Люди, що померли 13-го лютого

1131 Елізабет де Вермандуа — дочка Гуго Великого, графа Вермандуа, і дружина двох англонормандських аристократів Роберта де Бомона і Вільгельма де Варенна. Елізабет де Вермандуа є предком всіх королів Шотландії, починаючи з Малкольма IV, і наступних монархів Великобританії аж дотепер
1141 Бела II — угорський король з династії Арпадів.
1332 Андронік II Палеолог — імператор Візантійської імперії з 1282 по 1328.
1421 Нанні ді Банко — італійський скульптор «флорентійської школи».
1506 Морі Хіромото — самурайський полководець середньовічної Японії періоду Сенґоку. Володар провінції Акі. 14-й голова роду Морі. Батько Морі Мотонарі
1592 Якопо Бассано — італійський художник, представник венеціанської школи живопису, народився і помер у місті Бассано-дель-Граппа, недалеко від Венеції.
1603 Франсуа Вієт — французький математик, що запровадив сучасну систему нотації в алгебрі.
1608 Василь Костянтин Острозький — український князь, магнат, воєнний, політичний і культурний діяч, меценат ВКЛ. Один з найзаможніших і найвпливовіших магнатів Великого Князівства Литовського у Речі Посполитій, сенатор Речі Посполитої, «некоронований король Русі-України», засновник Острозької академії. Син великого гетьмана литовського князя Костянтина Івановича Острозького
1660 Карл X Густав — шведський король. З 1648 генералісимус шведської армії. У 1654 вступив на престол після зречення своєї двоюрідної сестри Христини I
1789 Паоло Реньєр — 119-й венеціанський дож.
1795 Георгій (Кониський) — український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч.
1858 Герман Гайнріх Ґоссен — прусський економіст. У своїй книжці, опублікованій 1854 року у Брауншвейзі, першим математично обґрунтував основи теорії граничної корисності
1865 Бобрищев-Пушкін Павло Сергійович — декабрист, поручик квартирмейстерської частини, брат Бобрищева-Пушкіна Миколи Сергійовича.
1873 Фаленберг Петро Іванович — декабрист, підполковник квартирмейстерської частини. Мемуарист
1883 Ріхард Вагнер — німецький композитор, диригент, теоретик музики, письменник-публіцист. Художній напрям — «Веймарська школа». Відомий насамперед завдяки його операм, або «музичним драмам», як він назвав більшість своїх опер. Зробив значний вплив на європейську культуру межі ХІХ і ХХ століть, особливо на модернізм. З другого боку, містицизм та ідеологічно забарвлений антисемітизм Ваґнера вплинули на німецький націоналізм початку XX століття, в тому числі на націонал-соціалізм, який оточив його творчість культом, що викликало значну «антиваґнерівську» реакцію після краху гітлерівського режиму
1894 Франьо Рачки — хорватський історик і політичний діяч.
1909 Юліус Томсен — датський хімік.
1925 Буткевич Тимофій Іванович — протоієрей, магістр богослов'я, автор «Историко-статистического описания Харьковского кафедрального Успенского собора» — своєрідної енциклопедії духовного життя Харкова.
1926 Едмунд Дальбор — державний і релігійний діяч Польської Республіки, священик, єпископ і кардинал Римо-Католицької Церкви. Архієпископ гнезненський і познанський, примас Польщі. Народився у Острово, Німецька імперія. 25 лютого 1893 року прийняв священство в Римі, працював у Гнезно і Познані. 30 червня 1915 року призначений архієпископом гнезненським і познанським. 15 грудня 1919 року підвищений до кардинала, а 19 грудня того ж року призначений кардиналом-священиком з титулом церкви Сан Джованні а Порта Латіна. 1921 року отримав титул почесного доктора Варшавського, Львівського та Мюнстерівського університетів. Брав участь у конклаві 1922 року, що обрав Пія XI новим Папою Римським. Помер у Познані, Польща. В рідному Острові його іменем названа вулиця, встановлено меморіальну дошку у церкві святого Станіслава
1926 Едвард Ліковський — польський католицький духівник, архієпископ Познані та архієпископ Гнєзно і примас Польщі у 1914–1915 роках, історик церкви.
1938 Аліханян Геворк Саркісович — радянський партійний діяч. Перший секретар ЦК КП Вірменської РСР у 1920–1921 роках. Вітчим Олени Боннер
1938 Самойлович Олександр Миколайович — російський і радянський сходознавець-тюрколог, академік АН СРСР , один з найбільших російських тюркологів першої половини XX ст. Ректор Ленінградського східного інституту , академік-секретар Відділення гуманітарних наук АН СРСР , директор Інституту сходознавства АН СРСР. На початку жовтня 1937 заарештований за сфабрикованим звинуваченням у шпигунстві на користь Японії і створенні «терористичної організації», в лютому 1938 розстріляний. У 1956 реабілітований
1940 Письменний Володимир Васильович — радянський військовик, командир стрілецького батальйону 588-го стрілецького полку 90-ї стрілецької дивізії , старший лейтенант. Герой Радянського Союзу
1942 Епітасіу да Сілва Пессоа — бразильський державний діяч, адвокат і прокурор, одинадцятий президент Бразилії.
1944 Разенков Гаврило Степанович — Герой Радянського Союзу.
1946 Азерська Єлизавета Григорівна — українська оперна співачка , солістка Київської та Одеської опер, Большого театру в Москві; педагог. Дружина оперного співака Степана Трезвинського
1950 Рафаель Сабатіні — всесвітньовідомий англомовний письменник італійського і англійського походження.
1952 Андрій Цікота — архімандрит. Діяч Римо-католицької церкви
1957 Густав Мі — німецький фізик-теоретик, відомий передусім розв'язком задачі про розсіювання світла сферичною частинкою.
1958 Жорж Руо — відомий французький художник - експресіоніст, графік, дизайнер.
1961 Герасименко Василь Пилипович — воєначальник у СССР, перший і єдиний в історії міністр оборони УРСР, генерал-лейтенант сталінської армії. 1944 Герасименко виступав за створення українських збройних формувань у складі армії СССР
1968 Ільдебрандо Піцетті — італійський композитор, диригент, музикознавець, музичний критик і педагог. Член Італійської Академії
1969 Халатов Віктор Михайлович — український актор. Народний артист України та Чечено-Інгуської АРСР
1974 Івицький Ростислав Георгійович — український актор. Народний артист України
1974 Петар Лубарда — сербський художник, вважається впливовою фігурою у розвитку післявоєнного живопису в колишній Югославії. Лубарда був членом Сербської академії наук і мистецтв. Перед смертю Лубарда залишив листа, в якому зажадав, що при заповненні будь яких документів слід зазначити, що він — сербської національності. Цей лист тепер знаходиться в Архіві SASA. Його найкращими роботами вважають роботу на тему битва на Косово, які Лубарда пофарбував в різних форматах в більш ніж 30 варіантах
1975 Давид Дірінгер — британський лінгвіст і письменник.
1976 Лілі Понс — ― французька та американська оперна співачка. Солістка Метрополітен-опера. Похована на кладовищі Гран-Жас
1978 Алфьоров Ігор Олександрович — український радянський архітектор.
1979 Югов Олексій Кузьмович — російський письменник, літературознавець, перекладач.
1984 Наомі Уемура — японський мандрівник-одинак, який проходив екстремальними маршрутами в різних точках світу.
1992 Боголюбов Микола Миколайович (старший) — радянський математик і механік, фізик-теоретик, засновник наукових шкіл з нелінійної механіки і теоретичної фізики, академік АН СРСР і АН УРСР.
1997 Тіс Крістоферсен — ревізіоніст Голокосту.
1997 Красносельський Марк Олександрович — видатний український математик, засновник сучасного підхода до задач нелінійного аналізу.
1999 Гері Дженнінгс — американський письменник. Писав романи для дітей та історичні романи. Після успіху роману «Ацтек» у 1980 почав спеціалізуватися виключно на історичних романах
2001 Уго Фано — американський фізик-теоретик італійського походження. Член Національної академії наук США. Найбільший спеціаліст другої половини XX століття в галузі теорії взаємодії випромінювання з речовиною
2002 Вейлон Дженнінгс — американський співак, один з найпопулярніших музикантів музики кантрі XX століття. Дженнінгс почав грати на гітарі в 8 років і почав виступати в 12 на радіо KVOW. Він сформував гурт The Texas Longhorns. Дженнінгс працював ді-джеєм на KVOW, KDAV, KYTI і KLLL
2004 Зелімхан Яндарбієв — активний участник чеченського національно-визвольного руху. Ще за радянських часів займався літературною діяльністю , продовжив її і після проголошення незалежності ЧРІ. В 1996—1997 рр. виконував обов’язки Президента Чеченської республіки Ічкерія. Загинув в результаті операцii російських спецслужб, здійсненой 13 лютого 2004 в катарській столиці Доха
2006 Москаленко Михайло Никонович — український перекладач, історик і теоретик перекладу. Перекладав з французької, іспанської, англійської, польської, давньоруської та давньоукраїнської. Член Національної спілки письменників України з 1988 року
2008 Ассан Н'Діає — колишній сенегальський футболіст, захисник.
2009 Джианна Марія Канале — італ. Gianna Maria Canale — відома італійська актриса