Люди, що народилися 13-го січня

101 Луцій Елій Цезар — державний та військовий діяч Римської імперії.
1596 Ян ван Гоєн — видатний нідерландський художник-пейзажист XVII століття.
1598 Франсуа Мансар — французький архітектор. Представник французького бароко
1698 П'єтро Метастазіо — італійський поет і драматург-лібреттист. З 1730 придворний поет у Відні. Створив класичні зразки оперного лібретто в жанрі опери-серіа. Майже всі композитори 18 століття, що писали на історичні і міфологічні сюжети, а також пасторалі, серенади, кантати, використовували тексти Метастазіо. Його праці відмічені піднесеністю художніх образів, тонкою передачею ліричних станів героїв, поетичною вишуканістю мови і композиційною стрункістю. Серед його 27 оперних лібретто , неодноразово втілених в музиці:
1722 Фредрік Хассельквіст — шведський ботанік та лікар, один з «апостолів Ліннея».
1760 Георг Франц Гофман — німецький ботанік та ліхенолог, працював у Росії.
1777 Сулима Микола Семенович — український шляхтич, військовий та державний діяч, граф Російської імперії.Мав певні патріотично-орієнтаційні погляди на українське населення та всіляко співчував втраті Запоріжською Січю незалежності 1775 року.
1802 Едуард фон Бауернфельд — None
1804 Поль Гаварні — французький графік. Автор популярних серійних альбомів літографій на теми повсякденного життя французьких буржуа. У 1836–1850 рр. співпрацював з сатиричним журналом Шариварі. Ілюстрував твори Ежена Сю. Вибрані твори Поля Гаварні видані друком у 4-томному виданні в Парижі у 1845 р
1832 Шишкін Іван Іванович — російський художник-пейзажист, живописець, рисувальник і гравер-аквафортист. Академік , професор , керівник пейзажної майстерні Академії Мистецтв. Засновник товариства пересувних художніх виставок
1834 Джон Гілберт Бейкер — англійський ботанік останньої третини XIX — початку XX століття.
1843 Есаяс Теґнер-молодший — шведський мовознавець, член Шведської академії , професор Лундського університету, член Біблійної комісії, головний редактор Словника Шведської академії.
1845 Фелікс Тіссеран — французький астроном, член Паризької АН.
1848 Лілла Кабот Перрі — жінка-художниця зі Сполучених Штатів.
1859 Жорж Моріс Палеолог — французький політик, дипломат, письменник.
1859 Костіс Паламас — новогрецький поет, белетрист і критик. Засновник Нової Афінської школи. У творчості Паламаса знайшли вираження загально-гуманістичні і революційно-демократичні ідеали кінця XIX — початку XX століть
1859 Стенбок-Фермор Іван Васильович — російський державний і політичний діяч, депутат 3-ї Державної думи від Херсонської губернії, дворянин, дійсний статський радник , камергер , єгермейстер.
1863 Алеко Константінов — болгарський письменник та перекладач.
1864 Вільгельм Він — німецький фізик, лауреат Нобелівської премії за дослідження явищ випромінювання і поглинання електромагнітних хвиль абсолютно чорним тілом.
1875 Жозеф Вандрієс — відомий французький лінгвіст, кельтолог, керівник проекту кельтських досліджень у Вищій школі практичних досліджень , член ряду академій: Ірландії, Нідерландів, Данії, Норвегії, ПНР та ЧССР, почесний доктор Лейпцизького та Фрайбурзького університетів, спеціаліст з індоєвропейского та загального мовознавства.
1877 Іоанн (Соколов) — єпископ РПЦ МП, з лютого 1944 він в якості митрополита Київського і Галицького Іоанна , Патріарший Екзарх всієї України, постійний член Священного Синоду Московського Патріархату.
1878 Шульгін Василь Віталійович — російський політичний діяч, публіцист, за освітою правник. Відомий своїми націоналістичними поглядами, підтримкою російської монархії, антисемітизмом та українофобією. Після Жовтневого перевороту 1917 був активним членом і одним з ідеологів Білого руху
1880 Герберт Бренон — американський кінорежисер епохи німого кіно в 1930-х роках.
1881 Лотоцький Антін Львович — український громадський діяч, учасник національно-визвольних змагань 1914–1920 років, активний член Пресової Кватири Українських Січових Стрільців, учитель Рогатинської приватної гімназії, дитячий письменник, журналіст і видавець.
1881 Єфімов Михайло Никифорович — авіатор та першопроходець часів Російської імперії.
1889 Єлисеєв Сергій Григорович — французький науковець японіст, мистецтвознавець, росіянин за походженням.
1889 Фесенков Василь Григорович — радянський астроном, академік АН СРСР , академік АН Казахської РСР.
1892 Миколай (Ярушевич) — православний єпископ, митрополит Коломенський і Крутицький Російської Православної Церкви у 1944–1960 р.
1893 Хайм Сутін — французький художник першої половини 20 ст, за походженням еврей з Білорусі, представник Паризької школи.
1894 Онацький Євген Дометійович — український націоналіст, журналіст і науковець, громадський діяч, член Української Центральної Ради, учасник української революції 1917–1921 років, провідний діяч Організації Українських Націоналістів. Голова прес-бюро у дипломатичному представництві УНР у Римі. Співробітник періодичних видань США та Канади. Син українського історика Дометія Онацького
1895 Шулейкін Василь Володимирович — геофізик радянських часів, 1946 — академік АН СРСР, двічі кавалер ордена Леніна, лауреат Державної премії СРСР 1942 року.
1896 Гуль Роман Борисович — офіцер війська Української держави Павла Скоропадського, діяч Білого руху на еміграції, російський письменник та мемуарист. За походженням — німець
1900 Ковінька Олександр Іванович — український письменник-гуморист.
1904 Мільштейн Натан Миронович — український і американський скрипаль єврейського походження.
1907 Левік Вільгельм Веніамінович — російський поет-перекладач, літературознавець, художник. Переклав твори Шекспіра, Байрона, Бодлера, Гете, Шиллера, Гейне, Лафонтена, Міцкевича, Ронсара, Дю Белле, Камоенса, Петрарки, Готьє, Ленау та інших. Написав низку теоретичних праць, присвячених проблемам художнього перекладу та творчості великих європейських поетів
1909 Марінус ван дер Люббе — нідерландський комуніст, звинувачений у підпалі Рейхстагу 27 лютого 1933 Ван дер Люббе було арештовано на місці пожежі будинку парламенту і на допиті він сам визнав свою провину в організації підпалу Рейхстагу, наголошуючи, що діяв один. На Лейпцігському процесі у 1933 році був єдиним обвинуваченим, кого визнали винним і приговорили до смертної кари. Участь Ван дер Люббе у підпалі Рейхстагу ще досі до кінця не з'ясована, існують думки, що він був знаряддям у руках нацистів, або що був анархістом і сам свідомо підпалив Рейхстаг. Після війни німецькі суди неодноразово відміняли обвинувачувальний вирок Ван дер Люббе, хоча ці рішення теж у свою чергу були відмінені вищими судами Німеччини. Остаточно тільки у 2008 році Верховний суд Німеччини посмертно скасував вирок Марінусу ван дер Люббе 1933 року
1910 Сандлер Оскар Аронович — радянський і український композитор. Заслужений артист Казахської РСР. Заслужений діяч мистецтв УРСР
1910 Янніс Царухіс — грецький художник і кінорежисер.
1917 Бернадський Валентин Данилович — український живописець, народний художник України, та народний художник Росії, член НСХУ.
1919 Роберт Стек — американський актор.
1919 Коваленко Іван Юхимович — український поет-шістдесятник, дисидент, політв'язень радянських часів, учитель. До когорти шістдесяників його відносять досить умовно. Поміж іншими шістдесятниками вирізняється тим, що, будучи старшим за більшість з них приблизно на 20 років, вступив у 60-ті роки вже зрілою особистістю з цілком сформованим світоглядом і значним творчим доробком. На відміну від більшості шістдесятників, не йшов на компроміси з владою, принципово не друкувався за часів тоталітаризму, дотримувався класичних форм віршування, хоча й експериментував з поетичними формами верлібру та сонету
1919 Трипольський Яків Володимирович — грузинський актор. Народний артист Грузії
1919 Завадський Володимир Георгійович — заступник командира ескадрильї 511-го окремого розвідувального Ясського авіаційного полку , Герой Радянського Союзу , старший лейтенант.
1919 Малая Любов Трохимівна — доктор медичних наук, професор, академік НАНУ , академік АМНУ ; Інститут терапії АМНУ, директор ; завідувач кафедри шпитальної терапії і клінічної фармакології Харківського державного медичного університету ; головний редактор «Українського терапевтичного журналу».
1919 Гузенко Ігор Сергійович — колишній начальник відділу шифрування амбасади СРСР в Канаді, криптограф, що передав канадській стороні шифри та документи з даними радянської агентури.
1920 Кнут Нордаль — шведський футболіст, що грав на позиції півзахисника за «Норрчепінг», «Рому» та національну збірну Швеції.
1920 Анджей Хцюк — польський еміграційний письменник, поет, публіцист і журналіст. Брат Тадеуша Хцюка. Автор кількох романів і повістей, а також "дрогобицько-львівської" дилогії "Атлантида" і "Місяцева земля"
1922 Фрид Валерій Семенович — російський сценарист. Заслужений діяч мистецтв Росії
1923 Вім Слейкгойс — нідерландський легкоатлет, олімпійський медаліст.
1923 Рубахо Федір Якович — снайпер в армії СССР у часи Великої Вітчизняної війни, убив 346 солдатів армії противника.