Люди, що померли 12-го липня

1073 Іван Гуальберт — святий Римо-Католицької Церкви, абат, засновник чернечого ордену валломброзіанів, за релігійними віруваннями — покровитель лісничих.
1441 Асікаґа Йосінорі — 6-й сьоґун сьоґунату Муроматі. Правив з 1429 по 1441 рік. Третій син Асікаґи Йосіміцу, 3-ого сьоґуна сьоґунату Муроматі. Молодший брат Асікаґи Йосімоті, 4-го сьоґуна сьоґунату Муроматі. Єдиний самурайський лідер у історії Японії, якого було обрано жеребкуванням. За свою диктаторську манеру управління та войовничість був прозваний «лихим сьоґуном». Убитий власними васалами. Після його смерті розпочався поступовий розвал існуючої політичної системи, що базувалась на авторитеті сьоґуна
1586 Михайло Гарабуда — білоруський магнат, державний діяч Речі Посполитої, меценат, дипломат.
1631 Юрій Збаразький — князь литовсько-руського походження, військовий, державний діяч Речі Посполитої, меценат. Старший син Януша Збаразького, брат Кшиштофа Збаразького. Затятий противник козачини
1682 Жан Пікар — французький астроном; першим точно визначив довжину одного градуса дуги меридіана і встановив розмір Землі.
1712 Річард Кромвель — англ. Richard Cromwell; — англійський політичний діяч, другий Лорд-протектор Англії, Шотландії та Ірландії ; третій син Олівера Кромвеля. Його вороги дали йому прізвиська Tumbledown Dick і Queen Dick за нерішучий характер
1751 Токуґава Йосімуне — 8-й сьоґун сьоґунату Едо. Правив з 1716 по 1745 рік. Старший син Токуґави Міцусади, онука Токуґави Йорінобу, правнука Токуґави Іеясу, 1-ого сьоґуна сьоґунату Едо
1773 Йоганн Йоахім Кванц — німецький флейтист, композитор, музикознавець.
1795 Олександр Леопольд Австрійський — Габсбург-Лотаринзький - ерцгерцог Австрійський, палатин Угорщини з 1790 по 1795 рр.
1834 Девід Дуглас — шотландський біолог та ботанік.
1855 Нахімов Павло Степанович — російський флотоводець, адмірал , переможець у Синопській битві, один із організаторів та керівників оборони Севастополя у 1854 −1855 р.р., герой Кримської війни.
1869 Громов Василь Федулович — † 12 липня 1869 або ж 1874, Петербург — російський купець другої гільдії, лісопромисловець, садівник і благодійник.
1877 Георг Адольф Ерман — німецький мандрівник, фізик. Іноземний член Лондонського королівського товариства
1883 Герман Цопф — німецький композитор, музикознавець та редактор.
1899 Азріель Гільдесхаймер — рабин, доктор філософії, один із засновників ортодоксального модернізму в юдаїзмі, заснував Берлінську рабинську семінарію.
1906 Стеван Сремац — сербський письменник епохи реалізму.
1910 Роллс Чарльз Стюарт — британський авіатор, що заснував разом з Генрі Ройсом компанію Rolls-Royce.
1917 Гуго Сімберг — фінський художник і графік, найбільший представник фінського символізму. Відомий своїми творами, котрі представляють багатопланові образи, життя і смерть, янголів і чортів
1922 Джон Морсбі — британський контр-адмірал, дослідник.
1929 Роберт Генрі — американський художник реалістичного напряму. Педагог. Відомий як ватажок так званих «нью-йоркських реалістів» і супротивників американського академізму
1935 Альфред Дрейфус — капітан Генерального штабу Франції, єврей за походженням.
1942 Гончарук Володимир Андрійович — стрілець-бомбардир 44-го окремого швидкісного бомбардувального авіаційного полку Ленінградського фронту, лейтенант, Герой Радянського Союзу.
1942 Єременко Олексій Гордійович
1944 Теодор Рузвельт молодший — американський політичний та військовий діяч, бригадний генерал армії США. Кавалер медалі Пошани. Старший син Президента США Теодора Рузвельта від другого шлюбу
1945 Вольфрам фон Ріхтгофен — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-фельдмаршал Люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям. Командував повітряними флотами ВПС
1949 Дуглас Гайд — ірландський письменник, літературознавець та громадський діяч. Активний учасник руху за національне відродження кельтів. Видавець пам'яток ірландської літератури, автор драм. Перший президент Ірландії
1953 Володимир Хомицький — автор першого офіційно визнаного гола в історії українського та польського футболу.
1965 Гурій (Єґоров) — архієрей Українського езкархату Російської Православної Церкви. Архієпископ Чернігівський та Ніжинський , Дніпропетровський та Запорізький , Митрополит Сімферопольский та Кримський. Також очолював єпископську кафедру в Інгерманландії в сані митрополита Ленінградського та Ладозького РПЦ. В'язень сталінських концтаборів. Національність - росіянин
1967 Ермлер Фрідріх Маркович — радянський режисер, сценарист, народний артист СРСР , лауреат чотирьох Сталінських премій.
1969 Лі Луе — військовий льотчик, що брав участь у секретній війні в Лаосі на стороні урядових сил, що підтримували США.
1972 Ребіндер Петро Олександрович — радянський фізико-хімік, академік АН СРСР , Герой Соціалістичної Праці.
1973 Мосолов Олександр Васильович — російський композитор.
1974 Аннєнков Юрій Павлович — російський та французький художник і графік, сценограф, художник кіно, літератор. Прихильник російського мистецького авангарду початку 20 ст. Емігрант
1977 Гафуров Бободжан Гафурович — радянський таджицький державний і партійний діяч і науковець.
1979 Берієв Георгій Михайлович — радянський авіаконструктор, що спеціалізувався на гідропланах та амфібіях.
1981 Полевой Борис Миколайович — російський радянський письменник, журналіст, мемуарист, громадський діяч. Герой Соціалістичної Праці
1982 Мільман Давид Пінхусович — український та ізраїльський математик, знавець функціонального аналізу, зокрема теорії операторів; 1939 — кандидат фізико-математичних наук.
1984 Бєлкін Олександр Микитович — Герой Радянського Союзу , полковник.
1994 Паїсій Святогорець — один з найшанованіших грецьких святих та духовних світил грецького народу 20-го століття, старець та монах Афонської гори, колишній боєць антифашистського грецького Опору. Відомий своїми духовними повчаннями
2003 Торчинов Євген Олексійович — рос. Торчинов Евгений Алексеевич, — російський учений, релігієзнавець, синолог, буддолог, історик філософії та культури Китаю
2009 Черепков Олександр Васильович — радянський шахіст. 3-разовий чемпіон Ленінграда. Переможець всесоюзного турніру серед ветеранів. Міжнародний майстер
2010 Гюнтер Беніш — німецький архітектор, професор. Всесвітню відомість отримав за будівництво олімпійського стадіону у Мюнхені
2013 Пран — індійський кіноактор.
2014 Новодворська Валерія Іллівна — філолог, російський політик, публіцист, журналіст, дисидент, правозахисниця, відеоблогер, засновник і голова партій «Демократичний Союз» та «Західний вибір». Колумніст журналу «The New Times». Спільно з Костянтином Боровим випускала відеоролики. Автор книг «Над прірвою в брехні», «Мій Карфаген повинен бути зруйнований» , «По той бік відчаю», «Прощання слов'янки», «Поети і царі»