Люди, що померли 17-го числа

17 березня 45 р. Тит Лабієн — давньоримський полководець, ​​ легат Юлія Цезаря під час Галльської війни, один з найближчих помічників Цезаря, сприяв багатьом його успіхам.
17 березня 180 р. Марк Аврелій — Римський імператор з 161 року, належить до династії Антонінів. Був сином Анія Вера і Доміції Луцілли. Відомий як філософ-стоїк
17 травня 290 р. Сима Янь — китайський імператор, засновник династії Цзінь, об'єднувач Китая. Храмове ім'я Шицзу, посмертне — У-ді
17 листопада 344 р. Сима Юе — 8-й імператор з династії Цзінь та 4-й володар епохи Східна Цзінь у 342–344 роках.
17 лютого 364 р. Йовіан — †17 лютого 364, Дадастана — імператор Римської імперії з 363 по 364 роки.
17 листопада 375 р. Валентиніан I — римський імператор західної частини імперії з 26 лютого 364 року по 17 листопада 375 року.
17 січня 395 р. Феодосій Великий — римський імператор на сході та останній єдиний римський імператор після того як він об'єднав східну та західну частини імперії. Після його смерті в Мілані, схід і захід імперії розділилися остаточно. Народився бл. 346 року в Іспанії у сім'ї вищого військового службовця. Аврелій Віктор повідомляє, що Феодосій походив з роду прославленого імператора Траяна
17 лютого 440 р. Месроп Маштоц — лінгвіст, творець вірменської абетки, просвітитель, місіонер, перекладач Біблії, основоположник національної школи й педагогічної думки, представник патристики, теолог, перший документально засвідчений винахідник системи письма, святий Вірменської Апостольської та Вірменської Католицької Церков. Іменем Месропа Маштоца названо Матенадаран — найбільше сховище давньовірменських рукописів та одночасно науково-дослідний інститут
17 березня 461 р. Святий Патрик — християнський святий, патрон і просвітитель Ірландії, святитель, видатний місіонер та чудотворець, чия діяльність посприяла утвердженню християнства в Ірландії.
17 листопада 474 р. Лев II (візантійський імператор) — імператор Візантії у 474 році.
17 січня 510 р. Імператор Анней — 3-й Імператор Японії, синтоїстське божество, легендарний монарх. Роки правління — 31 серпня 549 до Р.Х. — 17 січня 510 до Р.Х
17 червня 656 р. Осман ібн Аффан — один із сподвижників Мухаммеда, третій арабський халіф. Походив з династії Омеядів. За Османа була закінчена кодифікація Корану. Суніти розглядяють його, як одного з чотирьох праведних халіфів, разом з Абу-Бекром, Омаром і Алі. Шиїти вважають його узурпатором
17 січня 715 р. Дагоберт III — король франків з династії Меровінгів, який правив між 711 та 715 роками. Дагоберт був сином короля Хільдеберта III та Едонни. Ім'я Дагоберт в перекладі зі старо-німецької означає «Блискучий, як день»
17 вересня 887 р. Імператор Коко — 58-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 23 березня 884 — 17 вересня 887
17 червня 916 р. Климент Охридський — болгарський просвітник, святий, жив у місті Охриді. Один із учнів Кирила і Мефодія
17 липня 924 р. Едвард Старший — король Англії між 899 та 924 роками.
17 грудня 942 р. Вільгельм I Довгий Меч — герцог Нормандії , син герцога Роберта I Норманського і Поппі де Байо.
17 березня 1008 р. Імператор Кадзан — 65-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 5 листопада 984 — 31 липня 986
17 березня 1040 р. Гарольд I Заяча Лапа — король Англії в 1035-1040 роках. Прізвисько «Заяча Лапа» за переказами отримав за швидкість в бігу і мисливські вміння
17 березня 1058 р. Лулах — король Шотландії з 15 серпня 1057 до 17 березня 1058 року. Мав прізвиська «Дурень» та «Нещасний»
17 липня 1070 р. Бодуен VI Фландрський — Монс ' -граф Ено з 1051, граф Фландрії з 1067, син графа Бодуена V Фландрського і Адель Французької, дочки короля Франції Роберта II. Походив з Першого Фландрського дому
17 квітня 1080 р. Гаральд III (король Данії) — король Данії у 1074–1080 роках. Мав прізвисько «М'який»
17 липня 1085 р. Роберт Гвіскар — норманський засновник Сицилійського королівства.
17 червня 1119 р. Бодуен VII Фландрський — граф Фландрії в 1111–1119, син Роберта II, графа Фландрії, і Клеменси Бургундської. Походив з Першого Фландрського дому
17 жовтня 1156 р. Андре де Монбар — Великий магістр ордену Храму з кінця 1154 по 1156
17 січня 1168 р. Тьєрі Ельзаський — граф Фландрії з 1128, син Тьєррі II, герцога Лотарингії, і його другої дружини Гертруди Фландрської, дочки Роберта I Фризького, графа Фландрії.
17 листопада 1188 р. Усама ібн Мункиз — арабський воїн, воєначальник, поет та письменник. Поціновуваний в свій час як поет зараз він сприймається як один з сотень і не піднімається над середнім рівнем — його творчість не увійшла до золотого фонду арабської літератури. Так само відомий воїн та командир свого часу він не командував арміями самостійно, то ж не потрапив до хронік як полководець. Зараз він відомий перш за все як автор автобіографічної «Книги повчань» , яка є цінним історичним джерелом з історії Сирії та Палестини 12 сторіччя
17 грудня 1195 р. Бодуен V де Ено — граф Ено з 1171, маркграф Намюра з 1184 під ім'ям Бодуен I, граф Фландрії з 1191 року за ім'ям Бодуен VIII.
17 вересня 1224 р. Нін-цзун — 13-й імператор з династії Сун та 4-й володар епохи Південна Сун у 1194–1224 роках.
17 березня 1272 р. Імператор Ґо-Саґа — 88-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 21 лютого 1242 — 16 лютого 1246
17 грудня 1273 р. Джалаледдін Румі — класик перської поезії, філософ-суфій.
17 серпня 1304 р. Імператор Ґо-Фукакуса — 89-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 16 лютого 1246 — 9 січня 1259
17 листопада 1307 р. Хетум II — король Кілікійської Вірменії. Походив з династії Хетумідів
17 вересня 1322 р. Роберт III Бетюнський — граф Невіра в 1272–1280 роках, граф Фландрії з 1305. Старший син Гі де Дамп'єра, графа Фландрії, і Матильди де Бетюн, дами Бетюна, Дендермонда, Рішбурга і Варнетона, дочки Роберта VII, сеньйора де Бетюн та Єлизавети де Морьяльме
17 травня 1336 р. Імператор Ґо-Фусімі — 93-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 30 серпня 1298 — 2 березня 1301
17 серпня 1338 р. Нітта Йосісада — японський державний і військовий діяч, полководець кінця періоду Камакура — початку періоду Намбокутьо.
17 лютого 1339 р. Оттон (герцог Австрії) — герцог Австрії та Штирії з 1 травня 1330 , а також герцог Каринтії з династії Габсбургів.
17 квітня 1344 р. Костандін III — король Кілікійської Вірменії з династії Лузіньянів. Засновник вірменської гілки французького дворянського роду Лузіньян, що правила Кілікійським царством до самого його падіння 1375 року
17 квітня 1355 р. Марино Фальєро — 55-й венеціанський дож.
17 січня 1369 р. Петро I (король Кіпру) — король Кіпру у 1358–1369 роках.
17 лютого 1371 р. Іван Александр — болгарський цар у 1331–1371 роках. Син деспота Срациміра й Кераци Петріци, сестри болгарського царя Михайла Шишмана. Первинно Іван Александр був деспотом Ловеча. 1331 року зведений на болгарський престол, повернув усе втрачене болгарами після смерті царя Михайла Шишмана у греків та захопив Фракію до Філіпополя включно
17 липня 1399 р. Ядвіґа Анжуйська — королева Польщі від 1384 р., наймолодша дочка Людвіка I Угорського та Єлизавети Боснійської, від 1386 року дружина Владислава II Ягайла; 1387 року прилучила до Польщі — Королівство Руське. Мала титул "короля Русі" з 1387 року. Походила з Анжуйської династії Капетингів
17 вересня 1422 р. Костянтин II Асень — цар Болгарії, останній болгарський правитель Другого Болгарського царства й останній правитель з династії Шишмановичів. Правив з 1397 до 1422 року. Іноді йменується як Костянтин II
17 березня 1425 р. Асікаґа Йосікадзу — 5-й сьоґун сьоґунату Муроматі. Правив з 1423 по 1425 рік. Був сином Асікаґи Йосімоті, 4-ого сьоґуна сьоґунату Муроматі
17 жовтня 1428 р. Рубльов Андрій — давньоруський художник-іконописець, чернець. Мистецтво Рубльова, який мав величезну кількість учнів, вважається найвищим досягненням давньоруського живопису XV століття
17 серпня 1433 р. Ян Тарновський — польський шляхтич гербу Леліва, релігійгий та державний діяч Королівства Яґеллонів. Батьки: Ян з Тарнова і Катажина , походження котрої невідоме
17 березня 1446 р. Олександр I (цар Грузії) — цар Грузії. Син царя Костянтина I й Натії Аміреджибі. Представник династії Багратіоні
17 липня 1453 р. Дмитро Шемяка — великий князь Московський, також князь Углицький, князь Галицький, син Великого князя Московського Юрія Дмитровича і княгині Анастасії Юріївни, дочки останнього великого князя Смоленського Юрія Святославича, онук Дмитра Донського, один з головних учасників міжусобної війни в північноруських князівствах другої чверті XV століття.
17 січня 1468 р. Скандербег — вождь антиосманського албанського повстання, національний герой Албанії, оспіваний у піснях.
17 вересня 1488 р. Ніссін (монах) — японський монах секти Нітірен періоду Муроматі.