і Гнезненської діоцезій та створення Варшавсько-гнезненської унії очолив останню. Помер у Варшаві, Польща. Похований у Кафедральному соборі Івана Хрестителя. 1992 року розпочато процес беатифікації
1881 Сирцов Сергій Іванович — радянський державний діяч, третій голова РНК РРФСР.
1886 Віллем Дрес — нідерландський політик, перший лідер Партії праці з 1948 по 1958 рік. Прем'єр-міністр Нідерландів з 24 червня 1948 до 22 грудня 1958 року
1888 Герберт Спенсер Гассер — американський фізіолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини у 1944 році «за відкриття, що мають відношення до високодиференційованих функцій окремих нервових волокон».
1889 Жан Кокто — французький режисер, письменник, актор, художник, кінорежисер, діяч мистецтва, відома фігура інтернаціонального авангарду першої половини XX ст.
1891 Тін Уєвич — хорватський поет, есеїст і критик, перекладач; представник «хорватського авангардизму», один з найвизначніших поетів хорватської літератури ХХ століття.
1891 Джон Говард Нортроп — американський біохімік. Лауреат Нобелівської премії з хімії 1946 року
1893 Гаррі Гемлі Пласкетт — канадсько-британський астроном, син Джона Стенлі Пласкетта.
1895 Яніс Осіс — латвійський актор.
1904 Ернст Майр — німецький біолог. Займався проблемами систематики, у першу чергу — концепцією біологічного виду. Праці Майра — зокрема «Систематика і походження видів» — суттєво вплинули на розвиток синтетичної теорії еволюції, котра є результатом синтезу генетики і концепцій еволюції
1908 Зеленцов Валентин Михайлович — радянський офіцер-артилерист, Герой Радянського Союзу , у роки німецько-радянської війни командувач артилерією 29-го гвардійського стрілецького корпусу 8-ої гвардійської армії 1-го Білоруського фронту, гвардії полковник.
1908 Гельмут Мадер — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-майор Вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям та мечами. У післявоєнний час продовжив службу в Бундесвері, генерал-лейтенант
1911 Жорж Помпіду — французький державний діяч, прем'єр-міністр і президент П'ятої республіки, лідер правих.
1914 Колесник Василь Артемович — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу, у роки німецько-радянської війни командир ескадрильї 88-го винищувального авіаційного полку 216-ої винищувальної авіаційної дивізії 4-ої повітряної армії Північно-Кавказського фронту. Генерал-лейтенант авіації
1915 Герберт Вольфарт — німецький офіцер-підводник, капітан-лейтенант , учасник Другої Світової війни.
1918 Закарія Мохі ед-Дін — єгипетський політичний діяч, прем'єр-міністр Єгипту у період від 3 жовтня 1965 до 10 вересня 1966 року, колишній Голова Генерального розвідувального управління Єгипту.
1921 Кравченко Іван Хотович — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу , у роки німецько-радянської війни командир танкового взводу 44-ої гвардійської танкової бригади гвардії лейтенант.
1921 Куликов Віктор Георгійович — радянський воєначальник, Маршал Радянського Союзу , Герой Радянського Союзу , начальник Генерального штабу СРСР.
1922 Тоболенко Михайло Миколайович — учасник Німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу.
1924 Едвард Ідріс Кассіді — австралійський кардинал, дипломат Святого Престолу, голова Папської ради зі сприяння єдності християн.
1928 Топоров Володимир Миколайович — російський філолог.
1928 П'єр Моруа — французький політик, член Соціалістичної партії, прем'єр-міністр Франції з 22 травня 1981 по 17 липня 1984.
1930 Кобрин Володимир Борисович — російський історик, доктор історичних наук, професор.
1931 Головченко Георгій Геннадійович — український архітектор, лауреат Державної Премії УРСР імені Тараса Шевченка , заслужений архітектор України.
1932 Горн Дьюла — угорський державний і політичний діяч.
1938 Немоляєв Микола Володимирович — радянський і російський кінооператор, заслужений діяч мистецтв РРФСР.
1939 Морозенко Павло Семенович — радянський актор театру і кіно, Заслужений артист УРСР , нагороджений медаллю «В пам'ять 1500-річчя Києва».