Люди, що народилися 27-го січня

1571 Аббас I Великий — шах Персії з династії Сефевідів, виразник інтересів феодалів та багатих купців. Створив регулярне військо. Аббас намагався централізувати державу, проводив загарбницьку політику. Одержав перемоги у війнах із Бухарою та Туреччиною за Ірак, захопив Азербайджан, Ширван і Грузію, приєднав до Персії Бахрейнські острови, відвоював у 1622 роціі у португальців місто-острів Ормуз та у афганців Кандагар. Як правитель відзначався особливою жорстокістю і бузувірством. Зокрема, осліпив двох власних синів і вбив третього. Його образ виведено у повісті М.-Ф. Ахундова «Обдурені зірки»
1585 Гендрик Аверкамп — нідерландський художник, майстер пейзажу. Один із засновників національної голландської школи живопису
1687 Бальтазар Нейман — один з найкращих архітекторів в німецьких землях доби пізнього бароко.
1708 Анна Петрівна — російська велика княжна, донька Петра I і Катерини Олексіївни; матір Петра III.
1732 Антоній Барнаба Яблоновський — князь, державний діяч Речі Посполитої , військовик, мемуарист, меценат. Кавалер ордену Білого Орла
1741 Пастелій Іван — педагог, історик, літератор і громадський діяч.
1756 Вольфганг Амадей Моцарт — австрійський композитор, представник класицизму, який уважається одним із найгеніальніших музикантів в історії людства. Творчий доробок Моцарта становить понад 600 творів: більш як 50 симфоній, понад 19 опер, велику кількість інструментальних концертів , 13 струнних квартетів, 35 сонат для скрипки, Реквієм та багато інших інструментальних та хорових творів. Музика Моцарта, створена під великим впливом Гайдна, стала вершиною класичної епохи за чистотою мелодії та форми
1775 Фрідріх Вільгельм Шеллінг — німецький філософ, ідеаліст. Отримав у Тюбінгені вищу духовну освіту, в Лейпцигу вивчав математику і природознавство. Викладав у Єнському, Ерлангенському, Мюнхенському та Берлінському університетах. У філософській еволюції Шеллінга відсутні чіткі межі між її етапами, які можна назвати як «філософія природи» , трансцендентального ідеалізму , «філософія тотожності» та «філософія одкровення»
1805 Софія Баварська — баварська принцеса з династії Віттельсбахів, донька першого короля Баварії Максиміліана Йозефа та баденської принцеси Кароліни, дружина астрійського ерцгерцога Франца Карла, матір імператорів Австро-Угорщини Франца Йозефа I та Мексики Максиміліана I.
1805 Марія Анна Баварська — баварська принцеса з династії Віттельсбахів, донька першого короля Баварії Максиміліана Йозефа та баденської принцеси Кароліни, дружина короля Саксонії Фрідріха Августа II.
1820 Хуан Крісостомо Фалькон — президент Венесуели у 1863–1868 роках.
1822 Маркевич Опанас Васильович — український фольклорист, народознавець, етнограф, громадський діяч, член Кирило-Мефодіївського Братства; чоловік Вілінської.
1823 Едуар Лало — французький композитор.
1824 Йозеф Ісраелс — голландський жанровий живописець, глава реалістичної Гаазької школи живопису.
1827 Каваї Цуґуносуке — японський самурай періоду Едо.
1828 Джеймс Блер (генерал) — військовий шотландського походження, який дослужився до звання генерала в Британських колоніальних військах і був нагороджений Хрестом Вікторії, - найвища і найпрестижніша нагорода за хоробрість перед лицем ворога, яка може бути присуджена в Британських військах і військах Співдружності націй. Також нагороджений Орденом Лазні
1832 Льюїс Керрол — англійський письменник, математик, філософ, логік, англіканський клірик і фотограф.
1832 Фрідріх Карл Шмідт — нім. Friedrich Karl Schmidt або Федір Богданович Шмідт; 27 січня 1832 — 21 листопада 1908 — балтійсько-німецький, російський геолог, ботанік та палеонтолог. Він вважається засновником естонської геології
1834 Менделєєв Дмитро Іванович — російський хімік, один з авторів періодичної таблиці хімічних елементів. У 1882 році Лондонське королівське товариство присудило золоті медалі Деві з формулюванням «За відкриття періодичних співвідношень атомних ваг» спільно Менделєєву і німецькому хіміку Лотару Юліусу Маєру
1835 Сольський Степан Михайлович — київський літератор, педагог, громадський діяч, професор Київської духовної академії, дійсний статський радник, київський міський голова у 1887–1900 роках.
1836 Леопольд фон Захер-Мазох — австрійський і німецький письменник, автор популярних романів і новел.
1850 Похитонов Іван Павлович — український художник, майстер пейзажу, живописець та графік. Не отримав систематичної художньої освіти
1850 Едвард Джон Сміт — англійський морський офіцер запасу, капітан судна. Він був капітаном Титаніка і помер, коли корабель затонув у 1912 році
1859 Вільгельм II Гогенцоллерн — повне ім'я Фрідріх Вільгельм Альберт Віктор Прусський, з династії Гогенцоллерн, онук Вільгельма І, син Фрідріха III. Був з 1888 по 1918 останнім кайзером Німеччини та королем Пруссії
1863 Леон Фрап'є — французький письменник, драматург, критик і журналіст, представник реалізму, другий з ліку лауреат Ґонкурівської премії.
1865 Хуан Біньхун — китайський художник та мистецтвознавець.
1866 Леон Бакст — російський художник, сценограф, книжковий ілюстратор, майстер станкового живопису та театральної графіки, один з найвизначніших діячів об'єднання «Світ мистецтва» і театрально-мистецьких проектів П. Дягілєва
1868 Сушкін Петро Петрович — видатний російський зоолог, зоогеограф і палеонтолог, академік.
1870 Станіслав Стемповський — громадський діяч Поділля початку XX століття, польсько-український політичний діяч періоду Української Народної Республіки, суспільний і освітній діяч у незалежній Польщі, публіцист, перекладач, мемуарист, один із керівників польського масонства, багаторічний супутник польської письменниці Марії Домбровської.
1872 Чардинін Петро Іванович — кінорежисер, сценарист, оператор та актор епохи німого кіно, піонер української, російської і латвійської кінематографії.
1879 Бажов Павло Петрович — радянський російськомовний письменник, автор оповідань «Малахітова скринька» та інших. Лауреат Державної премії СРСР
1887 Карл Блеген — американський археолог, який здобув популярність як дослідник прадавніх городищ Пілоса і Трої. Професор класичної археології в Університеті Цинциннаті, Огайо. Автор праць з найдавнішої історії Греції
1892 Астахов Федір Олексійович — радянський військовий діяч, маршал авіації.
1893 Віллі Бекль — австрійський фігурист, олімпійський медаліст.
1901 Віллі Фріч — німецький актор.
1902 Ізотов Микита Олексійович — український шахтар, передовик, зачинатель ізотовського руху.
1903 Джон Екклс — австралійський нейрофізіолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицині в 1963 році «за відкриття, що стосуються іонних механізмів збудження і гальмування у периферичних і центральних ділянках нервових клітин».
1906 Кальченко Никифор Тимофійович — український радянський партійний і державний діяч, Герой Соціалістичної Праці.
1909 Дулова Віра Георгіївна — радянська арфістка, Лауреат Державної премії СРСР. Заслужена діячка мистецтв РСФСР , народна артистка РСФСР , народна артистка СРСР
1910 Едвард Кардель — югославський політик словенського походження, член Союзу комуністів, близький соратник Йосипа Броз Тіто згадується серед керівників країни.
1911 Гончар Іван Макарович — український скульптор, графік, маляр, етнограф, колекціонер.
1912 Арне Несс — визначний норвезький філософ XX століття, еколог і альпініст.
1913 Лодевейк Прінс — – голландський шахіст і шаховий журналіст. Чемпіон Голландії 1965. Міжнародний арбітр , міжнародний гросмейстер. Заступник головного судді в матчі за титул чемпіона світу Карпов — Каспаров
1914 Нечаєв Василь Григорович — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу , під час радянсько-фінської війни флагманський стрілок-радист 54-го швидкісного бомбардувального авіаційного полку , у роки Німецько-радянської війни льотчик у складі 402-го винищувального авіаційного полку.
1915 Гніздовський Яків Якович — український художник, графік, кераміст, мистецтвознавець.
1916 Степан Філіпович — югославський комуніст, партизан, народний герой Югославії.
1918 Тіс Крістоферсен — ревізіоніст Голокосту.
1918 Елмор Джеймс — 23 травня 1963, Чикаго, Іллінойс, США — американський блюзовий гітарист, співак, композитор, автор пісень, «король слайд-гітари».
1918 Гаркавенко Іван Петрович — командир взводу 8-го окремого відновлювального залізничного батальйону 6-ї залізничної бригади, старшина, Герой Соціалістичної Праці.
1921 Колесник Борис Олександрович — радянський офіцер-артилерист, Герой Радянського Союзу.