Люди, що померли 18-го липня

707 Імператор Момму — 42-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 17 серпня 697 — 18 липня 707
912 Чжу Вень — засновник династії Пізня Лян, імператор у 907–912 роках.
1100 Готфрід Бульйонський — Граф Бульйонський , герцог Нижньої Лотарингії , один з керівників Першого хрестового походу 1096−1099 на Схід, після захоплення Єрусалиму був проголошений правителем Єрусалимського королівства , відмовившись коронуватися в місті, де Христос був коронований терновим вінцем; Готфрід замість королівського титулу прийняв титул барона та «Захисника Гробу Господнього».
1318 Рашид-ад-Дін Фазлуллах — іранський державний діяч, лікар, історик; візир держави ільханів. Поступив на державну службу в період правління Абака-хана. При ільхані Газані вийшов на провідні ролі, стал візиром та здійснив важливі економічні реформи. При хані Олджейту фактично був першою особою в управлінні державою. На початку правління Абу Саїда через інтриги політичних противників втратив владу, а потім за неправдивим обвинуваченням страчений
1365 Лоренцо Челсі — 58-й венеціанський дож.
1592 Сибілла Саксонська — саксонська принцеса з Альбертінської гілки Веттінів, донька герцога Саксонії Генріха IV та Катерини Мекленбурзької, дружина герцога Саксен-Лауенбурзького Франца I.
1610 Мікеланджело да Караваджо — італійський живописець періоду раннього бароко, засновник європейського реалістичного живопису 17 століття, що працював у Римі 1592—1606, потім у Неаполі і на Мальті. Його життя було настільки ж драматичним, як і його мистецтво. Він створив могутній стиль, використовуючи контрасти світла й тіні і точно фокусуючись на предметах, іноді використовував драматичне наближення. Він писав з моделей, часто в образах святих і мадонн зображуючи простих римлян, людей з вулиць і ринків. Прикладами можуть слугувати «Євангеліст Матвій», товстий, далекий від класичних ідеалів «Вакх з келихом вина», «Навернення Савла в апостола Павла» , персонажі «Відсічі голови Івана Хрестителя»
1613 Іпатій (Потій) — державний діяч Речі Посполитої, клірик Православної і Унійної церков. Митрополит Київський, Галицький та всієї Руси , предстоятель Унійної церкви. Представник шляхетського роду Потіїв гербу Вага з Берестейщини. Випускник Краківської академії. Берестейський земський суддя , берестейський каштелян і сенатор Речі Посполитої. 1593 року прийняв чернечий постриг. Єпископ володимирський і берестейський. Один із організаторів Берестейської унії. Богослов, письменник-полеміст, прихильник обєднання православної і католицької церков, захисник унії. Автор «Антиризиса»
1643 Франсуа Дюкенуа — відомий італо-фламандський скульптор 17 століття, представник стилю бароко.
1650 Христоф Шейнер — німецький астроном.
1721 Антуан Ватто — французький художник, представник рококо. Писав переважно жанрові картини
1729 Йозеф Карл Зульцбахський — німецький шляхтич з роду Віттельсбахів, пфальцграф та наслідний принц Зульцбаху, старший син Теодора Есташа Зульцбахського та Марії Елеонори Гессен-Ротенбурзької. Кавалер Ордена Золотого руна
1762 Флоріян (Гребницький) — єпископ Української Греко-Католицької Церкви; з 16 грудня 1748 року Митрополит Київський — предстоятель Української Греко-Католицької Церкви.
1800 Джон Ратледж — американський політичний діяч часів Американської революції.
1817 Джейн Остін — англійська письменниця. Відзначалася реалістичним, але іронічним і навіть кусючим стилем
1870 Жан Теодор Лакордер — французький ентомолог.
1871 Свидницький Анатолій Патрикійович — український письменник, громадський діяч і фольклорист, народився в Маньківцях Гайсинського повіту, на Поділлі, в родині священика.
1872 Беніто Пабло Хуарес — Гарсіа - мексиканський політичний діяч, національний герой Мексики.
1889 Домінго Санта Марія — чилійський державний діяч, адвокат, член ліберальної партії Чилі. У 1881–1886 роках президент Чилі, міністр закордонних справ та колоній Чилі у 1879 році, міністр внутрішніх справ Чилі у 1879–1880 роках, міністр фінансов Чилі у 1863–1864 роках, голова Сенату Чилі у 1888–1889 роках
1892 Томас Кук — британський підприємець. Прославився тим, що винайшов організований туризм і в 1841 році відкрив перше в історії туристичне агентство, зараз відоме як Thomas Cook Group
1902 Сайґо Цуґумічі — японський політичний і державний діяч, військовик. Офіцер Імперської армії та Імперського флоту Японії, маршал Імперського флоту. Учасник громадянської війни Босін і Південно-західно війни , командувач Тайванським походом. Голова Відділу освоєння Півночі , міністр культури , міністр армії , міністр сільського господарства і торгівлі. 1-й, 3-й і 6-й міністр флоту Японії. Міністр внутрішніх справ. Маркіз, ґенро. Молодший брат Сайґо Такаморі
1907 Адольф Мошинський — хорватський дворянин, міський голова Загреба з 1892 по 1904 роки.
1909 Александренко Василь Никифорович — російський правознавець-міжнародник, професор каф. міжнародного права юридичного факультету Варшавського університету. Автор низки праць з історії Англії
1932 Обмінський Тадеуш — український і польський архітектор, педагог.
1938 Столбун Давид Овсійович — радянський стратонавт, нейрофізіолог, кандидат медичних наук, військовий лікар 2-го рангу.
1939 Малишевський Вітольд Йосипович — видатний польский і російський композитор, педагог та суспільний діяч, засновник та ректор Одеської консерваторії, професор Варшавської консерваторії, учень А. Римського-Корсакова
1941 Сесиліо Баес — Гонсалес - Парагвайський політичний і державний діяч. Тимчасовий президент Парагваю. Педагог, професор, доктор наук, історик
1941 Діонісіос Лавранґас — грецький композитор, диригент і музичний педагог. Один із пізніх представників Іонічної школи
1944 Тарсикія (Ольга Мацьків)
1948 Герман Гуммерус — фінський правий політик, дипломат, історик Римського права.
1949 Вітезслав Новак — чеський композитор, педагог.
1954 Джордж Бернс (гангстер) — американський гангстер часів сухого закону.
1958 Генрі Фарман — французький піонер авіації, спортсмен, авіаконструктор, засновник авіазавода Farman.
1967 Ганс Крох — німецький воєначальник, генерал-майор повітряно-десантних військ Німеччини в роки Другої Світової війни 1939–1945. Один з 160 кавалерів Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами. У післявоєнний час продовжив службу в Бундесвері, генерал-майор
1968 Корней Гейманс — бельгійський фізіолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини 1938 року «за відкриття ролі синусового і аортального механізмів у регуляції дихання».
1977 Набатов Ілля Семенович — український радянський артист естради. Заслужений артист УРСР. Народний артист РРФСР. Лауреат Сталінської премії першого ступеня
1978 Кібрик Євген Адольфович — радянський художник, педагог, член-кореспондент і академік Академії мистецтв СРСР. Народний художник СРСР. Лауреат Сталінської премії
1983 Флор Саломон Михайлович — чехословацький та радянський шахіст і шаховий журналіст. Міжнародний гросмейстер. Заслужений майстер спорту СРСР. Міжнародний арбітр
1986 Стенлі Роуз — англійський футбольний функціонер та арбітр, шостий президент ФІФА та секретар Футбольної асоціації Англії.
1987 Лавренко Євген Михайлович — радянський геоботанік і ботаніко-географ, академік АН СРСР.
1988 Ніко — вокалістка, композитор, автор текстів, акторка.
1990 Юн Бо Сон — 2 президент Республіки Корея з 13 серпня 1960 року по 22 березня 1962 року. Міністр комерції і промисловості, Мер Сеулу. Племінник Юн Чхі Хо
1996 М'ясников Георг Васильович — радянський партійний, державний і суспільний діяч, історик-краєзнавець.
2001 Коваленко Іван Юхимович — український поет-шістдесятник, дисидент, політв'язень радянських часів, учитель. До когорти шістдесяників його відносять досить умовно. Поміж іншими шістдесятниками вирізняється тим, що, будучи старшим за більшість з них приблизно на 20 років, вступив у 60-ті роки вже зрілою особистістю з цілком сформованим світоглядом і значним творчим доробком. На відміну від більшості шістдесятників, не йшов на компроміси з владою, принципово не друкувався за часів тоталітаризму, дотримувався класичних форм віршування, хоча й експериментував з поетичними формами верлібру та сонету
2002 Сагал Данило Львович — радянський і російський актор театру та кіно. Народний артист РРФСР , лауреат Сталінської премії
2003 Таран-Жовнір Юрій Миколайович — український металознавець, 1982 — лауреат премії Ради Міністрів СРСР , 1985- дійсний член Академії наук УРСР, 1989 — лауреат премії МВ ССО України , 1990 — премії ім. К. Чернова, 1993 — академік Академії наук вищої школи України, 1996 — лауреат Державної премії України , того ж року — премії Міжнародної інженерної академії, дійсний член ASM Internetional — голова Придніпровського відділення, Асоціації металознавців Росії, лауреат премії ім. Академіка Стародубова. Нагороджений орденом Жовтневої революції, двома орденами Трудового Червоного Прапора, медаллю «За трудову відзнаку», 1994 — орденом Ярослава Мудрого, 1997 — Святого Володимира
2005 Вільям Вестморленд — американський воєначальник, генерал, начальник штабу Армії США , командувач збройних сил США під час В'єтнамської війни.
2012 Дауд Раджиха — сирійський державний діяч. З 8 серпня 2011 року по 18 липня 2012 був міністром оборони Сирії
2012 Жан Франсуа-Понсе — французький політичний діяч, консерватор. Дипломат
2013 Качуровський Ігор Васильович — український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, педагог, радіожурналіст.