Люди, що народилися 23-го серпня

970 Річард II (герцог Нормандії) — найстарший син та спадкоємець герцога Нормандії Річарда Безстрашного та Гуннори.
1717 Лев (Шептицький) — церковний діяч, митрополит Київський, Галицький та всієї Руси УГКЦ.
1740 Іван VI Антонович — російський імператор з німецької династії Вельфів. Син Антона-Ульріха, герцога Брауншвейг-Вольфенбюттельського, та його дружини Єлизавети Мекленбург-Шверінської , онучки Івана Успадкував трон у малому віці від Анни Іванівни, що була тіткою його матері. Царював за регенства Ернста-Йоганна Бірона, герцога Курляндії і Семигалії, фаворита покійної імператриці , та регенства своєї матері Анни. Усунутий від престолу Єлизаветою Петрівною. Провів все життя в ув'язненні в Шліссельбурзькій фортеці. Убитий в 23-річному віці. В офіційних прижиттєвих джерелах згадується як Іван III, оскільки відлік вівся від першого російського царя Івана Грозного. В пізнішій історіографії названий Іваном VI, що вела російських правителів від Івана I Калити
1746 Йоганн Тунманн — шведський науковий діяч. Лінгвіст, історик, теолог. Народився у Торесунді, Седерманланд, Швеція. Професор філософії в Університету в Галле
1754 Людовик XVI — король Франції з 1774, онук Людовика XV, син Людовика Дофіна. Під час його правління сталася Французька революція
1766 Йоганн Центуріус фон Гофманцег — німецький ботанік, ентомолог та орнітолог.
1797 Адемар Жан-Клод Барре де Сен-Венан — французький механік і математик, член Французької АН , зробив великий внесок у розвиток теорії пружності і побудував загальну теорію кручення і згину призматичних стержнів , записав рівняння для нестаціонарного одновимірного руху рідини, відомі як рівняння Сен-Венана, одні з фундаментальних у сучасній гідравліці. Також його іменем названий принцип пом'якшення граничних умов принцип Сен-Венана, теорема Сен-Венана і умова сумісності Сен-Венана. Його іменем назване число Сен-Венана-Ілюшина
1800 Евангелос Заппас — грецький патріот, філантроп.
1811 Огюст Браве — французький фізик і один із засновників кристалографії.
1840 Габріель фон Макс — німецький художник.
1842 Осборн Рейнольдс — англійський інженер і фізик.
1847 Морі Арінорі — японський політичний і державний діяч, дипломат. Міністр культури Японії , один з авторів новітньої системи освіти Японії. Засновник університету Хітоцубасі. Голова «Товариства 1873». Член Токійської академії наук. Віконт
1851 Олександр (Петровський) — єпископ Російської Православної Церкви; з 20 травня 1937 року архієпископ Харківський.
1854 Моріц Мошковський — композитор, піаніст і диригент польського походження.
1864 Елефтеріос Венізелос — грецький державний і політичний діяч початку XX століття. У 1910–1915, 1917–1920, 1924, 1928–1932, 1933 обіймав посаду прем'єр-міністра Греції
1867 Марсель Швоб — французький письменник та перекладач. Символіст, писав притчеву фантастичну прозу та вірші в прозі
1867 Маковей Осип Степанович — український поет, прозаїк, публіцист, критик, літературознавець, перекладач, редактор багатьох періодичних видань, педагог, громадсько-політичний діяч.
1870 Сікевич Володимир Васильович — військовий і політичний діяч; генерал-хорунжий армії Української Народної Республіки, до того — полковник генерального штабу та генерал-майор царської армії.
1872 Перетяткович Мар'ян Мар'янович — український архітектор і вчитель. В архітектурній творчості Перетятковича модерн змішувався із середньовічними мотивами, а також з рисами неокласицизму, неоренесансу і російського стилю
1874 Вишневський Олександр Васильович — російський і радянський військовий хірург, академік АМН СРСР. Творець знаменитої лікувальної мазі й засновник династії лікарів
1875 Лансере Євген Євгенович — графік і живописець. Народний художник РСФСР. Лауреат Сталінської премії другої ступіні
1876 Вільям Мелвілл Мартін — адвокат, Канадський політичний діяч, 2-й прем'єр провінції Саскачевану від 1916 до 1922.
1877 Карліс Улманіс — латвійський політик і державний діяч. Президент та фактичний диктатор Латвійської республіки у 1936—1940 роках, до її окупації СРСР
1879 Альфред Калниньш — латвійський і радянський композитор. Народний артист Латвійської РСР
1886 Горникевич Мирон — український церковний і громадський діяч, доктор наук, священик УГКЦ, капелан.
1889 Альфред Ліхтенштайн — німецький юрист і письменник-експресіоніст.
1890 Голосовкер Яків Еммануїлович — філософ, письменник і перекладач.
1891 Вільгельм Фрідріх (герцог Шлезвіг-Гольштейнський) — герцог Шлезвіг-Гольштейнський у 1934—1965 роках, син попереднього герцога Шлезвіг-Гольштейнського Фрідріха Фердинанда та принцеси Ауґустенбурзької Кароліни Матильди. Кавалер ордену Слона
1899 Альбер Клод — бельгійський та американський вчений-біохімік.
1900 Ернст Кшенек — австро-американський композитор.
1901 Шмигельський Антон Іванович — український поет та військовий журналіст.
1904 Тягно Борис Хомич — український режисер школи Леся Курбаса. Народний артист УРСР
1908 Артюр Адамов — французький прозаїк і драматург, один із головних представників театру абсурду.
1910 Джузеппе Меацца — колишній італійський футболіст, нападник. По завершенні ігрової кар'єри — тренер
1912 Джин Келлі — американський танцюрист, співак, актор, режисер, кінопродюсер та хореограф, відомий завдяки енергійному танцювальному стилю, гарній зовнішньості та приємному характеру, втілюваних ним персонажів.
1916 Пухов Георгій Євгенович — вчений у галузі обчислювальної техніки, дійсний член АН УРСР, засновник і перший директор Інституту проблем моделювання в енергетиці НАН України, заслужений діяч науки УРСР, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
1921 Костюковський Яків Аронович — російський сценарист, драматург, поет.
1921 Кеннет Ерроу — американський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки 1972 року «за новаторський вклад в загальну теорію рівноваги і теорію добробуту».
1923 Едгар Кодд — Франк «Тед» Кодд був британським дослідником в галузі інформатики, який, працюючи у IBM, винайшов реляційну модель даних для керування базами даних, теоретичну основу для реляційних баз даних. Він вніс багато чого іншого важливого у комп'ютерні науки, проте реляційна модель, дуже вагома загальна теорія керування даними, залишається його найвизначнішим досягненням
1924 Семикіна Людмила Миколаївна — український живописець і майстер декоративного мистецтва, заслужений художник України , лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка за серію строїв «Високий замок» , лауреат премії імені Василя Стуса.
1924 Роберт Солоу — американський економіст.
1925 Влодзімеж Котонський — польський композитор і музикознавець.
1926 Кліфорд Ґірц — Джеймс Ґірц – американський антрополог та соціолог. Засновник інтерпретативної антропології, що займається вивченням різноманітних культур і впливом концепції культури на концепцію людини
1927 Любор Кресак — словацький астроном, член-кореспондент Словацької АН.
1930 Мішель Рокар — французький політик, член Соціалістичної партії. Він займав посаду прем'єр-міністра під час президентства Франсуа Міттерана з 1988 по 1991 рік, під час перебування на якій запровадив ставку Мінімального доходу інтеграції , соціальні програми-мінімуми добробуту незаможних, і підписав Матіньонскі угоди про статус Нової Каледонії
1931 Гемілтон Сміт — американський мікробіолог, лауреат Нобелівської премії в галузі медицини і фізіології 1978 року.
1932 Черкаський Давид Янович — український режисер-мультиплікатор, Заслужений діяч мистецтв України , Народний артист України академік Академії телебачення , член-кореспондент Академії мистецтв України.
1932 Кучеренко Геннадій Семенович — російський історик. Один із провідних фахівців з утопічного соціалізму. Доктор історичних наук, професор
1932 Хуарі Бумедьєн — один з лідерів антиколоніальної боротьби алжирського народу, народився 1932 року в родині учителя. Тоді в Алжирі не було ВНЗ для арабів, тому Бумедьєн здобув освіту в Каїрському університеті аль-Азхар. Потім він викладав арабську мову у марокканському місті Уджда, а коли почалась визвольна війна, створив там же партизанський загін. Завдяки знанням та організаторському таланту він швидко висунувся на перші позиції у керівництві Фронту національного визволення Алжиру й у 1960 році очолив штаб Армії національного визволення, що розміщувався у Тунісі
1933 Голодець Адамас Соломонович — колишній радянський футболіст єврейського походження, що виступав на позиції нападника. Після закінчення кар'єри гравця зайнявся тренерською діяльністю. Найбільш відомий завдяки успішній роботі на посаді тренера московського «Динамо». Майстер спорту СРСР. Заслужений тренер РРФСР