Люди, що померли 2-го грудня

1348 Імператор Ханадзоно — 95-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 28 грудня 1308 — 29 березня 1318
1463 Альбрехт VI (ерцгерцог Австрії) — ерцгерцог Австрійський з 2 грудня 1462. Із династії Габсбургів, співправитель Фрідріха III. Перший правитель Австрії, який офіційно користувався титулом ерцгерцога
1547 Ернан Кортес — іспанський конкістадор, який у 1519-1521 роках завоював Імперію ацтеків, установив у Мексиці іспанське панування і знищив цивілізацію ацтеків.
1594 Герард Меркатор — математик, філософ, теолог, географ та картограф; вніс надзвичайно вагомий вклад у розвиток картографії, «Птолемей» свого часу.
1706 Іван Мирович — український військовий діяч, з 1689 року — значковий товариш, в 1692—1706 роках — переяславський полковник.
1723 Філіп ІІ Орлеанський — регент Французького королівства при малолітньому королі Людовіку XV з 1715 по 1723, племінник Людовіка XIV.
1749 Міхал Потоцький — польський шляхтич гербу Пилява, військовий і державний діяч Речі Посполитої.
1810 Філіпп Отто Рунге — німецький художник і теоретик, один з лідерів романтизму в німецькому образотворчому мистецтві.
1814 Маркіз де Сад — французький письменник, філософ і учасник Французької Революції. У своїх творах відстоював ідеї абсолютної свободи, без обмежень моралі, релігії чи закону. Найголовнішим принципом життя вважав можливість досягнення найвищої особистої насолоди. За свої погляди та твори провів у в'язниці та психіатричних лікарнях близько 32 років свого життя — з них близько 10 років відсидів у сумнозвісній паризькій тюрмі Бастилії і 13 років у психіатричній лікарні. Більшість його творів була написана під час ув'язнення. Пізніше, на основі його ідей отримання сексуальної насолоди від приниження та завдання болю іншій людині був запроваджений термін "садизм"
1832 Враніцкій Василь Іванович — полковник квартирмейстерської частини, декабрист. Учасник франко-російської війни
1837 Хованський Микола Миколайович — Князь Микола Миколайович Хованський - російський командир епохи наполеонівських воєн, генерал від інфантерії , білоруський генерал-губернатор. Почесний член Петербурзького університету
1844 Євстахій Еразм Санґушко — князь гербу Погоня — пан на Тарнові, Вєжхославицях, Лукавиці, Порембі, Скжишові, Шонвальді, Залясовій, Лісяґужій, Славуті, Антонінах, Білогородці, Корниці, Поляховій, Шепетівці, Іллінцях. Річпосполитський генерал, учасник польсько-російської війни 1792 року, повстання під проводом Костюшка, наполеонівських війн, масон
1859 Джон Браун — американський фермер, один із активних діячів аболіціонізму. В 1834 організував аболіціоністське товариство. Допомагав рабам втікати до Канади. 1854—1855 Браун з п'ятьма синами брав участь у боях з рабовласниками в штаті Канзас. У 1858 Браун склав проект «Тимчасової конституції» для США, в якій послідовно проводив принцип суверенітету і вимагав цілковитої ліквідації рабовласництва. Основні статті конституції Брауна переклав російською мовою Г. Чернишевський як такі, що відповідали настроям і ідеям передової громадськості Росії в тодішніх умовах напередодні скасування кріпацтва. У 1859 Браун очолив повстання в Гарперс-Феррі , сподіваючись на підтримку рабів всієї країни. Загін був розбитий урядовими військами, а Браун засуджений до страти. Мужня поведінка Брауна на суді і під час страти сприяла згуртуванню аболіціоністів. У Громадянській війні 1861—1865 пісня «Тіло Джона Брауна» стала гімном війська Півночі
1872 Вінцент Поль — польський поет, географ і етнограф.
1904 Кондратенко Роман Сидорович — генерал-лейтенант російської імператорської армії, який командував обороною Порт-Артура у російсько-японській війні.
1904 Рашевський Сергій Олександрович — російський інженер, полковник.
1918 Едмон Ростан — французький поет і драматург, член Французької академії, командор Ордену Почесного легіону. Найвизначніший здобуток Едмона Ростана — п'єса «Сірано де Бержерак», вперше поставлена в 1897
1920 Щепкін В'ячеслав Миколайович — рос. Вячеслав Николаевич Щепкин; * — російський історик, мовознавець, славіст, спеціаліст з руської палеографії. син Миколи Щепкіна, брат Євгена та Миколи Щепкіних
1924 Казим'єрас Буґа — литовський мовознавець, лексиколог, лексикограф.
1924 Гуґо фон Зелігер — німецький астроном, спеціаліст з зоряної астрономії, астрофізики і небесної механіки.
1926 Жерар Кореман — бельгійський католицький політичний діяч.
1928 Джон Доннелл Сміт — американський ботанік-систематик, капітан кавалерії армії конфедератів.
1929 Суслов Онисим Зіновійович — український драматург, актор, режисер і антрепренер школи Кропивницького.
1935 Джеймс Генрі Брестед — американський археолог та історик, який займався питаннями єгиптології, а також вливом цивілізацій Стародавнього Ближнього Сходу на становлення західної і православної цивілізацій. Його праці також торкалися інших важливих аспектів історії Стародавнього Сходу
1935 Васютинський Антон Федорович — український і російський художник-медальєр. Автор багатьох моделей і медалей Російської імперії та СРСР. Академік Петербурзької академії мистецтв. Герой Праці
1937 Хосе Комас Сола — іспанський каталонський астроном, член Барселонської королівської академії наук і мистецтв.
1937 Порфирій (Гулевич) — єпископ Сімферопольський і Кримський.
1938 Ручко Гнат Омелянович — український мікробіолог. Член-кореспондент Всеукраїнської Академії Наук
1940 Кольцов Микола Костянтинович — російський генетик, засновник Інституту експериментальної біології, дослідник клітинної біофізики і генетики. Академік ВАСГНІЛ, член-кореспондент АН СРСР. Передбачив принцип матричного синтезу молекул спадковості
1940 Шліхтер Олександр Григорович — професійний революціонер, більшовицький партійний і державний діяч, учений-економіст. Доктор економічних наук. Академік АН УРСР і АН Білоруської РСР. Віце-президент АН УРСР. Чоловік Євгенії Самійлівни Шліхтер. Партійні псевдоніми — Ананьїн, Апрелєв, Євгеньєв, Никодим, Нестеров та інші
1941 Карпеченко Георгій Дмитрович — видатний радянський генетик і селекціонер. Здійснив міжродову гібридизацію у рослин за допомогою поліплоїдизації геному. Співробітник Миколи Вавилова у ВІР. Репресований і розстріляний у 1941 році
1941 Едвард Ридз-Сміглий — польський військовий і політичний діяч, українського походження, маршал Польщі. Під час Першої світової війни — керівник батальйону в складі Польських легіонів. Головнокомандувач польської армії під час Польської кампанії 1939 року. Орден Білого Орла. Масон. Почесний громадянин Тернополя
1943 Нурдаль Гріг — норвезький поет, драматург і журналіст.
1944 Філіппо Томмазо Марінетті — італійський драматург, письменник-футурист. Прихильник фашизму. У роки правління Беніто Муссоліні Марінетті очолив Спілку італійських письменників
1947 Алексій Карпаторуський — архімандрит, активіст руху за відродження православ'я на Закарпатті.
1947 Франц Ксавер Шварц — німецький політичний та державний діяч часів Третього Рейху, завідувач фінансами НСДАП Оберстгрупенфюрер СС , рейхсляйтер. Один з перших членів НСДАП та СС
1959 Греків Олександр Петрович — український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР. Начальний командант УГА
1959 Дмитрієв Олександр Іванович — російський радянський архітектор та інженер, академік архітектури.
1962 Анрі Валлон — французький філософ, психолог, нейропсихіатр, педагог та політичний діяч. Засновник паризької школи генетичної психології. Професор та викладач відомих наукових закладів: Коллеж де Франс, Практичної школи вищих знань, Національного інституту професійної орієнтації Паризького університету. Редактор 8-го тому Французької енциклопедії, присвяченого психічному життю. Президент Французької психологічної асоціації та Французької асоціації «нового виховання», президент комісії з реформування освіти у Франції , президент Міжнародної федерації профсоюзів працівників просвіти
1966 Лейтзен Егберт Ян Брауер — нідерландський математик. Член Нідерландської АН , професор Амстердамського університету. В 1911 — 1913 одержав важливі результати в галузі топології. Очолював філософський напрям у математиці — інтуїціонізм
1969 Веселов Олександр Михайлович — радянський воїн, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-фінської війни стрілець 331-го стрілецького полку 100-ї стрілецької дивізії 7-ї армії Північно-Західного фронту, червоноармієць.
1969 Ворошилов Климент Єфремович — Клим Ворошилов — радянський військовий та політичний діяч, двічі Герой Радянського Союзу, Герой Соціалістичної Праці, перший Маршал Радянського Союзу. У 1925–1940 роках нарком з військових і морських справ і нарком оборони СРСР. У 1953–1960 роках номінальний глава Радянської держави
1974 Орфеєв Серафим Дмитрович — український та російський композитор радянських часів, ректор Одеської консерваторії, професор, кавалер ордену «Знак Пошани».
1979 Соловйов-Сєдой Василь Павлович — російський композитор. Народний артист СРСР. Лауреат Ленінської і Державної премії СРСР. Герой Соціалістичної Праці
1980 Ромен Гарі — французький письменник.
1982 Джованні Феррарі — колишній італійський футболіст, півзахисник. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер
1987 Донн Ейсел — пілот ВПС США, пізніше астронавт НАСА. Здійснив один політ в якості пілота командного модуля корабля Аполлон-7. Після відходу з ВПС і НАСА був директором відділення Корпусу миру в Таїланді, потім займався приватним бізнесом
1987 Зельдович Яків Борисович — радянський фізик, фізико-хімік та астрофізик, з 1946 — член-кореспондент АН СРСР, академік АН СРСР.
1987 Хуан Альберто Мельгар Кастро — гондураський політичний діяч, президент країни у 1975–1978 роках.
1990 Роберт Каммінгс — американський актор та продюсер.