Люди, що народилися 28-го лютого

1155 Генріх Молодий — співкороль Англії у 1170–1183 роках.
1533 Мішель де Монтень — французький філософ і письменник епохи Відродження. Есеїст-мораліст, відомий насамперед як автор «Проб». Громадський діяч, двічі був обраний мером Бордо. Роботу над «Пробами», котрі принесли йому світову славу, Монтень продовжував до самої смерті
1663 Томас Ньюкомен — англійський винахідник, один з творців першого теплового двигуна.
1683 Рене Антуан Реомюр — французький вчений, відомий дослідженнями з біології і металургії. Розробив шкалу для термометра, що була названа його ім'ям. Член Паризької академії наук з 1708 року
1723 Мацей Лянцкоронський — державний діяч Речі Посполитої. Син Вавжинця та Францішки з Тарлів. Охрещений 28 лютого 1723 року в Ягільниці, виховувався на дворі Лещинського в Лотарингії, де 1743 року став капітаном військ французьких. За Борковским, був депутатом Любельського трибуналу у 1751–1752 став ротмістром панцерним, стольником подільським. 1754 року з братом Станіславом проводив поділ маєтків батька, 1760 — вуя Тарла. 13 червня 1762 став київським каштеляном. 3 серпня 1762 став кавалером ордену Білого Орла. Противник кандидатури Станіслава Понятовского. Представляв лінію турецької орієнтації. У 1764 році якийсь час перебував в Молдавії, розраховував на підтримку Порти, був поголос, що хотів при допомозі турків стати королем. Після виборів короля і поряд з Адамом Красіньским інформував Порту про починання нового короля. Восени 1765 року повернувся додому, склав присягу королю. Його маєтки зазанали шкод під час Барської конфедерації. В 1785 році кандидував на посаду краківського каштеляна. 29 жовтня 1772 року став брацлавським воєводою
1743 Рене-Жюст Аюї — французький мінералог і кристалограф. Іноземний почесний член Петербурзької академії наук. Відкрив один з основних законів кристалографії
1772 Карл Готліб Швайкарт — австрійський художник. Батько співачки Вільгельміни Скібінської
1775 Анастасевич Василь Григорович — вітчизняний бібліограф, письменник і перекладач, видавець.
1787 Йосиф Людовик Армансперг — колишній голова регентської ради Греції.
1802 Ернст Фрідріх Цвірнер — німецький архітектор.
1812 Бертольд Ауербах — німецький письменник єврейського походження.
1816 Афанасьєв-Чужбинський Олександр Степанович — український та російський письменник, етнограф, фольклорист, історик, мовознавець. Справжнє прізвище — Афанасьєв. Псевдоніми — Чужбинський, Невідомий, Лубенец, Пустинник та інші
1823 Фрідріх Франц II (великий герцог Мекленбург-Шверінський) — вояка пруської армії, великий герцог Мекленбург-Шверіна у 1842—1883 роках.
1823 Ернест Ренан — французький експерт стародавніх мов і цивілізацій Близького Сходу, письменник і філософ, відданий своїй рідній провінції Бретань. Відомий своїми історичними творами про раннє християнство і політичними теоріями, особливо щодо націоналізму та національної ідентичності
1825 Уваров Олексій Сергійович — граф, російський археолог, внук гетьмана Розумовського, організував археологічні з'їзди. Розкопував Херсонес, Ольвію та багато могил в Україні
1829 Антоніо Гусман Бланко — венесуельський політик, дипломат і публіцист, тричі займав пост президента країни.
1845 Андрієвський Олексій Олександрович — український педагог, історик, літератор, публіцист, археограф і громадський діяч.
1847 Авдаков Микола Степанович — один з найвідоміших і найвпливовіших промисловців Донецького басейну кінця 19 — початку 20 ст. За фахом гірничий інженер, дійсний статський радник. Його річний дохід становив понад 400 тисяч рублів
1848 Афанасьєв Георгій Омелянович — історик, педагог, журналіст, громадський діяч, міністр закордонних справ Української Держави.
1863 Вернадський Володимир Іванович — український філософ, природознавець, мислитель, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, космізму. Академік Петербурзької АН , професор Московського університету. Один із засновників Української Академії наук; став дійсним членом Української АН та її першим президентом. Засновник наукової бібліотеки в Києві. З 1921 року знову у Росії. Збагатив науку глибокими ідеями, що лягли в основу нових провідних напрямків сучасної мінералогії, геології, гідрогеології, визначив роль організмів у геохімічних процесах. Для його діяльності характерні широта інтересів, постановка кардинальних наукових проблем, наукове передбачення. Організатор та директор Радієвого інституту , Біохімічної лабораторії. Дійсний член НТШ та низки інших академій
1868 Азерська Єлизавета Григорівна — українська оперна співачка , солістка Київської та Одеської опер, Большого театру в Москві; педагог. Дружина оперного співака Степана Трезвинського
1869 Ганс Кундт — німецький та болівійський військовик, командувач болівійською армією протягом першої половини Чакської війни.
1872 Мехді-бей Фрашері — албанський політик.
1873 Жорж Тоніс — прем'єр-міністр Бельгії з 16 грудня 1921 до 13 травня 1925року та вдруге з 20 листопада 1934 до 25 березня 1935 року. Очолював Національний банк Бельгії з 1941 до 1944 року
1873 Вільям МакМастер Мердок — шотландський моряк, був першим офіцером на борту Титаніка і став одним з 1517 людей, які загинули в катастрофі.
1875 Лігнау Олександр Георгійович — генерал-майор Української Держави.
1877 Луї Рено — французький підприємець, винахідник, один із засновників автомобільної компанії Рено.
1881 Шилінговський Павло Олександрович — російський художник, гравер, педагог. Професор Петербурзької академії мистецтв
1881 Кім Гю Сік — південнокорейський політик. Віце-президент Тимчасового уряду Кореї
1882 Хосе Васконселос — мексиканський історик, філософ і державний діяч. 1920 Народився в Охаки. У 1907 році закінчив юридичний факультет. Входив до літературний гурток Атеней молоді. У 1910 році Васконселос взяв діяльну участь в Мексиканської революції, підтримуючи Франсіско Мадеро і Панчо Вілью. Кілька разів був змушений емігрувати до Європи і США. Після закінчення революції в президентство Альваро Обрегона був призначений ректором Національного університету Мехіко. Підготовча школа при Університеті - стала колискою нового покоління революційної інтелігенції. У 1921-1924 рр.., Займаючи пост міністра освіти, проробив на цьому терені велику роботу з підвищення рівня освіти народних мас, розгорнувши програму будівництва сільських шкіл і бібліотек, намагаючись налагодити випуск загальнодоступних видань класиків світової літератури. У своїх спогадах Васконселос стверджував, що подібні плани виникли у нього після прочитання повідомлень про діяльність Луначарського. Васконселос також зіграв важливу роль у становленні мексиканського муралізму, покровітельствуя молодим художникам Дієго Рівері, Хосе Клементе Ороско, Давиду Альфаро Сікейрос та ін. У 1929 році Хосе Васконселос невдало балотувався на пост президента республіки, і після спроби організувати повстання знову отвправілся в добровільне вигнання, подорожуючи по Європі, Азії і Південній Америці. У 1940 році він повернувся на батьківщину. Пізніше став ректором університету в Соноре, потім директором Національної бібліотеки в Мехіко. Васконселос залишив велике літературну спадщину: роботи з філософії, соціології, історії, есе та автобіографії. У своїх роботах, таких як «Космічна раса» або «Індологія», розробляв концепцію особливої ​​змішаної раси, яка повинна виникнути в процесі метисации народів Південної Америки і якій належить зіграти вирішальну роль у долі людства. Васконселос також написав автобіографічну тетралогію: «Креольська Улісс», «Буря», «Розгром» і «проконсульство»
1887 Борткевич Сергій Едуардович — український композитор, піаніст та педагог у вигнанні.
1888 Чечвянський Василь Михайлович — письменник-гуморист родом з Полтавщини, старший брат Остапа Вишні, довголітній співредактор і секретар журналу «Червоний Перець»; член літературних організацій «Плуг» і ВУСПП; друкуватися почав на поч. 1920-их pp
1889 Шандрук Павло Феофанович — видатний український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР, дійсний член НТШ.
1890 Сорохтей Осип Йосафатович — Осип-Роман Йосафатович Сорохтей - український маляр, графік, карикатурист, педагог.
1891 Поліванов Євгеній Дмитрович — радянський лінгвіст, сходознавець та літературознавець.
1895 Матчак Михайло — український військовий і політичний діяч, публіцист, книговидавець.
1896 Григор'єв Сергій Вікторович — український радянський і американський архітектор.
1896 Філіп Генч — американський лікар, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини в 1950 році «за відкриття, що стосуються гормонів кори надниркових залоз, їх структури і біологічних ефектів». Успішно застосував гормон кори надниркових залоз , отриманий Едуардом Кендаллом незалежно від Тадеуша Рейхштейна, в лікуванні ревматоїдного артриту в клініці Майо в Рочестері
1897 Жемчужина Поліна Семенівна — партійна політична діячка. Дружина Молотова. Народилась на станції Пологи Олександрівського повіту Катеринославської губернії в сім'ї кравця-кустаря. Мала середню освіту
1898 Франц Беке — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-майор Вермахту. Один зі 160 кавалерів Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами
1900 Іоанніс Теодоракопулос — новогрецький філософ, громадський діяч і політик.
1901 Лайнус Полінг — американський квантовий хімік і біохімік, також відомий своїми дослідженнями в кристалографії, молекулярній біології та медицині.
1901 Сімович Роман Аполлонович — український композитор.
1903 Вінсент Міннеллі — американський режисер театру та кіно. Відомий за постановками мюзіклів, які стали класикою жанру: «Зустрінь мене у Сент-Луїсі», «Американець в Парижі», «Театральний фургон», «Жіжі». Батько Лайзи Мінеллі
1906 Баґсі Сигел — відомий у 30-х та 40-х роках американський гангстер. Був убитий за наказом кримінальних босів у віці 41 року. Сигел — перший підприємець, який розпочав активно інвестувати в Лас-Вегас
1907 Бойко Василь Романович — радянський військовий діяч, генерал-лейтенант. Герой Радянського Союзу
1909 Фрідлін Семен Давидович — український архітектор, заслужений архітектор Молдавської РСР — з 1974.
1910 Чубінідзе Михайло Дмитрович — грузинський театральний та кіноактор, режисер.
1912 Клара Петаччі — італійська аристократка, остання коханка Беніто Муссоліні. Убита разом з ним
1913 Лядський Тимофій Сергійович — радянський військовий льотчик часів Другої світової війни, командир ескадрильї 90-го гвардійського штурмового авіаційного полку 4-ї гвардійської штурмової авіаційної дивізії , гвардії капітан. Герой Радянського Союзу