Люди, що народилися 30-го липня

1470 Чжу Ютан — 9-й імператор династії Мін у 1487–1505 роках, девіз правління Хунчжи.
1511 Джорджо Вазарі — італійський архітектор, , художник, теоретик і історик мистецтва. Малював фрески, вівтарні картини, портрети
1549 Фердинандо I Медічі — 3-й великий герцоґ Тосканський з 1587 до 1609 року. Правив після свого брата Франческо I Медічі
1569 Карл I (князь Ліхтенштейну) — родоначальник княжого роду Ліхтенштейнів, вірнопідданий Габсбургів у роки Тридцятирічної війни, що отримав від імператора княжий титул. Перший серед Ліхтенштейнів кавалер Ордена Золотого руна
1737 Лосенко Антон Павлович — живописець, рисувальник, педагог, культурний діяч українського походження. Академік петербурзької Академії мистецтв , професор. Основоположник російського історичного живопису
1778 Генріх Ангальт-Кетен-Плєсс — герцог Ангальт-Кетена з династії Асканіїв, власник колонії Асканія-Нова.
1787 Гнат Миколайович Данилович — білоруський, литовський, польський і український правознавець, член багатьох наукових товариств.
1818 Емілі Бронте — англійська письменниця, автор роману «Буремний перевал».
1834 Рудольф Епп — німецький художник, представник мюнхенської школи образотворчого мистецтва.
1842 Войтєх Гржімали — чеський композитор, скрипаль, диригент. Громадський та педагогічний діяч Герцогства Буковина
1843 Абаза Аркадій Максимович — російський і український піаніст, композитор, педагог.
1852 Людвіг Гофман — німецький архітектор і містобудівник, один із самих відомих архітекторів Берліна.
1857 Торстейн Бунде Веблен — американський економіст, соціолог та публіцист. Основоположник інституційного напряму політичної економії. Викладав в Корнельському, Чиказькому, Стенфордському університетах, а також в університеті штату Міссурі
1862 Вільгельм Лай — німецький педагог, теоретик експериментальної педагогіки. Випускник Фрайбурзького університету
1863 Генрі Форд — конструктор автомобілів, засновник корпорації «Форд Мотор», перший віце-президент Співтовариства автомобільних інженерів SAE , також один з найбагатших людей усіх часів.
1865 Філевський Іоанн Іоанович — протоієрей, професор Харківського університету, духовний публіцист, історик Церкви, діяч обновленства, обновленський протопресвітер.
1868 Ліндеман Володимир Карлович — польський і російський патолог, один із творців загально біологічного напряму в патології.
1874 Менна Баррету — бразильський військовий і державний діяч, один із членів військової хунти, що керувала Бразилією у період з 24 жовтня до 3 листопада 1930 року.
1876 Сверре Гассель — норвезький полярний дослідник, один з п'ятьох людей, які першими підкорили Південний полюс.
1878 Джоуел Стеббінс — американський астроном, член Національної АН США.
1880 Еме Мерло — французький письменник, історик, мистецтвознавець і журналіст. Разом із Жоржем Атена писав під літературним псевдонімом Маріус-Арі Леблон. Лауреат Ґонкурівської премії
1881 Смедлі Батлер — американський військовий діяч, генерал-майор морської піхоти США, двічі кавалер Медалі Пошани.
1884 Налепинська-Бойчук Софія Олександрівна — український художник-графік. Дружина художника Михайла Бойчука
1884 Тодзьо Хідекі — японський політичний і державний діяч, військовик. Випускник Вищої військової академії армії, генерал Імперської армії. 40-й прем'єр-міністр Японії. Командувач військової поліції Квантунської армії і командир штабу Квантунської армії. Представник фракції контролю в японській армії. Всупереч законодавству одночасно займав посади міністра армії і голови Генерального штабу армії. Під час прем'єрства одночасно був 64-м міністром печатки , 66-м міністром закордонних справ , 57-м міністром культури , 25-м міністром торгівлі й промисловості й 1-м міністром озброєнь. Авторитарно керував Японією в часи Другої світової війни. Склав прем'єрські повноваження через невдачі японських військ на фронті. Після поразки був ув'язнений союзниками і звинувачений у «воєнних злочинів найвищого ступеня А». Страчений через повішення за вироком Токійського трибуналу. Прізвиська — «Грім», «Лезо», «цар нотаток», «Мякс». Улюблений девіз: «Стараність означає авторитет!» Вшановується як синтоїстьке божество в токійському Святилищі Ясукуні
1885 Парнок Софія Яківна — – російська поетеса, перекладачка, критик та лібретист Срібної Доби, відома також як "російська Сафо".
1889 Шульгин Олександр Якович — політичний, громадський, культурний і науковий діяч. Член ТУП, а потім УПСФ, дійсний член НТШ. У 1917 році — член Центральної Ради, генеральний секретар міжнаціональних справ. У 1918 році — посол УНР в Болгарії. Член делегації України на мирній конференції в Парижі. З 1920-х років — в еміграції. Брав участь у емігрантських урядах УНР. Професор УВУ в Празі. Батько журналіста Ростислава Шульгина
1892 Миролюбов Юрій Петрович — – історик, письменник, публіцист «Велесової книги».
1893 Гіацинт граф фон Штрахвітц — німецький воєначальник часів Третього Райху, генерал-лейтенант Вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям‎, Мечами та діамантами
1897 Міщенко Сила Моїсеєвич — командир червоного козацтва.
1898 Генрі Спенсер Мур — британський художник та скульптор.
1904 Козланюк Петро Степанович — український радянський письменник, літературний критик, громадський діяч. Депутат Верховної Ради СРСР 3—5-го скликань
1904 Олексій Миколайович — п'ята дитина і єдиний син Миколи ІІ та Олександри Федорівни, спадкоємець імператорського трону.
1908 Бакуль Валентин Миколайович — вчений-матеріалознавець, організатор науки і виробництва. Доктор технічних наук , Герой Соціалістичної Праці , заслужений діяч науки і техніки УРСР
1911 Білецький Андрій Олександрович — український мовознавець, поліглот. Доктор філологічних наук. Професор. Почесний член Грецької академії наук, Кіпрської академії наук, а також Кіпрського та Грецького археологічних товариств
1914 Муравський Павло Іванович — видатний український хоровий диригент і педагог, народний артист України, лауреат Шевченківської премії, професор Національної музичної академії імені І. Чайковського, почесний академік Академії мистецтв України, Герой України
1915 Дмитрієв Іван Петрович — російський актор. Народний артист СРСР
1917 Кисельов Тихін Якович — радянський державний і партійний діяч. Герой Соціалістичної Праці. Член ВКП з 1940 року. Член ЦК КПРС. Кандидат у члени Політбюро ЦК КПРС. Депутат ВР СРСР. Член Президії Верховної Ради СРСР
1922 Кривошеєв Марк Йосипович — російський вчений, спеціаліст в галузі телебачення. Доктор технічних наук, професор, академік Міжнародної академії зв'язку, лауреат Державних премій СРСР и Російської Федерації. Головний науковий співробітник Науково-дослідного інституту радіо. Протягом 1970–2000 років, будучи головою 11-ї Дослідницької комісії Сектора радіозв'язку МСЕ-Р, займався міжнародною стандартизацією і розвитком ТБ систем. Почесний голова і член Управляючого комітету 6-ої ДК. Почесний член Інституту інженерів електротехніки та електроніки , член Інституту інженерів телебачення Японії, Спілки телебачення Німеччини, Академії телебачення високої чіткості та низки інших організацій. Має більше 90 винаходів і зарубіжних патентів, зокрема розробив пристрій, який дозволяв уперше отримати телевізійне зображення нового стандарту 625 рядків
1922 Лобанова Лілія Данилівна — українська співачка , народна артистка України , педагог, доцент Київської консерваторії.
1923 Айдіт Діпа Нусантара — діяч робітничого руху Індонезії.
1924 Аттіліо Джованніні — колишній італійський футболіст, захисник.
1928 Леонтьєва Надія Олександрівна — радянська та українська шахова композитор. Автор зв. «рівненської теми» в 3-ходівці
1930 Бєлов Юрій Андрійович — популярний радянський кіноактор.
1936 Бадді Ґай — американський блюзовий музикант, гітарист, п'ятиразовий володар премії «Греммі», представник чиказького блюзу.
1941 Тищенко Костянтин Миколайович — український мовознавець, педагог, перекладач, доктор філологічних наук , професор. Автор понад 180 праць із метатеорії мовознавства, знакової теорії мови, лінгвістичних закономірностей, з питань оптимізації морфологічних описів мов, лінгвопедагогіки, проблем розвитку мови, романського та східного мовознавства, а також циклів статей з германістики, славістики, кельтології, баскології, фінознавства, балканістики й алтаїстики. Викладач і знавець понад двох десятків різносистемних мов. Читає лекції з загального мовознавства, веде практичні курси французької, італійської, перської, фінської, баскійської, валлійської та інших мов. У 2001–2010 рр. — завідувач і провідний науковий працівник заснованого ним 1992 року Лінгвістичного навчального музею при Київському національному університеті ім. Шевченка. Від 2011 — професор кафедри Близького Сходу
1941 Пол Анка — американо-канадський автор-виконавець і актор ліванського походження, зірка естрадного рок-н-ролу і кумир підлітків 1950-х років, який прославився хітами «Diana», «Lonely Boy» і «You Are My Destiny».
1945 Патрік Модіано — французький письменник. Автор тридцяти романів. Лауреат кількох літературних премій, зокрема — Ґонкурівської від 1978 року за роман «Вулиця темних крамниць» та Нобелівської 2014 року «за мистецтво пам'яті, завдяки якому він виявив найнезбагненніші людські долі й розкрив життєвий світ людини часів окупації»
1947 Арнольд Шварценеггер — американський актор австрійського походження, бізнесмен, політик, бодібілдер , 38-й губернатор штату Каліфорнія. Повноваження губернатора завершилися 3 січня 2011 року
1947 Франсуаза Барре-Сінуссі — французький вірусолог, лауреат Нобелівської премії в галузі медицини і фізіології 2008 року, яку вона розділила з Гаральдом цур Гаузеном та Люком Монтаньє. Під керівництвом Люка Монтаньє брала участь у відкритті в 1983 році ретровірусу ВІЛ, що викликає синдром набутого імунного дефіциту у людини
1948 Жан Рено — французький актор іспанського походження.