Люди, що померли 13-го грудня

558 Хільдеберт I — король франків, правив у 511 — 558 роках, з династії Меровінгів. Третій син короля Хлодвіга I та Клотільди Бургундської. Ім'я Хільдеберт перекладається зі старо-німецької як«Блискучий у битві»
838 Піпін I — король Аквітанії з 814 року, другий син імператора Людовика I Благочестивого та Ірменгарди з Хеспенгау.
1048 Аль-Біруні — хорезмський вчений-енциклопедист. Працював при дворі хорезмшахів. Писав арабською мовою
1087 Добронега Володимирівна — руська княжна з династії Рюриковичів. Донька великого князя київського Володимира Святого. Молодша сестра Ярослава Мудрого. У хрещенні — Марія. З 1039 року дружина польського князя Казимира I з династії П'ястів, княгиня Польщі. Матір польського короля Болеслава ІІ
1126 Генріх IX Чорний — герцог Баварії , що походив з династії Вельфів, син Вельфа IV та Юдіт Фландрійської.
1204 Маймонід — єврейський філософ. Один з найвидатніших єврейських філософів Середньовіччя. Говорив та писав арабською мовою та івритом
1466 Донателло — один з найвідоміших італійських скульпторів епохи Відродження, основоположник індивідуалізованого скульптурного портрету.
1521 Мануел I — Великий — 14-й король Португалії. Син інфанта Фернандо, онук короля Дуарте I, двоюрідний брат Жуана II. З правлінням цього короля пов'язують економічний та культурний розквіт країни, швидкий процес створення колоній, Великі географічні відкриття
1557 Нікколо Тарталья — італійський математик.
1565 Конрад Ґеснер — швейцарський природодослідник, автор першої зоологічної енциклопедії «Історія тварин» і першого універсального бібліографічного довідника «Загальна бібліотека» в трьох томах з описом 15 тисяч книг латинських, грецьких і єврейських авторів.
1641 Жанна де Шанталь — народилася 23 січня 1572 року в Діжоні, померла 13 грудня 1641 в Мулені - католицька свята, засновниця ордена візитанток, сподвижниця святого Франциска Салезького.
1693 Віллем ван де Велде старший — нідерландський художник-мариніст.
1693 Дософтей — молдавський Митрополит і політичний діяч, учений, поет, і перекладач. Досифтей вніс значний внесок до культури Молдови та Румунії
1721 Александр Селкірк — шотландський моряк, відомий своєю кількарічною робінзонадою на незаселеному острові Мас-а-Тьєрра , що у складі архіпелагу Хуан Фернандес, розташованого в Тихому океані, за 640 кілометрів від узбережжя Чилі.
1770 Джордж Гренвіль — британський державний діяч. У 1762—1763 роках недовго займав посаду Першого лорда Адміралтейства. Прослуживши в уряді упродовж відносно короткого періоду у 7 років, став 8-м Прем'єр-міністром Великої Британії. Був одним з небагатьох прем'єр-міністрів , які ніколи не приймали звання пера
1784 Семюел Джонсон — англійський критик, лексикограф і поет епохи Просвітництва. Його ім'я в англомовному світі стало синонімом епохи другої половини XVIII століття
1814 Жан-Батист Бруссьє — французький військовий діяч, генерал часів Першої Французької імперії, граф.
1817 Пауль Китайбель — угорський хімік та ботанік.
1849 Йоганн Центуріус фон Гофманцег — німецький ботанік, ентомолог та орнітолог.
1867 Артур Ґроттґер — польський живописець, один із провідних представників романтизму в польському мистецтві, ілюстратор, рисувальник, автор циклу творів на тему січневого повстання 1863–1864 рр.
1881 Август Шеноа — хорватський письменник: романіст, критик, редактор, поет і драматург; автор понад 10 романів. Один з найвидатніших представників національної літератури, є автором популярної патріотичної пісні «Živila Hrvatska». Августа Шеноа часто називають «Батьком хорватського роману»
1890 Емін Микита Осипович — вірменський історик, філолог, вірменознавець.
1891 Жан Серве Стас — нім. Jean Servais Stas; — відомий бельгійський хімік. Він провів перші точні виміри атомних мас
1894 Фрідріх Адальберт Максиміліан Кун — німецький ботанік.
1895 Єдлик Аньош — угорський та словацький винахідник, інженер, фізик, бенедиктинський священик, член Угорської Академії наук, а також автор кількох книг. Він, на думку угорців і словаків бути справжнім, але не визнаним батьком Динамо машини та електродвигуна. Сьогодні він є гордістю як словацького та угорського народів
1918 Заливчий Андрій Іванович — український політичний діяч і письменник.
1922 Джон Вільям Годвард — англійський художник-неокласицист. Подібно серу Лоуренсу Альма-Тадемі, зараховується до «Мармурової школи», проте стиль його живопису не цілком відповідає канонам вікторіанського академізму. Можливо, він так і не отримав систематичної художньої освіти. Практично всі його роботи зображають жінок в античних драпіруваннях серед мармурових терас і рослин. Хоча в період 1887–1905 років Годвард виставлявся в Королівській академії мистецтв, він не отримав визнання своєї творчості і не вписувався в художнє середовище Англії. У 1911–1922 роках жив у Римі, який на тлі поширення авангардизму залишався оплотом неокласичного мистецтва. Через незатребуваність покінчив із собою у 1922 році. Його родичі, зайняті в страховому бізнесі, знищили майже всі сліди діяльності художника, не збереглося жодної його фотографії. Тільки з 1970-х років, на хвилі інтересу до декоративного і салонного мистецтва, живопис Годварда почав привертати увагу мистецтвознавців і колекціонерів, а його роботи стали цінуватися на антикварному ринку
1930 Фріц Прегль — нім. Fritz Pregl, *3 вересня 1869 р., Лайбах — †13 грудня 1930 р., Грац — австрійський хімік і лікар словенського походження, лауреат Нобелівської премії з хімії в 1923 року «за винахід методу мікроаналізу органічних речовин»
1931 Гюстав Ле Бон — французький психолог, соціолог, антрополог та історик, публіцист, найбільше відомий як засновник соціальної психології і автор одного з перших варіантів доктрини "масового суспільства". Автор кількох робіт, в яких він тлумачив теорії національних рис, расових приналежностей, поведінку стада і психологію натовпу. Також доктор медицини і автор ряду робіт з фізики і хімії
1932 Ахмед Шаукі — єгипетський поет і драматург, один із родночальників сучасної єгипетської літератури, відомий, в першу чергу, започаткуванням епічної драми в арабській літературній традиції. Поезія Шаукі вважається однією з найдовершеніших у єгипетській літературі ХХ століття
1932 Георгіос Іаковідіс — грецький художник, представник Мюнхенської школи.
1935 Віктор Гріньяр — французький хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії 1912 року разом з Полем Сабатьє.
1936 Алмазів Олекса Дмитрович — український військовий і громадський діяч, генерал-хорунжий Армії Української Народної Республіки. Командир Окремої гірської батареї Гайдамацького коша Слобідської України , Окремої гірської батареї Запорізького полку кінних гайдамаків ім. кошового отамана Костя Гордієнка , Окремого кінно-гірського гарматного дивізіону Армії УНР , Окремого кінно-гірського гарматного дивізіону 16-го загону
1940 Агаджанян Степан Меліксетович — вірменський живописець, народний художник Вірменської РСР. Вчився в Парижі. У своїй творчості — послідовний реаліст. Змістовні життєві портрети відзначаються гостротою індивідуальної характеристики, лаконічністю живопису
1944 Кандінський Василь Васильович — російський художник, графік і теоретик мистецтва. Жив та творив у Росії, Німеччині та Франції. Кандінський вважається першим абстракціоністом
1947 Реріх Микола Костянтинович — російський художник, філософ, археолог, мандрівник і письменник з всесвітньо визнаним ім'ям. Закінчив Петербурзьку академію мистецтв , з 1909 акад.; працював також в Україні в галузі монументального мистецтва; з 1920 перебував у США та Індії. 1903-06 за ескізами Реріха виконано дві мозаїки для церкви у Пархомівці на Київщині, 1910 мозаїки для Троїцького собору Почаївської Лаври
1950 Цегельський Лонгин Михайлович — український громадсько-політичний діяч, дипломат, адвокат, журналіст, видавець.
1955 Леон Верт — французький письменник і критик. Найвідоміші твори це романи «Clavel soldat» та «Clavel chez les Majors» написані в 1917-1918 роках в яких показується рефлексія солдата-інтелегента під час Першої світової війни. Ці твори побудовані як збірки замальовок об’єднаних сприйняттям головного героя. Інші романи «La Maison Blanche» , «Yvonne et Pijalbet», «Les amants invisibles»
1955 Антоніо Еґаш Моніш — португальський психіатр і нейрохірург, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицині в 1949 році «за відкриття терапевтичного впливу лоботомії при деяких психічних захворюваннях». Розділив премію з Уолтером Гессом, нагородженим «за відкриття функціональної організації проміжного мозку як координатора активності внутрішніх органів»
1961 Миколай (Ярушевич) — православний єпископ, митрополит Коломенський і Крутицький Російської Православної Церкви у 1944–1960 р.
1963 Симоненко Василь Андрійович — український поет і журналіст, шістдесятник.
1963 Юбер П'єрло — бельгійський валлонський політичний діяч, прем'єр-міністр країни у 1939–1945 роках.
1964 Педро Петроне — колишній уругвайський футболіст, нападник.
1966 Станіслав Миколайчик — польський державний і політичний діяч, прем'єр-міністр Уряду Польщі у вигнанні в 1943-1944 роках.
1968 Клещов Олексій Юхимович — Герой Радянського Союзу, секретар Пінського підпільного обкому КПБ, командир Пінського партизанського з'єднання, генерал-майор. Учасник партизанського руху в Білорусі. Нагороджений трьома орденами Леніна, орденами Червоного Прапора, Вітчизняної війни 1-го ступеню й різними медалями
1971 Ткаченко Олександр Прохорович — Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни телефоніст роти зв'язку 835-го стрілецького полку 237-ї стрілецької дивізії 40-ї армії Воронезького фронту, червоноармієць.
1971 Готтард Хейнріці — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-полковник Вермахту. Кавалер Лицарського хреста з Дубовими листям та мечами
1972 Рене Маєр — французький політик і державний діяч, двічі, з 20 жовтня по 22 жовтня 1949 року і з 8 січня по 21 травня 1953 року, будучи прем'єр-міністром Франції очолював кабінет міністрів Четвертої республіки. Голова Європейської спільноти з вугілля та сталі
1974 Аман Кекілов — туркменський літературознавець та письменник, академік Академії наук Туркменської РСР.
1983 Мері Рено — англійська письменниця, автор серії історичних романів, сюжет яких заснований на подіях доби Стародавньої Греції. Серед головних персонажів в її художніх роботах зустрічаються Тесей, Сократ, Аристотель, Платон, Александр Македонський. Мері Рено — також автор документальної біографії останнього