Люди, що померли 30-го серпня

526 Теодоріх Великий — король остготів, правив у 475-526 роках, з роду Амалів. Син Теодемира та його коханої наложниці Ерелеуви. Онук короля остготів Вандалара
1329 Хошіла — 9-й імператор династії Юань, великий каган Монгольської імперії у 1329 році. Храмове ім'я Мінь-цзун
1428 Імператор Сьоко — 101-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 5 жовтня 1412 — 30 серпня 1428
1481 Михайло Олелькович — молодший брат Симеона Олельковича, князь слуцький, копильський.
1483 Людовик XI Розсудливий — король Франції. Завершив процес централізації державного устрою Франції. Людовик XI мав також інші зневажливі прізвиська: — все завдяки його політичним махінаціям, якими він відзначився за своє 22-річне правління. Він був сином короля Франції Карла VII Звитяжного і Марії Анжуйської, членом династії Валуа, онуком короля Карла VI Божевільного та Ізабелли
1533 Олександр Свірський — православний святий, свірський чудотворець, мощі якого зберігаються нетлінними у Свірському монастирі в землях Карелії.
1557 Кіта Нарікацу — самурайський полководець середньовічної Японії періоду Сенґоку. Четвертий син Морі Хіромото. Молодший звідний брат Морі Мотонарі
1595 Миколай Язловецький — польський шляхтич, державний та військовий діяч Речі Посполитої. Полководець під час воєнних кампаній із Кримським Татарстаном, Молдовою, Московією та Запоріжжям
1619 Шімадзу Йошіхіро — японський політичний діяч, військовик періоду Сенґоку. 17-й голова самурайського роду Шімадзу. Учасник японських вторгнень в Корею 1592 — 1598 років. Прізвисько — «чорт Шімадзу»
1659 Дара Шукох — індійський політичний та військовий діяч імперії Великих Моголів, спадкоємець трону, поет, письменник, перекладач.
1691 Андрій Потоцький — польський шляхтич, військовий та державний діяч Корони Польської Речі Посполитої.
1723 Антоні ван Левенгук — голландський натураліст, який значно вдосконалив мікроскоп, основоположник наукової мікроскопії, член Лондонського королівського товариства , вперше в історії за допомогою свого мікроскопу спостерігав мікроскопічну будову різних форм живих організмів. Зустрічається різні варіанти написання імені ученого — Антон, Антоні, Антоній і Антоніус
1809 Іраклій (Лісовський) — єпископ Української Греко-Католицької Церкви; з 24 липня 1806 року Митрополит Київський — предстоятель Української Греко-Католицької Церкви.
1831 Луїза Саксен-Гота-Альтенбурзька (1800—1831) — донька герцога Саксен-Гота-Альтенбургу Еміля Августа та принцеси Луїзи Шарлотти Мекленбург-Шверінської, дружина герцога Саксен-Кобург-Заальфельдського Ернста III, матір принца-консорта Великої Британії Альберта.
1840 Ян Дамель — Криштоф Дамель, пол. Jan Krzysztof Damel - художник початку ХІХ століття, представник мистецької школи Віленського університету. Залишив значний слід в мистецтві Білорусі та Литви
1844 Френсіс Бейлі — англійський астроном, член Лондонського королівського товариства.
1856 Джон Росс — британський мореплавець і дослідник Арктики.
1858 Гурільов Олександр Львович — російський композитор, піаніст, педагог.
1880 Герман Аншюц — німецький художник і педагог.
1899 Гастон Тіссандьє — французький хімік, метеоролог, повітроплавець і редактор. Тіссандьє був засновником та редактором франкомовного наукового журналу «La Nature», а також автором кількох книжок
1907 Ілля Чавчавадзе — грузинський діяч і письменник. Основоположник критичного реалізму в грузинській літературі. Один з активних діячів національно-визвольного руху Грузії. Убитий агентами царської поліції
1915 Юліус Пайєр — австро-угорський дослідник Арктики, військовик, художник.
1918 Урицький Мойсей Соломонович — російський революційний і політичний діяч, відомий насамперед своєю діяльністю на посаді голови Петроградської надзвичайної комісії.
1919 Щорс Микола Олександрович — український військовий діяч періоду громадянської війни 1917–1922 років. Народився у Сновську Городнянського повіту на Чернігівщині
1928 Вільгельм Він — німецький фізик, лауреат Нобелівської премії за дослідження явищ випромінювання і поглинання електромагнітних хвиль абсолютно чорним тілом.
1929 Іво Войнович — хорватський письменник.
1930 Франц фон Штук — німецький художник, скульптор символіст і експресіоніст.
1935 Анрі Барбюс — французький письменник-марксист, журналіст. Почесний іноземний член Академії Наук СРСР. З 1923 — член Французької комуністичної партії
1938 Макс Фактор — американський бізнесмен, засновник косметичної компанії «Max Factor». До еміграції в Америку певний час проживав в Одесі й Миколаєві
1939 Добіаш-Рождественська Ольга Антонівна — 30 серпня, 1939 — російський та радянський історик, медієвіст, письменниця, палеограф, член-кореспондент АН СРСР.
1939 Ганс Кундт — німецький та болівійський військовик, командувач болівійською армією протягом першої половини Чакської війни.
1940 Джозеф Джон Томсон — англійський фізик, лауреат Нобелівської премії за заслуги в області теоретичних й експериментальних досліджень провідності електрики в газах, серед яких найважливіша — відкриття електрона, ізотопів і винаходу мас-спектрометра.
1941 Сеник Омелян — 9-й крайовий Командант УВО , член Вищого Проводу ОУН , головуючий на II Великому Зборі ОУН у Римі.
1941 Сціборський Микола Орестович — учасник Першої світової війни, діяч УНР, УВО, один з фундаторів ОУН, підполковник, теоретик українського націоналізму, зокрема так званого солідаризму і корпоративного державного устрою, теоретик офіційних видань ОУН, автор численних статей у націоналістичних виданнях, співавтор проекту конституції української держави, за фахом — інженер-економіст.
1946 Родзаєвський Костянтин Володимирович — основоположник російського фашизму, лідер Білої еміграції у Маньчжурії. Був засновником і головою Всеросійської фашистської партії ВФП. Після Другої світової війни змінив свої погляди щодо СРСР, вважав, що діяльність Сталіна відповідала ідеям російського націоналізму. У 1945 році здався радянським спецслужбам, розстріляний НКВС у Москві 1946 року. Книга Родзаєвського «Заповіт російського фашиста» вийшла друком у Росії у 2001 році
1956 Вальтер Варцеха — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-адмірал Крігсмаріне.
1969 Анісович Владислав Леопольдович — український та російський художник, графік та педагог.
1970 Абрахам Запрудер — фабрикант жіночого одягу. Американський єврей українського походження. Автор аматорського фільму — «Фільм Запрудера», в якому знято вбивство Джона Кеннеді
1975 Ремез Євген Якович — математик, член-кореспондент АН УРСР із 1939, родом з Мстиславля.
1976 Андрієвський Дмитро Юрійович — відомий український політичний діяч і публіцист, член Організації Українських Націоналістів.
1976 Кошовий Петро Кирилович — український радянський воєначальник, Маршал Радянського Союзу. Двічі Герой Радянського Союзу
1976 Тур'ян Пінхус Григорович — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, під час німецько-радянської війни парторг 269-го окремого саперного батальйону 12-ї армії Південно-Західного фронту, капітан.
1977 Толкачов Зіновій Шендерович — український маляр-монументаліст і графік, родом з Білорусі.
1977 Трибуц Володимир Пилипович — радянський військово-морський діяч. Адмірал Військово-Морського Флоту Радянського Союзу. Командувач Балтійським флотом
1978 Семичастний Михайло Васильович — радянський футболіст, по завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Крім футболу займався також іншими видами спорту. У складі збірної Москви з баскетболу був чемпіоном країни 1935 року. Як гандболіст виступав за збірну Москви і був неодноразовим чемпіоном країни. Також грав у волейбол, був лижником та легкоатлетом. Заслужений майстер спорту
1980 Багрич Дмитро Миколайович — український радянський футболіст, захисник. Вихованець клубу «Локомотив» Харків
1981 Мохаммад Алі Раджаі — другий президент Ірану. Обраний на пост 2 серпня 1981 після роботи прем'єр-міністром в уряді Банісадра. Обіймав також посаду міністра закордонних справ у березні — серпні 1981. Лідер так званої Іранської культурної революції — програми щодо закриття університетів та інших установ, які, на думку влади, сприяли поширенню культурного впливу Заходу
1982 Муратов Михайло Володимирович — радянський геолог, член-кореспондент АН СРСР.
1983 Ханов Олександр Олександрович — народний артист СРСР. Лауреат Державної премії СРСР
1985 Акбауов Узарак Кстаубайович — радянський офіцер, учасник Радянсько-німецької війни, командир взводу 7-ї роти 241-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії 30-го стрілецького корпусу 60-ї Армії Центрального фронту, Герой Радянського Союзу , гвардії молодший лейтенант , пізніше гвардії капітан.