Люди, що народилися 10-го лютого

1148 Цю Чанчунь — даоський патріарх і святий , що домігся найвищого офіційного статусу для даосизму, алхімік, поет і видатний мандрівник, засновник напрямку цзинь-лянь , або лунмень однієї з найбільших даоських шкіл цюаньчжень-цзяо.
1728 Петро III — імператор Росії.
1775 Чарлз Лем — англійський поет, публіцист і літературний критик епохи романтизму, один з найбільших майстрів жанру есе в історії англійської літератури.
1783 Толстой Федір Петрович — російський медальєр, різьб'яр і художник, граф. Як віце-президент Російської Академії Мистецтв брав активну участь у викупі Тараса Шевченка з кріпацтва і клопотався ним на засланні. Шевченко вигравірував портрет Толстого
1785 Клод-Луї Нав'є — французький інженер і учений, автор ряду праць з будівельної механіки, опору матеріалів, теорії пружності, гідравліки і гідродинаміки, автор курсу опору матеріалів.
1813 Маурицій Дзедушицький — польський історик, письменник, поет, драматург, перекладач, дійсний член Польської академії наук.
1816 Каспар Ґоттфрід Швейцер — швейцарський та російський астроном.
1821 Жемчужников Олексій Михайлович — російський ліричний поет, сатирик і гуморист українського походження, брат художника М. Жемчужникова і поета М. Жемчужникова
1831 Надія Філаретівна фон Мекк — російська меценатка. Велика шанувальниця музики. Друг по листуванню і меценат композитора Петра Чайковского, упродовж багатьох років надавала йому матеріальну допомогу. Дівоче прізвище — Фроловська
1847 Набінчандра Сен — бенгальський поет та письменник часів Британської Індії.
1850 Васильєв Федір Олександрович — російський живописець-пейзажист.
1859 Александр Мільєран — французький політичний діяч, у 1914–1915 роках очолював міністерство оборони, у 1920 нетривалий час був прем'єр-міністром. Президент Франції
1865 Пороховщіков Олександр Сергійович — генерал-хорунжий Армії УНР.
1876 Іванов Петро Костянтинович — один з найбільший мислителів російського зарубіжжя, книжки якого читали Лев Толстой та Максим Горький, релігійний діяч.
1878 Ісхакі Гаяз — татарський політичний діяч, письменник і журналіст.
1881 Кеннет МакАртур — найбільш відомий як легкоатлет, переможець марафону в 1912—х Літніх Олімпійських іграх.
1883 Станіслав Булак-Балахович — білоруський військовий діяч, генерал.
1888 Зеліг Бродецький — британський математик, професор, сіоністський діяч Великобританії.
1889 Товстуха Іван Павлович — радянський партійний діяч, секретар Йосипа Сталіна, помічник директора Інституту І. Леніна при ЦК ВКП , заступник директора Інституту Маркса — Енгельса — Леніна
1890 Фанні Каплан — учасниця російського революційного руху, відома, головним чином, як виконавець замаху на життя Леніна.
1891 Чубар Влас Якович — радянський державний і партійний діяч, довголітній голова Ради Народних Комісарів УСРР.
1892 Гюнтер Блюментрітт — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал піхоти Вермахту. Кавалер Лицарського хреста з Дубовим листям
1892 Козюренко Олександр Григорович — український радянський художник-карикатурист, заслужений діяч мистецтв УРСР. Батько художника Юрія Козюренка
1894 Гарольд Макміллан — британський політик-консерватор, 65-й прем'єр-міністр Великобританії з 1957 по 1963 Власник видавництва Macmillan Publishers. Почесний член Британської академії
1895 Вільгельм Габсбург — український військовий діяч, політик, дипломат, поет, австрійський архікнязь , полковник Легіону Українських Січових Стрільців. Вільгельма Габсбурга знали в Україні як Василя Вишиваного, під ім'ям, яке йому дали українські вояки під час Першої Світової Війни. Він вважався одним з неофіційних претендентів на український трон в разі утворення монархічного ладу. Хоча він сам офіційно ніколи не проголошував свої наміри бути українським монархом і навіть не мав до цього можливостей, Василь прославився своїми військовими та дипломатичними здібностями, поезією і любов'ю до України
1896 Костенко Федір Якович — радянський воєначальник, генерал-лейтенант, командувач фронтами та арміями у роки Другої світової війни.
1897 Джон Ендерс — американський біолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології й медицини 1954 року. Його називали «батьком сучасної вакцини»
1897 Говоров Леонід Олександрович — видатний радянський воєначальник, Маршал Радянського Союзу , Герой Радянського Союзу , кавалер ордену Перемоги.
1898 Жозеф Кессель — відомий французький письменник і журналіст.
1898 Бертольт Брехт — німецький драматург і поет. Отримав міжнародне визнання своєї творчості. Його вважають засновником епічного театру
1899 Джевдет Сунай — турецький військовий і політичний діяч. У молодості брав участь в Першій світовій війні і у війні за незалежність Туреччини, потім зробив військову кар'єру, в 1960-1966 — начальник Генштабу Туреччини. У 1966–1973 — 5-й президент Туреччини, після чого отримав посаду довічного сенатора
1902 Волтер Хаузер Браттейн — американський фізик, лауреат нобелівської премії з фізики в 1956 році "за дослідження напівпровідників і відкриття транзисторного ефекту".
1903 Маттіас Сінделар — колишній австрійський футболіст чеського походження, півзахисник та нападник.
1906 Струєв Олександр Іванович — український радянський і компартійний діяч, депутат Верховної Ради СРСР 2-5-го і 7-10-го скликань, депутат Верховної Ради УРСР 3-го скликання. Член ЦРК КПРС в 1952–1956 роках. Кандидат в члени ЦК КПРС в 1961–1966 роках. Член ЦК КПРС в 1956–1961 і 1966–1986 роках. Член ЦК КПУ в 1949–1954 роках. Кандидат в члени Бюро ЦК КПУ 27 вересня 1952 — 10 жовтня 1953 р
1910 Жорж Пір — бельгійський домініканець, лауреат Нобелівської премії миру за 1958 рік «За допомогу біженцям».
1913 Чумак Дмитро Михайлович — учасник другої світової війни, розвідник, єфрейтор, Герой Радянського Союзу.
1915 Бочаров Микола Павлович — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни політрук роти 280-го стрілецького полку 185-ї стрілецької дивізії 30-ї армії Західного фронту.
1915 Зельдін Володимир Михайлович — російський актор. Народний артист СРСР. Лауреат Державної премії СРСР
1917 Ігнашкін Гаврило Іванович — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу.
1918 Володін Григорій Григорович — український російськомовний письменник, член Союзу письменників СРСР.
1919 Володін Олександр Мойсейович — Ліфшиц — російський драматург, сценарист і поет. Член Російського ПЕН-центру, творчої ради журналу «Драматург», редакційно-видавничої ради альманаха «Петрополь»
1920 Аронова Раїса Єрмолаївна — радянська військова льотчиця, учасник Другої світової війни. Старший льотчик 46-го гвардійського нічного бомбардувального авіаційного полку, гвардії лейтенант. Герой Радянського Союзу
1920 Павлов Григорій Родіонович — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни заступник командира ескадрильї 42-го гвардійського винищувального авіаційного полку 9-ї гвардійської винищувальної авіаційної дивізії 4-ї повітряної армії Північно-Кавказького фронту. Генерал-лейтенант авіації, заслужений військовий льотчик СРСР
1921 Сивков Григорій Флегонтович — радянський військовий льотчик-штурмовик, Двічі Герої Радянського Союзу , генерал-майор-інженер , генерал-майор авіації — 1984.
1922 Шевченко Ігор Іванович — народжений у Польщі науковець українського походження. Мовознавець, заслужений професор класичної філології Гарвардського університету, вчений-візантист світової слави
1922 Гьонц Арпад — угорський державний і політичний діяч, літератор.
1923 Чезаре Сьєпі — італійський співак , якого називають одним із провідних італійських співаків XX століття.
1925 Градов Петро Михайлович — російський поет, драматург, перекладач, автор збірок віршів і пісень, зокрема ура-патріотичної російської пісні «Легендарний Севастополь», що була зроблена гімном російського Севастополя. Батько відомого російського кіноактора Андрєя Градова
1926 Денні Бланчфлауер — північноірландський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Старший брат іншого футболіста збірної Північної Ірландії Джекі Бланчфлауера
1927 Леонтина Прайс — Мері Вайолет Леонтина Прайс англ. Mary Violet Leontyne Price; нар. 10 лютого 1927, Лорел, Міссісіпі, США — американська оперна співачка,. Перша афроамериканка, що стала одною з провідних солісток Метрополітен-опера, легендарна виконавиця сопранових партій в операх Джузеппе Верді і Джакомо Пуччіні, лауреатка 19 статуеток Греммі. Здобула популярність в 1950-х роках і виступала на сцені до 1985. Відзначена Президентською медаллю Свободи в 1965 та Національною медаллю мистецтв в 1985