Люди, що померли 27-го грудня

1065 Фердинанд I (король Кастилії) — імператор Іспанії у 1056–1065 роках, король Кастилії та Леона у 1037–1065 роках, визначний політичний та військовий діяч.
1076 Святослав Ярославич — князь чернігівський , київський , син Ярослава I Мудрого.
1585 П'єр де Ронсар — французький поет 16 століття. Очолював поетичне об'єдннання «Плеяда», що стояло на засадах збагачення національної літератури надбанням і здобутками літератур Стародавньої Греції та Риму
1614 Бартош Папроцький — польський шляхтич, генеалог, хроніст.
1633 Мелетій Смотрицький — письменник, церковний і освітній діяч Речі Посполитої, український мовознавець, праці якого вплинули на розвиток східнослов'янських мов. Автор «Граматики слов'янської» , що систематизувала церковнослов'янську мову
1637 Вінченцо Джустініані — римський аристократ, банкір Ватикану,колекціонер живопису і патрон геніального художника Караваджо і Ніколя Пуссена.
1707 Жан Мабільон — французький монах-бенедектинець, науковець; вважається засновником палеографії і дипломатики.
1743 Гіацинт Ріґо — французький художник каталонського походження, найвизначніший портретист епохи Людовіка XIV. Малював як офіційні, репрезентативні, так і неофіційні портрети. Залишив декілька релігійних композицій. Видатний представник французького бароко
1771 Анрі Піто — французький математик та інженер-гідравлік, член Французької АН і Лондонського королівського товариства.
1825 Готфрід Гертнер — німецький ботанік та міколог. Окрім насіннєвих рослин, займався дослідженням мохів
1830 Броневський Семен Михайлович — учасник Російсько-перської війни 1796 року, директор Азіатського департаменту МЗС Російської імперії, губернатор Феодосії, історик Кавказу.
1834 Чарлз Лем — англійський поет, публіцист і літературний критик епохи романтизму, один з найбільших майстрів жанру есе в історії англійської літератури.
1872 Каченовський Дмитро Іванович — український вчений-правознавець, доктор юридичних наук, ординарний професор, спеціаліст з міжнародного, зокрема морського права.
1873 Бліт Едвард — Англійський зоолог, орнітолог та хімік. Відомий як один із засновників індійської зоології
1877 Некрасов Микола Олексійович — російський поет.
1898 Захаревич Юліан — львівський архітектор, засновник і організатор Львівської архітектурної школи, яка визначала архітектурне обличчя Львова 2-ї половини XIX — початку ХХ століття.
1900 Вільям Джордж Армстронг — англійський інженер, конструктор гармат, промисловець, барон.
1914 Чарльз Гол — американський інженер-хімік, першим отримав промисловий алюміній.
1918 Бірт Акрес — британський кінорежисер, винахідник домашньої відеокамери.
1919 Алферакі Ахіллес Миколайович — російський композитор грецького походження.
1920 Бурлюк Микола Давидович — письменник, теоретик мистецтва.
1920 Менк Володимир Карлович — російський художник, майстер пейзажу.
1920 Образцов Василь Парменович — лікар-терапевт, заслужений ординарний професор, доктор медицини, дійсний статський радник, дворянин, один із засновників київської терапевтичної школи.
1931 Хосе Фігероа Алькорта — аргентинський адвокат і політик, президент Аргентини з 12 березня 1906 року по 12 жовтня 1910 року.
1938 Еміль Вандервельде — бельгійський політичний діяч, правий соціаліст, один з лідерів 2-го Інтернаціоналу.
1938 Мандельштам Осип Емільович — російський поет, прозаїк, есеїст, перекладач, літературознавець, один з найвидатніших митців-модерністів 20 століття. Представник акмеїзму
1941 Якоб Емануель Ланге — данський міколог, ботанік та політик.
1944 Вольфганг Кречмар — німецький воєначальник, оберст Сухопутних військ нацистської Німеччини. Один з 160 кавалерів Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами. Загинув в бою в Курляндському котлі
1945 Янко Єсенський — словацький поет, письменник та перекладач.
1953 Юліан Тувім — польський поет, перекладач і мовознавець. Юліан Тувім – найвизначніший автор періоду першої декади періодизації міжвоєнного двадцятиліття. Автор, твори якого стали художнім віддзеркаленням політичних та суспільних реалій періоду між двома війнами і одночасно шедеврами літератури міжвоєнного двадцятиліття. Створив своє власне бачення написання художнього твору, таке, яке не було до того репрезентоване у польській літературі
1955 Аверін Віктор Григорович — український радянський зоолог, громадський діяч, професор. Брат художника Всеволода Аверіна
1957 Озерний Марко Остапович — колгоспник-стахановець.
1961 Гребінь Аврам — лірник.
1966 Ернст Берджесс — видатний американський соціолог, представник Чиказької школи соціології. Жив у 1886–1966 роках
1968 Віктор Ернест Шелфорд — американський зоолог, фахівець в області екології, особлививо водних організмів. Його дослідження тваринних суспільств дали поштовх для розвитку екології як самостійної наукової дисципліни
1972 Лестер Пірсон — † 27 грудня 1972, в місті Оттава, Онтаріо — канадський політик, дипломат, історик, 14-й Прем'єр-міністр Канади, лауреат нобелівської Премії Миру 1957 року за свою роль в подоланні Суецької кризи.
1974 Фок Володимир Олександрович — радянський фізик-теоретик, відомий своїми роботами з квантової механіки.
1978 Хуарі Бумедьєн — один з лідерів антиколоніальної боротьби алжирського народу, народився 1932 року в родині учителя. Тоді в Алжирі не було ВНЗ для арабів, тому Бумедьєн здобув освіту в Каїрському університеті аль-Азхар. Потім він викладав арабську мову у марокканському місті Уджда, а коли почалась визвольна війна, створив там же партизанський загін. Завдяки знанням та організаторському таланту він швидко висунувся на перші позиції у керівництві Фронту національного визволення Алжиру й у 1960 році очолив штаб Армії національного визволення, що розміщувався у Тунісі
1979 Хафізулла Амін — президент Афганістану до радянського вторгнення, вбитий інтервентами.
1979 Бояринов Григорій Іванович — радянський військовий діяч. Керівник штурму Палацу Аміна, під час якого загинув. Герой Радянського Союзу , кандидат військових наук
1986 Прядкін Леонід Федорович — радянський український кінооператор. Лауреат Премії ім. В. Ломоносова АН СРСР , Державної премії СРСР. Заслужений діяч мистецтв УРСР. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР, медалями
1987 Кухарець Євген Іванович — композитор, народний артист УРСР , художній керівник і головний диригент Черкаського державного заслуженого українського народного хору.
1987 Попель Степан Михайлович — філолог, юрист, український та американський шахіст: чемпіон Львова 1929, чемпіон Галичини 1928 і 1942; після Другої світової війни, емігрувавши, визначався і закордоном: чемпіон Парижа у 1951, 1953 і 1954 роках. Один із провідних шахістів української діаспори у США
1988 Вівіан Піклз — англійська актриса.
1988 Гел Ешбі — американський діяч кіно, монтажер і режисер.ref>Glenn Collins. «Hal Ashby, 59, an Oscar Winner Whose Films Included 'Shampoo'». The New York Times. </ref>
1989 Чавдар Єлизавета Іванівна — українська радянська оперна співачка, народна артистка СРСР. Професор та завідувач кафедри сольного співу Київської консерваторії
1994 Леонов Револьд Олександрович — радянський хокеїст і тренер.
1995 Гнєденко Борис Володимирович — український та російський математик, академік НАН України, директор Інституту математики НАНУ, лауреат премії імені Чебишева.
1995 Каспарян Генріх Мойсейович — радянський та вірменський шахіст і шаховий композитор. Перший вірменський майстер спорту з шахів. Заслужений майстер спорту СРСР ; міжнародний майстер з шахів ; гросмейстер і міжнародний арбітр з шахової композиції. Один із найвідоміших етюдистів усіх часів
1997 Федорченко Іван Михайлович — український вчений радянських часів у галузі матеріалознавства, порошкової металургії та спеціальних сплавів, 1961- академік АН УРСР, 1968 — лавреат Премії ім. Патона АН УРСР, 1970 — заслужений діяч науки УРСР, нагороджений орденом Жовтневої Революції, двома орденами Трудового Червоного прапора та двома «Знак Плшани», медалями, 1979 — лауреат Державної премії УРСР, 1981 — Державної премії СРСР