Лютий 1901 року в історії

Події лютого 1901 року в хронологічному порядку

6 лютого У Парижі на вокзалах з'явились перші громадські телефони
21 лютого Американський пасажирський пароплав «Ріо-де-Жанейро» (SS City of Rio de Janeiro) розбився на підводних каменях біля входу в протоку Золоті Ворота, загинуло 128 осіб, вижило 81
22 лютого При вході в бухту Золоті Ворота наскочив на рифи і затонув американський пароплав «Ріо-де-Жанейро», загинули 128 людей
26 лютого В Москві відбулася перша вистава «Трьох сестер» Антона Павловича Чехова

Топ 7 найвідоміших людей, що народилися в лютому 1901 року

1 лютого Кларк Ґейбл — голлівудський актор, секс-символ 30-х і 40-х років. Найбільше відомий роллю Рета Батлера у кіноепопеї Звіяні Вітром , за виконання якої він отримав свою третю номінацію на премію Оскар у категорії Найкраща чоловіча роль, також отримав номінацію за роль у фільмі Заколот на Баунті , і, перемогу за головну роль у стрічці Це сталося якось вночі
1 лютого Луїс Кан — американський архітектор єврейського походження, один із авторів містобудівного плану Філадельфії.
2 лютого Підмогильний Валер'ян Петрович — український письменник і перекладач, один з найвидатніших прозаїків українського «розстріляного відродження». Автор роману «Місто»
20 лютого Мухаммед Наґіб — перший президент Республіки Єгипет після революції 1952 року.
23 лютого Івар Лу-Юганссон — шведський письменник. Перша частина подвійного прізвища, яким він підписував свої твори, — це так зване солдатське прізвисько. У шведській армії вживали такі прізвиська, щоб розрізняти численних однофамільців
27 лютого Маріно Маріні — італійський скульптор, живописець і графік.
28 лютого Лайнус Полінг — американський квантовий хімік і біохімік, також відомий своїми дослідженнями в кристалографії, молекулярній біології та медицині.

Люди, що померли в лютому 1901 року

11 лютого Мілан Обренович — князь з 1872 по 1882 рік і перший король Сербії з 1882 по 1889 рік. Внучатий племінник першого сербського князя Мілоша Обреновича
25 лютого Войцех Ґерсон — провідний польський художник другої половини XIX століття та один з найяскравіших представників польської школи романтизму часів поділу Польщі іноземними державами. Він тривалий час був професором Школи красного мистецтва у Варшаві і навчав майбутніх світил польського неоромантизму таких як Юзеф Хелмонський та багато інших, в тому числі вихідців з України таких як Анна Білінська, Ян Станіславський, Софія Станкевич. Він також писав мистецьку критику та видав книгу з анатомії для художників. Переклав польською книгу Леонардо да Вінчі Trattato della Pittura. Велику кількість його картин поцупили німецькі нацисти під час Другої світової війни та які безслідно зникли