Люди, що померли 17-го серпня

1304 Імператор Ґо-Фукакуса — 89-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 16 лютого 1246 — 9 січня 1259
1338 Нітта Йосісада — японський державний і військовий діяч, полководець кінця періоду Камакура — початку періоду Намбокутьо.
1433 Ян Тарновський — польський шляхтич гербу Леліва, релігійгий та державний діяч Королівства Яґеллонів. Батьки: Ян з Тарнова і Катажина , походження котрої невідоме
1559 Лоренцо Пріулі — 82-й венеціанський дож.
1709 Іустин (Базилевич) — український церковний діяч, митрополит Бєлгородський та Обоянський, проповідник, начальник Лаврської друкарні.
1753 Улоф Торен — шведський ботанік та священик, один з «апостолів Ліннея».
1786 Фрідріх II (король Пруссії) — з 1740 «король в Пруссії» і з 1772 король Пруссії з династії Гогенцоллернів. Один з найзначніших правителів Німеччини
1794 Єлизавета Августа Зульцбахська — пфальцграфиня Зульцбахська, в заміжжі — курфюрстіна Баварії, донька Йозефа Карла Зульцбахського та Єлизавети Нойбурзької, дружина Карла Теодора Баварського.
1813 Чичерін Олександр Васильович — поручик 9-ї роти, офіцер Лейб-гвардійського Семенівського полку 5-го піхотного корпусу 1-й Західної армії, учасник Вітчизняної війни 1812 року. Героїчно загинув у битві під Кульмом
1834 Хусейн Градашчевич — боснійський воєначальник, який очолив рух за автономію Боснії в Османській імперії. Часто його називали «Драконом з Боснії». Хоча повстання Градашчевича було придушене в 1832 році, він вважається одним з головних боснійських національних героїв
1838 Лоренцо да Понте — придворний поет імператора Йосипа II, автор лібрето творів багатьох композиторів, відомий головним чином як автор лібрето для опер В.А. Моцарта: Весілля Фігаро, Так чинять усі i Дон Жуан
1850 Хосе де Сан-Мартін — аргентинський революціонер, генерал, національний герой Аргентини.
1893 Апухтін Олексій Миколайович — російський поет. Його епіграму на журналі «Русский вестник» Тарас Шевченко почув від І. Самаріна і переписав її в свій «Щоденник» 23 березня 1858. Автором епіграми Шевченко помилково назвав Щербину
1896 Елі-Абель Карр'єр — французький ботанік та садівник, очолював сад Національного музею природознавства у Парижі.
1900 Раймундо Андуеса Паласіо — юрист, військовий, політик, президент Венесуели , член Ліберальної партії.
1901 Едмон Одран — французький композитор, органіст і диригент.
1914 Самсонов Олександр Васильович — російський воєначальник, генерал від кавалерії. Був командиром у російсько-японській та Першій світовій війнах. Під час другої командував 2-ю армією. Вчинив самогубство після розгромної поразки в битві під Танненбергом в ході Східно-Прусської операції
1915 Лутугін Леонід Іванович — російський геолог і громадський діяч.
1916 Світозар Гурбан-Ваянський — словацький поет, прозаїк, літературний критик, публіцист, політик.
1924 Пауль Наторп — німецький педагог та філософ, автор книги «Соціальна педагогіка», у якій були сформульовані основи однойменної педагогічної течії, у якій проблеми виховання розглядаються у широкому соціально-філософському контексті; професор Марбурзького університету.
1924 Урисон Павло Самуїлович — радянський математик.
1927 Ерік Івар Фредгольм — шведський математик, роботи якого з інтегральних рівнянь і теорії операторів передвіщали теорію гільбертових просторів.
1931 Владимирцов Борис Якович — росіський монголознавець. Академік АН СРСР з 1929 року
1934 Борисов Олександр Олексійович — російський художник, перший живописець Арктики, письменник, громадський діяч, дослідник полярних земель, що вніс значний внесок у розробку питань транспортно-економічного освоєння Півночі.
1938 Смаль-Стоцький Степан Йосипович — український мовознавець і педагог; визначний громадсько-політичний, культурний, економічний діяч Буковини. Один із засновників Музею визвольної боротьби України у Празі
1941 Петровський Леонід Григорович — радянський воєначальник, генерал-лейтенант.
1942 Герман Авербах — польський математик єврейського походження, один з провідних представників Львівської математичної школи.
1947 Боберський Іван — український педагог, організатор, фундатор, теоретик і практик української національної фізичної культури, організатор сокільсько-січового руху, автор підручників з фізичного виховання молоді. Як автор назви «Пласт», сприяв становленню Пласту. Голова товариства «Сокіл-Батько» , член Бойової управи і четар УСС
1958 Гавронський Олександр Йосипович — український та російський режисер театру і кіно, математик, філософ.
1960 Френк Ллойд (режисер) — американський кінорежисер та сценарист. Один із засновників Академії кінематографічних мистецтв і наук та її президент у 1934–1935 роках
1963 Річард Бартелмесс — американський кіноактор і продюсер, номінант на премію «Оскар» 1929 року за кращу чоловічу роль.
1969 Людвіг Міс ван дер Рое — німецький архітектор- модерніст, провідний представник «інтернаціонального стилю», один із художників, що визначили вигляд міської архітектури в XX ст. У 1929 на міжнародній виставці в столиці Каталонії Барселоні він презентував свою знакову роботу — павільйон Веймарської Республіки
1969 Отто Штерн — німецький фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики за 1943 рік.
1972 Вампілов Олександр Валентинович — російський драматург.
1973 Конрад Айкен — None
1977 Бандера Ярослава Василівна — українська політична діячка, керівник жіночої мережі і юнацтва ОУН. Дружина Степана Бандери
1977 Муфді Закарія — автор гімну Алжиру, поет, суспільний діяч, "співець алжирської революції". Творчість поета вивчається в середніх школах, доробку Закарії присвячено чимало літературних розвідок
1982 Шамо Ігор Наумович — український композитор єврейського походження. Заслужений діяч мистецтв України. Народний артист України. Лауреат Національної премії ім. Г. Шевченка, премії ім. Островського. Нагороджений орденом «Знак Пошани», медалями
1983 Городовиков Басан Бадмиєвич — радянський воєначальник, Герой Радянського Союзу, племінник Оки Івановича Городовикова.
1983 Таль Сіді Львівна — популярна українська співачка та акторка травестійного жанру.
1987 Рудольф Гесс — німецький державний і політичний діяч, один з керівників нацистської Німеччини, заступник фюрера у партії, нацист «номер три».
1988 Зія-уль-Хак Мохаммад — пакистанський військовий і державний діяч.
2006 Гай-Головко Олесь Несторович — український письменник, поет, літературознавець. Міністр інформації й пропаганди Українського Державного Правління. Член Мистецького українського руху , Об'єднання українських письменників «Слово»
2008 Бедзик Юрій Дмитрович — український та радянський прозаїк. Заслужений працівник культури України
2008 Пак Володимир Миколайович — радянський та український журналіст. Головний редактор газети «Вечірній Донецьк» у 1999—2008 роках. Шаховий історик, автор багатьох статей і книг з історії шахів Донбасу, України і світу
2009 Черникін Євген Михайлович — український та російський біолог, мисливствознавець, соболезнавець, фотограф-анімаліст. 1995 — заслужений працівник охорони природи Бурятії, нагороджений почесним знаком Міністерства природних ресурсів РФ «За заслуги у заповідній справі»
2010 Ульяненко Олесь Станіславович — український письменник, наймолодший лауреат малої Шевченківської премії. Отримав її 1997 у 35-річному віці за роман «Сталінка»
2010 Франческо Коссіґа — італійський політичний діяч. У 1979-1980 — голова Ради міністрів Італії. У 1985-1992 — Президент країни. По тому — довічний сенатор, Почесний Президент Італії
2010 Юрчишин Володимир Іванович — український митець-графік, майстер книжкового оформлення, заслужений діяч мистецтв України , лауреат Державної премії України ім. Г. Шевченка за художнє оформлення видання «Літопис руський»
2011 Джарти Василь Георгійович — – український політик.