Люди, що померли 14-го серпня

582 Тиберій II Констянтин — візантійський імператор династії Юстиніанів.
1196 Майнгард Зегеберзький — німецький католицький монах. Перший лівонський єпископ у Іксюллі. Походив із Зегеберга, Гольштінія. Один із перших християнських місіонерів у Лівонії. Канонік Ордену августинців. Життєпис описаний у «Хроніці Генріха Лівонського». Канонізований 31 січня 1208 року папою Іннокентієм ІІІ. День поминання — 14 серпня. Похований у церкві Святої Марії в Ікскюллі. У XIV столітті перепохований у Ризькому соборі. Також — Майнгард фон Зегеберг, Майнгард із Зегебергу, Мейнгард
1204 Мінамото но Йоріїе — 2-й сьогун Камакури з 1202 до 1203 року. Почав володарювати після свого батька Мінамото но Йорітомо у 1199 року. Фактично з цього часу почав керувати сьогунатом. Проте усі заходи щодо вступу на посаду сьогуна відбулися тільки у 1202 році. Із самого початку Йорііе було втягнуто у внутрішні чвари роду Мінамото. До того ж впливати на прийняття державних рішень намагалася мати нового сьогуна — Ходзьо Масако. До всього Йорііе важко захворів. Скориставшись цим його взяли у 1203 році під домашній арешт, а владу сьогуна передали молодшому братові — Мінамото но Санетомо. Врешті-решт у 1204 році Йорііе за наказом його матері було вбито
1433 Жуан I Великий — десятий король Португалії й Алгарве , господар Сеути. Перший представник Авіської династії. Народився у Лісабоні. Позашлюбний син португальського короля Педру I, 3-го магістра Ордену Авіса. Коронований 6 квтіня 1385 року в Коїмбрі після політичної кризи 1383—1385 років, що загрожувала незалежності Португалії. Отримав прізвисько — «Добропам'ятний». У Іспанії прозваний «Жуаном Байстрюком». Перший з португальських монархів, що використовував титул господаря Сеути
1486 Марко Барбаріґо — 73-й венеціанський дож, обраний на посаду 1485 року.
1676 Ніколо Саґредо — 105-й венеціанський дож.
1703 Пинтя Хоробрий — ватажок загону опришків , румунського походження. Учасник повстання куруців. Оспіваний у румунському й українському фольклорі
1789 Мацей Лянцкоронський — державний діяч Речі Посполитої. Син Вавжинця та Францішки з Тарлів. Охрещений 28 лютого 1723 року в Ягільниці, виховувався на дворі Лещинського в Лотарингії, де 1743 року став капітаном військ французьких. За Борковским, був депутатом Любельського трибуналу у 1751–1752 став ротмістром панцерним, стольником подільським. 1754 року з братом Станіславом проводив поділ маєтків батька, 1760 — вуя Тарла. 13 червня 1762 став київським каштеляном. 3 серпня 1762 став кавалером ордену Білого Орла. Противник кандидатури Станіслава Понятовского. Представляв лінію турецької орієнтації. У 1764 році якийсь час перебував в Молдавії, розраховував на підтримку Порти, був поголос, що хотів при допомозі турків стати королем. Після виборів короля і поряд з Адамом Красіньским інформував Порту про починання нового короля. Восени 1765 року повернувся додому, склав присягу королю. Його маєтки зазанали шкод під час Барської конфедерації. В 1785 році кандидував на посаду краківського каштеляна. 29 жовтня 1772 року став брацлавським воєводою
1805 Фрідеріка Луїза Гессен-Дармштадтська — друга дружина короля Пруссії Фридриха Вильгельма II.
1819 Ерік Ахаріус — шведський ботанік і медик, батько ліхенології.
1847 Франс Міхаель Францен — фіно-шведський поет, автор псалмів, єпископ Гернесанду з 1834. Член Шведської академії з 1808 року, її постійний секретар у 1824–1834, член комітету книг псалмів у 1811–1819. Член Шведської королівської академії наук
1852 Свейнб'єрн Егілссон — ісландський богослов, педагог, перекладач та поет, класик. Найвідоміший тим, що під час роботи в Рейкьявікскій гімназії перевів гомерівські твори «Одіссея» і «Іліада» на ісландську мову
1858 Токуґава Ієсада — 13-й сьоґун сьоґунату Едо. Правив з 1853 по 1858 рік. Другий син Токуґави Ієйосі, 12-го сьоґуна сьоґунату Едо
1860 Андре-Марі-Констан Дюмеріль — французький зоолог, професор по кафедрі амфібіологіі і іхтіології в Jardin des Plantes. Дюмеріль був прозектором в Руані, після цього — начальником анатомічних робіт в медичній школі в Парижі, професором анатомії і патології при медичному факультеті
1873 Елі Маглуар Дюран — франко-американський ботанік та фармацевт.
1888 Карл Кристіан Галл — данський політичний діяч, двічі прем'єр-міністр країни.
1891 Матильда цу Шаумбург-Ліппе — принцеса цу Шаумбург-Ліппе з дому Ліппе, донька князя Шаумбург-Ліппе Георга Вільгельма та принцеси цу Вальдек-Пірмонт Іди Кароліни, дружина герцога Вюртемберзького Євгена.
1901 Мачтет Григорій Олександрович — український і російський письменник, революціонер-народник. Писав російською мовою
1906 Анісето Арсе — болівійський політичний діяч, президент країни з 1888 до 1892 року. Його ім'ям названо провінцію в департаменті Таріха
1907 Бернардацці Олександр Осипович — російський архітектор швейцарсько-італійського походження. Працював перш за все в Одесі, Кишиніві та Бендерах. Батько відомих архітекторів — Олександра та Євгена Бернардацці
1912 Єлизавета Саксонська (герцогиня Генуї) — саксонська принцеса з династії Веттінів, донька короля Саксонії Йоганна I та баварської принцеси Амалії Августи, дружина сардинського принца, герцога Генуї Фердинанда Савойського., у другому шлюбі — із Ніколо, маркізом Рапалло.
1914 Джордж Гатсон — британський легкоатлет, олімпійський медаліст.
1926 Кнебель Йосип Миколайович — книговидавець, культуролог, меценат. Батько Марії Кнебель
1934 Чардинін Петро Іванович — кінорежисер, сценарист, оператор та актор епохи німого кіно, піонер української, російської і латвійської кінематографії.
1938 Авраам Цві Ідельсон — видатний єврейський композитор, етнолог і музикознавець.
1939 Бродський Ісаак Ізраїльович — російський живописець, графік. Заслужений діяч мистецтв РРФСР
1941 Поль Сабатьє — французький хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії за 1912 рік.
1942 Ковшова Наталія Венедиктівна — Герой Радянського Союзу, снайпер під час Другої світової війни.
1942 Поліванова Марія Семенівна — Герой Радянського Союзу, снайпер під час Німецько-радянської війни.
1956 Бертольт Брехт — німецький драматург і поет. Отримав міжнародне визнання своєї творчості. Його вважають засновником епічного театру
1956 Константін фон Нейрат — німецький державний і політичний діяч, дипломат, барон.
1958 Фредерік Жоліо-Кюрі — Фредерік Жоліо; 19 березня 1900, Париж — 14 серпня 1958, там само — французький фізик і громадський діяч, один із засновників і лідерів всесвітнього Руху прихильників миру та Пагуошського руху вчених. Лауреат Нобелівської премії з хімії. Чоловік Ірен Жоліо-Кюрі
1958 Біг Біл Брунзі — американський блюзовий музикант, автор понад 300 композицій, зокрема стандарту «Key to the Highway», виконуваного Клептоном, Бадді Ґаєм та The Rolling Stones. Ім'я цього музиканта внесено до Зали слави блюзу
1960 Собенников Петро Петрович — радянський воєначальник, генерал-лейтенант, командувач військами фронту в роки Другої світової війни.
1961 Обухова Надія Андріївна — радянська оперна співачка , народна артистка СРСР.
1963 Ерік Карлберг — шведський стрілець, олімпійський чемпіон.
1968 Хоменко Іван Євтихійович — український поет. Член Спілки письменників України
1972 Лейпунський Олександр Ілліч — український радянський вчений-фізик. Дійсний член АН УРСР. Герой Соціалістичної Праці. Лауреат Ленінської премії
1972 Жуль Ромен — французький письменник, поет і драматург, член Французької академії.
1981 Карл Бем — австрійський диригент, учень Євсевія Мандичевського.
1981 Пєтухов Костянтин Дмитрович — радянський і компартійний діяч, депутат Верховної Ради СРСР 5-го скликання. Член ЦК КПРС в 1956–1961 рр. Член ЦК КПУ в 1952–1956 рр
1984 Джон Бойнтон Прістлі — британський романіст, есеїст, драматург та театральний режисер.
1985 Гейл Сондергаард — американська актриса, володарка премії «Оскар».
1988 Рой Б'юкенен — гітарист, вокаліст, композитор, автор текстів, продюсер.
1988 Енцо Феррарі — італійський конструктор, підприємець і автогонщик. Засновник автомобілебудівної компанії «Феррарі» та однойменної автогоночної команди
1994 Еліас Канетті — німецькомовний письменник і філософ єврейського походження. Народився в місті Русе, Болгарія. Громадянин Великої Британії. Лауреат Нобелівської премії з літератури за роман «Засліплення». Автор поняття «акустична маска». Помер у Цюріху, Швейцарія
1996 Серджіу Челібідаке — німецький диригент румунського походження.
1997 Гвідо Вінченці — колишній італійський футболіст, захисник. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер
1999 Пі Ві Різ — американський бейсболіст, який грав на позиції шортстопа в Головній бейсбольній лізі. Різ виступав за команду «Бруклін Доджерс»
1999 Лейн Кіркланд — американський профспілковий активіст, з 1979 по 1995 голова американської штаб-квартири федерації праці — Конгресу виробничих профспілок. За час своєї роботи в комісії був твердим прихильником підтримки «Солідарності» у Польщі. Після введення в Польщі військового стану звернувся до західних урядів і до Міжнародної конфедерації профспілок із закликом покарати режим. Він подвоїв також конкретну допомогу для польської опозиції. У 1990 році Лейн Кіркланд, спільно з делегацією Федерації взяв участь у другому з'їзді «Солідарності». У 1990 році Кіркланд увійшов до складу Ради директорів заснованого Конгресом США Польсько-Американського фонду підприємництва, який ставить метою допомогу у формуванні польської ринкової економіки