Люди, що померли 23-го лютого

1100 Чже-цзун (Сун) — 7-й імператор з династії Сун у 1085–1100 роках.
1103 Костандін I — другий володар Вірменської Кілікії, «Володар Гір».
1464 Чжу Цічжень — 6-й імператор династії Мін у 1435–1449 та 1457–1464 роках.
1476 П'єтро Моченіго — 70-й венеціанський дож.
1481 Лука делла Роббіа — італійський скульптор доби Кватроченто.
1766 Станіслав Лещинський — король Речі Посполитої , а пізніше останній герцог Лотарингії , воєвода познанський. Представник шляхетського роду Лєщинських гербу Венява. Небіж луцького латинського єпископа Богуслава Лєщинського
1792 Джошуа Рейнольдс — англійський живописець історичних полотен і портретист, засновник і президент Королівської Академії в Лондоні.
1812 Етьєн Луї Малюс — французький інженер, фізик і математик.
1820 Алоїз Фелінський — польський поет та драматург, громадський і політичний діяч.
1821 Джон Кітс — англійський поет, представник другого покоління англійського романтичного руху. Незважаючи на короткий період творчості й малу популярність за життя, репутація Кітса значно зросла після його смерті, він вплинув на становлення багатьох англійських поетів, зокрема Альфреда Теннісона та Вілфреда Оуена
1822 Йоган Маттеус Бехштейн — німецький орнітолог, зоолог, ботанік і лісничий.
1837 Євгеній (Болховитинов) — митрополит київський , історик, бібліограф, археолог.
1838 Йосафат (Булгак) — єпископ Української Греко-Католицької Церкви; з 1817 року Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі — предстоятель Української Греко-Католицької Церкви.
1848 Джон Квінсі Адамс — американський політик і дипломат, шостий президент США, син Джона Адамса. Був посланцем в Гаазі, Берліні, Санкт-Петербурзі і Лондоні
1855 Карл Фрідріх Гаус — німецький математик, астроном, геодезист та фізик.
1859 Зигмунт Красінський — видатний польський поет і драматург, граф. Один із найвизначніших польских поетів епохи Романтизму поряд з Адамом Міцкевичем та Юліушем Словацьким
1864 Петер Кайзер — історик і державний діяч з Ліхтенштейну.
1882 Філарет (Філаретов) — єпископ Російської православної церкви, єпископ Ризький і Мітавський, проповідник.
1908 Сватоплук Чех — чеський письменник, поет, журналіст.
1911 Річард Генрі Беддоум — британський ботанік, герпетолог, натураліст та офіцер.
1911 Куана Паркер — вождь індіанського племені команчів. Він був сином вождя Команчі Пети Нокони і Синтії Енн Паркер, яка була викрадена у віці дев'яти років і стала частинкою племені. Його ім'я походить від слова мовою команчів — kwaina, і означає Солодкий Запах
1917 Жан Гастон Дарбу — французький математик. Відомий завдяки своїм результатам в математичному аналізі і диференціальній геометрії. Дарбу був біографом Анрі Пуанкаре і співвидавцем при публікації робіт Фур'є і Лагранжа
1918 Челебіджіхан Номан — кримськотатарський політичний і державний діяч. Один з організаторів першого Курултаю, перший голова уряду проголошеної в 1917 році Кримської народної республіки, перший муфтій мусульман Криму, Литви, Польщі і Білорусі
1927 Свейнб'єрн Свейнб'єрнссон — ісландський композитор, найбільш відомий своїм твором Lofsöngur, що став національним гімном Ісландії.
1929 Мерседес Єллінек — дочка австрійського підприємця чеського походження Еміля Єллінека, за прізвиськом якої отримала назву автомобілька марка «Мерседес».
1930 Горст Вессель — нацистський активіст, штурмфюрер СА, поет, автор тексту до пісні Горста Весселя, що стала гімном нацистської партії. Після вбивства від комуніста, нацисти перетворили Весселя на героя та мученика, його ім'ям названо численні вулиці, станцію метро, військові з'єднання й корабель
1930 Мейбл Норманд — американська комедійна актриса німого кіно, а також сценарист, продюсер і режисер. Мейбл досягла великої популярності на студії Мака Саннета «Keystone Studios», а на піку своєї кар'єри в кінці 1910-х і початку 1920-х років вона також була власницею власної кіностудії
1934 Едвард Елгар — англійський композитор, багато творів якого увійшли до британського та світового класичного концертного репертуару. До числа його найвідоміших композицій належать симфонічні «Варіації на загадкову тему» , «Урочисті і церемоніальні марші», концерт для скрипки і віолончелі та дві симфонії. Він також писав для твори хору, серед яких «Сон Геронтія», камерну музику і пісні. У 1924 році був призначений Майстром королівської музики
1936 Чехонін Сергій Васильович — російський художник и графік, кераміст, член творчого об'єднання «Світ мистецтва ».
1938 Борис (Шипулін) — Архієпископ Борис - єпископ Російської православної церкви, архієпископ Ташкентський.
1939 Єгоров Олександр Ілліч — радянський воєначальник. Один з перших Маршалів Радянського Союзу , начальник Генерального штабу Червоної Армії
1940 Карл Дункер — німецький психолог, видатний представник гештальтпсихології, один з найбільш видатних дослідників мислення.
1940 Скалон Михайло Миколайович — російський військовий діяч, полковник , генерал-майор , генерал-лейтенант. Учасник російсько-японської, Першої світової воєн та Громадянської війни в Росії у складі Добровольчої армії
1943 Кравченко Григорій Пантелійович — радянський військовий льотчик-винищувач, генерал-лейтенант авіації. Перший у СРСР двічі Герой Радянського Союзу
1943 Морозов Семен Григорович — організатор і керівник комсомольсько-молодіжного підпілля в місті Таганрог Ростовської області.
1945 Толстой Олексій Миколайович — російський радянський письменник, громадський діяч, академік АН СРСР. Граф із роду Толстих
1946 Прейпич Микола Христофорович — радянський астроном-метролог.
1946 Потьомкін Володимир Петрович — радянський державний діяч, дипломат і учений.
1946 Ямашіта Томоюкі — японський державний і військовий діяч. Офіцер Імперської армії Японії, генерал. Учасник японсько-китайської і тихоокеанської воєн , складових Другої світової війни. Керував військами в Маньчжурії, Китаї, Малайзії, Сингапурі та Філіппінах. Вшановувався як національний герой за блискавичне взяття Сингапуру. Прізвисько — «малайський тигр»
1952 Генріх фон Фітингоф — німецький воєначальник, генерал-полковник.
1955 Поль Клодель — французький поет, драматург, есеїст.
1957 Скоропадський Данило Павлович — український політичний і громадський діяч, син Гетьмана Павла Скоропадського, Гетьманич, лідер та провідник гетьманського руху у 1948-57 рр. Народився у Петербурзі, за фахом інженер. З 1919 року в еміграції у Швейцарії, Німеччині, а з 1939 — в Англії. З 1932 року допомагав батькові в керуванні Гетьманським рухом. По війні брав активну участь в організації українського життя у Великобританії, з 1949 року — почесний голова Союзу Українців у Великобританії. У 1948 перебрав Верховне управління Гетьманським рухом. Помер у Лондоні 23 лютого 1957 року за загадкових обставин
1973 Дікінсон Річардс — американський кардіолог, член Національної академії наук США.
1974 Авраменко Олександр Іванович (письменник) — український радянський письменник.
1976 Дашкієв Микола Олександрович — український письменник-фантаст, поет і перекладач. Автор двох фантастичних романів, чотирьох повістей, кількох десятків оповідань, перекладів, віршів, біографічних нарисів, багатьох документальних та одного н.-ф. сценаріїв
1978 Добош Степан Васильович — один із засновників і перший ректор Ужгородського університету.
1984 Гавриленко Григорій Іванович — український художник, графік, майстер книжкової ілюстрації. Представник українського авангардного мистецтва, шістдесятник
1988 Каракіс Йосип Юлійович — український радянський архітектор, містобудівник, художник і педагог, один з найплідніших київських зодчих. Архітектор світового класу, відомий на території колишнього Радянського Союзу та за кордоном як майстер короткої епохи українського конструктивізму і активний борець за збереження історичних пам'яток. На думку фахівців, безліч новаторських ідей автора житлових і громадських будівель 30-х років XX століття свіжі і актуальні сьогодні, а задуми архітектора значно випередили свій час. Йосип Каракіс — автор десятків будівель, які стали згодом пам'ятниками архітектури і ряду типових проектів. В цілому, за його проектами побудовано більше 4350 шкільних будівель
1989 Йосиф (Мартинець) — єпископ Української греко-католицької церкви, перший єпископ для українців греко-католиків у Бразилії, василіянин.
1990 Джеймс Моуріс Гейвін — американський воєначальник, генерал-лейтенант армії США , один з основних теоретиків та практиків застосування повітряно-десантних військ США, командир 82-й повітряно-десантної дивізії під час Другої Світової війни.