Люди, що народилися 19-го числа

19 вересня 86 р. Антонін Пій — римський імператор з династії Антонінів.
19 серпня 232 р. Проб — римський імператор з 276 по 282 рік.
19 січня 399 р. Пульхерія — Елія Пульхерія імператриця Східної Римської імперії з 28 липня 450 по липень 453 року.
19 вересня 767 р. Сайтьо — японський монах, засновник буддистської школи Тендай-сю в Японії. Відомий також за посмертним ім'ям Денґьо Дайсі
19 січня 840 р. Михаїл III (візантійський імператор) — імператор Візантії з 842 по 867 рік.
19 вересня 866 р. Лев VI (візантійський імператор) — імператор Візантії з 886 по 912 роки.
19 січня 973 р. Бенедикт VI — або Венедикт VI , сто тридцять п'ятий папа Римський , за походженням римлянин, син Гільдебранда. Був обраний папою за протекцією імператора Священної Римської імперії Оттона I Великого. Підтвердив привілеї деяким монастирям і храмам. Після смерті імператора римляни ув'язнили папу в Замку Святого Ангела. Через деякий час за наказом Кресцентія I Бенедикта VI було задушено, щоб запобігти його визволенню посланцем імператора Оттона II
19 липня 1096 р. Тугоркан — половецький хан, найближчий соратник Боняка. Разом з Боняком об'єднав під своєю владою декілька західних половецьких орд
19 травня 1126 р. Микита (митрополит Київський) — митрополит київський і всієї Русі.
19 листопада 1168 р. Нін-цзун — 13-й імператор з династії Сун та 4-й володар епохи Південна Сун у 1194–1224 роках.
19 січня 1200 р. Доґен — японський буддистький монах і філософ періоду Камакура, послідовник вчення дзен, засновник японської секти Сото-сю.
19 вересня 1377 р. Альбрехт IV (герцог Австрії) — герцог Австрійський з 29 серпня до 22 листопада 1395 правив одноосібно, з 22 листопада 1395 спільно з Вільгельмом Дружнім, герцогом Штирії. Представник Альбертинської лінії династії Габсбургів
19 листопада 1413 р. Фрідріх II (курфюрст Бранденбургу) — курфюрст та маркграф Бранденбурзької марки в 1437–1470 роках.
19 жовтня 1433 р. Марсіліо Фічіно — італійський філософ, гуманіст, астролог, засновник та керівник флорентійської Платонівської академії. Один з провідних мислителів раннього Відродження, найзначніший представник флорентійського платонізму — напрямку, пов'язаним з відновленням інтересу до філософії Платона та спрямованим проти схоластики, в особливо проти схоластизованого вчення Аристотеля
19 березня 1434 р. Асікаґа Йосікацу — 7-й сьоґун сьоґунату Муроматі. Правив з 1442 по 1443 рік. Син Асікаґи Йосінорі, 6-ого сьоґуна сьоґунату Муроматі
19 листопада 1464 р. Імператор Ґо-Касівабара — 104-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 16 листопада 1500 — 19 травня 1526
19 лютого 1473 р. Миколай Коперник — польський астроном і математик, фізик, правник, дипломат, економіст, канонік, лікар і астролог. Автор геліоцентричної теорії побудови Сонячної системи
19 квітня 1483 р. Паоло Джовіо — італійський лікар, історик, колекціонер.
19 березня 1488 р. Іоанн Магнус — шведський католицький священнослужитель, освітній та науковий діяч епохи Відродження і Реформації. Архієпископ Уппсальський і примас Швеції. Теолог, історик, дослідник генеалогії. Народився у південношведському місті Лінчепінг. 1523 року призначений Густавом I Вазою на уппсальську кафедру без папського благословення. Згодом виступив проти реформаторської політики короля, а також лютеранських проповідників Олафа та Ларс Петерсонів. 1526 року відправлений шведським послом до Василя ІІІ, великого князя Московського. До Швеції повернутися не зміг — 1531 року Густав І Ваза призначив новим упсальським архієпископом лютеранина Ларса Петерсона. 1533 року посвячений Папою на архієпископа Швеції у Римі, проте шведський король остаточно відійшов від Католицької Церкви. Залишався в Римі до кінця життя, де й помер. Автор історичних трактатів латинською мовою: «Історія всіх королів готів і шведів» та «Історія метрополії Уппсальської». Творець легенди про давнє походження шведських королів, що були нащадками самого Яфета, сина Ноя
19 березня 1530 р. Філон Семенович Кміта-Чорнобильський — українсько-білоруський магнат, державний та військовий діяч Речі Посполитої, ротмістр, староста оршанський з 1566 року, воєвода смоленський з 1579 року.
19 березня 1534 р. Жозе ді Анш'єта — Святий Жозе ді Анш'єта або Хозе де Анч'єта Льярена, S.J. єзуїтський місіонер з Канарських островів, що працював у Бразилії в другій половині XVI століття. Він був дуже впливовою фігурою в Бразилії протягом першого століття після її відкриття європейцями, одним із засновників міста Сан-Паулу в 1554 році та Ріо-де-Жанейро в 1565. Ввважається першим бразильським письменником та основоположником бразильської літератури. Він брав участь в наверненні на католицтво американських індіанців; доклав чималих зусиль для пасифікації індіанців разом з Мануелем да Нобрега
19 грудня 1538 р. Ян Зборовський — польський шляхтич, королівський секретар, надвірний гетьман коронний , польний гетьман коронний , каштелян ґнєзненський.
19 березня 1542 р. Ян Замойський — державний діяч Речі Посполитої. Представник шляхетського роду Замойських гербу Єліта. Народився у Скокувці, Польща. Син Станіслава Замойського й Анни Гербут. Великий канцлер коронний , сенатор. Великий гетьман коронний , великий підканцлер коронний , королівський секретар. Генеральний староста краківський , ординат Замойський. Староста белзький, мендзижецький, кшешовський, книшинський, тикоцинський і дерптський. Засновник міста Замостя та Замойської академії. Виховувався у кальвіністській родині, але перейшов у католицтво. Був соратником польського короля Стефана Баторія. У війні за польську спадщину розбив війська Максиміліана ІІІ під Бичиною. Брав участь у Лівонській війні , війні шведами , Молдавських походах. Помер, похований у Замості
19 січня 1544 р. Франциск II Валуа — був королем Франції та королем-консортом Шотландії. Народився в королівському палаці Фонтенбло у провінції Сена і Марна , син Генріха II, короля Франції і Катерини де Медичі. Він був онуком Франциска I, короля Франції та Клод Французської, а також братом королів Франції Карла IX і Генріха III
19 вересня 1551 р. Генріх III (король Франції) — король Речі Посполитої, Великий князь Литовський 1573-1574, король Франції , останній з династії Валуа, генералісимус; за часів Гугенотських війн у Франції підступно вбив своїх опонентів католиків братів де Гіз , але згодом сам загинув від руки релігійного фанатика.
19 травня 1555 р. Богдан IV Лапушанин — наслідник молдавського трону , прийшовши до влади склав присягу на вірність польському королю. Богдан прийшовши до влади мав не повних 15 років. Всіма справами держави займалась його матір -- Розанда. Вона намагалась дотримуватись дипломатичних відносин з султаном Селімом, в той час Богдан з боярами підтримував ближчі стосунки з Польщею. Богдан оточив себе польською шляхтою ,надаючи їм високі державні пости ,чим викликав невдоволення османів, які тримали на поготові нового кандидата і вичікували зручного моменту
19 червня 1566 р. Яків I (король Англії) — король Англії , перший з шотландської династії Стюартів , і король Шотландії ; ставши королем двох держав, першим почав називати себе королем Великої Британії. Прагнув утвердити Божествене право королів
19 червня 1572 р. Миколай Потоцький (стражник коронний) — з Яблунова і Тишківців гербу Пилява пол. Mikołaj Potocki, *бл.1512/1517/20 — †2 травня — польський шляхтич, дворянин, військовик, державний діяч Королівства Польського, Корони Польської у Речі Посполитій. Генерал Подільських земель
19 листопада 1600 р. Карл I (король Англії) — король Англії й Ірландії з 1625 династії Стюартів, син Якова І , батько Карла ІІ.
19 березня 1601 р. Алонсо Кано — іспанський художник і скульптор першої половини 17 ст.
19 квітня 1603 р. Мішель Ле Телльє — французький державний діяч.
19 червня 1623 р. Блез Паскаль — французький філософ, письменник, фізик, математик.
19 березня 1629 р. Олексій Михайлович — другий московський цар з династії Романових. Батько Петра І Великого. Повний титул: «Божією милістю Великий Государ Цар і Великий князь, всій Великия і Малия і Білия Росії самодержець, і багатьох держав і земель Східних і Західних і Північних отчич і дідич і спадкоємець і государ і володар»
19 лютого 1630 р. Шиваджі — засновник імперії Маратхів, спочатку магараджа, у 1674–1680 роках чхатрапаті.
19 грудня 1631 р. Дмитро Юрій Вишневецький — польський аристократ гербу Корибут, князь.
19 серпня 1646 р. Джон Флемстид — англійський астроном, член Лондонського королівського товариства , перший королівський астроном.
19 жовтня 1658 р. Адольф Фрідріх II Мекленбург-Стреліцький — 1-й герцог Мекленбург-Стреліцький с 1701 року. Його князівство було частиною Священної римської імперії
19 січня 1670 р. Бернард де Мандевіль — філософ, економіст, політичний мислитель і сатирик. Народився в Нідерландах, але більшу частину життя прожив в Англії. Відомий своєю «Байкою про бджіл», в якій доводив, що моральні вади служать рушієм суспільного розвитку
19 вересня 1683 р. Лоренц Гайстер — німецький ботанік, професор ботаніки, анатом, лікар, хірург, доктор медичних наук, професор теоретичної медицини, професор анатомії та хірургії, засновник німецької хірургії.
19 грудня 1683 р. Філіп V Анжуйський — король Іспанії з 1700 року, перший представник династії Бурбонів на іспанському троні.
19 липня 1688 р. Джузеппе Кастільоне — італійський художник і архітектор, єзуїт, що з місіонерською місією переселився в Пекін, де став придворним художником китайського імператора. Працював і помер в Пекіні
19 червня 1689 р. Аокі Конйо — японський науковець, конфуціанець, агроном, піонер в галузі «голландських наук» ранґаку середини періоду Едо.
19 серпня 1689 р. Семюел Річардсон — – англійський письменник та авторитетний друкар, який видав близько 500 різноманітних праць. Народився в сім'ї столяра. Працював складачем, коректором. Пізніше став власником невеликої друкарні, одружившись із донькою її колишнього господаря. Відомим став у досить зрілому віці. Найвизначнішими у творчості Річардсона є три епістолярних романи : «Памела, або ж Винагороджена доброчесність» , «Клариса, або історія юної леді» та «Історія сера Чарльза Ґрандісона» , які принесли письменникові світову популярність. Семюел Річардсон заклав підвалини соціально-психологічного роману Нового часу і водночас оновив епістолярну форму розповіді. Наприкінці життя очолював Лондонську Гільдію Видавців — посада ця, за його власним визнанням, була «такою ж прибутковою, як і почесною». Старість провів у матеріальному достатку, оточений пошаною і популярністю
19 липня 1692 р. Фрідріх-Вільгельм Кеттлер — герцог Курляндії і Семигалії. Представник німецької династії Кеттлерів. Син Фрідріха-Казимира Кеттлера. Імперський князь Священної Римської імперії
19 липня 1698 р. Йоганн Якоб Бодмер — швейцарський письменник, філолог, літературний критик. Перекладач Гомера та Мільтона, пропагандист англійської літератури, видавець творів мінезингерів і частини «Пісні про Нібелунгів». Боровся з класицизмом, що панував в німецькомовній літературі
19 травня 1701 р. Альвізе IV Джованні Моченіго — 118-й венеціанський дож.
19 жовтня 1718 р. Віктор-Франсуа де Брольі — французький військовий та політичний діяч, маршал Франції, генерал-фельдмаршал Російської імперії.
19 квітня 1721 р. Роджер Шерман — американський юрист і політичний діяч.
19 квітня 1722 р. Клеменс Франц Баварський — баварський принц з династії Віттельсбахів, онук курфюрста Баварії Максиміліана II, син фельдмаршала Фердінанда Марії, принца баварського, та Марії Анни Нойбурзької, кавалер Ордену Золотого руна.
19 січня 1723 р. Дай Чжень — китайський філософ-неоконфуціанець, лідер одного з двох головних напрямків «ханьського вчення», вчений.