Люди, що померли 1-го числа

1 серпня 30 р. Марк Антоній — римський полководець та державний діяч.
1 січня 138 р. Луцій Елій Цезар — державний та військовий діяч Римської імперії.
1 червня 193 р. Дідій Юліан — 1 червня 193, Рим — римський імператор.
1 липня 251 р. Децій Траян — † 1 липня 251 — римський імператор у 248.
1 березня 317 р. Валерій Валент — римський імператор з кінця 316 року по 1 березня 317 року.
1 жовтня 331 р. Єрванд II — цар Вірменії.
1 травня 408 р. Аркадій (візантійський імператор) — імператор східної частини Римської імперії і після її поділу вважається першим імператором Східної Римської імперії, що правив з 392 по 408 рік.
1 лютого 525 р. Бригіта Ірландська — католицька та православна свята, покровителька Ірландії. У православній традиції — преподобна Бригіта, ігуменія Кільдарська, царівна Ірландська
1 серпня 527 р. Юстин I — імператор Візантії з 518 по 527 рік та перший імператор династії Юстиніанів.
1 жовтня 686 р. Імператор Темму — 40-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 20 березня 673 — 1 жовтня 686
1 вересня 799 р. Муса ібн Джафар — 7-й імамітський імам, нащадок пророка Мухаммеда, видатний мусульманський вчений і правознавець. Син Джафара ас-Садика. Жив у Медині. Муса ібн Джафар займався науковою діяльністю. Піддавався репресіям з боку Аббасидських халіфів, які розглядали Алідів як своїх політичних опонентів
1 січня 874 р. Хасан аль-Аскарі — 11-й імамітський імам. Нащадок пророка Мухаммеда і Алі ібн Абі Таліба. Його батьком був 10-й імамітський імам Алі ібн Мухаммед. Сином Імама Хасана Аскарі був Мухаммед аль-Махді — особливо шанований імамітами зв. "прихований" імам. Хасан аль-Аскарі народився у Медині, разом зі своїм батьком за наказом аббасидського халіфа змушений був переїхати до Самарри, сучасний Ірак, де жив під суворим наглядом. Імаміти вважають, що халіф Мутамід кинув Імама Хасана Аскарі за ґрати, а через певний час вбив його. Імамат Хасана аль-Аскарі тривав 6 років
1 січня 898 р. Одо I Паризький — граф Парижу, король західних франків від 888 року. Син Роберта IV Сильного та Аделаїди Турської, старший брат Роберта I
1 травня 909 р. Фудзівара но Токіхіра — японський аристократ, державний діяч періоду Хей'ан. Син Фудзівари но Мотоцуне. Служив при дворі імператорів Уда і Дайґо
1 березня 965 р. Лев VIII — сто тридцять другий папа Римський , за походженням римлянин. Був обраний папою синодом, скликаним імператором Священної Римської імперії Оттоном I Великим, на якому було позбавлено престолу папу Іоанна XII. Іоанн утік з Рима, проте повернувся туди після від'їзду імператора, змусивши рятуватись втечею Лева. Оттон I Великий вирішив знову прибути до Рима, проте Іоанна було вбито до його приїзду
1 вересня 1015 р. Геро II — граф Серімунта і Нордтюрінггау з 979 року, граф в Гассегау з 992 року, маркграф Саксонської Східної марки з 1002 року, правитель західної частини марки, граф Ніціці і Ціціці з 993 року, граф Швабенгау з 1010, син Титмара I , маркграфа Мейсена і Мерзебурга, графа Серімунта, Нордтюрінггау і Швабенгау, і Сванхільди Біллунг, дочки Германа Біллунга, герцога Саксонії.
1 грудня 1018 р. Тітмар Мерзебурзький — німецький церковний діяч і хроніст. Належав до одного з наймогутніших німецьких родів. Син саксонського графа Готфріда фон Бальбека, родич імператорів Саксонської династії
1 березня 1058 р. Ермесенда Каркасонська — графиня, дружина Рамона Бореля I, графа Барселони, Жирони і Узони.
1 вересня 1067 р. Бодуен V Фландрський — граф Фландрії з 1035, син графа Бодуена IV Фландрського та Елеонори, доньки герцога Нормандії Річарда II. Походив з Першого Фландрського дому
1 квітня 1081 р. Никифор III Вотаніат — імператор Візантії з 1078 по 1081 роки. Вважалось, що походив із римської сім'ї Фабіїв
1 квітня 1085 р. Шень-цзун (Сун) — 6-й імператор з династії Сун у 1067–1085 роках.
1 травня 1118 р. Матильда Шотландська — англійська королева, дружина англійського короля Генріха I.
1 серпня 1123 р. Давид Святославич — князь переясловський , князь муромський , князь смоленський в , князь новгородський в , князь чернігівський. Середній з п'яти синів великого князя київського Святослава II. Внук Ярослава I Мудрого
1 грудня 1135 р. Генріх I Боклерк — молодший син Вільгельма I Завойовника, король Англії і герцог Нормандії. За легендою Генріх I відрізнявся ученістю, за що отримав своє прізвисько. Наслідував королівство після брата Вільгельма II Рудого
1 серпня 1137 р. Людовик VI Товстий — король Франції з липня 1108 року до самої смерті, п'ятий король з династії Капетингів. Хроніки називають його королем Сен-Дені
1 серпня 1146 р. Всеволод Ольгович — руський князь з роду Ольговичів, династії Рюриковичів. Син чернігівського князя Олега I Святославича. У хрещенні — Кирило. Князь сіверський , чернігівський , Великий князь Київський
1 жовтня 1187 р. Ярослав Осмомисл — князь галицький.
1 липня 1191 р. Філіп I Ельзаський — граф Фландрії з 1168, граф де Вермандуа і Валуа з 1167 , син Тьєррі Ельзаського, графа Фландрії, і Сибілли Анжуйської, дочки Фулька V, графа Анжу і короля Єрусалима, і Ерембурги дю Мен. Час його правління вважається вершиною графської влади в Фландрії
1 квітня 1205 р. Аморі (король Кіпру) — король Кіпру у 1194–1205 роках, король Єрусалиму у 1197–1205.
1 червня 1223 р. Андрій Іванович Туровський — князь туровский з роду Ізяславичів турово-пінських. Син Івана Юрійовича, одружений на дочці Мстислава Романовича, великого князя київського
1 травня 1236 р. Ілтутмиш — 3-й правитель Делійського султанату у 1211–1236 роках.
1 квітня 1252 р. Джованні Да Плано Карпіні — чернець-францисканець, італійський місіонер.
1 січня 1253 р. Маріно Морозіні — 44-й венеціанський дож. Представник аристократичного роду Морозіні
1 липня 1277 р. Бейбарс — мусульманський полководець і політичний діяч, султан Єгипту з династії Бахрітів.
1 липня 1277 р. Саїд Берке — султан Єгипту з династії Бахрітів, старший син Бейбарса.
1 травня 1308 р. Альбрехт I (король Німеччини) — герцог Австрії з 27 грудня 1282 року , король Німеччини з 27 липня 1298 року й засновник династії Габсбургів на австрійському престолі.
1 березня 1320 р. Аюрбарібада — 4-й імператор династії Юань, великий каган Монгольської імперії у 1311–1320 роках. Храмове ім'я Жень-цзун
1 лютого 1328 р. Карл IV Красивий — король Франції з 1322 року, останній представник династії Капетингів, син Філіпа IV Красивого і Жанни I Наварської.
1 грудня 1374 р. Магнус Еріксон — король Швеції та Норвегії з 1319 до 1364 року. Походив з династії Фолькунгів
1 листопада 1391 р. Амадей VII (граф Савойський) — граф Савойський з 1383 року. Спадкоємець свого батька Амадея VI. Відзначився як союзник Карла VI Французького при Іперні. Приєднав до своїх володінь Коні та Ніццу
1 жовтня 1404 р. Боніфацій IX — папа римський з 2 листопада 1389 по 1 жовтня 1404.
1 червня 1431 р. Федір Любартович — Великий князь Волинський , князь Сіверський , Жидачівський , Волинський , Стрийський.
1 грудня 1433 р. Імператор Ґо-Комацу — 100-й Імператор Японії, синтоїстське божество, 6-й Імператор Північної династії. Роки правління: 24 травня 1382 — 5 жовтня 1412
1 червня 1434 р. Владислав II Ягайло — Великий князь Литовський і польський король , Володар та спадкоємець Русі.
1 вересня 1435 р. Жиґимонт Корибутович — лит. Žygimantas Kaributaitis, пол. Zygmunt Korybutowicz, біл. Жыгімонт Карыбутавіч; — Литовсько-Руський князь, герой Гуситських війн, намісник Чеського королівства. Син удільного чернігівсько-сіверського князя Корибута-Дмитра Ольгердовича з роду Гедиміновичів. Легендарний патрон роду князів Збаразьких та Вишневецьких
1 червня 1438 р. Михайло Бучацький — шляхтич часів Королівства Польського, військовий та державний діяч.
1 квітня 1455 р. Збігнєв Олесницький — єпископ краківський , перший кардинал польського походження. Реґент Польського королівства , впливовий державний діяч та дипломат
1 грудня 1455 р. Лоренцо Гіберті — італійський скульптор, ювелір, історик мистецтв. Представник раннього Відродження. Один із найкращих майстрів рельєфу. Жив у Флоренції
1 листопада 1456 р. Едмунд Тюдор — незаконно народжений син уельського землевласника Оуена Тюдора і французької принцеси Катерини Валуа; єдиноутробний брат короля Англії Генріха VI, старший брат валлійського воєначальника Джаспера Тюдора, батько короля Англії Генріха VII.
1 серпня 1464 р. Козімо Медічі — флорентійський банкір і державний діяч, найбагатша людина Європи, неофіційний правитель Флоренції з 1434 року.