Люди, що померли 7-го лютого

1045 Імператор Ґо-Судзаку — 69-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 15 травня 1036 — 7 лютого 1045
1259 Томас II Савойський — граф Фландрії і Ено в 1237–1244, князь П'ємонту з 1247. Син Томаса I Савойського і Маргарити, дочки Гійома I Женевського
1560 Баччо Бандінеллі — відомий скульптор і художник доби маньєризму в Італії, графік.
1588 Сінан — турецький архітектор та інженер османської доби. За національністю вірменин або грек
1609 Фердинандо I Медічі — 3-й великий герцоґ Тосканський з 1587 до 1609 року. Правив після свого брата Франческо I Медічі
1736 Стівен Ґрей — англійський фарбувальник та астроном-любитель, який провів перші систематичні експерименти з електропровідністю й відкрив здатність електрики протікати через провідники, заклав основи поділу матеріалів на провідники та ізолятори.
1760 Ханенко Микола Данилович — політик і державний діяч Гетьманщини, генеральний хорунжий, дипломат, мемуарист, двоюрідний внук гетьмана Михайла Ханенка і син полковника Данила Ханенка.
1799 Милорадович Петро Степанович — останній полковник чернігівський, потім генерал-майор російської армії.
1799 Хунлі — маньчжурський державний і політичний діяч. Імператор династії Цін. Представник роду Айсін Ґьоро. Четвертий син Іньчженя. Проводив активну зовнішню політику. 1751 року завоював Тибет, 1757 року — Джунгарію, 1759 року — Кашгарію. У 1768—1769 роках ходив походами на м'янмську державу Ава, а 1788—1789 роках — на В'єтнам. 1792 року перетворив Непал на васальну державу династії Цін. Здійснив податкову реформу, що призвела до стагнації економіки. 1757 року запровадив ізоляціоністську політику «закритих морів». Сприяв розвитку книговидання, але впровадив цензуру та переслідування інакодумців. 1782 року видав «Повне зібрання книг за чотирма розділами», найбільшу в історії хрестоматію китайської класики на 36 тисяч томів. 1796 року зрікся престолу на користь свого сина Юн'яня, прийнявши титул верховного імператора. Зберігав реальну владу до кінця життя. Посмертне ім'я — Імператор Чунь. Храмове ім'я — Ґаоцзун. Девіз правління — Цяньлун. Інше ім'я, що походить від девізу правління, — Імператор Цяньлун
1815 Соломон II — останній імеретінський цар. Після його усунення Імереті, як і раніше Картлі-Кахетинське царство, було включено до складу Російської імперії
1832 Павло (Саббатовський) — Архієпископ Павло - єпископ Російської православної церкви, архієпископ Астраханський і Енотаєвський.
1837 Густав IV Адольф — король Швеції з 1792 до 1809 року. Походив з Гольштейн-Готторпської династії
1849 Полетика Петро Іванович — дипломат, дійсний таємний радник, сенатор. Син Івана Андрійовича Полетики
1867 Хосе Діас — відомий парагвайський генерал, командувач парагвайських військ протягом кількох важливих битв Війни Потрійного Альянсу. Найвідомішою його перемогою вважається Битва при Курупайті
1871 Стейнвей Генрі Енгельгард — американський виробник піаніно, винахідник сучасного роялю та творець відомої фірми «Steinway & Sons».
1880 Артюр Морен — французький інженер й механік, член Паризької АН , її президент у 1864 р.; один з тих вчених, котрі заклали наукові основи практичної механіки. Президент Товариства цивільних інженерів Франції
1884 Йоганн Фрідріх Юліус Шмідт — німецький астроном і геофізик.
1885 Івасакі Ятаро — японський підприємець, засновник промислово-торгової корпорації Mitsubishi.
1897 Алексіс Жордан — французький ботанік і систематик.
1898 Адольфо Фарсарі — італійський фотограф відомий своїми фотографіями Японії періоду Мейдзі, зокрема зображеннями Йокоґами.
1920 Колчак Олександр Васильович — російський військовий і державний діяч, адмірал , полярний дослідник і вчений-океанограф. Є нащадком сотника козацького бузького війська Лук'яна Колчака і турецького воєначальника Ільяша Колчака-паші. Учасник експедицій 1900–1903 років. Учасник Російсько-японської, Першої світової і Громадянської війн. Вождь і керівник Білого руху в Сибіру. На ряду з керівниками Білого руху й державами Антанти був визнаний, як Верховний Правитель Росії
1921 Дутов Олександр Ілліч — російський військовий діяч, генерал-лейтенант , учасник російсько-японської та Першої світової війн, отаман Оренбурзького козацького війська , генерал-губернатор Семиріченської області.
1928 Петар Драганов — болгарський філолог і славіст.
1933 Микола Садовський — актор, режисер і громадський діяч. Корифей українського побутового театру; брат І. Карпенка-Карого, Саксаганського й Садовської-Барілотті
1937 Еліу Рут — американський політик та державний діяч, лауреат Нобелівської премії миру за 1912 рік. Державний секретар США у 1905–1909 роках
1938 Френсіс Ґледгейм Піз — американський астроном.
1939 Григор'єв Борис Дмитрович — відомий російський художник першої половини 20 ст., емігрант. Робив жанрові композиції, портрети, іноді пейзажі
1942 Білібін Іван Якович — російський радянський художник-графік.
1942 Шаповаленко Семен Тихонович — радянський військовик часів Другої світової війни, гвардії старшина, Герой Радянського Союзу.
1942 Шапошников Володимир Григорович — радянський астроном.
1944 Ліна Кавальєрі — італ. Lina Cavalieri — італійська оперна співачка, акторка
1944 Роберт Парк — Езра Парк − американський соціолог, ідейний натхненник і лідер Чиказької школи емпіричної соціології.
1957 Петро (Вергун) — священик Української Греко-Католицької Церкви; 27 червня 2001 зачислений папою Іваном Павлом ІІ до лику блаженних.
1959 Даніель Франсуа Малан — прем'єр-міністр Південної Африки з 1948 по 1954 рік. Він вважався людиною, яка доклала найбільше зусиль до розвитку і впровадження африканерського націоналізму. Національна партія на чолі з ним прийшла до влади на лозунгах програми апартеїду і всебічного здійснення політики сеґрегації
1960 Курчатов Ігор Васильович — російський фізик, організатор і керівник робіт в галузі атомної науки і техніки в СРСР, академік АН СРСР. Досліджував сегнетоелектрики. Спільно із співробітниками виявив ядерну ізомерію. Під керівництвом Курчатова споруджений перший радянський циклотрон , відкрито спонтанний поділ ядер урану , розроблено протимінний захист кораблів, створено перший в Європі ядерний реактор , першу в СРСР атомну бомбу , перші у світі термоядерна бомба і АЕС. Засновник і перший директор Інституту атомної енергії
1962 Кандіду Портінарі — бразильський живописець і графік. В 1918—1828 навчався в Національній художній школі в Ріо-де-Жанейро. В 1928—193О жив у Європі. Працював у галузі станкового і монументального живопису. Портінарі був професором університету в Ріо-де-Жанейро у 1936—1939
1964 Софокліс Венізелос — грецький політик, тричі прем'єр-міністр Греції.
1967 Гмиря Петро Арсентійович — український радянський діяч промисловості, депутат Верховної Ради УРСР 2-5-го скликань. Член ЦК КПУ в 1940–1949 і 1952–1960 рр
1968 Нік Адамс — Кіноактор.
1968 Пир'єв Іван Олександрович — російський кінорежисер. Народний артист СРСР. Лауреат Державної премії СРСР
1973 Фат'янов Михайло Іванович — радянський офіцер-артилерист, Герой Радянського Союзу.
1979 Франц Буксбаум — австрійський ботанік, систематик кактусів , професор університету в Граці. Він був одним із членів-засновників Міжнародної організації з вивчення сукулентів
1979 Йозеф Менгеле — німецький лікар, який проводив експерименти над в'язнями табору Освенцім під час Другої світової війни. Доктор Менгеле особисто відбирав в'язнів, і за час своєї роботи відправив більше 40 000 в газові камери концтабори. Після війни переселився з Німеччини в Латинську Америку, боячись переслідувань. Спроби знайти Менгеле, щоб віддати його під суд, не принесли успіху, хоча, як твердив Рафі Ейтана і Алекс Меллер, вони виявили Менгеле в Буенос-Айресі під час операції з викрадення Адольфа Ейхмана, але захопити його було надто ризиковано
1981 Єлизавета Турн-унд-Таксіс — принцеса з династії Турн-унд-Таксіс, донька принца Турн-унд-Таксіс Максиміліана Антона Ламорала та баварської принцеси Олени Віттельсбах, дружина претендента на португальський престол Мігеля Браганси.
1986 Мінору Ямасакі — американський архітектор, відомий завдяки проектуванню Всесвітнього торгового центру в Нью-Йорку та низки інших масштабних проектів. Ямасакі був одним з найвидатніших архітекторів 20-го століття
1989 Вірсаладзе Симон Багратович — відомий театральний художник часів СРСР. Отримав дві Сталінські премії у 1949 та 1951 роках, а після її перейменування втретє у 1977 вже як Державну премію. Народний художник СРСР від 1976 року. Сценограф зі світовим ім'ям
1990 Алан Перліс — американський вчений в галузі інформатики , відомий своїми новаторськими роботами з мов програмування і як перший лауреат Премії Тюрінга.
1993 Карпеко Володимир Кирилович — російський радянський поет. Лауреат премії ім. Фадєєва
1994 Вітольд Лютославський — польський композитор 20 століття, автор чотирьох симфоній, низки камерно-інструментальних і камерно-вокальних творів.
1995 Массімо Паллоттіно — італійський археолог і лінгвіст, один із найвідоміших дослідників етруської мови і культури етрусків, а також інших історичних культур Італії. У 1964 році відкрив двомовні таблички із Піргі, серйозно розвинувши дослідження етруської мови. Заснував у Італії Національний інститут етрускології