Люди, що померли 20-го числа

20 вересня 19 р. Вергілій — найвидатніший поет стародавнього Риму та один із найвизначніших поетів античної літератури, автор епосу «Енеїда», що оспівує легендарне походження римського народу.
20 грудня 69 р. Вітеллій — римський імператор, який правив з 17 квітня 69 до 20 грудня того ж року. Був одним з імператорів 69 року, «року чотирьох імператорів»
20 січня 473 р. Євтимій Великий — християнський святий, настоятель монастиря в Святій Землі. Пам'ять — 2 лютого
20 жовтня 712 р. Алі ібн Хусейн — 4-й імамітський імам, нащадок пророка Мухаммеда та Алі ібн Абі Таліба. Його також називали Саджадом за його набожність
20 червня 840 р. Людовик I Благочестивий — король Аквітанії з династії Каролінгів, з 781 король франків, з 813 імператор Заходу разом із своїм батьком Карлом Великим, а з 814 — одноосібно.
20 березня 851 р. Ірменгарда Турська — дружина імператора Заходу Лотара I, дочка графа Тура Гуго II Боязкого з династії Етіхонідів і Ави де Морвуа.
20 січня 882 р. Людовик III Молодший — король Аквітанії у 852–855, король Франконії, Тюрінгії та Саксонії з 865, король Баварії з 880, король Лотарингії з 876, син Людовика II Німецького, короля Східно-Франкського королівства, і Емми Баварської, дочки Вельфа I, графа Альтдорф.
20 квітня 888 р. Сі-цзун (династія Тан) — 18-й імператор династії Тан у 873–888 роках.
20 червня 981 р. Адальберт Магдебурзький — нім. Adalbert von Magdeburg — німецький церковно-політичний діяч, перший архієпископ Магдебурзький , хроніст
20 липня 1031 р. Роберт II Побожний — король франків з 987 між 1031 роками. До 996 року був королем спільно зі своїм батьком, Гуго Капетом, після чого правив самостійно до 1017 року, опісля спільно з синами Гуго, Магнусом і Генріхом. Був другим монархом з династії Капетингів
20 лютого 1054 р. Ярослав I Мудрий — ростовський князь , Новгородський князь , Великий князь Київський , святий. Був другим сином хрестителя Русі князя Володимира Святославича з династії Рюриковичів від полоцької княжни Рогнеди. У хрещенні мав ім'я Георгій
20 жовтня 1139 р. Генріх Гордий — герцог Баварії під ім’ям Генріх X з 1126 року, герцог Саксонії під ім’ям Генріх II з 1137 року, маркграф Тоскани з 1137 року, з роду Вельфів. Другий син герцога Баварії Генріха IX Чорного
20 серпня 1148 р. Гільйом II (граф Невера) — граф Невіра, Осера і Тоннеру з приблизно 1097. Син Рено II, графа Осера, Невера і Тоннеру, і Агнес де Божансі, дочки сеньйора де Божансі Ланселіна II, представник Неверського будинку
20 червня 1156 р. Імператор Тоба — 74-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 9 серпня 1107 — 20 лютого 1123
20 липня 1160 р. Петро Ломбардський — Петро Новарський, Петро Ломбард, Ломбард, Ломбардець; лат. Petrus Lombardus — католицький богослов і філософ-схоласт XII століття. Прізвисько Петра — Магістр сентенцій за назвою його найвідомішого твору
20 січня 1171 р. Гліб Юрійович — син Юрія I Долгорукого. Поставлений на Київський престол, після захоплення та зруйнування Києва, суздальським князем Андрієм. Став першим Київським князем, що не титулувався як «Великий»
20 червня 1176 р. Михайло Юрійович — старший син Юрія I Довгорукого від другого шлюбу, з Суздальської династії Рюриковичів. Дружина — Февронія померла 5 серпня 1202 року. Походила з волинської гілки Мономаховичів
20 лютого 1194 р. Танкред I (король Сицилії) — король Сицилії з роду Отвілів.
20 квітня 1194 р. Одон Мешкович — князь познанський , великопольський і калишський. Старший син Мешка ІІІ Старого. Чоловік Вишеслави Ярославни, доньки галицького князя Ярослава Осмомисла
20 березня 1239 р. Герман фон Зальца — великий магістр Тевтонського ордену.
20 вересня 1246 р. Михайло Всеволодович — князь переяславський , новгородський , чернігівський , галицький , Великий князь Київський.
20 травня 1285 р. Іоанн I (король Кіпру) — король Кіпру у 1284–1285 роках.
20 листопада 1316 р. Іоанн I Посмертний — король Франції, син Людовика X Сварливого і Клеменції Угорської. Іоанн І увійшов у історію Франції як король, що правив найкоротший термін — 5 днів
20 липня 1320 р. Ошин — 11-й король Кілікійської Вірменії, 21-й за ліком правитель Кілікії. Походив з династії Хетумідів
20 жовтня 1375 р. Вальдемар IV Аттердаг — король Данії у 1340–1375 роках.
20 серпня 1390 р. Конрад Целльнер фон Ротенштайн — 23-й великий магістр Тевтонського ордена з 1382 по 1390 рік.
20 березня 1413 р. Генріх IV (король Англії) — король Англії та лорд Ірландії між 1399 та 1413 роками, перший з династії Ланкастерів.
20 лютого 1431 р. Мартин V — папа римський з 11 листопада 1417 до 20 лютого 1431.
20 березня 1440 р. Сигізмунд Кейстутович — Великий князь Литовський. Князь Стародубський, Можайський. Наймолодший із синів Кейстута Ґедиміновича, брат Вітовта Великого
20 травня 1449 р. Педру Коїмбрський — португальський політичний та військовий діяч часів Середньовіччя, регент Португалії у 1439–1449 роках, письменник, перекладач.
20 вересня 1460 р. Жиль Беншуа — франко-фламандський композитор, представник «першої нідерландської школи».
20 квітня 1472 р. Леон-Баттіста Альберті — італійський архітектор, вчений, письменник і музикант епохи Відродження. Уславлений теоретик мистецтва, автор проектів архітектурних споруд в різних містах Італії ранішньої доби Відродження. Сам не будував, за його проектами будували місцеві архітектори — практики. Його архітектурні ідеї, однак, мали значний вплив на розвитов архітектури Італії доби Високого Відродження. Леон-Баттіста Альберті створив новий тип католицького плану храму з урахуванням грецького хреста, а також з архітектурними елементами давньоримської архітектури. Залишив багатий теоретичний спадок
20 вересня 1502 р. Альбрехт Дюрер старший — німецький золотар угорського походження, батько художника Альбрехта Дюрера.
20 травня 1503 р. Лоренцо Медічі Пополано — італійський політик, дипломат, банкір. Мав прізвисько «Пополано»
20 травня 1506 р. Христофор Колумб — іспанський мореплавець, першовідкривач Південної Америки.
20 лютого 1513 р. Юхан II — король Данії з 1481 до 1513 року, Норвегії з 1483 до 1513 року , Швеції з 1497 до 1501 року , герцог Шлезвігу та Гольштейна з 1481 до 1513 року. Походив з династії Ольденбурги
20 квітня 1517 р. Богдан III Сліпий — господар Молдавського князівства з династії Мушатовичів, син Штефана III.
20 листопада 1518 р. П'єр де ля Рю — франко-фламандський композитор, зазвичай вважається представником третьої нідерландської школи поліфоністів.
20 квітня 1521 р. Чжу Хоучжао — 10-й імператор династії Мін у 1505–1521 роках, девіз правління Чженжде.
20 травня 1534 р. Єжи Крупський — пол. Krupski Jerzy — українсько-литовський шляхтич Королівства Польського, дипломат і воєначальник, власник нерухомості й великих за обсягом земель у Червоній Русі , нащадок маєтків Крупе й Орхово. Сенатор, каштелян Белз 1509 р., каштелян Львова у 1515 р., воєвода Белза в 1533 р.. Шляхтич Єжи Крупський був першим відомим предком гербу «Корчак»
20 травня 1550 р. Асікаґа Йосіхару — 12-й сьоґун сьоґунату Муроматі. Правив з 1521 по 1546 рік. Син Асікаґи Йосідзумі, 11-ого сьоґуна сьоґунату Муроматі
20 лютого 1564 р. Дієго Лопес де Суньіга — Суньіга-і-Велáско, 4-й граф Ньєва - іспанський колоніальний чиновник, конкістадор. Віце-король Перу з 1561 року до своєї смерті 20 лютого 1564
20 вересня 1565 р. Чіпріано де Роре — фламандський та італійський композитор та викладач музики.
20 березня 1568 р. Альберт (герцог Прусії) — останній великий магістр Тевтонського ордену з 1511, перший герцог прусський.
20 серпня 1572 р. Мігель Лопес де Легаспі — іспанська конкістадор з титулом аделантадо, роль якого в історії Філіппін порівнянна з роллю Кортеса в історії Мексики і з роллю Пісарро в історії Перу.
20 грудня 1590 р. Амбруаз Паре — французький хірург, якого вважають одним із «батьків» сучасної медицини, зокрема хірургії. Був лідером у галузі хірургічної техніки і військової медицини, особливо в лікуванні ран. Він також був анатомом і винахідником декількох хірургічних інструментів
20 червня 1597 р. Віллем Баренц — голландський мореплавець і дослідник.
20 листопада 1603 р. Кшиштоф Радзивілл (Перун) — державний, військовий і політичний діяч Великого князівства Литовського. Представник княжого шляхетського роду Радзивіллів гербу Труби. Крайчий литовський в 1567–1569, підчаший литовський в 1569–1579, польний гетьман литовський в 1572–1589, каштелян трокський в 1579–1584 і одночасно підканцлер литовський в 1579–1585, воєвода віленський з 1584, великий гетьман литовський з 1589. Староста кокенгаузький, солецький, жежмарайський, ужендувський, аінській, борисовський, новомисський. Князь Священної Римської імперії
20 липня 1605 р. Федір II Годунов — 4-й цар Московської держави із 13/23 квітня по 1/11 червня 1605 року, картограф. Син Бориса Годунова. Правління Федора Борисовича було одним із найкоротших за всю історію Московського царства
20 січня 1606 р. Алессандро Валіньяно — – італійський католицький священик, отець-єзуїт, місіонер. Візитатор Товариства Ісуса в Індії, Китаї і Японії. Народився у К'єті, в шляхетній родині. Закінчив Падуанський університет. Випускник Римської колегії. 1566 став членом Товариства Ісуса. 1570 прийняв священство. Ректор Мацератської колегії. 1574 вирушив як візитатор Товариства Ісуса для інспекції Східноіндійської провінції. Тричі відвідував Японію. Зустрічався із японськими магнатами, патронами християн — Отомо Соріном, Такаямою Уконом, Одою Нобунаґою. Сприяв японізації християнської Церкви в Японії — відправив перше японське посольство до Риму ; відкрив семніарії в Адзучі та Арімі , колегії в Фунаї та новіціат в Усукі для підготовки японського кліру; експортував до Японії європейську техніку книгодрукування. 1581 був почесним гостем на кінному параді Оди Нобунаґи в Кіото. 1582 домігся від керівництва Товариства Ісуса виокремлення Японії в окрему віце-провінцію та поділу її на три регіони – Міяко , Бунґо і Шімо. 1591 відвідував з посольством Тойотомі Хідейоші в Кіото, домагаючись скасування його антихристиянського курсу. Помер, повертаючись із Японії, у португальському Макао