Люди, що померли 19-го січня

639 Дагоберт I — король франків з династії Меровінгів. Син короля Хлотара II та королеви Бертруди. Ім'я Дагоберт у перекладі з старо-німецької означає «Той, що сяє, мов день». Відома також слов'янська форма його імені — Драгобер
1570 Паріс Бордоне — венеціанський художник 16 століття. Малював релігійні і міфологічні картини, вівтарі, побутові композиції, портрети
1576 Ганс Сакс — німецький поет, композитор.
1597 Пратап Сінґх — магарана князівства Мевар у 1572–1597 роках, непримиренний ворог Великих Моголів.
1629 Аббас I Великий — шах Персії з династії Сефевідів, виразник інтересів феодалів та багатих купців. Створив регулярне військо. Аббас намагався централізувати державу, проводив загарбницьку політику. Одержав перемоги у війнах із Бухарою та Туреччиною за Ірак, захопив Азербайджан, Ширван і Грузію, приєднав до Персії Бахрейнські острови, відвоював у 1622 роціі у португальців місто-острів Ормуз та у афганців Кандагар. Як правитель відзначався особливою жорстокістю і бузувірством. Зокрема, осліпив двох власних синів і вбив третього. Його образ виведено у повісті М.-Ф. Ахундова «Обдурені зірки»
1782 Нейолов Василь Іванович — російський зодчий та інженер, придворний архітектор російських імператорів, один із будівничих палацово-паркового ансамблю Царського Села.
1817 Аполлос (Терешкевич) — Єпископ Аполлос - єпископ Російської православної церкви, єпископ Слобідсько-Український і Харківський.
1819 Карл IV (король Іспанії) — де Борбон, ісп. Carlos IV de Borbón — король Іспанії з 1788 року, походив з династії Бурбонів. Почав володарювати після смерті свого батька Карла III
1821 Томас Віллінг — американський комерсант і фінансист, делегат Континентального конгресу від штату Пенсільванія.
1826 Булатов Олександр Михайлович — декабрист, полковник, командир 12 єгерського полку.
1865 П'єр Жозеф Прудон — французький соціаліст,один із засновників анархізму. У творах “Що таке власність?”, “Система економічних суперечностей, або філософія злиденності” виклав програму, яка заперечувала будь-яку політичну боротьбу і державу взагалі. Дійсна свобода, на його думку, несумісна з будь-якою політичною владою. Тому він заперечував всяку державність як основне суспільне зло. Найважливіша основа свободи особи – дрібна приватна власність. Як ідеал Прудон висував суспільну асоціацію дрібних власників, що мали б рівну за розмірами власність. Виступав за “третю форму суспільства”, синтез спільності й власності – тобто суспільство не комуністичне, але й не капіталістичне. Саме цей ідеальний стан Прудон і називав анархією. Якщо людина певною мірою підкоряється суспільству чи державі то, на думку Прудона, утворюється згубна “авторитарна й комуністична організація”. Захищаючи інтереси дрібних приватних власників, він створив вчення про мютюелізм
1871 Анрі Реньо — Олександр Жорж Анрі Реньо - французький художник, «один з найбільш обдарованих французьких живописців новітнього часу». У 1866 році отримав римську премію за картину: "Фетіда приносить Ахіллесу зброю"; відправившись потім у Рим в якості пенсіонера французького уряду, писав там портрети, етюди і виготовив 27 прекрасних малюнків для ілюстрування твору Вея про поїздку в Рим. У 1868 році відвідав Іспанію, де виконав портрет генерала Прима верхи на коні і чудову копію знаменитої картини Веласкеса "Las Lanzas", що зберігається в мадридському музеї. Повернувшись ненадовго в Рим, здійснив подорож на північний берег Африки і знаходився в Марокко, коли спалахнула франко-пруська війна 1870 року. Загроза для Франції, спонукала художника повернутися на батьківщину, він вступив волонтером в національну гвардію, брав участь у захисті Парижа і був, при захисті Бюзенваля, убитий німецької кулею. Творів Реньо небагато, але свідчать вони про нього як про дуже талановитого живописця реалістичного напрямку, який відрізнявся оригінальністю концепції і незвичайно сильним, блискучим і гармонійним колоритом. Головні з цих творів - вищезгаданий портрет генерала Прима, "Соломія з блюдом і мечем у руках, яка очікує страти Іоанна Хрестителя" , "Страта без суду мавританських королів Гренади" , "Портрет графині де Барк" і "Юдифь і Олоферн". Реньо майстерно працював аквареллю. Також малював картини у стилі орієнталізм
1874 Август Генріх Гофман фон Фаллерслебен — німецький поет, германіст, автор більше 500 пісень.
1881 Огюст Маріетт — один з найвідоміших єгиптологів XIX століття, перший директор Інституту старожитностей Єгипту, ініціатор заснування Каїрського єгипетського музею.
1888 Генріх Антон де Барі — німецький ботанік та мікробіолог, вважається засновником мікології та фітопатології. Серед його учнів Роберт Кох, Виноградський Сергій Миколайович, Воронін Михайло Степанович та ін
1894 Феофан Самітник — світське ім'я Георгій Васильович Говоров , російський святий, Тамбовський та Володимирський єпископ, богослов, публіцист-проповідник.
1896 Микешин Михайло Йосипович — російський та український художник і скульптор білоруського походження, автор ряду видатних пам'яток у великих містах Російської імперії.
1903 Терещенко Нікола Артемійович — український підприємець та благодійник, старший син засновника династії Терещенків Артемія Яковича Терещенка.
1906 Бартоломе Мітре — аргентинський політик, військовик і письменник. Займав посаду президента Аргентини з 1862 до 1868 року
1916 Смідович Антон Людвігович — український санітарний лікар і громадський діяч.
1918 Артур Батут — французький фотограф та один із піонерів аерофотозйомки.
1922 Бодянський Павло Миколайович — український і російський шашкіст, історик і педагог.
1923 Лян Цічао — китайський поет, викладач, філософ, реформатор часів падщіння династії Цін та початку Китайської республіки.
1938 Бранислав Нушич — сербський прозаїк, драматург, есеїст, журналіст і дипломат.
1938 Чернявський Микола Федорович — поет, педагог і земський діяч родом Торської Олексіївки , Бахмутський повіт Катеринославської губернії, син священика. Згодом його сім'я переїхала у Божедарівку Слов'яносербського повіту
1939 Драй-Хмара Михайло Опанасович — український поет, літературознавець, перекладач. Батько Оксани Ашер
1943 Кульчицький Михайло Валентинович — український поет.
1943 Чубинський Михайло Павлович — юрист, спеціаліст із кримінального права та кримінолог, представник соціологічної школи в кримінальному праві та кримінології. Син Павла Чубинського
1950 Лаврентій Чернігівський — схиархімандрит Троїцького монастиря у Чернігові, прославлений Українською православною церквою в лику преподобного. Дні пам'яті 9 серпня та 29 грудня за юліанським або 22 серпня та 11 січня за григоріанським календарем
1951 Литвинчук Іван Самійлович — майор УПА, командир ВО «Заграва» , крайовий провідник Північно-західного краю , командир УПА-Північ , заступник провідника ОУН на ПЗУЗ.
1952 Максиміліан Євген Австрійський — австрійський ерцгерцог з династії Габсбургів, син ерцгерцога Отто Франца Австрійського та саксонської принцеси Марії Йозефи.
1954 Теодор Калуца — Франц Едуард Калуца ​​ - німецький вчений, який запропонував ввести в математичну фізику п'ятий вимір, що послужило основою для теорії Калуци - Клейна.
1955 Даденков Микола Федорович — український радянський педагог.
1959 Коротков Іван Никонович — радянський військовик, учасник Другої світової війни. Герой Радянського Союзу
1962 Їжакевич Іван Сидорович — український живописець, письменник, графік, народний художник УРСР.
1962 Юренєва Віра Леонідівна — російська актриса. Заслужена артистка Росії
1964 Оленьов Павло Олексійович — російський радянський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР
1964 Фрідріх Карл Арнольд Швассман — німецький астроном.
1969 Капустянський Микола Олександрович — український військовий і політичний діяч, генерал-хорунжий Армії УНР, один із керівників ОУН.
1969 Левіна Хана Миронівна — єврейська письменниця, казкарка, поетеса. Писала їдишем
1969 Ян Палах — чеський юнак-студент, що вчинив акт жертовного самогубства через п'ять місяців після початку окупації Чехословаччини військами Радянського Союзу.
1972 Кароліна Матильда Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзька — принцеса Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзька з династії Глюксбургів, донька герцога Фрідріха Фердинанда Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзького та принцеси Ауґустенбурзької Кароліни Матильди, дружина графа Ганса Сольмс-Барутського.
1975 Кретов Степан Іванович — радянський військовий льотчик авіації далекої дії, учасник Другої світової війни, полковник. Двічі Герой Радянського Союзу
1975 Томчаній Михайло Іванович — український письменник русинсько-угорського походження.
1981 Руденко Лариса Архипівна — українська радянська співачка. Народна артистка УРСР, Народна артистка СРСР. Дружина українського ученого у галузі механіки Ігоря Іщенка
1982 Цвігун Семен Кузьмич — радянський державний і партійний діяч, генерал армії , Герой Соціалістичної Праці.
1982 Марія Затуренська — американська лірична поетеса українського походження, лауреат Пулітцерівської премії 1938 року.
1985 Свен Росселанд — норвезький астрофізик, член Норвезької Академії наук та її президент протягом ряду років.
1985 Чеботарьов Федір Кузьмич — український радянський державний діяч, голова виконавчого комітету Київської міськради депутатів трудящих у 1946–1947 роках.
1988 Древаль Василь Тимофійович — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни заступник командира батальйону з політичної частини 78-го гвардійського стрілецького полку 25-ї гвардійської стрілецької дивізії 6-ї армії Південно-Західного фронту, гвардії капітан.