Люди, що народилися 15-го лютого

1164 Святослав-Микола Ольгович — руський князь з роду Ольговичів, династії Рюриковичів. У хрещенні — Миколай. Син чернігівського князя Олега Святославича. Князь новгородський , стародубський і білгородський , сіверський , чернігівський. Один з найбільш активних князів, що врятував рід Ольговичів від загибелі під час усобиці 1146–1152 років
1472 П'єро ді Лоренцо Медічі — старший син Лоренцо Медічі — сеньйор Флорентійської республіки з 1492 до 1494 року.
1519 Педро Менендес де Авілес — іспанський адмірал та мандрівник, засновник найдавнішого міста на території сучасних США — Сейнт-Огастін. Перший губернатор Флориди
1539 Алессандро Валіньяно — – італійський католицький священик, отець-єзуїт, місіонер. Візитатор Товариства Ісуса в Індії, Китаї і Японії. Народився у К'єті, в шляхетній родині. Закінчив Падуанський університет. Випускник Римської колегії. 1566 став членом Товариства Ісуса. 1570 прийняв священство. Ректор Мацератської колегії. 1574 вирушив як візитатор Товариства Ісуса для інспекції Східноіндійської провінції. Тричі відвідував Японію. Зустрічався із японськими магнатами, патронами християн — Отомо Соріном, Такаямою Уконом, Одою Нобунаґою. Сприяв японізації християнської Церкви в Японії — відправив перше японське посольство до Риму ; відкрив семніарії в Адзучі та Арімі , колегії в Фунаї та новіціат в Усукі для підготовки японського кліру; експортував до Японії європейську техніку книгодрукування. 1581 був почесним гостем на кінному параді Оди Нобунаґи в Кіото. 1582 домігся від керівництва Товариства Ісуса виокремлення Японії в окрему віце-провінцію та поділу її на три регіони – Міяко , Бунґо і Шімо. 1591 відвідував з посольством Тойотомі Хідейоші в Кіото, домагаючись скасування його антихристиянського курсу. Помер, повертаючись із Японії, у португальському Макао
1564 Галілео Галілей — 8 січня 1642 — італійський мислитель епохи Відродження, засновник класичної механіки, фізик, астроном, математик, поет і літературний критик, один із засновників сучасного експериментально-теоретичного природознавства. Вніс значні вдосконалення в конструкцію телескопа, а також за допомогою телескопічних спостережень довів правильність геліоцентричної теорії будови сонячної системи. Син музиканта Вінченцо Галілея
1571 Міхаель Преторіус — німецький теоретик музики, композитор і органіст.
1710 Людовик XV — фр. Louis XV, офіційне прізвисько Улюблений — король Франції
1724 Петро Бірон — останній герцог Курляндії і Семигалії. Представник німецької династії Біронів. Син Ернста-Йоганна Бірона
1739 Шарль Анрі Сансон — головний королівський кат при дворі короля Франції, пізніше кат Першої французької республіки. Походив з династії Сансонів. Виконував страти протягом більш ніж сорока років, власноруч стратив близько 3000 чоловік
1748 Джеремі Бентам — англійський філософ і правознавець, ідеолог буржуазного лібералізму, засновник і очолювач філософської течії утилітаризму.
1761 Луїза Гессен-Дармштадтська — принцеса Гессен-Дармштадтська, донька принца Георга Вільгельма та графині Лейнінген-Фалькенбурзької Марії Луїзи, дружина великого герцога Гессенського та Прирейнського Людвіга I.
1762 Станіслав Павел Яблоновський — польський шляхтич, генерал-майор коронних військ , шеф пішої королівської гвардії ВКЛ, посол Речі Посполитої в Берліні , сенатор-каштелян Варшавського князівства , сенатор-воєвода Царства Польського , почесний член Варшавського товариства друзів науки. Кавалер орденів Святого Станіслава та Білого Орла
1770 Вінцингероде Фердінанд Федорович — барон, російський військовик, генерал від кавалерії , генерал-ад'ютант , учасник Італійського походу Суворова , війн проти Наполеона I Бонапарта , Вітчизняної війни 1812 року і закордонних походів 1813-1814 років.
1787 Ігнасіо Альварес Томас — південноамериканський військовий та політичний діяч початку XIX століття.
1798 Жан Етьєн Дюбі — швейцарський ботанік, міколог та теолог.
1803 Джон Саттер — або Йоганн Зуттер - американський піонер "дикого Заходу", авантюрист і підприємець швейцарського походження. Він народився в Рюненбергу або у Кандерну , де його батько Йоганн Якоб Зуттер був відомим продуцентом паперу і власником друкарень. Біографи подають суперечливі відомості про його життя, та і сама його особистість була дуже суперечлива, тому встановити істину неможливо
1808 Едуард Фенцль — австрійський ботанік. Вже у гімназії, в Кремсі, Фенцль займався вивченням австрійської флори
1811 Домінго Фаустіно Сарм'єнто — аргентинський політик, педагог, письменник, журналіст і військовик. Президент Аргентини у 1868–1874 роках. У річницю його смерті в Аргентині відзначається День вчителя
1820 Сьюзен Ентоні — відома американська громадська діячка, учасниця рухів за скасування рабства і за надання виборчих прав жінкам. Голова Національної асоціації американок за виборчі права. Писала і читала лекції у Сполучених Штатах і Європі, обстоюючи надання жінкам виборчих прав
1831 Йозеф Главка — чеський архітектор і меценат-засновник Фундації Главки, один із засновників Празької Академії мистецтв.
1831 Ґе Микола Миколайович — російський і український живописець, художник-передвижник, майстер портретів, історичних і релігійних полотен. Життя і творчість митця пов'язані з Україною — від 1876 року проживав на Чернігівщині, багато викладав в українських художніх школах, допомагав талановитій молоді, фінансово сприяв відкриттю пам'ятника Миколі Гоголю в Ніжині
1834 Ежен П'єр Ніколя Фурньє — французький ботанік.
1835 Деметріос Вікелас — грецький підприємець, поет, перший Президент Міжнародного олімпійського комітету. За його пропозицією перші Олімпійські ігри сучасності відбулись в Афінах
1838 Веселовський Олександр Миколайович — російський філолог, історик літератури. Академік Петербурзької АН
1841 Кампус Салес — бразильський політичний діяч. Був адвокатом, належав до республіканської паулістської партії. З 1885 був депутатом; відстоював відміну рабства, яке він знищив в своєму маєтку. Взяв діяльну участь в перевороті 1889 року, що перетворив імперію на республіку, і недовго був міністром юстиції. Пізніше був сенатором, потім губернатором рідного штату Сан-Паулу, де в 1893 усмирив повстання. У 1898—1902 був президентом Бразильської республіки
1841 Раєвський Михайло Миколайович — російський генерал, президент Імператорського російського товариства садівництва.
1845 Еліу Рут — американський політик та державний діяч, лауреат Нобелівської премії миру за 1912 рік. Державний секретар США у 1905–1909 роках
1854 Коротнєв Олексій Олексійович — російський і український зоолог, член-кореспондент Петербурзької академії наук — з 1903. Закінчив Московський університет 1876 року — фізико-математичний факультет
1858 Марселла Зембріх — оперна співачка.
1861 Гелфорд Джон Маккіндер — Сер Гелфорд Джон Маккіндер , британський географ та геополітик.
1861 Альфред Норт Вайтхед — британський математик, логік, філософ, разом з Бертраном Расселом написав фундаментальну працю «Principia Mathematica» , яка стала базовою для розвитку таких напрямків філософії, як логіцізм та теорія типів. Після Першої світової війни викладав у Гарвардському університеті, розробив власне платонічне вчення з елементами бергсоніанства
1861 Шарль Едуар Ґійом — швейцарсько-французький фізик.
1862 Морозов Сава Тимофійович — російський підприємець і меценат.
1873 Альтшулер Модест Ісакович — віолончеліст і диригент єврейського походження.
1873 Ганс Карл Август Симон фон Ейлер-Хельпін — швед. Hans Karl August Simon von Euler-Chelpin; — шведський біохімік, член Королівської шведської АН
1874 Ернест Генрі Шеклтон — англійський полярний дослідник, один з головних представників періоду, відомого як Героїчна доба дослідження Антарктики. Кавалер Королівського Вікторіанського ордену та Ордену Британської імперії
1875 Філатов Володимир Петрович — радянський науковець, офтальмолог, хірург, винахідник, поет, художник, мемуарист російського походження, дійсний член Академії наук УРСР та Академії медичних наук СРСР.
1882 Джон Беррімор — американський актор театру, німого й звукового кіно, що вважається одним із найкращих акторів свого покоління. Спершу здобув славу як виконавець шекспірівських ролей у театрі і продовжив кар'єру в кінематографі. З однаковим успіхом грав ролі героїв-коханців і лиходіїв; його майстерність виявилася у виконанні подвійної ролі інтелігентного й шляхетного доктора Джекілла й злочинця містера Хайда в екранізації оповідання Л. Стівенсона «Доктор Джекілл і містер Хайд» , де йому вдавалося переходити з одного образа в інший практично без гриму. Увійшов в історію, слідом за англійським актором Кіном, ще і як уособлення формули «геній і безпутність». Завдяки аристократичній зовнішності й класичним рисам обличчя, одержав прізвисько «Великий профіль» , що був вибитий у цементному тротуарі перед «Китайським театром» Граумана у Лос-Анджелесі
1886 Тер-Габріелян Саак Мірзоєвич — радянський партійний, державний і політичний діяч.
1887 Нестеров Петро Миколайович — російський пілот, перший виконавець «петлі Нестерова».
1893 Давіташвілі Георгій Михайлович — грузинський актор театру та кіно.
1898 Тото — італійський кіноактор, спочатку комік, згодом знімався у Росселіні, де Сіка, Пазоліні
1899 Гейл Сондергаард — американська актриса, володарка премії «Оскар».
1899 Руднєв Семен Васильович — активний діяч радянського партизанського руху, комісар з'єднання під командуванням А. Ковпака, генерал-майор , Герой Радянського Союзу
1899 Жорж Орік — французький композитор
1908 Пузанов Лев Іларіонович — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу , під час Радянсько-фінської війни командир батальйону 169-го стрілецького полку 86-ї мотострілецької дивізії 7-ї армії Північно-Західного фронту. У роки німецько-радянської війни був командиром полку
1909 Гільєрмо Горостіса — іспанський футболіст, що грав на позиції нападника.
1910 Ірена Сендлерова — пол. Irena Sendlerowa, також Ірена Сендлер пол. Irena Stanisława Sendler, дівоче — Кшижановска пол. Krzyżanowska — польська соціальна працівниця і громадська діячка, праведник народів світу. Під час Голокосту врятувала понад 2500 єврейських дітей
1913 Петренко Геннадій Никифорович — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни командир взводу роти протитанкових рушниць 360-го стрілецького полку 74-ї стрілецької дивізії, старший лейтенант.
1915 Баранюк Василь Никифорович — радянський військовик Герой Радянського Союзу.