Люди, що померли 22-го числа

22 травня 337 р. Костянтин Великий — римський імператор, перший християнин на троні, а також православний святий, іменований рівноапостольним. Його мати Олена також канонізована православна свята
22 червня 431 р. Паулін Ноланський — давньоримський державний, церковний діяч, поет часів пізньої Римської імперії.
22 травня 748 р. Імператор Ґенсьо — 44-й Імператор Японії, синтоїстське божество, 5-а жінка на Імператорському престолі Японії. Роки правління: 3 жовтня 715 — 3 березня 724
22 квітня 835 р. Кукай — японський буддистський монах, засновник японської секти езотеричного буддизму Сінґон. Ім'я в миру: Саекі но Мао. Посмертне імя: Кобо Дайсі — «Великий наставник — проповідник Закону»
22 вересня 880 р. Карломан (король Баварії) — король Баварії і Італії з династії Каролінгів.
22 травня 1068 р. Імператор Ґо-Рейдзей — 70-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 7 лютого 1045 — 22 травня 1068
22 лютого 1071 р. Арнульф III Фландрський — граф Фландрії і Ено з 1070, син Бодуена VI і Ріхільди де Ено.
22 вересня 1072 р. Оуян Сю — китайський державний діяч, письменник, історик, поет часів династії Сун.
22 березня 1081 р. Болеслав II Сміливий — польський князь і король , представник династії П'ястів.
22 листопада 1086 р. Ярополк Ізяславович — Петро — Святий, князь Вишгородський, Волинський і Турівський. Третій син Великого князя Київського Ізяслава I та польської княжни Гертруди, сестри короля Казимира, онук великого князя Київського Ярослава I Мудрого, одружений з Кунеґундою-Іриною фон Орламюнде, дочкою графа Оттона. Король Русі
22 січня 1142 р. Андрій Володимирович Добрий — князь волинський 1123, князь переяславський, молодший син Володимира II Мономаха й Ґіти, дочки останнього англо-саксонського короля Гаральда II.
22 березня 1144 р. Вільям з Норвіча — англійський хлопчик, понівечене тіло якого знайшли в лісі під Норвічем 26 березня 1144 року. Жертва ритуального вбивства Святий мученик римо-католицької церкви. Вбивство Вільяма з Норвіча було першим відомим звинуваченням євреїв у ритуальному вбивстві у християнській західній Європі
22 серпня 1155 р. Імператор Коное — 76-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 5 січня 1142 — 22 серпня 1155
22 серпня 1227 р. Цю Чанчунь — даоський патріарх і святий , що домігся найвищого офіційного статусу для даосизму, алхімік, поет і видатний мандрівник, засновник напрямку цзинь-лянь , або лунмень однієї з найбільших даоських шкіл цюаньчжень-цзяо.
22 вересня 1253 р. Доґен — японський буддистький монах і філософ періоду Камакура, послідовник вчення дзен, засновник японської секти Сото-сю.
22 листопада 1286 р. Ерік V (король Данії) — король Данії у 1259–1286 роках. Його прізвисько значить «обрізана монета»
22 серпня 1350 р. Філіп VI Валуа — король Франції між 1328 та 1350 роками, син Карла, графа де Валуа від першого шлюбу з Маргаритою Анжу-Сицилійською, внук Філіпа ІІІ Сміливого, засновник династії Валуа на французькому троні.
22 лютого 1371 р. Давид II (король Шотландії) — король Шотландії у 1329–1371 роках, останній король з династії Брюсів.
22 червня 1389 р. Лазар Хребелянович — сербський правитель , національний герой. Частина Сербії, підвладна Лазару, значно зменшилася внаслідок наступу турків
22 вересня 1408 р. Іоанн VII Палеолог — імператор Візантійської імперії упродовж шести місяців у 1390, та, пізніше, з 1399 по 1402.
22 березня 1421 р. Томас Ланкастер герцог Кларенс — лорд-стюард Англії з 1399 року, 1-й герцог Кларенс і 1-й граф Албермарль з 1412, відомий полководець часів Столітньої війни, другий син Генріха IV, короля Англії, і Марії де Богун, дочки Хамфрі де Богуна, 7-го графа Герефорда.
22 липня 1461 р. Карл VII Звитяжний — король Франції.
22 серпня 1485 р. Річард III (король Англії) — король Англії з 1482 року, останній з династії Йорків, син Річарда, герцога Йоркського. Брат, Едуард IV, зробив його герцогом Глостерським. Відзначився у війні Червоної та Білої Троянд. Після смерті Едуарда в 1483 році став правителем при своєму племіннику Едуарді V і незабаром привласнив корону, мотивуючи це тим, що син Едуарда IV — незаконно-народжений
22 квітня 1500 р. Педру Альваріш Кабрал — португальський мореплавець і дослідник, що загалом вважається європейським першовідкривачем морського маршруту до Бразилії.
22 вересня 1520 р. Селім I Грізний — султан Османської імперії , який протягом свого правління вдвічі збільшив її територію. Син, наступник і вбивця Баязида ІІ, батько й попередник Сулеймана Пишного
22 липня 1536 р. Генрі Фіцрой — офіційно визнаний позашлюбний син короля Англії Генріха VIII і Елізабет Блаунт. Не зважаючи на своє походження, довгий час вважався вірогідним спадкоємцем англійського престолу
22 вересня 1539 р. Нанак — засновник сикхізму, перший із десяти ґуру сикхів.
22 травня 1540 р. Франческо Гвічардіні — відомий італійський політичний діяч, дипломат та історик часів Відродження. На рівні з Нікколо Мак'явелі вважається одним з найважливіших авторів та особ італійського Відродження. Також вважається батьком модерної історії завдяки своїй праці "Історія Італії"
22 серпня 1540 р. Гійом Бюде — французький державний діяч, гуманіст, вчений, бібліофіл.
22 березня 1544 р. Іоанн Магнус — шведський католицький священнослужитель, освітній та науковий діяч епохи Відродження і Реформації. Архієпископ Уппсальський і примас Швеції. Теолог, історик, дослідник генеалогії. Народився у південношведському місті Лінчепінг. 1523 року призначений Густавом I Вазою на уппсальську кафедру без папського благословення. Згодом виступив проти реформаторської політики короля, а також лютеранських проповідників Олафа та Ларс Петерсонів. 1526 року відправлений шведським послом до Василя ІІІ, великого князя Московського. До Швеції повернутися не зміг — 1531 року Густав І Ваза призначив новим упсальським архієпископом лютеранина Ларса Петерсона. 1533 року посвячений Папою на архієпископа Швеції у Римі, проте шведський король остаточно відійшов від Католицької Церкви. Залишався в Римі до кінця життя, де й помер. Автор історичних трактатів латинською мовою: «Історія всіх королів готів і шведів» та «Історія метрополії Уппсальської». Творець легенди про давнє походження шведських королів, що були нащадками самого Яфета, сина Ноя
22 листопада 1550 р. Бехам Ганс Себальд — німецький художник, графік, гравер доби Відродження, учень Альбрехта Дюрера.
22 листопада 1554 р. Іслам Шах Сурі — 2-й султан з династії Сурі, який правив у північній Індії у 1545–1554 роках.
22 листопада 1557 р. Ода Нобуюкі — самурайський полководець середньовічної Японії періоду Сенґоку. Син Оди Нобухіде, молодший єдиноутробний брат Оди Нобунаґи. У документах з'являється також під іменами Оди Нобукацу, Оди Тацунарі й Оди Нобунарі. Володар замку Суеморі в провінції Оварі
22 липня 1563 р. Франсиско де Вільяґра — іспанський конкістадор і губернатор Чилі.
22 вересня 1566 р. Йоганн Агрікола — німецький проповідник, один з лідерів Реформації, сподвижник Мартіна Лютера.
22 грудня 1572 р. Франсуа Клуе — французький художник, представник Північного відродження. Мав прізвисько «Жане»
22 листопада 1594 р. Мартін Фробішер — англійський мореплавець і пірат, що здійснив три експедиції до берегів Північної Америки, дослідник північно-західної частини Атлантичного океану.
22 серпня 1599 р. Лука Маренціо — італійський композитор. Представник пізнього Відродження, відомий як автор мадригалів
22 березня 1602 р. Агостіно Карраччі — італійський художник, гравер, представник Болонської школи живопису.
22 грудня 1603 р. Мехмед III — 13-й османський султан, наступник Мурада III. Під час правління Мехмеда III починається занепад Османської імперії
22 жовтня 1605 р. Костянтин I (цар Кахетії) — цар Кахетії, син царя Олександра II від першого шлюбу з Тінатін Амілахварі. Представник династії Багратіоні
22 вересня 1607 р. Алессандро Аллорі — італійський художник Флорентійської школи, представник маньєризму.
22 квітня 1616 р. Мігель де Сервантес — іспанський новеліст, драматург і поет, класик світової літератури. Повсюдно відомий, передусім, написанням твору «Дон Кіхот», який багато критиків називають першим сучасним романом та одним із найкращих творів світу
22 травня 1616 р. Токуґава Ієясу — один із головних військово-політичних лідерів Японії епохи «воюючих країн». Патріарх роду Токуґава. Засновник і перший сьоґун сьоґунату Едо
22 грудня 1616 р. Якоб Лемер — голландський мореплавець.
22 вересня 1617 р. Єжи Бойм — купець, громадянин Львова. На його портреті XVII ст. на родинній каплиці латиною прописано його ім'я — Георгій , яке засвідчує те, що сам Боїм не називав себе спольщеним варіантом Єжи та й у значній частині слов'янських, європейських мов вживають імена-відповідники близькі до Юрія
22 листопада 1617 р. Ахмед I — турецький султан. 14-й султан династії Османів, син султана Мехмеда III. Воював проти Австрії , Польщі та Ірану
22 квітня 1622 р. Каспер Мясковський — польський поет часів Речі Посполитої.
22 січня 1649 р. Алессандро Туркі — італійський художник епохи раннього бароко.
22 квітня 1672 р. Георг Стірнгельм — шведський поет, відомий як «батько шведської поезії».